26

Вступ

На сучасному етапі важливе значення в світовій економічній системі відіграє валютний ринок. Міжнародна валютна система забезпечує тісний взаємозв’язок між різними країнами світу. Провідними в цій системі економічних і валютних відносин економічно-розвинені країни, їх роль в світовій валютній системі є досить вагомою.

Валютний ринок передбачає здійснення валютних операцій як на державному рівні так і міжнародному. Тому з посиленням інтеграційних процесів все більшого значення набувають валютні операції. Так як більшість країн світу мають власну валютну систему, здійснення валютних операцій є невід’ємною складовою економічних відносин.

Найбільш поширеними валютними операціями є конверсійні валютні операції. На валютному ринку даний вид валютних операцій набув свого розвитку наприкінці двадцятого століття. Тому існують значні перспективи розвитку і впровадження конверсійних валютних операцій.

Саме тому розгляд конверсійних валютних операцій як в теоретичному, так і в практичному аспекті є досить актуальним. Особливо це стосується України, як країни, в якій даний вид валютних операцій ще потребує значного розвитку. Розвиток конверсійних валютних операцій – досить актуальне питання, оскільки ці операції можуть бути не лише джерелом додаткового прибутку для банків, але й інструментом хеджування (страхування) валютного ризику, механізмом надання додаткових послуг клієнтам банку, значною мірою сприяти підтримці курсу національної валюти, виходу українських банків на міжнародний рівень, збільшенню надходжень до бюджету країни.

Проведення конверсійних валютних банківських операцій потрібно розглянути враховуючи і світовий досвід, що дасть змогу порівняти його з вітчизняною банківською практикою та виявити розбіжності і проблемні моменти як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру. Тому основною метою дослідження конверсійних валютних операцій є визначення їх сутності, умов проведення та особливостей даного виду операцій, на основі теоретичних і практичних аспектів розкрити поставлені завдання.

Отже завданнями які необхідно висвітлити в даній роботі є:

• Визначити основні поняття та особливості конверсійних валютних операцій;

• Інструменти за допомогою яких здійснюються дані операції ,а також інструменти їх регулювання;

• Визначити такі складові конверсійних операцій як валютний курс, а також особливості здійснення котирування валют;

• Описати основні види конверсійних валютних операцій, а також визначити їх особливості, призначення, умови здійснення та методи їх розрахунків;

• Здійснити аналіз стану конверсійних валютних операцій;

• Показати особливості розвитку, а також визначити проблеми, які існують на валютному ринку при здійсненні конверсійних валютних операцій в Україні;

• Запропонувати можливі напрямки покращення та розглянути перспективи розвитку цих операцій, використовуючи світовий досвід.

Для дослідження даної теми використовуються такі джерела як: підручники що визначають основні теоретичні поняття, що забезпечує достовірність інформації в даній роботі, також наукові праці, монографії, певні статті на основі яких можна проаналізувати певні показники, на основі досліджень цих праць прослідкувати стан та можливі проблеми при здійсненні конверсійних валютних операцій.

1. Теоретичні аспекти конверсійних валютних операцій: основні поняття, зміст та система регулювання

В сучасній системі як світового так і вітчизняного фінансового і економічного ринку відіграють важливу роль валютні операції. Багато в чому це залежить від тісної взаємодії країн між собою, тобто від розвитку інтеграційних процесів. Тому розглядаючи в своїй роботі окремий вид валютних операцій – конверсійні валютні операції, визначимо загальну систему до якої входить даний вид операцій.

Валютні операції здійснюються безпосередньо на валютному ринку, тобто валютний ринок виступає тією сферою, яка дає змогу його учасникам реалізувати свої прагнення через механізм валютних операцій, і, слід зауважити, що найбільшою мірою це стає можливим саме завдяки діяльності комерційних банків. На розвиток та стан валютного ринку впливає низка чинників, зокрема економічний розвиток країни, взаємозв’язки з іншими країнами, економічний потенціал, розвиток фінансової та банківської системи та інші. В процесі свого функціонування валютний ринок породжує систему відносин, в результаті реалізації яких будується складний механізм взаємодії між його учасниками та забезпечується можливість ефективного проведення валютних операцій залежно від ринкової кон’юнктури в певний момент часу. У зв’язку з цим виникає потреба розгляду мотивів участі та сутності операцій окремих суб’єктів валютного ринку.

При цьому необхідно зазначити, що всіх учасників цього ринку можна розділити на дві великі групи:

• професійні учасники – суб’єкти, для яких участь на валютному ринку є основною або однією з основних сфер постійної діяльності (центральні та комерційні банки, окремі небанківські фінансово-кредитні установи, валютні біржі, брокерські фірми);

• непрофесійні учасники – суб’єкти валютного ринку, для яких необхідність у здійсненні валютних операцій обумовлена їхньою поточною діяльністю (експортно-імпортні операції), потребами у залученні чи розміщенні валютних коштів тощо, а діяльність на валютному ринку не є основною чи однією з основних частин їх господарської діяльності (підприємства, фірми, організації, приватні особи).

Валютні ринки функціонують завдяки здійсненню величезної кількості валютних операцій різного характеру, обсягів та періодичності. Зазначимо, що валютні операції становлять об’єктивну можливість існування валютних ринків, впливають на їх розміри та структуру, а також зазнають зворотного впливу з боку кон’юнктури та динаміки цих ринків. Тому існують різні підходи до визначення валютних операцій як міжнародних, так і вітчизняних економістів.

Валютна операція у широкому розумінні — це конкретна форма прояву валютних відносин у народногосподарській практиці, у вузькому розумінні — операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, використанням валютних цінностей як засобу платежу в міжнародному обороті, увезенням, вивезенням, переказуванням на територію країни та за її межі валютних цінностей.

Валютні операції можна визначити як будь-які операції торгівельного, кредитного чи розрахункового характеру, пов’язані з використанням валюти та платіжно-кредитних інструментів, виражених у валюті. Це найбільш чітко і точно характеризує їх сутність й охоплює всі аспекти сучасних валютних операцій.

Валютні операції здійснюються з метою: продати іноземну валюту чи, навпаки, придбати необхідну іноземну валюту для проплати імпорту, погашення валютного кредиту і процентів по ньому і т.п.; запобігти можливих збитків, пов’язаних з несприятливими змінами курсів валют (операції хеджування); отримати спекулятивні прибутки на різниці курсів валют.

Як правило, виділяють:

• поточні валютні операції (перекази іноземної валюти, отримання і надання фінансових кредитів на строк не більше 180 днів, переказування процентів, дивідендів та інших доходів за вкладами, інвестиціями тощо);

• валютні операції, пов’язані з рухом капіталу ( прямі інвестиції, портфельні інвестиції, придбання цінних паперів, надання і отримання фінансових кредитів на строк понад 180 днів тощо).

• Конверсійні операції - операції по обміну однієї національної валюти на іншу по узгодженому двома сторонами курсу з постачанням цих валют на певну дату.

• Відкриття та ведення валютних рахунків:

• відкриття валютних рахунків юридичним особам (резидентам та нерезидентам), фізичним особам;

• нарахування процентів по залишках на рахунках;

• надання овердрафтів (особливим клієнтам згідно рішення керівництва банку);

• надання виписок по мірі здійснення операції;

• оформлення архіву рахунку за любий проміжок часу;

• виконання операцій по розпорядженню клієнтів відносно коштів на їх валютних рахунках (оплата наданих документів, купівля та продаж іноземної валюти за рахунок коштів клієнтів);

• списання сум, передбачених законодавством;

• контроль експортно-імпортних операцій.

• Неторгові операції:

• купівля та продаж готівкової іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті;

• інкасо іноземної валюті та платіжних документів в іноземній валюті;

• випуск та обслуговування пластикових карток клієнтів;

• купівля ( оплата ) дорожніх чеків іноземних банків;

• оплата грошових акредитивів та висунення аналогічних акредитивів;

• організація роботи і порядку проведення операцій в обмінних пунктах.

• Операції по залученню та розміщенню валютних коштів:

• кредитні операції;

• депозитні операції;

• операції з цінними паперами;

• лізингові операції;

• форфейтингові операції;

• факторингові.

• Міжнародні розрахунки:

• міжнародний банківський переказ;

• передоплата;

• підтверджений безвідзивний акредитив;

• відкритий банківський рахунок;

• консигнація.

• Інші операції:

• трастові операції;

• консультаційно-інформаційні операції;

• спільна діяльність;

• страхові операції;

• управління грошовими коштами та іншим майном;

• угоди про переуступку права вимоги;

• операції з монетарними металами: купівля і продаж ( в тому числі на термін), прийняття в депозити, відповідальне зберігання, використання на умовах застави під виданий кредит монетарних металів або цінних паперів номінал, яких висловлений в монетарних металах.

Найбільш типовими валютними операціями є конверсійні операції, різноманітність яких на сьогоднішній день є дуже широкою.

Конверсійні операції - це угоди між учасниками валютного ринку щодо обміну грошових сум, номінованих у валюті однієї країни, на валюту іншої країни за узгодженим курсом на визначену дату.

Стосовно конверсійних операцій в англійській мові прийнятий стійкий термін Foreign Exchange Operations (FOREX).

Конверсійні операції охоплюють широке коло банківських операцій і за своєю сутністю являють собою угоди агентів валютного ринку з обміну обумовлених сум грошової одиниці однієї країни на валюту іншої країни за узгодженим курсом на визначену дату.

Конверсійні валютні операції можна класифікувати за такими критеріями:

1. За формою здійснення:

• безготівкові;

• готівкові.

1. Масштаби операцій:

• гуртові;

• роздрібні.

2. Механізм здійснення операцій:

• спот;

• форвардні;

• ф’ючерсні ;

• опціонні.

3. Термін здійснення платежу з купівлі-продажу валюти:

• поточні (касові) конверсійні операції;

• строкові конверсійні операції.

Основною класифікаційною ознакою при поділі цих операцій є термін здійснення платежу з купівлі-продажу валюти. Різниця між цими двома групами конверсійних операцій полягає у даті валютування.

У міжнародній практиці прийнято, що поточні конверсійні операції здійснюються на умовах спот, тобто з датою валютування на другий робочий день після дня укладання угоди, тому ринок поточних конверсійних операцій часто називають спот-ринком (spot market).

Останнім часом окремим видом валютних операцій виділяють операції типу своп, це пов’язано з застосуванням даного виду на ринку валютних операцій.

До основних цілей конверсійних валютних операцій перш за все можна віднести:

• обмін валют при міжнародній торгівлі, здійсненні туризму, інвестицій;

• спекулятивні операції;

• хеджування валютних ризиків.

Одна з цілей конверсійних операцій в усьому світі — це одержання прибутку від зміни курсу валют, тобто звичайна спекуляція. Наприклад, долар США за день може змінитися стосовно німецької марки на кілька центів, якщо вгадати цей рух і зробити кілька конверсійних операцій, то можна одержати значний прибуток.

На сьогоднішній день існує досить широкий асортимент валютно-конверсійних операцій, що провадяться комерційними банками у різних країнах. При цьому можна стверджувати, що усі ці операції було б практично неможливо здійснювати без ефективного прогнозування динаміки валютних курсів. Аналіз курсових тенденцій сьогодні займає одне з центральних місць у діяльності валютних та зовнішньоекономічних департаментів банків і є одним із найбільш трудомістких завдань висококваліфікованих валютних дилерів.

Операції з іноземною валютою, в тому числі і конверсійні на території України здійснюються відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" та інших документів.

Він регулює операції з валютними цінностями, визначає статус валюти України, як єдиний законний засіб розрахунків на території України, містить дефініції понять, якими оперує валютне законодавство, встановлює загальні принципи валютного регулювання, як-то: обов'язкове ліцензування при здійсненні валютних операцій, а також обов'язкове декларування валютних коштів, функції державних органів та установ кредитно-фінансового характеру при регулюванні та здійсненні валютних операцій, права та обов'язки суб'єктів валютних відносин, відповідальність за порушення валютного законодавства тощо.

В сфері валютного регулювання широкими повноваженнями наділений Національний банк України. На нього покладено здійснення валютної політики, виходячи з принципів загальної економічної політики України. Національний банк контролює дотримання ліміту зовнішнього державного боргу і визначає при необхідності ліміти заборгованості в іноземній валюті банкам-нерезидентам. Національний банк наділений в межах, встановлених валютним законодавством, нормотворчими повноваженнями в галузі здійснення операцій на валютному ринку України; його акти є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб і вступають в силу в строк, встановлений Національним банком.

До компетенції Національного банку належить накопичення, зберігання і використання резервів валютних цінностей для здійснення державної валютної політики, встановлення способів визначення і використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених в іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях.

Певні обмеження встановлювалися "Порядком використання іноземної валюти як засобу платежу на території України", які припинили свою дію у зв’язку з прийняттям нових "Правил використання готівкової іноземної валюти на території України".

Законодавчо розроблені правила здійснення конверсійних операцій з готівковою іноземною валютою уповноваженими банками :

1. Конверсійні операції з готівковою іноземною валютою - операції щодо обміну готівкової валюти однієї іноземної держави на готівкову валюту іншої іноземної держави.

2. Конверсійні операції з готівковою іноземною валютою здійснюються лише уповноваженими банками та їх обмінними пунктами.

3. Конверсійні операції з готівковою іноземною валютою здійснюються винятково з валютами, що відносяться до групи "Вільно конвертована валюта".

4. У разі здійснення конверсійних операцій з валютою використовується крос-курс, визначений через офіційно встановлений Національним банком України курс карбованця до відповідних валют на день проведення операції.

5. Крос-курс - співвідношення між двома валютами, яке визначено через їх курс до третьої валюти.

2. Валютні конверсійні операції валютних банків України

Сучасний розвиток господарства характеризується фінансово-економічною глобалізацією. У світі посилився рух міжнародних капіталів, багато країн усувають національні фінансові та торговельні обмеження, надаючи можливість фінансовим структурам, ринкам та інструментам впливати на їхню економіку. Інтеграція України у сучасне світове співтовариство порушує ряд зовнішніх загроз і небезпек для національного господарства, а тому актуалізується необхідність вдосконалення функціонування внутрішнього валютного ринку.

Найсуттєвішими чинниками, які впливали на стан валютного ринку в 2010 році були:

- збільшення обсягів надходжень іноземної валюти від нерезидентів на 20,1% порівняно з попереднім роком;

- формування чистого припливу іноземної валюти на рахунки резидентів із зовні (10,6 млрд. дол.. США) порівняно з її чистим відпливом роком раніше (4,2 млрд. дол.. США);

- розширення міжбанківського валютного ринку – обсяг його операцій збільшився порівняно з 2009 роком на 13,1%;

- активне придбання ОВДП на первинному ринку та відповідне зростання попиту на гривню – вартість придбаних банками ОВДП під час їх первинного розміщення перевищила 40,4 млрд. грн..;

- зацікавленість нерезидентів у ОВДП;

- підвищення міжнародних рейтингів України в іноземній валюті за шкалою: Fitch Ratings – від В до В, а за шкалою Standard&Poors - від ССС+ до В+ ;

- зменшення відповідних ризиків кредитування України: індекс ЕМВІ+ Україна знизився з 1002 на 31.12.2009 р. до 436 за станом на 31.12.2010 р.

З метою врівноваження валютного ринку НБУ проводив на ньому політику активних інтервенцій, виступаючи як продавцем, так і покупцем іноземної валюти. При цьому сальдо інтервенцій НБУ за рік було додатним – понад 1,3 млрд. дол.. США, ставши одним із чинників відновлення втрачених протягом кризи міжнародних резервів.

Завдяки стабілізації на валютному ринку та зменшенню різниці між офіційним і міжбанківським курсом гривні до долара США з березня звітного року НБУ призупинив проведення цільових аукціонів з продажу іноземної валюти для задоволення потреб клієнтів банків – фізичних осіб з метою погашення ними заборгованості за валютними кредитами. На початку року було проведено десять таких аукціонів, на яких продано 65,6 млн. дол.. США, 0,2 млн. євро та 2,4 млн. швейцарських франків.

Як і в попередні роки (див. таб.1.), у 2011 році переважна більшість операцій із купівлі продажу іноземної валюти здійснювалась у безготівковій формі. При цьому частка операцій з іноземною готівкою в загальному обсязі операцій на валютному ринку країни залишилася майже незмінною порівняно з 2009 роком і становила 19,3%.