Клонування зникаючих тварин

Повідомленнями про клонування все нових і нових представників тваринного

світу здивувати як учених, так і обивателів уже досить важко. Проте

повідомлення про вдале завершення робіт із клонування буйвола все-таки

зацікавило наукову громадськість. Адже в даному випадку йшлося про

імплантацію звичайнісінькій корові заморожених клітин загиблого в

зоопарку горбатого бізона, одного з останніх представників виду дикої

фауни бамбукових джунглів Індії та Бірми. Щоправда, не зовсім звичайним

був сам зоопарк.

У Центрі відтворення рідкісних і зникаючих видів тварин, що міститься в

Сан-Дієго, давно вже готуються до експериментів з клонування не тільки

вимираючих, а навіть і вимерлих тварин. Зокрема, у розпалі підготовка до

клонування іспанського гірського цапа, останній відомий науці

представник яких загинув у цьому ж зоопарку рік тому під зваленим

буреломом деревом. Його заморожені клітини імплантуватимуться звичайній

альпійській козі. Роберт Ланца, віце-президент массачусетської фірми

Advanced Cell Technology, яка й здійснює всі ці експерименти, уже

всерйоз замислюється над клонуванням мамонта, залишки якого були

виявлені торік у Сибіру в крижаній брилі, вік якої сягає 20 тисяч років.

У цьому випадку на роль сурогатної матері шукають слониху.

Хоча Ноа (а саме так назвали клонованого бізончика) прожив лише два дні

й помер від звичайної бактеріальної інфекції, експеримент усе ж визнаний

вдалим, оскільки під час його проведення була підтверджена принципова

можливість використання як сурогатних матерів самок інших видів. З

іншого боку, цей черговий успіх лабораторної науки наближає до людства

загрозу.

Історія

Генна інженерія – це комплекс технічних прийомів перенесення в структуру

клітини живої істоти деяких видів генетичної інформації, якої попередньо

там не було. ДНК, як відомо, – це спадковий матеріал усіх організмів, за

винятком деяких вірусів, для яких таким матеріалом є РНК.

Послідовно ДНК є носієм генетичної інформації, яка передається з покоління в покоління. В частинці ДНК вирізняємо гени – структури, що співдіють між собою. Ген – функціонально неподільна одиниця генетичного матеріалу. Сукупність усіх генів даної клітини або організму складає його генотип. Генна

інженерія – це штучне створення “бажаних” мутацій та рекомбінацій. По

суті, генна інженерія полягає на “вирізанні” з одного генотипу фрагменту

ДНК і вставлення його до іншої частинки ДНК іншого організму.

Творцем генетики вважають Г. Менделя, який 1866 року першим описав

основні закони успадковування. 1905 року В. Батесон своїми дослідженнями

підтвердив обсервації Менделя і назвав нову науку генетикою. В 30-х

роках ХХ ст. розвинулася хромосомна теорія спадковості Т. Моргана, а

також дослідження над мутаціями генів. Молекулярна генетика доводить до

розшифрування генетичного коду. 1956 року було повторно відкрито

хромосоми людини як фундаментальні структури й носії генетичного

матеріалу. 1965 року було здійснено злиття клітин людини з клітинами

миші з переміщенням генів у хромосоми людини. Саме тоді Хотчкін вперше

ввів поняття генетичної інженерії.

1967 роком датують початок використання методів генетичного

пренатального діагнозу.

1970 року було синтезовано перший штучний ген.

1971 року – одержано гібридну (рекомбіновану) ДНК. 1981 року завдяки

клонуванню народилися перші миші.

Результати досягнень генної інженерії: можливість ідентифікації

патологічних генів, розробляння молекул, важливих для людини, що дало

змогу використовувати їх на широкому рівні (інсулін, гормони росту,

вакцини); створення рослин і тварин із особливими ознаками. Отож, маємо

такі цілі генетичної інженерії: діагностична, терапевтична, продуктивна,

перебудови, експериментальна (деструктивна).

Генна інженерія робить можливою генну терапію. Її завдання –

“розшифрувати” людський геном, тобто пізнати повну інформацію на тему

спадкового оснащення людини. На сьогодні відомо, що багато хвороб має

спадкову основу. Щоб їм запобігти або лікувати, необхідно пізнати генотип людини.

Генна терапія – це введення до людського організму або клітини гена, тобто фрагмента ДНК, з метою попередження або лікування патологічних станів. Генетичні маніпуляції несправедливі, коли редукуютьлюдське життя до ролі предмета, коли при цьому забувають, що мають справу з особою розумною і вільною.

Генетики аж ніяк не зупиняються на лікуванні, а, посилаючись на свободу

наукових досліджень, хочуть експериментувати, маючи на меті створення

певного типу надлюдей, які могли б запанувати над іншими. В такій

перспективі генетика легко замінюється на євгеніку зі всіма її

негативними наслідками. Не можна замовчувати того, що ці відкриття можна

використати для селекції ембріонів, що полягає в елімінації тих, які

мають якісь генетичні хвороби або патологічні генетичні риси. Такою

була, між іншим, ідеологія гітлеризму. Небезпечна й “сімейна євгеніка”,

коли батьки, зокрема ті, які мають фінанси, старатимуться “поліпшити”

генетичний матеріал своїх майбутніх дітей.

Важливо не тільки зберегти життя, але й шанувати генетичну ідентичність

кожного людського індивіда – це головний етичний принцип, на якому мають

ґрунтуватися генетичні втручання.

Суть клонування проста: потрібно дві клітини - одна, яка буде донором ядра ігосподар якої клонується, і яйцеклітина, розвитком якої і буде керувати підсаджує ядро. Власне ядро ​​яйцеклітини повинно бути знищено (кліткаенуклеірованних). Досвід також показує, що для клонування краще, якщо яйцеклітина не запліднена. Клітку-донор тим чи іншим способом змушують перейти в так звану G0-фазу або стадію спокою. Після цього її ядро ​​або шляхом пересадки, або злиттям клітин доставляється в яйцеклітину.

Остання стимулюється до поділу і приступає до формування ембріона. Останній підсаджується в матку так званої сурогатної матері, де у разі вдалого розвитку формує новий організм, який є генетично ідентичним тому, який був донором ядра. 

Зараз найбільш відомі два варіанти даної методики - так звана Рослінського і Гонолульский технології. Перша була використана при клонуванні вівці Доллі Яном Вільмута і Кітом Кембелл з Рослінського інституту в 1996, а друга - групою вчених з Університету Гаваї в 1998, в результаті чого було отримано півсотні клонів миші.  Історія клонування дуже насичена і динамічна. Перші досліди, пов'язані зклонуванням, по великому рахунку, почали проводити лише близько сотні років тому.

От коротенько весь список основних відкриттів, в результаті яких "копіювання" живих організмів стало можливим.

1902 - Ганс Шпеманн проробляє досвід з розділення раннього ембріона саламандри. Обидві частини зародка розвиваються в нормальних тварин. 

1928 - той же Шпеманн виробляє першу пересадку клітинного ядра, тим самим закладаючи основи методу, який буде ключовим у майбутніх експериментах з клонування. 

1952 - вчені Бріггс і Кінг шляхом клонування отримують покоління пуголовків.

1958 - Ф. Стьюард вирощує цілу рослину моркви з єдиної клітини. 

1962 - Дж. Гердон отримує клон жаби, вирощений з диференційованих клітин дорослої тварини. 

1963 - Дж.Б.С. Холдейн вводить термін "клон". 

1984 - данський учений Стін Вілладсен повідомляє, що йому вдалося клонувати вівцю з клітин тижневого ембріона шляхом так званого "здвоювання" ("twinning"). 1986 - Ферст, Пратер і Айстоун клонують корову з ембріональних клітин.  1990 - початок проекту "Геном людини".  1994 - Ніл Ферст отримує генетичні копії телят з ембріональних клітин. Зародки досягають принаймні 120-клітинної стадії.  1996, липень - народження вівці Доллі, першого великого тваринного, клонованого з використанням ДНК дорослої тварини (клітин молочної залози). Досвід вдався з 276 спроби. 

1998, грудень - японські вчені повідомляють, що отримали 8 клонів з клітин дорослої корови - третього клонованого ссавця.

Clonaid - компанія, яка була заснована в лютому 1997 року Раелем, лідером руху раелітів і групою інвесторів на Багамських островах. Призначенням компанії було оголошено клонування людини, і, що цікаво, ще в 2000, згідно з даними на сайті компанії, у списках охочих було більше 250 багатеньких громадян, готових викласти 200 000 доларів за послуги клонування. У 2000 головою компанії була призначена вже відома нам Бріджит Буаселье, єпископ секти раелітів. Пані Буаселье є доктором фізики і біомолекулярної хімії і до цього, як повідомляється, очолювала велику фармацевтичну компанію у Франції.  Як далі повідомляється в історії компанії, в 2000 році Буаселье мала контакт з якоюсь бездітної американської парою, першим великим інвестором Clonaid, яка, ймовірно, і є батьками нещодавно народженої Єви. Перші роботи з клонування були розпочаті на початку 2001.  Пізніше в цьому ж році компанія, щоб уникнути зайвого інтересу з боку американського уряду, перебазували свої лабораторії на територію "іншої країни, де клонування є легальним".