2.2 Основні напрямки щодо запобігання розширення безробіття та зростання зайнятості

Оскільки безробіття є неприйнятою альтернативою зайнятості, кожна держава розробляє заходи боротьби з ним. Це передбачається і міжнародними нормами.

Існує два принципово різних підходи щодо скорочення безробіття або упередження його розвитку - американський (жорсткий) і шведський (протекціоністський) [11, c. 106].

Американський підхід відображає сутність ліберального ринку праці. Він будується на субсидіарному ставленні до людини, тобто спрямований зберігати намагання людини на самовідповідальність і самореалізацію з мінімальною відповідальністю суспільства за особу. Тому допомога по безробіттю при "жорсткому" підході сплачується не більше півроку, що спонукає особу шукати роботу. Ті, хто не знаходять роботи за цей період, переходять до групи бідних громадян, які проживають на державну допомогу.

Шведський підхід до державного регулювання зайнятості віддає перевагу активним заходам. Безробітних перенавчають новим професіям, створюють нові робочі місця, підгримують самозайнятість, мале підприємництво, здійснюють інші заходи щодо розширення сфери докладання праці. Такий підхід називається "протекціоністським" і є основою соціал-демократичного ринку праці [10, с. 225]. Саме він найбільш прийнятний для України.

Розглянувши різні види безробіття, підходи, щодо його запобігання, ознайомившись із принципами соціального захисту безробітних, з впевненістю можна зробити висновок - найнадійнішим заходом захисту безробітних є надання їм робочих місць.

17

Висновки

Існують різноманітні методи боротьби з безробіттям. Часто вони випливають з тієї концепції, якої ті або інші сучасні економісти дотримуються при пояснення причин безробіття.

Монетаристи пропонують зменшення державного бюджетного дефіциту, ухилення від планування соціальних програм, приборкання інфляції і створення здорового ринкового середовища, в якому обов'язково буде присутнє розорення неефективних підприємств і висування на передній план сильних, адаптованих товаровиробників. Зокрема монетаристи пропонують не знижувати, а підвищувати облікову ставку процента. Вони вважають, що ефективно діючий ринок викличе зростання виробництва, і, як наслідок - зростання попиту на робочу силу. Платою суспільства за монетарний шлях розвитку ринку є жебрацтво, злодійство і соціальна напруга в суспільстві. Досвід України, яка використовувала монетарні важелі розвитку економіки - наочний тому приклад.

Особливість українського безробіття початку 90-х років можна пояснити і специфікою його окремих видів. Незважаючи на кризовий стан економіки, циклічне безробіття ще не набуло розмаху завдяки його штучному стримуванню шляхом датування підприємств державного сектора. Так само гальмується повільністю ринкових перетворень і структурне безробіття, головний поштовх якому дала лише реорганізація військово-промислового комплексу. Фрикційне безробіття спричинене передусім низькою зарплатою у державному секторі.

18

Література

1. Андрущенко В.П. Та ін. Соціальна робота / Короткий енциклопедичний словник. - К.: ДЦССМ , 2002. -536 с. // СР. Книга 4.

2. Бошня Д.П., Грішкова О.А. Основи економіки праці: Навчальний посібник. - 3-тє вид. - К.: Знання - Прес, 2002.- 313 с.

3. Бозилевич В.Д. Економічна теорія: Політекономія. - К.: Знання - Прес, 2004.- 615 с.

4. Васьковская С.В. Психологическое консультирование. - К.: Вища шк., 1996. - 192 с.

5. Васильченко В.С. Державне регулювання зайнятості: Навчальний посібник. - К.: КНЕЦ, 2003. - 252с.

6. Гальчинський А.С. Основи економічних знань. Навч. посіб. - 2-ге вид., перероб. і допов. -К.: Вища шк., 2002. - 543с.

7. Гриненко А.М. Соц. політика. Навч. метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. -К.: КНЕУ, 2004. - 309с.

8. Еникеев М.И., Кочетков О.Л. Общая, социальная и юридическая психология. Краткий энциклопедический словарь. - М., 1997. - 448с.

9. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навчальний посібник. - К: КНЕЦ, 2003. - 252 с.

10. Закон України "Про зайнятість населення"

11. Ковальчук В.М. Заг. теорія економіки: - -К.:КНЕУ, 2004. - 309с.

12. Мальчевін Ю., Лямінона Л. та ін. Єдина технологія обслуговування незайнятого населення в центрах зайнятості України. - К.: Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості, 2000. - 300с.

13. Мигович І.І. Соціальна робота як наука, навчальна дисципліна і професія. // Науковий вісник УжДУ. Серія - соціальна робота, № 1, 1998.

14. Мочерний С.А. Основи економічної теорії. - К.: "Академія", 1998.

19

15. Мохеша М.Б. Економіка праці та соціально - трудові відносини. Навчальний посібник. - К.: Видавництво Європейського університету , 2003.- 188 с.

16. Павленок П.Д. Гуманитаризация образования и ее роль в подготовке социальных работников. - М., 1995, 87 с.

17. Предборський В.Л. Основи економічної теорії. - К.: Фелікс, 2001. - 488 с.

18. Старовойтова Л.И., Золотарёва Т.Ф. Занятость населения и её регулирование: Учебное пособие для студентов высш. Учебных заведений. - М.: Издательский центр "Академия", 2001. - 492 с.

19. Теория и практика социальной работы: Методические материалы/ Отв. ред. А.М.Панов и Е.И.Холостова. - М., 1998. - С.62.

20. Холостова Е.И. Место социальной работы в системе наук. - М., 1995, с.19.

21. Холостова Е.И. Профессиональный и духовно-нравственный портрет социального работника. - М., Союз, 1993.

22. Шевчук П.І. Соц. політика. -Львів: Світ, 2003. - 400с.

23. Энциклопедия социальной работы. В 3 т. Т.3.: Пер. с англ. - М., 1994. - С.163-164.

20

Міністерство праці і соціальної політики України в своєму листі від 07.04.2011 № 114/06/187-11 дало пояснення застосування статті 40 КЗпП. Так, скорочення чисельності працівників можливо відбуватися без скорочення штату працівників.

Скорочення чисельності або штату працівників – одна з підстав для розірвання трудового договору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України. Розірвання трудового договору за зазначеною підставою відбувається в разі реорганізації підприємства (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), зміни його власника, прийняття власником або уповноваженим ним органом рішення про скорочення чисельності або штату у зв’язку з перепрофілюванням, а також з інших причин, які супроводжуються змінами у складі працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією.

Скорочення чисельності та скорочення штату – поняття не тотожні. Чисельність працівників – це списочний склад працюючих, і скорочення чисельності працівників передбачає зменшення їх кількості. Штат працівників – це сукупність посад, встановлених штатним розписом підприємства. Тому скорочення штату являє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами.

21

Рис.1 Облікова кількість працівників Дніпропетровської області

На рис.1 ми бачимо що кількість працівників зменшується з 2007 по 2010 р. Лише в 2010 році спостерігається незначне збільшення чисельності працівників,порівняно з 2009 роком . Кількість працівників Дніпропетровської області з 2007р. по 2010 р. зменшилась на 87.3 тис. осіб.

За оприлюдненою інформацією Національного Банку стосовно ринку праці та доходів в Україні в вересні місяці 2011р. , кількість штатних працівників становила 10 536,8 тис. осіб, що порівняно з попереднім місяцем менше на 0,04%, а порівняно з відповідним місяцем 2010 року – на 1,6%.

22

Розглянемо ситуацію облікової кількості працівників по всій Україні.

Рис.2 Облікова кількість працівників по Україні

На рис.2 ми бачимо,що по Україні кількість працівників зменшується також :

з 2007 р. (11646.0 тис. осіб ) - по 2008 р.(11310.6 тис.осіб ) кількість працівників зменшилась на 335.4 тис. осіб.

З 2008 р.(11310.6 тис.осіб ) – по 2009 р. (10766.3 тис. осіб) кількість зменшилась на 544.3 тис.осіб.

Незначне зростання спостерігається у 2010 р. :

з 2009 р. (10766.3 тис.осіб) – по 2010 р. (10993.4 тис. осіб) кількість працівників вже збільшилась на 227.1 тис. осіб.

23

Рис.3.Чисельність зайнятих жінок у Львівській та Дніпропетровській областях,на 31 грудня відповідного року.

Аналізуючи рис.3 варто відмітити,що існує тенденція до незначного збільшення кількості працюючих жінок за регіонами. Наприклад,рівень зайнятості жінок у Львівській області коливається від 53,2% у 2007 р. до 55,1% у 2010 р.

Спостерігаються значні територіальні відмінності в розподілі чисельності працівників ,зайнятого за окремими регіонами. Так, у Дніпропетровській області цей показник більший ніж у Львівській області за 2007 р. - на 219.5 тис.осіб ,

за 2008 р.- на 206.1 тис. осіб ,

за 2009 р. – на 186.8 тис.осіб,

а за 2010 р. – на 185.9 тис. осіб.

В середньому за період від 2007 р. -по 2010 р. кількість жінок в Дніпропетровській області перевищує кількість жінок у Львівській області на 199.575 тис. осіб.

Велика кількість зайнятих характерна для Дніпропетровської, Харківської, Донецької областей,та м.Києва.

24

Рис.4. Облікова кількість працівників за деякими регіонами 2010 р.

Аналізуючи частку працівників кожного регіону в обліковій чисельності працівників України бачимо,що більшість працівників нашої країни сконцентрувалось в областях з високорозвиненою промисловістю : Дніпропетровська,Донецька,Запорізька,Львівська,Одеська області, а також м.Києві.

Розвиток регіонів України і надалі залишається нерівномірним .

Найбільша кількість працівників спостерігається:

у м. Києві -1273.6 тис. осіб.

Донецька область – 1186.6 тис. осіб.

Дніпропетровська обл. – 995.5 тис. осіб.

Харківська обл. – 673.2 тис. осіб.

25

Львівська обл.. – 580.9 тис. осіб.

Одеська обл. – 545.2 тис. осіб.

Шляхи подолання безробіття в Україні

В даний час у світлі трансформації економічної системи в нашій країні склалася специфічна ситуація, коли традиційні методи мало ефективні чи не ефективні взагалі. Для з’ясування цього розглянемо традиційні заходи для вирішення проблеми безробіття:

1) Створення нових робочих місць паралельно з вже існуючими.

2) Розширення сфери послуг. Через значне падіння рівня життя попит на

послуги скорочується. Ростуть лише послуги державного сектора, що є

негативним явищем.

3) Дотації на створення робочих місць, пільги при найманні, допомога

малому і середньому бізнесу.

4) Перенавчання або підвищення кваліфікації кадрів. Ці заходи

допомагають, коли одні галузі вгасають, а інші розвиваються, тобто при

структурній перебудові господарства. Зараз же йде спад у всіх галузях, що

обумовлений суспільною кризою.

5) Інвестиційні фонди міністерств і відомств.

Очевидно, що фінансова стабілізація, не підкріплена стабілізацією

виробництва, тому що викликає катастрофічний зріст безробіття. Тому

центральним елементом політики зайнятості повинна стати економічна політика,

спрямована на пожвавлення ділової активності, проведена одночасно з

придушенням інфляції, зміною фізично і морально застарілого виробничого

26

апарата й усунення причин, що породили його низьку ефективність.

Зазначені процеси по трансформації економіки України повинні проходити на тлі монетаристської політики, тому що в противному випадку інфляція зведе нанівець зусилля реформаторів.

Варто врахувати, що перехід до ринкової економіки України буде здійснюватися при набагато більш глибокому падінні виробництва і більш відсталому виробничому апараті, чим у країнах, що раніш почали цей процес.

Тому для України буде дуже актуальною проблема забезпечення само зайнятості населення (спрощений порядок виїзду за кордон, заохочення землеробство на невеликих ділянках землі і т.д.), організація суспільних робіт, підвищення рівня підтримки соціально незахищених верств населення. Традиційні методи подолання безробіття, використовувані при циклічній і структурній кризі економіки, для вирішення проблем зайнятості в Україні не знаходять свою підтримку. Вихід із кризи – можливий завдяки швидкої трансформації економічної системи і модернізації виробничого апарата. В силу специфіки цих рівнобіжних процесів в Україні можна чекати збереження високого безробіття, що зажадає заходам по захисту соціально вразливих верств населення.

Висновок

Категорії зайнятості і безробіття займають одне з найважливіших місць в аналізі ринку праці. Зайнятість населення визначає рівень і якість життя як окремих громадян, так і суспільства в цілому. Існує безліч видів безробіття, що поєднуються економістами в три основних типи: фрикційну, структурну, циклічну. У розвитих країнах безробіття є результатом високих темпів розвитку НТП і розбіжності попиту та пропозиції на ринку праці. Рівень безробіття останнім часом неухильно росте. У розвитих країнах світу державна політика зайнятості функціонує по двох напрямках: сприяння в працевлаштуванні і перенавчання, створення гнучкого ринку праці.

27

Серед перспективних шляхів зниження безробіття найбільш цікавими є: скорочення робочого тижня, работизація, розширення сфери послуг і надомного виробництва. Основними методами повинні стати стимулювання ділової активності, технологічне переозброєння і забезпечення самозайнятості населення.