47.Відкрите море і його правовий режим

За зовнішньою межею територіального моря знаходяться простори морів і океанів, що не входять до складу територіальних вод якої-небудь держави й утворюють відкрите море. Конвенція ООН з морського права 1982 р. установила, що положення Частини VII («Відкрите море») застосовуються до всіх частин моря, що не входять ні у виняткову економічну зону, ні в територіальне море або внутрішні води якої-небудь держави, ні в архіпелажні води держави-архіпелагу. Для характеристики відкритого моря необхідно виділити дві критерії, що визначають його статус: географічний — який характеризує відкрите море як частину просторів Світового океану, що не утворюють територію прибережної держави; політичний — полягає в тому, що відкрите море не знаходиться під суверенітетом жодної з держав, усі держави мають право користуватися на засадах рівності відкритим морем у мирних цілях (свобода мореплавання, польотів наукових досліджень і т.д.). Відкрите море резервується для мирних цілей. Ніяка держава не вправі претендувати на підпорядкування якоїсь частини відкритого моря своєму суверенітету. У відкритому морі судно підпорядковується юрисдикції тієї держави, під прапором якої воно плаває. Принцип свободи відкритого моря складається з свободи судноплавства, свободи риболовства, свободи прокладання підводних кабелів і трубопроводів, свободи польотів над відкритим морем, свободи будувати штучні острови та інші установки, що допускаються відповідно до міжнародного права, і свободи наукових досліджень. Свободами відкритого моря можуть користуватися всі держави, незалежно від того, чи мають вони морське узбережжя. Виняток із свободи судноплавства у відкритому морі допустимий також при переслідуванні по гарячих слідах (ст. 111 Конвенції). Воно допускається тоді, коли у влади прибережної держави є достатні підстави вважати, що судно порушило закони і правила прибережної держави. При цьому під судном слід розуміти не тільки сам корабель, але й належні йому шлюпки, якщо порушення допущено у внутрішніх водах, у територіальному морі або в прилеглій зоні. Право переслідування по гарячих слідах припиняється як тільки судно, що переслідується, увійшло в територіальні води своєї чи третьої держави. Кожна держава зобов'язана вживати заходів для попередження забруднення моря від занурення радіоактивних відходів з урахуванням всіх норм і правил, які можуть бути вироблені компетентними міжнародними організаціями, а також співпрацювати з іншими державами у міжнародних організаціях з попередження забруднення моря або повітряного простору над ними в результаті застосування радіоактивних матеріалів або інших шкідливих речовин.

48. Правовой режим исключительной экономической зоны

Понятие исключительной экономической зоны государства и ее правовой режим впервые были установлены Конвенцией ООН по морскому праву 1982г. Правовой режим исключительной экономической зоны Российской Федерации, суверенные права и юрисдикция России в ее исключительной экономической зоне, права и обязанности пользователей ресурсов исключительной экономической зоны регулируются общепризнанными принципами и нормами международного права и международными договорами РФ, Конституцией Российской Федерации, Федеральным законом “Об исключительной экономической зоне Российской Федерации и другими нормативными актами, применимыми к исключительной экономической зоне РФ и деятельности в ней.Исключительная экономическая зона Российской Федерации, в соответствии с нормами международного права и российским законодательством, определяется как морской район, находящийся за пределами территориального моря РФ и прилегающий к нему, с особым правовым режимом, установленным ФЗ “Об исключительной экономической зоне РФ”, международными договорами России и нормами международного права. Определение исключительной экономической зоны применяется ко всем островам РФ, за исключением скал, которые не пригодны для поддержания жизни человека или для осуществления самостоятельной хозяйственной деятельности. Внутренней границей исключительной экономической зоны является внешняя граница территориального моря. Внешняя граница исключительной экономической зоны находится на расстоянии 200 морских миль от исходных линий, от которых отмеряется ширина территориального моря, если иное не предусмотрено международными договорами РФ. В исключительной экономической зоне Российская Федерация осуществляет:1.суверенные права в целях разведки, разработки, промысла и сохранения природных ресурсов и управления ими, а также в отношении других видов деятельности по экономической разведке и разработке исключительной экономической зоны. 2.суверенные права в целях разведки морского дна и его недр и разработки минеральных и других неживых ресурсов, а также промысла живых организмов, относящихся к “сидячим видам” морского дна и его недр. 3.исключительное право разрешать и регулировать буровые работы на морском дне и в его недрах для любых целей. Буровые работы осуществляются в соответствии с ФЗ РФ “О континентальном шельфе РФ”;4.исключительное право сооружать, а также разрешать и регулировать создание, эксплуатацию и использование искусственных островов, установок и сооружений. Российская Федерация осуществляет юрисдикцию над такими искусственными островами, установками и сооружениями, в том числе юрисдикцию в отношении таможенных, фискальных, санитарных и иммиграционных законов и правил, а также законов и правил, касающихся безопасности. В исключительной экономической зоне Российской Федерации, как и любого иного государства, все другие государства пользуются свободами судоходства и полетов. Российская Федерация при осуществлении суверенных прав и юрисдикции в исключительной экономической зоне не вправе препятствовать осуществлению судоходства, полетов, прокладки подводных кабелей и трубопроводов, а также другим правомерными с точки зрения международного права видами использования моря, относящимися к этим свободам, связанным с эксплуатацией судов, летательных аппаратов и подводных кабелей и трубопроводов.