Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

shpory-knf-gia

.docx
Скачиваний:
6
Добавлен:
23.03.2015
Размер:
77.73 Кб
Скачать

1.Передумови форм-ня кнф-гічних ідей давньо-кит. мислителів (Конфуцій, Лао-цзи, Мо-цзи, Сунь У) .-(7-6 ст.)Конфуцій – один з 1их кит. філософів. Погляди на проблему кнф-ту можна знайти у численних моральних заповідях Конфуція, одна з яких мовить: «не роби ін того, чого не бажаєш собі, і тоді і в держ, і в сім*ї до тебе не будуть відчувати ворожості». Джерело кнф-ту бачив у поділі людей на «благородних мужів» (освічених, грамотних,вихованих) і просто-людинів(«малих людей»). Неосвіченість і невихованість просто-людинів веде до порушення норм люд.взаємов., до порушення справедливості. Для благородних людей основу взаємостосунків складає порядок, а для «малих людей» - вигода. Осн.причин соц.кнф.: 1.майнова нерівність;2. соц.розшарув.,розподіл за освіченістю;3.відсутність справедливості. Кит мислителі того часу вважали, що джерело розвитку всього сущого – у взаємов позитивних(янь) та негативних (інь) сторін, які перебув.у постійному протиборстві і прив.до кнфронтації. На думку Лао-Цзи, головні первоначала світу не стільки боряться, а й доповнюючи один одного , утв.гармонію Єдиного.Найкращим шляхов вир.проблем-відмова від агресії.Мо-Цзи засуджував війну як спосіб розв*язання конфлікту.Причиною усих бід вважав егоїзм і пристрасність людей.Сунь У (полководець кін.4ст.до н.е.) трактат «Сунь Цзи»:1.Переваж роль знань увирішенні кнф-ту.«Знаєш противника і знаєш себе – змагайся хоч 100 разів – небезпеки не буде; знаєш себе, а його – ні – раз переможеш, а потім прогр;не знаєш ні його ,ні себе – щоразу програв.».2. Застосування дезінформації,орг-ція розвідки; Прогнозування наступальних кроків. «Війна – щлях обману. У того багато шансів, хто ще до бою все передбачив».3.Висока роль дипломатії

2. Форм-ня античних поглядів на кнф(Геракліт, Арістотель, Демокріт, Платон)- Античні погляди на кнф будувалися на основі філософ.вчення про протилежності. Зіткнення та єдність протилежностей, згідно з Гераклітом(батьком філософії), є загальним та універсальним способом розвитку. Разом з тим він розумів, що,крім протиріч і ворожості, в світі є місце і для гармонії, і згоди. «Війна – батько всіх речей, а мир – їх мати…».Цікаві кнфл.ідеї можна знайти у Арістотеля, який стверджував, що держава є інструментом примирення людей. Людина поза державою агресивна і небезпечна.Геродот(батько іст. науки старод.Греції ставив.до війни як до традиційної ф-ми зовн.політики. Не менший інтерес викликають соц.-етичні і правові ідеї Демокріта, який вказував, що «закони не забороняли б кожному жити на свій смак, якщо б кожний не шкодив один одному, тому що заздрість сприяє початку ворожості».Платон, на відміну від Геракліта, розглядав війну як найбільше зло.Проте в «ідеальній держ.» війни існують. Збройна боротьба у Платона мала два знач.- війна ( полемос) між греками та варварами та «домашня сварка» як різновид громадянської в..У«Закони»: боротьба між греками має вестися за правилами, а до боротьби з варварами ніякі цивілізовані правила не застосовуються.

3. Кнф-гічні ідеї Римської Імп та її теорія «справедливої в.»(Августин Блаженний)- Мислителі минулого, усвідомлюючи неминучість конфрон-тації у сусп.житті, уже тоді спробували визнач.критерії «справедли-вого» і «несправедливого» насилля.Августин Блаженний(вивів христ-во як держ.релігію) висунув тезу про «справедливість намірів» тих, хто веде війну«Ті, хто порушує мир, не ненавидять його як такий, а хочуть тільки іншого миру, який би відповідав їх бажанням».4 умови для ведення справедливої в. в тому, що зло, породжене війною, не повинне перевищ. благо, що представляється справедливою причиною, і що варто проводити розходження між військовими й невинними, які не повинні бути вбиті;справедлива причина для поч. бойових дій (відображення нападу чи відновл. справедливості);рішення законного правителя про поч.війни(Законна влада, вважає він, є виконавцями божественної волі).Основні положення Августина, щодо війни:-війна виник.внаслідок гріхів і вад;-війна є засобом виріш.земних справ;-несправедлива перемога збільшує нещастя,справедлива– дар Божий і благо;-справедливість– це подолання вад сусп-го буття;-війна, таким чином,сприяє "очищенню" людської історії.(Він бачив Рим захопленим нім.варварами в 410 р, від чого був вражений і заклопотаний загрозою загибелі цив.).

4.Аналіз соц.кнф-тів у Сер віки й Новий Час:

Маккіавеллі та Роттердамський про джерела кнф-тів- Одну з 1их спроб сист-го аналізу соц.кнф-тів зробив флорентійський теоретик і держ.діяч Ніколо Макіавеллі. Вважав кнф-т універсал. і безперервним станом сус-ва внаслідок порочної природи людини, прагнення різних гр людей до постійного і необмеженого збагачення.Причина кнф-ту у тому,що іде зіткнення інтересів індивіда з інтер.групи. Люди схильні до зла, і тільки необхідність приводить їх до доброчесності. Ця необхідність- влада, що базується на силі. Одним із джерел соц.кнф.він вважав знать, яка зосередила в своїх руках всю повноту держ.влади. він негативно ставився до дворянства. Макіавеллі бачив у кнф-ті не тільки руйнівну, а й творчу ф-цію. Щоб зменш.негативну роль кнф-ту, потрібно уміти правильно впливати на нього. Виконувати цю місію покликана держава. Еразм Роттердамський відзначав, що «війна солодка для тих, хто її не знає»». Кнф-т розростається подібно до ланцюгової реакції, втягуючи в орбіту свого впливу все нові прошарки нас і держави. Аналізуючи причини війн підкреслював, що часто незмінні і корисливі якості правителів втягують народи у вій ну. «Вони відчувають і бачать свою могутність, лише руйнуючи злагоду в народі. А коли ця злагода порушена, вони втягу-ють народ у війну, щоб вільні-ше і легше грабувати й мучити нещасних людей».

5. Кнф-гічні погляди Т. Гоббса і Ф. Бекона- Ф. Бекон і Т. Гоббс писали про протиріччя в природі, сус-ві, мисленні, про боротьбу між людьми, класами, державами.Гоббс(англ.філ) у книзі "Левіафан" (1651)негативно оцінював люд природу. Людина-істота егоїстична, заздрісна і ледачею. Тому первісний стан люд сус-ва-"в.всіх проти в". Коли це стало для людей нестерпним, вони уклали договір про створ.держави, яке, спираючись на свою вел.силу, порівнянну з міццю біблійного чудовиська Левіафана, здатне позбавити людей від ворожнечі. Одже вважав причиною кнф-тів бажання осіб заволодіти одним і тим самим.Френсіс Бекон один з 1их піддав грунтовному теоретичному аналізу сукупність причин кнф-тів всередині к-ни.Ключову роль-тяжке матер.становище.у виникненні соц. заворушень. Серед політ причин-нехтування правителя думкою станів і сенату,свавілля.полит.помилки в упр.,розповсюдження чуток,які часто й охоче підхоплюються. Звертав увагу і на конкретні засоби попередж.кнф-тів :турбота про те, щоб у незадоволених не було підходящого ватажка, який би міг їх об'єднати+ наявність одного, краще кількох ос, що володіють здібностями до придушення нар хвилювань і заколотів.

6. Соц роль кнф-ту у вч.А. Сміта, Ж.-Ж. Руссо, І. Канта, Г. Гегеля- Жан Жак Руссо розділяв всесвітньо-істор.процес на 3 складових: споч існує "природний стан"(люди є вільні і рівні),потім розвиток цив приводить до втрати людьми стану рівності, свободи і щастя,але уклавши «сусп договір», люди знову знайдуть втрачену гармонію сус-х в.,«вічний мир», злагоду і єдність. Іммануїл Кант(нім.філ)вважав, що «стан миру між людьми, що живуть по сусідству, не є прир стан,навпаки, це стан війни(не безперервні ворожі дії, але постійна їх загроза),але «стан миру»має і може бути встановл.(трактак про вічний мир). Георг Гегель(нім.філ)-був прихильников сильної держ.влади,віступ.проти смут в серед. держ,висловивлюв.відносно позитивної ролі війн у розвитку сус-ва.Адам Смітт вивчав кнф як багаторівневе соц явищем.«Дослідж-ня про прир та причини багатства народів»-прич.кнф криється у класс.дискримінації і ек.суперництві.Проте соц. кнф – благо т.к. боротьба між кл.-джерело поступового розвитку.

7.Розв кнф-гії у межах соц н(XIXXX ст.): заг концеп кнф-ту М. Вебера і Г. Зіммеля- Кін ХІХ-почХХст-останній етап розв.коф-гії- Кнф-гічні ідеї розвив.у межах психології і соц-гії. Нім.вчені Макс Вебер і Георг Зіммель вваж.першими,хто ввів у нак.обіг термін «соціологія кнф-ту»Довели, що кнф-ти є важливою частиною соц життя. Хар-рне дослідження кнф-ту на основі специф методів, як анкетування, інтерв'ювання і ін.- уявлення про кнф-ти стали детальнішими.Головний кнф суч сус-ва М. Вебер вбачав у боротьбі між політ партіями, які репрезентують інтереси громадськості.Сус-во-сукупність гр, їх інтереси розходяться, що породжує соц кнф-ти.Потрібно визнати неминучість існ вічної боротьби одних людей проти ін. Проте інтереси люд не лише розходяться, але в якійсь мірі і збігаються, що створює основу для балансу сил, досягн соц консенсусу. Г. Зіммель вважав кнф універсальним явищем, а безкнф сус-во недієздатним.:Чим гостріший кнф, тим згуртованішими є гр, що кнф-тують.Кнф-т не тільки може бути врегульований мирн засобами, а й стати засобом розвитку сус-ва. Розвяз. соц.кнф веде до ліквідац.напруження у сус-ві.Під час кнф-ту іде ідентифікація власних інтересів. Отже кнф часто явище псих-гічного життя люд.Не боятися,не уникати.

8.Соц теорія кнф-ту Р. Дарендорфа і Л. Козера- Р. Дарендорф(нім.соціолог) у своїй теорій «конфліктної моделі сус-ва» розглядав кнф нормальним явищем. Нерівність соц позицій, відмінність інтересів людей якраз і сприч кнф-т.Проте головн.джерелом кнф-тів є не економ(Маркс),а політ.суперечки між соц.гр-ми.У демократ.сус-ві теж є кнф-ти, проте раціональні методи регулювання роблять їх невибухонебезпечними. Кнф-т долає 3 стадії розвитку1. Формування груп з власними інтересами та готовністю до самозахисту. 2. Орг-ція груп в угруповання, усвідомлення ними власних глибинних інтересів. 3. Безпос. зіткнення соц груп (кл, націй, політ.партій тощо). Л. Козер(ам.соціолог) «Ф-ції соц кнф-ту» (1956)дав глибоке обгрунтув. позитивної ролі кнф-тної взаємодії в житті сус-ва. Ряд положень, що стали теор. фундаментом суч науки про кнф: 1) постійним джерелом соц кнф-тів є неусувний дефіцит ресурсів, влади, цінностей, престижу, що завжди існ в будь-якому сус-ві-Доки існ сус- існ напруж., що час від часу переростає.2) роль кнф-тів в недемокр., «закритому», і демократ., сус-ві різна. У «закритому», особливо в тоталітарному, яке розколене на2 протилежних табори, кнф-ти носять рев-насильницьк, руйнівний хар-р. У «відкритому» -вирішуються конструктивно; 3) конструк. і руйнівні результати кнф-ту глибоко розрізн.між собою. Гол завд кнф-гії -в розробці рекомендацій по обмеж негативних і вик позитивних ф-цій кнф-тів.Вони вивели теорію кнф-тів незалежн самост дисципліною. Теорія протиставлялася як марксистській теорії клас боротьби так і концепціям соц згоди на Заході.

9.Псих.підхід до теорії кнф-ту (Фройд, Е. Еріксон, К. Хорні, Е. Фром)- Фрейд (австрійск.псіхолог):людській психіці споч властивий кнф-т між свідомим і несвідомим.Ця дисгармонія людської душі -головне джерело всіх соц кнф-тів: внутрішньоос, міжос, міжгр. Теорія ролі несвідомого Еріксон розробив епігенетичн теорію, що кожний віковий період має свою т.напруги, породжену кнф-том розвитку особистості. Він виділив 7 стадій психосоц.розвитку Я. «Кожна наст стадія становить потенційну кризу.Криза- момент змін, підвищ вразливість».Суть-На кожному віков. етапі відб. або сприятливе подолання кризи (особистість міцніє), або неспр. (опиняючись в наступ стадії, обтяжена невирішеними життєвими проблемами, отже, більш кнф-тна). Вел внесок зроб Карен Хорні-показала, що саме ринкові в.в значній мірі впливають на виникн. і розвит.

внутрішньоос. кнф-тів і навіть невротичної особистості.Ринок і загальна конкуренція на 1ий план у структурі особистості висувають проблему суперництва.У своїх роботах виділила ряд протиріч в ринк. культурі 1.Протиріччя між супер-вом і успіхом, з одного боку, і братською любов'ю і людяністю - з ін.2.Протир. між стимуляцією наших потреб і фактичними перешкодами на шляху їх задоволення.3.Протир.між затвердженням свободи і всіма її фактичними обмеженнями.Знач внесок у розробку пит. про впливу ринкових в.на внутрішньоос. кнф-т вніс ам. психолог і філ. Еріх Фромм-вважав суч західне сус-во, що хар-ться "ринковим хар-ром", - "хворим сус-вом". Поява кнф-ту у сфері взаємин між ос. та її соц. оточенням-у зв’язку з не можливістю індивіду повно реалізувати свої потенції та інтереси ч/з встановлення соц.заборон. Осн хвороба- заг конкуренція і відчуження, які пронизують всі сфери і рівні.Вони проникають навіть у сім'ю, де відб. боротьба за владу, престиж і статус. +Відчуження вражає саму внутр. структуру особистості. Виникає кнф-т між сутністю та існуванням особистості.

10.Рац.тлумачення кнф-тів у творах «7 мудреців» Стар Греції-«7 мудреців» - давньогр.філ. школа. Мудреці жили в кін7 ст.-поч 6 ст.дон.е. в період утворення і розквіту міст-держав у вік заліза, під час розв. товарно-грошових в.До неї за різними списками відносять близько 20 мудреців.Найперший список представлений в діалозі Платона «Протагор» (IV ст. до н. е.): Фалес Мілетський, Піттак, Бріант, Солон з Афін, Клеобул, Місон, Хілон зі Спарти. Знання вчених щодо причин виникнення, природи коф-тів, способів їх замирення можна віднайти у висловлюваннях, повчаннях та ін творах.(Перед входом у дельфійський храм Аполлона висічені вислови:«Пізнай самого себе», «Нічого надміру ».)«Перемагай переконаннями, а не силою». Біант.«Про таємне здогадуйся з явного». Солон.«Не лай ближніх, інакше почуєш таке, від чого невдовзі засмутишся». «Зтримуй свого язика…», «Не грозися – це жіноча справа», «не дозволяй своєму язику випережати свій розум».Хілон.«Треба слухати, а не підслухувати», «Не робити нічого з насиллям». Клеобул.-Ставлення до війни. Мудреці наполегливо підкреслювали осн значення панування справедливих законів у полісному життя.Дотримання законів, згідно Біанту, Хілону, Піттаку, Солону та ін давньогр мудрецям, істотна хар-рна риса благоустроєного поліса.Найкращ держ устроєм Біант вважав таке, де громадяни бояться закону в тій же мірі, в якій боялися б тирана.

11.Приписи Корану та Суни в ісламі щодо виріш кнф-них сит.- Ставлення ісламу до кнф-тів і насилля суперечливе. Суть ісламської концепції світ устрою полягає в багатоваріантності, яка обумовлена волею Аллаха.У священній книзі мусульман наказує не вибирати віруючим в Аллаха друзів з іудеїв і християн, намагатися бути 1им у добрих справах. Правовірним необхідно пам'ятати про вчення Аллаха як єдиної надійної опори життя, не допускати примушування до релігії і вести боротьбу за розширення геостратегічного простору ісламу. Це пов'язано з тим, що для мусульман «зло» втілено в іновірі, світ для них ділиться на обитель ісламу і обитель війни, світ невірних.Не виключає іслам військового насильства і між одновірцями. При цьому кожен хто сповідує іслам повинен прагнути примирити ворогуючі сторони. Якщо ж це не вдається, то необхідно боротися на боці справедливості і бути неупередженим. На практиці це призводить до жорстоких зіткнень всер. ісламського світу. Вони особливо часті між двома гілками ісламу - сунітами та шиїтами. Нинішнє покоління стало очевидцем багаторічної війни між Іраном та Іраком, окупації Іраком Кувейту, зіткнень всередині Лівану, громадянських воєн в Афганістані та інших країнах. У цілому ж офіційний іслам пов'язує ненасильство з ідеалом соціальної гармонії і мирного життя.

12.Суч.зах-європейські кнф-гічні вчення- Суч кнф-гічні вчення складалися з сер XXст(різко збільш.к-ть м.кнф-тів,а кнф-ти всер. Орг-цій поч визначати ефективність її діяльності).Кнф-гічні ідеї розвив.в межах псих-гїї і соц-гії.Напрямки:• психологічні напрямки дослідження кнф-тів;• соц-гічний та політ-гічний• фун-льні теорії;• заг теорії кнф-тів.Психоаналітичний підхід, пов’яз з ім. З.Фройда,Е.Фромма,К.Лоренца. Теорія ролі несвідомого З.Фройда застос.майже у всіх науках, які вивч.проблемну людську поведінку. Займався проблемами внутрішньоос. кнф-тів, корені яких-у сфері несвідомого (відбиття реальних кнф-тів, де постраждала особистість).Е. Фромм виказав ідею щодо появи кнф-ту у сфері взаємин між ос. та її соц. оточенням у зв’язку з неможливістю індивіду повно реаліз. свої потенції та інтереси ч/з встановлення соц.заборон.К.Лоренц висунув думку щодо прир. походження агресивності люд; причини кнф випливаютьз біолог.підвалин агрес-ті, + яка підсилюється у натовпі. Агресивність-постійний стан усіх предст.твар. світу, до я він відносив і людей, а тому механізми поведінки людей та тварин схожі.Представник функ-льної теорії-нім.соціолог Г.Зіммель,йому належить термін «соціологія кнф-ту». Г. Зіммель вважав кнф універсал.явищем, а безкнф сус-во недієздатним.:Чим гостріший кнф, тим згуртованішими є гр, що кнф-тують.Кнф-т не тільки може бути врегульований мирн засобами, а й стати засобом розвитку сус-ва. Розвяз. соц.кнф веде до ліквідац.напруження у сус-ві.Під час кнф-ту іде ідентифікація власних інтересів. Отже кнф часто явище псих-гічного життя люд.Теорія «позитивно-функ-ного кнф-ту» складалася під впливом робіт Р.Дарендорфа, Дж.Рекса. Дарендорф своїй теорій «кнф-тної моделі сус-ва» розглядав кнф нормальним явищ. Нерівність соц позицій, відмінність інтересів людей якраз і сприч кнф-т.Політ-гічні теорії кнф-тів розробляли В.Парето, Г. Моска, Ж. Сорель ін.В.Парето і Г.Моска(іт) вказ.серед причин кнф соц неоднорідність сус-ва( запекла боротьба виникє всер.еліт).Концепція «нерівномірного розвитку» Т. Нейра: етнонац. кнф-т відб. у ек. сфері в результаті нав’язування зразків ек. розвитку недостатньо розвиненим р-нам.(розклад.їх на окремі частини уздовж лінії розломів-на територіях Індії-Пакистану-Афг).

13. Суч кнф-гія представників ам.науки- Суч кнф-гічні вчення складалися з сер XXст(різко збільш.к-ть м.кнф-тів,а кнф-ти всер. Орг-цій поч визначати ефективність її діяльності).Кнф-гічні ідеї розвив.в межах псих-гїї і соц-гії. К.Хорні(псих-г)осн прич кнф-тів між особистістю та соц середовищем вважала недолік доброзичливості з боку близьк людей(батьків)які склад.морально-емоційне оточення.К. Левін(псих-г)досліджував проблеми гр.поведінки - Виділив 4 типи кнф-них ситуацій:— кнф-т «прагнення-прагн»(кнф-т між рівносильними прагненнями суб’єкта заволодіти обома об’єктами);— кнф«уникнення-уникн»(коли суб’єкту доводиться обир.одну з двох однаково неприємнихперспектив);—кнф«прагн—уникн»(у разі дії на суб’єкт одночасного приваблення і відштовх. при спрям. на якийсь об’єкт);— кнф«подвійного прагн—уникнення»(наявністю сит.вибору між 2 з як приємн,так і неприємн сторонами-обрати моб.т.) Згідно теорії Е.Берна структура особистості вкл в себе 3компоненти: 1)«дитина»(спонтанність,емоції, переживан);2) «батько»(схильність до повчань, узагальнень, стереотипів);3) «дорослий» (гнучкість). У 1 пол XX ст затвердж.структурно-функ-ний підхід.Т.Парсонс(соц-г) хар-вав кнф-т як причину дезорг-ції сус-го життя,а стабілізуючу роль та роль замирення кнф-тів вик: релігія, звичаї, правові установи.З іст розвитком сус-во «стає більш адаптивним», легше переносить наслідки соц. кнф-тів. Теорія «позитивно-функ-ного кнф-ту» склад.під впливом робіт Л.Козера. дав глибоке обгрунтув. позитивної ролі кнф-тної взаємодії в житті сус-ва:- постійним джерелом соц кнф-тів є неусувний дефіцит ресурсів, влади, престижу.Доки існ сус- існ напруж., що час від часу переростає.-роль кнф-тів в недемокр., «закритому», і демократ., сус-ві різна. У «закритому», особливо в тоталітарному, кнф-ти носять рев-насильницьк хар-р;- конструк. і руйнівні результати кнф-ту глибоко розрізн.між собою.

14.Кнф-гія як комплексна система знань: роль сусп.наук у становл. предмету кнф-гії.- Кнфти відб.в усіх сферах життєдіяльності люд -й кнф-гія має зв'язок з багатьма науками(гум-політичними й техн-прир циклами наук).1)Зв'язок кнф-гії з циклом юр-правових наук – ці науки утвердж.принципи і норми, в рамках яких повинна переб. людина, сусп. групи, бо поруш.призведе до кнф-них сит. 2)з циклом мат.наук – матем. моделювання дає успішні прогнози для запобіг. та виріш. кнф-тів+у період дослідж. кнф викор.матем. методи розрахунків.3)іст.наук надає кнф-гові матеріал для аналізу політ, соц, воєнних та ін типів кнф-тів(Іст досвід навчає уникати кнф,уміло запобігати негативних моменти у майб). 4)з циклом псих-гічних дисциплін – психологічне осмислення проблемних сит. сприяє набуттю досвіду вміло поводитися з опонентами, давати правильні поради. Позитивна роль у процесі виріш. внутрішньоос.кнф-тів. Педагогічні науки прийшли до висновк про необхідність форм-ня високої пед. культури керівників, пед.такт, уміння безкнф спілкування людей різного віку та соц досвіду.На почХХст.кнф-гічні ідеї розвив.в межах псох-гії і соц-гії.Соц-гія кнф-ту – галузь соц-гії, яка вивч сутність, зумовленість, наслідки та упр кнф-том як соц явищем(Вебер і Зіммель).

Кнф-т як соц-не явище вивчає не тільки кнф-гія, а й інші науки (16):- політичні – як боротьбу за владу; тлумачення кнф-ту через призму моралі; - іст.– як міждерж. боротьбу на різних етапах їх розвитку; загострення міжет. та релігійних кнф-тів; доведення необхідності збереження і вдосконалення системи інститутів переговорів;з плином іст.збільшується к-ть кнф-тів,к-ть жертв у кнф. - воєнні –як збройну боротьбу; створ.класифікації війн і воєнних кнф-тів; встановл.об’єктивний зв’язок політ.курсу з воєнною політикою; - психологічні –як міжос.кнф-ти;розробляє понятійний аппарат,структуру,класиф.тощо.

15.Визначення об’єкта, предмета та методів дослідження конфлікту- Об’єкт –фрагмент соц. взаємодії, що хар-ється проблемністю у сусп. взаємовідносинах. Предмет – закономірності виникнення, ескалації та розв’яз. кнф-ту.Соц.конфлікт – гострий спосіб розвитку і розв’язання суттєвих протиріч під час соц.взаємодії, що викликає протидію суб’єктів і супроводжується негативними емоціями. Кнф-т як соц-не явище вивчає не тільки кнф-гія, а й інші науки (16):- політичні – як боротьбу за владу; тлумачення кнф-ту через призму моралі; - іст.– як міждерж. боротьбу на різних етапах їх розвитку; загострення міжет. та релігійних кнф-тів; доведення необхідності збереження і вдосконалення системи інститутів переговорів;з плином іст.збільшується к-ть кнф-тів,к-ть жертв у кнф.- воєнні –як збройну боротьбу; створ.класифікації війн і воєнних кнф-тів; встановл.об’єктивний зв’язок політ.курсу з воєнною політикою; - психологічні –як міжос.кнф-ти;розробляє понятійний аппарат,структуру,класиф.тощо. Розвиток кнф-гії пов’язаний з розвитком міждисциплінар. досліджень багатьох наук. Об’єкт і предмет кнф-гії –динамічно зростаючий науково утворюючий чинник. Методи:- загальні (філос.): 1. принцип єдності теорет.узагальнень і емпіричних знань. 2. розвитку. 3. заг.зв’язку. 4. дотрим. законів діалектики. 5.сист-го підходу. 6. об'єктивності 7. конкретного іст. підходу. - Заг-наукові: 1.аналіз та синтез.2.індукція, дедукція.3.спостереження, абстрагування.- Спеціальні(конкретно-наук.): 1. навіювання. 2. тестування. 3.посередництва.4. експертних оцінок.Кнф-гія має міждисциплінарний хар-р і застос.майже усі наукові методи.

16. Кнф-гія як комплексна система знань: функц-льне значення та методи дослідж.кнф-ту- Методологія кнф-гії - це система логічно пов*яз. теоретичних, методичних процедур з метою отримання знань про подію для подальшого вик.у практиці врег.кнф-ту.Складові методології:-теорет.принципи(3рівні-всього 12):філософ-кі,заг-наук.,спец.-наук(5). 7:Пр.розвитку-усі процеси розгл.у динаміці(бачити ескалацію,дати прогноз).Пр.заг.звязку.Пр.дотримання законів діалектики(закон єдності і боротьби протилежностей тощо).Пр.єдності теорії та практики(теор.буд на проактиці і навпаки).Пр. сист.підходу(кнф-складова більшої системи)Пр.обєктивності тощо.+Пр.пошуку прихов.змісту.Методи за змістом:методи опитування і тестув.Метод соціометрії(вивч-ня.кнф-ності взаємов.у гр..Можна визначити кнф-тні пари,знайти мікрогр.,визнач. Лідера)Функції конфліктів:1.Інформаційна (70-80% конф. Виникаюсь поза нашим бажанням)2. Гносеологічна3. Прогностична 4. Виховна ( поступово трансформується у життєві правила)5. Практично-рекомендаційна.

17. Поняття кнф-ту та його внутр.будова: природа й визн-ня кнф-ту- Кнф-т – реальна боротьба між діючими людьми (Гіденс). Кнф-т – вияв неузгодженості щодо реалізації спільних інтересів (Ішмуратов).Сутність кнф-ту – наявність у опонентів сил і ресурсів для перемоги(Козер). Хар-рні риси кнф-ту:1. це активне протистояння сил (ворожнеча, антипатія, несприйняття поглядів-неадекватна реакція,непритаманні дії).2. протилежність поглядів, ідей, думок, що доведені до стадії боротьби(Примирення майже неможливе; потрібна зміна системи взаємовідносин).3. між сторонами відб. конфліктна взаємодія(кнф-т супров.психічним збудженням,неврози,депресія).4. конфлікт – це динамічне явище.5. може мати найрізноманітніші причини.Конфлікт – це гострий спосіб вирішення протиріч в процесі соціальної взаємодії, що супроводжується напруженням психоемоційної сфери.

18. Структура кнф-ту та хар-ка його складових: статичний та динамічний компоненти- Кнф-т має 2 компоненти :статичний(структура), динамічний(процесс).Статичн.структура кнф-ту:Субєкт –особа/группа-мають силу,ранг,вагу(якості).Субєкт-основний/другорядний. Сила оппонента-можливість перемогти (змінюється продовж кнф-ту).Ранг оппонента-представницкі можливості (від ім.кого виступають,які цілі захищають:1ранг-сам від себе,2ранг-зах.корпоративні інтереси,3ранг-зах.сусп.цінності,інтереси).Вага оп.-наявність кнф-тних потенціалів (збройні сили,динамічні ресурси, моральний дух).Другорядні-орг-затори,підбурювачі.Обєкти як правило матеріальні(реальні):знання,інтереси,ідеї.Предмет-те що навколо обєкту-протиріччя,яке спонукає оп.ступати у боротьбу(може бути обєктивним /субєктивним/вигаданим).Причини-складова структура кнф-ту: інформаційна,психологічна. Інцидент – те що трапилось.

20.Вплив соц.оточення, часових й просторових хар-тик на перебіг кнф-ту- Фактори, що вплив.на хід кнф-ту:1. Хар-ки сторін кнф-ту–їх цінності, мотивація,цілі,інтелектуальні та соц-ні ресурси для уч.та завер-ня кнф;уявлення про кнф.2. Передісторія їх взаємов. –взаємні стереотипи та очікування, уявлення про те, що протилежна сторона думає про них самих.3.Природа того, що сприч. кнф-т.(важлива/другорядна)4. Соц середовище,де виник кнф – різні інститути, установи;5. Зацікавлені сторони – їх в.до сторін кнф-ту і один до одного, їх зацік. у тих чи ін результатах конфлікту. 6. Стратегія і тактика, що застос.сторонами–спроби однієї із сторін здійснити вплив на уявлення ін про переваги чи недоліки 1ої за доп (легітимн – нелегітим):обіцянка і заохочування,загроза покарання.7. Рез-ти кнф-ту для його сторін та зацікавлених ос –довгострокові перспективи взаємовідносин між уч-ми, репутація учасників у ході кнф-ту у різних зацікавлених сторін. На думку Л.Козера, тривалість кнф залеж від: широти чи обмеженості цілей кнф; емоційного накалу кнф; збіг чи незбіг образів кнф-тної ситуації учасників конфлікту та їх цілей; ступеня поляризації протилеж сторін кнф;уміння сторін переконувати одна одну.Іноді виникає феномен,коли 1 кнф, що закінчився, “плавно” переростає в ін, хоча зовні це може виглядати як тривалий розвиток одного і того ж кнф. Важливим параметром, що хар-ризує розвиток кнф, є поширеність кнф на тій чи ін території. Поширений на значній терит. кнф має і більшу інтенсивність (“складається” енергія багатьох людей – від цього зростає його значущість), і більшу тривалість (оскільки „погашений” в одному місці, він розпалюється в ін). Широта кнф-ту, як правило, обумовлена поширенням подібних протиріч на різних терит, у різних соц спільностях і орг-ціях. Широкі соц кнф-ти найчастіше сукупність подібних конфліктів, а не 1 кнф. Тактика їх розв’яз. може ґрунтуватися на поступовому „виведенні” з кнф-ту різних соц груп, не пов’язаних.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]