3. Актуальні проблеми функціонування валютного ринку в україні та шляхи їх подолання

Сучасний  соціально-економічний розвиток держав світу, незалежно від потужності національних економік, стану фінансових систем, ступеня інтеграційних зв'язків та інших чинників, багато в чому зумовлений здійснюваною і перспективною валютною політикою.

Глибокі дослідження розвитку валютних ринків здійснюють в Україні науковці О. Береславська, М. Савлук, Т. Вахненко, В. Шевчук та інші. Сучасний валютний ринок являє розгалуже­ну систему механізмів, функціонування яких покликане забезпечити купівлю і продаж національних грошових одиниць та іноземних валют з метою їх використання для обслуговування міжнародних платежів [3, 40 ].Валютно-курсова політика України у 2011 році передбачає поетапне пом'якшення регуляторних обмежень та поступове підвищення курсової гнучкості гривні в міру відновлення фінансової системи країни. При цьому Національний банк України враховує необхідність упередження різких коливань обмінного курсу гривні, прогнозована динаміка якого в значній мірі забезпечується завдяки стабілізаційним можливостям міжнародних резервів.

Протягом минулого року утримувався практично незмінним валютний курс як вимір зовнішньої вартості вітчизняної валюти - за 2010 рік обмінний курс гривні до долара США на міжбанківському валютному ринку зміцнився на 0,38 % - до 7,9617 грн./дол. США, за І квартал 2011 року ревальваційний тренд продовжився - підвищення становило 0,3 % до 7,96 грн./дол. СШA .

Динаміка валютного ринку в 2011 році безпосередньо залежить від балансу загальних потоків іноземної валюти на користь українських резидентів, а також за їх власними зовнішніми платежами. При цьому основними факторами та складовими зазначених валютних потоків виступають:

- загальні темпи відновлення світової економіки;

- динаміка світових цін на традиційні товарні групи українського експорту;

- обсяги зовнішніх позик, які безпосередньо впливають на здатність своєчасного виконання зовнішніх боргових зобов'язань;

- продовження співробітництва з МВФ у рамках фінансової програми "Стенд-бай";

- можливі зміни у суверенних рейтингах України.

Розвиток економіки будь-якої країни неможливий без створення ефективної фінансово-грошової системи. Невід'ємною складовою цієї системи є валютно-фінансова підсистема, яка охоплює діяльність на території країни резидентів та нерези­дентів, пов'язану з рухом валютних цінностей у будь-якій формі.

Використання валютних цінностей потребує певної регла­ментації та регулювання з боку уряду і Центрального банку. У зв'язку з цим зростає роль національного валютного законо­давства у визначенні порядку обігу іноземної валюти з ураху­ванням необхідності забезпечення пріоритету грошової одиниці країни, захисту її купівельної спроможності та врегулювання інших факторів, які впливають на конвертованість національ­ної грошової одиниці .

Режим валютного курсу повинен передбачати можливість його регулювання з урахуванням темпів внутрішньої інфляції її інтересів експортерів. Останнє більш важливо для країн, що не мають значних іноземних інвестицій і доступу до зовнішніх кре­дитів, у зв'язку з чим експортери є основним джерелом інозем­ної валюти. Таке регулювання має здійснюватися лише ринко­вими методами.

Національному банку необхідно терміново забезпечити на­громадження достатнього валютного резерву для того, щоб мати можливість стабілізувати курс (або гарантувати його плавне зни­ження відповідно до зростання внутрішніх цін) протягом до­сить тривалого часу.

Як стратегічний напрям слід розглядати створення для екс­портерів вигідних умов використання валютних ресурсів краї­ни (як для придбання необхідної їм сировини і матеріалів, так і для довгострокових інвестицій) .

Валютна політика повинна враховувати можливість підвищення курсової гнучкості гривні, що відображатиме зміни у співвідношенні попиту та пропозиції на валютному ринку. Офіційний курс гривні до долара США необхідно встановлювати на підставі її котирувань на міжбанківському ринку, сприяючи формуванню в суспільстві об'єктивної оцінки валютних ризиків.

Валютні інтервенції Національного банку повинні передбачати необхідність досягнення інфляційних цілей, згладжування різких курсових коливань гривні та підвищення міжнародних резервів до рівня, що забезпечуватиме необхідний захист національної економіки від негативних зовнішніх шоків.

Необхідно також зберігати більш преференційні умови формування обов'язкових резервів за коштами в національній валюті порівняно з коштами в іноземній валюті.

На сьогодні вітчизняному валютному ринку притаманний широкий спектр операцій, включаючи й арбітражні. Це наближає його до стандартів ЄС та допомагає реалізувати основну стратегічну мету, визначену законодавством, - забезпечення стабільності національної валюти.

Висновки

Розглянувши сутність валютних конверсійних операцій, їх особливості, умови здійснення та сучасний стан можна зробити наступні висновки.

Валютні конверсійні операції є невід’ємною частиною валютного ринку. За своєю сутністю, в свою чергу, валютний ринок є системою відносин, в результаті реалізації яких будується складний механізм взаємодії між його учасниками та забезпечується можливість ефективного проведення валютних операцій залежно від ринкової кон’юнктури в певний момент часу. В свою чергу валютні конверсійні операції це угоди між учасниками валютного ринку щодо обміну грошових сум, номінованих у валюті однієї країни, на валюту іншої країни за узгодженим курсом на визначену дату.

Основою здійснення конверсійних валютних операцій є валютний курс.

Валютний курс - це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни або міжнародним платіжним засобом.

Встановлення курсу іноземних валют у національній називається котируванням валют. У практиці банків різних країн застосовуються два види котирування: пряме і зворотне.

Пряме котирування — це позначення кількості національної валюти за одиницю іноземної.

Непряме котирування — це позначання кількості іноземної валюти за одиницю національної.

Разом з тим на валютному ринку виділяють поточні конверсійні операції та строкові конверсійні операції, а також окремим видом валютні операції типу "своп".

Поточні конверсійні операції це купівля-продаж валюти на умовах її поставки банками-контрагентами не пізніше ніж на другий банківський день з дня укладання угоди за курсом, що зафіксований на момент її укладання. До них відносять:

„тод" - передбачають поставку валюти у день укладення угоди про її купівлю ;

„том" - передбачають поставку валюти наступного дня після укладення угоди ;

„спот" - передбачають поставку валюти на другий операційний банківський день після укладення угоди без урахування дня продажу.

Строковими валютними угодами є конверсійні угоди з поставкою обумовленої суми іноземної валюти у визначений угодою строк після її укладення за курсом, зафіксованим на момент її укладення. До них відносять форвардні валютні угоди, ф’ючерсні валютні угоди, опціонні валютні операції.

• Форвардні операції (forward operation, або fwd) – це угоди з обміну однієї валюти на іншу за узгодженим курсом, у яких дата виконання контракту відкладена на певний термін.

• Валютні ф’ючерсні операції — це контракт на купівлю-продаж валюти в майбутньому, за який продавець приймає зобов’язання продати, а покупець — купити визначену кількість за встановленим курсом у зазначений строк.

• Валютні опціонні операції — двостороння угода про передачу прав (для покупця) і зобов’язання (для продавця) купити чи продати визначену суму іноземної валюти за фіксованим курсом в узгоджену дату або термін.

Валютними операціями типу "своп" є валютна операція, яка поєднує купівлю або продаж валюти на умовах "спот" із одночасним продажем (або купівлею) тієї ж валюти на певний термін на умовах "форвард".

На сучасному етапі на валютному рику України конверсійні валютні операції є не досить розвиненими і їх обсяг і застосування в Україні постійно збільшуються. Обсяг здійснення операцій за останній рік значно зменшилась, це пов’язано із змінами, які відбулися в економічному стані країни і зокрема підвищенням валютного курсу. Нерозвиненість валютного ринку супроводжує появу низки проблем. Перш за все розбалансованість механізму валютних операцій не дає змоги звести валютний та платіжний баланси України.

На сьогодні одними з ключових питань, пов’язаних зі сприянням з боку держави розвитку вітчизняного валютного ринку, підвищенням стабільності функціонування на ньому банків, є розробка ефективних методів прогнозування та попередження можливих кризових явищ.

Отже головними напрямами, за якими необхідно розширювати спектр та вдосконалювати існуючи валютні конверсійні операції вітчизняних банків, є:

• активне впровадження у банківську практику строкових валютних операцій, що передбачає інтенсифікацію розвитку строкового сегменту валютного ринку як невід’ємного атрибуту сучасної економічної системи;

• освоєння діяльності вітчизняних банків на світовому валютному ринку FOREX та розвиток електронних технологій торгівлі, впровадження новітніх програмних продуктів, які значно підвищують продуктивність праці валютних дилерів;

• підвищення ефективності організації внутрішньобанківського валютного контролю, що дозволить знизити ризиковість проведення валютних операцій клієнтів, оптимізувати існуючу трудомісткість і тривалість здійснення валютного контролю.

Список використаної літератури

1. Барановський О.І. Актуальні проблеми функціонування валютних ринків / О.І. Барановський // Фінанси України. - 2009. - №4. - 13 с.

2. Вахненко Т. Зовнішні корпоративні запозичення та ризики для фінансової стабільності / Т. Вахненко //   Дзеркало тижня. - 2008. - №6. - 16 с.

3. Журавка, Ф. О. Методологічні підходи до визначення поняття "валютний ринок" / Ф. О. Журавка // Вісник науковця.  - 2009 р.: збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції (2 квітня 2009 р.)  - Миколаїв : НУК, 2009. - 40 c.

4. Забезпечення фінансової стабільності в Україні в умовах посткризової економіки. - К.: НІСД, 2011. - 38 с.

5. Механізм інтеграції України до світового валютного ринку: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.05.04 / Є.О. Пашко; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2007. - 20 с.

6. Філіпенко Т.В. / Організаційно - правові засади управління валютним    ринком України//www.nbuv.gov.ua/PORTAL/Soc_Gum/Tpdu/2010_2/doc/3/06.pdf

7. Шевчук В.О. Ризики фінансової дестабілізації в Україні / В.О.Шевчук//   Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія економічна. - 2009.  - №2. - С. 228-237.

8. http://www.bank.gov.ua