К.Р.Теорія.причинності / 39_Kontseptsiya_polyusiv_rostu_y_globalnikh_sv

№ 39 Концепція «полюсів росту» й глобальних (світових) міст.

Концепція «полюсів зростання» - виникла на Заході, отримавши там найбільше поширення. Загалом є концепцією регіональної економіки. Сформульована французьким економістом Франсуа Перру (1903—1987). Згідно з цією концепцією розвиток виробництва в різних галузях господарства відбувається нерівномірно. Завжди можна виділити динамічні галузі, які переважно стимулюють зростання економіки, є «полюсами розвитку». Внаслідок концентру нання такі галузі мають тенденцію зосереджуватися у певній точці — «полюсі зростання». Здебільшого таким полюсом є місто, іноді район, який внаслідок концентрування має сприятливий господарський вплив на оточення.

Концепція «полюсів зростання» у різних варіантах була покладена в основу численних планів і програм регіональної політики країн, як розвинутих, так і тих, що розвиваються.

Основним поняттям у Ф. Перру є поняття галузі промисловості. У теоретичній моделі галузь є первинною одиницею аналізу, вона розглядається як щось існуюче в абстрактному економічному просторі.

У теорії полюсів зростання поняття «економічний розвиток» розуміється як структурна зміна, викликане зростанням нових «захопливих» галузей. Такі галузі містять в собі рушійну силу економічного розвитку і є полюсами (або точками) зростання, які спочатку ініціюють, а потім розповсюджують розви-нення на навколишній простір.

Теорія отримала визнання як основна теорія ініціювання та поширення розвитку. В її основі лежить ефект домінування, відкритий Ф. Перру. З теорії полюсів зростання відомі роботи Г. Мюрдаля і А. Хіршмана.

Хоча концепція Ф.Перру має практичне значення, вона не змогла зайняти позицію головної теорії економічного зростання.

В умовах української національної економіки дана теорія може знайти практичне застосування в розробці стратегії центрів економічного зростання.

Концепція глобальних (світових) міст.

Належить до найновіших концепцій. Висунута Дж. Фрідманом, який для виділення глобальних міст використовував такі критерії:

1) чисельність населення;

2) роль міста як великого фінансового центру;

3) ступінь концентрації штаб-квартир ТНК;

4) важливість міжнародних функцій і наявність міжнародних організацій;

5) швидке зростання сфери ділових послуг;

6) концентрування обробної промисловості;

7) роль великого транспортного вузла.

Концепція глобальних міст ґрунтується на теорії глобалізації і модернізації. С. Сассен у роботі “Міста у світі економіки” розкриває питання інтеграції глобальних ринків, операції капіталу і його виразу в центральних місцях, де процес глобалізації втілений у глобальних містах.

Концепція глобальних міст-регіонів (Дж. Фрідман, Г. Вольф, С. Сассен, Дж. Окотт.) обґрунтовує домінантну роль 300 світових мегаоолісів-регіонів (з чисельністю населення від 1 мли. до 10 млн. чол.) в глобалізації світової економіки (80-ті-кінець 90-тих років XX століття).

Донедавна ця концепція застосовувалася тільки щодо країн з ринковою економікою, а як приклади глобальних міст розглядали Нью-Йорк, Токіо, Лондон, Париж і деякі інші крупні міста.

Застосування ідей, законів, гіпотез, концепцій, теорій дає змогу з'ясувати сутність об'єктів та явищ, які вивчають конкретні галузі науки. Методологія та методика цього пізнання базується на залученні у науково-дослідний процес певних методів дослідження.