Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ekzamen_MPP.docx
Скачиваний:
10
Добавлен:
23.03.2015
Размер:
142.1 Кб
Скачать

11.Принцип незастосування сили та погрози силою. Принцип вирішення міжнародних спорів мирними засобами.

В качестве главной цели Устав ООН установил: избавить грядущие поколения от бедствий войны, принять практику, в соответствии с которой вооруженные силы применяются не иначе, как в общих интересах. Устав запретил применение не только вооруженной силы, но и силы вообще. Более того, запрещена даже угроза силой каким-либо образом, несовместимым с целями ООН. Устав предусматривает возможность применения силы или угрозы силой лишь в двух случаях. Во-первых, по решению Совета Безопасности в случае угрозы миру, любого нарушения мира или акта агрессии. Во-вторых, в порядке осуществления права на самооборону в случае вооруженного нападения, до тех пор, пока Совет Безопасности не примет необходимых мер для поддержания межд мира и безопасности. Принцип мирного разрешения споров. Принцип закреплен в Уставе ООН и во всех межд актах, излагающих принципы межд права. Ему спец посвящен ряд резолюций ГА, среди кот можно выделить Манильскую декларацию о мирном разрешении межд споров 1982 г. Первым многосторонним актом, установившим этот принцип, был Статут Лиги Наций. В соответствии с Уставом ООН Декларация о принципах межд права 1970 г. сформулировала принцип следующим образом: “Каждое государство разрешает свои межд споры с другими гос-вами мирными средствами таким образом, чтобы не подвергалось угрозе межд мир и безопасность и справедливость”.

12.Принцип невтручання в справи, що входять у внутрішню компетенцію держав. Принцип суверенної рівності держав

Принцип суверенної рівності означає, що кожна держава мусить поважати суверенітет інших учасників системи, тобто їх право здійснювати на території законодавчу, виконавчу, адміністративну і судову владу без будь-якого втручання з боку інших держав, і навіть самостійно проводити свою зовнішню політику. Суверенна рівність, що з визначення par in parem non habet potestatem (рівний над рівним влади має), нині є основою міждержавних відносин, що відбилося в п.1 ст.2 Статуту ООН: “Організація полягає в принципі суверенної рівності всіх його членів”. Передусім це означає, що це норми міжнародного права, які застосовуються до всіх держав однаково, попри політичні, економічні та їх інші особливості. Відповідно до Декларації 1970 р. поняття суверенної рівності включає в собі такі елементи:* держави юридично рівні;* кожна держава користується правами, властивими повним суверенітетом;* кожна держава зобов'язана поважати правосуб'єктність інших держав;* Територіальна цілісність і політична незалежність держави недоторканні;* кожна держава може вільно вибирати і розвивати свої політичні, соціальні, економічні та культурні системи; * кожна держава зобов'язана цілком і сумлінно виконувати свої міжнародні зобов'язання у світі із іншими державами. У Заключному акті 1975 р. держави, крім того, прийняли зобов'язання поважати відмінності у розвитку, розмаїтності позицій, внутрішні закони та правила і т.п. Попри те що, що формально правовой статус всіх інших держав однаковий, як раніше зберігається фактична нерівність, внаслідок якої великі держави мають більше механізмів впливу на процес міжнародного нормотворства. Принцип невтручання у внутрішні справи. Для сутності цього принципу важливо розкриття визначення “внутрішня компетенція держави”, як це зафіксовано в п.7 ст.2 Статуту ООН. Ця дефініція (визначення) є відносною і немає чіткої ухвали і кордонів. Тим більше що, втручанням вважаються будь-які заходи держав чи міжнародних організацій, з допомогою яких останні намагаються перешкоджати суб'єкту міжнародного права вирішувати справи, сутнісно що входять до його внутрішньої компетенції, крім застосування примусових заходів у випадках загрози світу, порушення світу, акта агресії. Держава неспроможна довільно відносити зі своєю компетенції будь-які питання. Проте, втручання то, можливо прямим чи опосередкованим. Пряме втручання означає неприкритий примус (військове, економічне, політичне й ін.) однієї держави іншою до підпорядкування її волі рішення деяких чи всіх питань, що з внутрішньої компетенцією. Непряме втручання - це такого роду військові, економічні та інші заходи, які здійснюються не самою державою, а особами чи організаціями, які перебувають під сумнів їхню контролем.

13. Принцип равноправия и самоопределения народов. Принцип воплощен в Уставе ООН, в кот в качестве одной из целей Организации указано: “Развивать дружественные отношения между нациями на основе уважения принципа равноправия и самоопределения народов, а также принимать другие соотв меры для укрепления всеобщего мира”.Содержание принципа впервые раскрыто в Декларации о принципах межд права: “Все народы имеют право свободно определять без вмешательства извне свой полит статус и осущ свое эк, соц и культурное развитие, и каждое гос-во обязано уважать это право в соотв с Уставом ООН”.Принцип сотрудничества. Идея всестор сотр воплощена в Уставе ООН. Как принцип она была сформулирована в Декларации о принципах межд права. Принцип обязывает гос-ва сотрудничать друг с другом, независимо от различий их полит, эк и соц систем. Определены также основные направления сотр: поддержание мира и безопасности; всеобщее уважение прав человека; осуществление межд отношений в эк, соц, культ, технической и торговой областях в соответствии с принципами суверенного равенства и невмешательства; сотрудничество с ООН и принятие мер, предусмотренных ее Уставом; содействие эк росту во всем мире, особенно в развивающихся странах.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]