К.Р.Теорія.причинності / 43. Економічна гармонія Ф. Бастіа

43. Економічна гармонія Ф. Бастіа.

Клод Фредерік Бастіа (1801 – 1850) – відомий французький економіст і публіцист, прихильник принципів економічного лібералізму. Народився у Байонні, в сім’і багатого купця. Отримав добру освіту, після завершення якої деякий час працював у торговій конторі. Після революції 1830 р. Фредерік Бастіа став активним громадським діячем, обирався мировим суддею, був генеральним радником департаменту, депутатом установчих зборів Конституційної асамблеї. Знайомство з працями А. Сміта сприяло підвищенню його інтересу до економічної науки.Свою систему економічних поглядів Ф. Бастіа виклав у праці „Економічні гармонії” (1850), а також у блискучих нарисах, які користувалися великою популярністю у Франції в середині ХІХ ст. В історію економічної думки Ф. Бастіа увійшов як автор своєрідних теорій послуг і „гармонії інтересів”, концепції розподілу сукупного продукту пропорційно до кількості наданих послуг.     Суть теорії послуг Ф. Бастіа в тому, що „Взаємний обмін здійснюється за таким незмінним правилом: цінність за цінність, послуга за послугу, а все, що становить дармову корисність, стоїть поза торгом, тому що дармовий продукт не має цінності, а предметом мінових угод буває лише цінність” [56, c. 197 – 198].    Теорія послуг Ф. Бастіа, ґрунтується на методології Ж. Б. Сея до визначення цінності економічних благ. В ній ринкове суспільство розглядалося як система взаємного обміну послугами, в якій беруть участь рівноправні учасники. В результаті такого обміну створюється корисність, яка представляє собою одну із частин сукупного продукту у вигляді товарів і послуг. Робітник створює певну корисність, яка втілюється в готовий продукт. Трактуючи послугу як будь-яке зусилля, яке зберігає зусилля інших, Ф. Бастіа стверджував, що вона вимірюється як з боку продавця (його зусиллями, затраченими на виробництво товару) так і з боку покупця (зусиллями, які економляться в результаті придбання товару).Використовуючи теорію послуг Ф. Бастіа розробив теорію економічних гармоній, у якій намагався довести відсутність об’єктивного підґрунтя щодо соціальних конфліктів у ринковому суспільстві між основними його класами. Суть цієї теорії в тому, що усі законні інтереси людей у взаємних стосунках є гармонійними.     Ф. Бастіа пов’язував прогрес суспільства з реалізацією вільної ініціативи кожної людини. На його думку, ринкова економіка – це справжнє царство волі та гармонії, тому що усі члени суспільства „вимушені надавати один одному взаємні послуги і взаємну допомогу заради спільної мети”. Розглядаючи послугу, вчений відмічає, що капітал підприємця створюється в результаті намагань або відмов з метою отримання певної корисності у майбутньому. „Поступитися капіталом, – писав Ф. Бастіа, – означає позбавити себе бажаної вигоди, тобто віддати її іншому” [56, c. 169]. Надаючи послугу, підприємець має законне право на отримання відповідної винагороди, у вигляді орендної плати, ренти, процента і т. д.    Завершує економічну систему Ф. Бастіа концепція розподілу сукупного продукту пропорційно до кількості наданих послуг. Суть цієї концепції в тому, що усі учасники обміну послугами (послуга за послугу), законно отримають свою відповідну частку винагороди. Процент – законний дохід підприємця, земельна рента – законний дохід землевласника. Їх розмір залежить від обсягу наданих послуг.

Бастіа намагався довести відсутність соціальних конфліктів у ринковому суспільстві і стверджував, що «загальні закони соціального світу гармонійні, вони спрямовані на всебічне удосконалення людства». Економічні гармонії Бастіа вбачав скрізь: у цінності, обміні, - власності, конкуренції, виробництві, споживанні, розподілі. Економічна концепція Ф. Бастіа одержала назву«теорії економічних гармоній». Так, вартість Бастіа розглядав результатом співвідношення двох послуг, які обмінюються. Подібно тому, як будь-яка власність чи будь-яке майно е сумою вартостей, відзначав автор «Економічних гармоній», і власність, і майно є нічим іншим, як сумою наданих послуг. Під послугами Бастіа розумів не тільки власне вартість, а й цінових благ. Виробничі послуги проявляються у позиці, в ренті, у заробітній платі, адже той, хто відкладає виплату чи споживання, надає послугу. Бастіа виступив проти теорії розподілу Рікардо. Якщо в Рікардо величинаприбутку обернено пропорційна величині заробітної плати, то Бастіа протиставив цьому закон гармонії, згідно з яким інтереси капіталу і праці співпадають, тому частка капіталу (прибуток) і частка праці (заробітна плата) у вартості зростають одночасно, причому заробітна плата зростає швидше, ніж прибуток. У своїх висновках Бастіа опирався на тенденцію норми прибутку до зниження, проте вважав це питання не проблемою розподілу продукту між капіталістами і робітниками, а проблемою співвідношення між вартістю капіталу і величиною доходу. Рента ж, на думку Бастіа, виникає тому, що капіталісти вкладають капітал у землю, тобто рента — це дохід на капітал, вкладений в землю. Ф. Бастіа, таким чином, виступав адвокатом капіталізму вільної конкуренції, стверджував, що у цьому суспільстві існує гармонія інтересів на основі обміну послугами, тому воно е досконалим, стабільним і справедливим.