- •1. Основи організації і розрахунку параметрів поточної лінії
- •2. Розрахунок чисельності промислово-виробничого персоналу (пвп) та організація заробітної плати
- •3. Розрахунок виробничих фондів
- •4. Оборотні кошти
- •5. Розрахунок собівартості одиниці продукції
- •6. Розрахунок оптової ціни виробу
- •7. Технико-економічні показники
4. Оборотні кошти
4.1. Визначення потреби та розрахунок вартості основних матеріалів:
,
де N зап – програма запуску деталей;
Ц м.з – ціна 1 кг матеріалу заготовки з урахуванням транспортних витрат (8-15% прейскурантної ціни),(40÷50 грн.). Приймаємо Ц м.з = грн;
mз – маса заготовки, mз = кг;
Ц в – ціна 1 кг відходів, Ц в = грн;
mв – маса відходів з однієї деталі, mв = кг.
4.2. Вартість напівфабрикатів
,
де N зап – програма запуску деталей;
Цнф - ціна напівфабрикатів, які йдуть на одну деталь, Цнф = грн;
Цв.нф - ціна за 1 кг відходів напівфабрикатів з однієї деталі, (0,03÷0,05 грн). Приймаємо Цо.нф = грн;
mв.нф - маса відходів напівфабрикатів з однієї деталі, mm.нф = кг.
4.3. Розрахунок вартості допоміжних матеріалів
Витрати на допоміжні матеріали визначаються за укрупненими нормативами у грн / рік на один верстат (8000 грн):
4.4. Загальна вартість нормативних оборотних коштів:
Cнок = Сосн.мат. + С нф + С д.м.
5. Розрахунок собівартості одиниці продукції
5.1. Сировина і основні матеріали:
5.1.1. Транспортні витрати на сировину та основні матеріали складають 5% від їх вартості:
5.1.2. Таким чином повна величина вартості сировини та основних матеріалів в собівартості продукції знайдеться з виразу:
5.2. Допоміжні матеріали:
5.2.1. Напівфабрикати:
5.2.2. Допоміжні матеріали та напівфабрикати з урахуванням транспортних витрат:
5.3. Основна заробітна плата основних робочих:
5.4. Додаткова заробітна плата виробничих робочих складає 20% від основної зарплати:
5.5. Відрахування на соціальне страхування складає 37,5% від основної і додаткової зарплати основних робочих:
5.6. Основна і додаткова заробітна плата допоміжних робочих:
5.7. Витрати на соціальне страхування:
5.8. Витрати на підготовку та освоєння виробництва нових видів продукції. Ці витрати щомісячно погашаються протягом 2-х років в розмірі приблизно 5% від основної зарплати основних робочих:
5.9. Витрати на утримання та експлуатацію обладнання:
Так як відсутні операції, що виконуються ріжучим інструментом, то вартість останнього не враховуємо.
5.9.1. Витрати на амортизацію обладнання:
де – початкова вартість обладнання;
- норма амортизаційних відрахувань на заміну обладнання на рік ( на реновацію). Для обладнання ця норма становить 24 %.
5.9.2. Витрати на амортизацію транспортних засобів:
Норма амортизаційних відрахувань для транспортних засобів становить 40 %.
5.9.3. Витрати на амортизацію інвентарю:
Норма амортизаційних відрахувань для інвентарю становить 24 %.
5.9.4. Витрати на ремонт обладнання (приймаються в розмірі 7% від початкової вартості):
5.9.5. Витрати на ремонт транспортних засобів (приймаються в розмірі 3% на рік від їх вартості):
5.9.6. Витрати на поточний ремонт оснастки (приймаються у розмірі 35% на рік від їх вартості):
5.9.7. Витрати на інструменти:
.
5.9.8. Витрати на силову електроенергію:
,
де – річний фонд часу роботи обладнання,=3060год;
–середній коефіцієнт завантаження обладнання, =1;
–коефіцієнт одночасної роботи обладнання, =1;
Ц – вартість 1кВтч електроенергії, Ц = грн;
–коефіцієнт втрат в електромережі, =0,95;
m – кількість споживачів електроенергії;
–потужність електродвигунів;
КПД – коефіцієнт корисної дії електродвигунів, КПД=0,7÷0,8. Приймаємо КПД= .
5.9.9. Витрати на воду для технологічних потреб:
де Цв – вартість 1м3 водопровідної води, (8÷9 грн/ м3). Цв = грн/ м3;
z = 2 – кількість змін роботи обладнання;
Рв – річна витрата води на один верстат, Рв = 25м;
=1 – коефіцієнт завантаження обладнання;
Спр – прийнята кількість робочих місць.
5.9.10. Витрати на стиснуте повітря:
,
де Цст – вартість 1м3 стислого повітря, Цст = грн/м3;
= 3060 год – річний фонд роботи обладнання;
=1 – коефіцієнт завантаження обладнання;
Спн – кількість верстатів з пневматичним затиском, Спн = шт;
Собд – кількість верстатів з пристроєм обдування деталей, Собд = шт;
g=0,1 м3/год – витрата стислого повітря на пневматичний затиск;
g’=0,1 м3/год – витрата стислого повітря на верстат з обдуванням.
Технологічна собівартість виробу:
.
5.10. Втрати від браку складають 1%:
5.11. Цехові витрати:
5.11.1. Утримання персоналу ділянки (ІТР і службовців):
5.11.2. Витрати на соціальне страхування ІТР:
Cс.стр.ІТП = 0,3739 ∙ СІТП
5.11.3. Основна і додаткова заробітна плата транспортників і прибиральників, (80000 ÷ 100000 грн.). Приймаємо ФЗП тр. і прибир. = 90000 грн:
5.11.4. Витрати на соціальне страхування транспортників і прибиральників:
5.11.5. Витрати на утримання будівель та споруд (води для побутових потреб і електроенергії):
Cбуд.= Св + Сосв
де Св – витрати на воду для побутових потреб;
Сосв – витрати на світлову енергію:
,
де– витрати на освітлення площі виробничої ділянки;
–витрати на додаткове освітлення кожного робочого місця;
–витрати на освітлення допоміжних приміщень.
5.11.6. Витрати на воду для побутових потреб:
,
де Р – витрата води на одну людину в зміну (100 л = 0,1 м3);
Теф = 1860 – ефективний фонд часу робочого, година;
rпвп – чисельність промислово-виробничого персоналу, чол;
– вартість 1 м3 води, = грн;
8,2 – тривалість зміни, година;
Nзап - програма запуску.
5.11.7. Розрахунок витрат на електроенергію для освітлення площі виробничої ділянки:
де – потужність освітлювальних точок, кВт;
F2 – середня тривалість горіння кожної точки (2600 годин);
– коефіцієнт одночасного горіння (0,7÷0,8), = 0,75;
- коефіцієнт втрат в електроенергії (0,95);
Це – ціна 1 кВт∙ч електроенергії, Це= 0,75 грн.
μ0= μ1∙8∙nкруг ,
де μ1 – потужність однієї освітлювальної точки;
nкруг – кількість світлових кругів, що містять по 8 лампочок кожний.
де Осв – освітленість, лк (оптимальна освітленість – Осв=200 лк);
Св.в=14 – світлова віддача.
де Sділ – площа виробничої ділянки;
4,25 м2 – площа, освітлювана одним кругом.
5.11.8. Для додаткового освітлення кожне робоче місце має освітлювальну лампочку потужністю 60 Вт. Тоді вартість споживаної лампочками енергії, грн:
5.11.9. Розрахунок витрат електроенергії на освітлення допоміжних приміщень:
де – потужність освітлювальних точок, кВт;
F2 – середня тривалість горіння кожної точки (2600 годин);
– коефіцієнт одночасного горіння (0,7÷0,8), = 0,75;
- коефіцієнт втрат в електроенергії (0,95);
Це – ціна 1 кВт∙ч електроенергії, Це= грн.
μ0= μ1∙8∙nкруг ,
де μ1 – потужність однієї освітлювальної точки;
nкруг – кількість світлових кругів, що містять по 8 лампочок кожний.
де Осв – освітленість, лк (оптимальна освітленість – Осв=200 лк);
Св.в=14 – світлова віддача.
де Sдоп – площа допоміжних приміщень;
4,25 м2 – площа, освітлювана одним кругом.
5.11.10. Витрати на поточний ремонт будівлі. Розраховуються як 1% від вартості будівель і споруд.
5.11.11. Амортизація будівель:
5.11.12. Витрати на випробування, дослідження:
де rосн і rдоп - чисельність основних і допоміжних робітників;
Cи – витрати на одного працюючого в рік (550 грн).
5.11.13. Витрати з охорони довкілля:
де rосн і rдоп - чисельність основних і допоміжних робітників;
Сохр – витрати на одного працюючого в рік (850 грн).
5.11.14. Інші витрати. Визначаються в розмірі 5% від тарифної зарплати основних і допоміжних робітників:
Цехова собівартість:
5.12. Загальнозаводські витрати. Їх величина приймається у розмірі 8-% від прямої зарплати робітників:
Виробнича собівартість:
Свироб.с = Сцех..с + Сзаг.в
5.13. Невиробничі витрати можуть бути прийняті в розмірі 5% від виробничої вартості:
Повна собівартість:
Сповн.с. = Свироб.с + Сневироб.в