Клонування. Досягнення чи небезпека?

Людство переступило поріг ХХІ століття і перед нами невідоме майбутнє,

зумовлене якщо не загадками у науковій сфері, то щораз більшим зростом

потенціалу людини. Біда у тому, що у сучасної людини еволюціонує думка

всевладності у будь-якій царині. Пригадую, що з першим польотом Ю.

Гагаріна у 1961 році на ракетному агрегаті, науковці-атеїсти у СРСР

хвалились, що вони розпечатали "божі чертоги" і таким чином позитивні

науки створять "рай на землі", відкривши усі таємниці людині. Та не так

то сталося.

Якогось подібного резонансу у світі набирає новочасна проблема

клонування. Вирощена таким способом овечка Доллі набирає популярності у

людей, наче б якась поп-зірка. Широкого гулу набирають досягнення

Сеульського університету, котрі у липні 1998 року створили методом

клонування 50 мишей. У чому полягає спосіб клонування, і чому стільки

людей б'ють у сполох і всіма силами протистоять широкому масштабові

клонування?

У природі є два способи розмноження: безстатевий та статевий. Агрономи

добре знають, що прищеплюючи бажані сорти плодів на прищепу, отримають

гарний сорт яблук, груш або інших культур. Ось це й є клонування.

Створення подібного роду дослідів у тваринному світі було донедавна для

людини incognito, але ось у 60-х роках ХХ століття один з дослідників

спробував взяти ядро з клітини кишківника дорослої жаби і помістити його

в запліднену ікринку, вилучивши з неї її вроджене. Сенсаційно було

побачити вирощену живу жабку, за своїми спадковими ознаками аналогічну

до тієї, з кишківника якої було взяте ядро. Ось і з цього все і почалось.

Доведено, що таким способом можна створювати не тільки тварин, а органи

людини, та й саму людину. Люди у нашому часі не проти склонувати навіть

самого Ісуса Христа. Та все-таки цей винахід, що кілька десятків років тому штовхав учених до початку масового тиражування живих організмів,

сьогодні змушує адекватно та обдумано підійти до цієї проблеми.

Клонування торкається не тільки медико-біологічних експериментів, але й

області людської душі та моральних норм. Та це лише кілька прогнозів

такого заходу. Увесь інший "букет" проблем постане перед нами після

вирощення людини-клона, а це буде незабаром, бо ланцюгова реакція

почалась зі схвалення парламенту Великобританії про дозвіл клонування

людських ембріонів, так і стартом приватної корпорації у США Clon-Aid,

котра почала перше клонування людини.

Поняття «клон» та «клонування»

Клон - (від грец. Сlon - нащадок, гілка) це група клітин або організмів, що відбулися від загального предка шляхом безстатевого розмноження і є генетично ідентичними.

У генетиці клон — точна копія повної або частини макромолекули — носія інформації (звичайно ДНК). Клонування гену означає витягнення гену з одного організму (наприклад, за допомогою PCR) і вставлення його у інший організм (зазвичай за допомогою вектора), де він може використовуватися і вивчатися. Іноді клонуванням у генетиці називають не пересадку гену, а успіх у виявленні гену, що відповідає за певну рису фенотипу, а його переседка є лише побічним ефектом такої ідентифікації. Сам процес пересадки точніше називати субклонуванням.

У біології:

1) Клон — сукупність генетично однорідних клітин, які походять від однієї клітини. Клон — основна одиниця обліку у генетиці мікроорганізмів. В основі утворення клонів лежить мітоз, або прямий поділ, наприклад, у бактерій, внаслідок чого генетична інформація розподіляється порівну між дочірніми клітинами. Тривалість життя клонів обмежена, тому що серед споріднених клітин можуть виникати мутантні і давати початок новим клонам.

2) Клон  — невелика популяція, представлена потомством однієї особини, яка розмножилася вегетативно. Така популяція володіє усіма ознаками материнського організму (має такий самий набір генів, або генотип). Клони в природних угрупованнях часто утворюють парцели або мікроценози.

3) Клон — однояйцеві близнюки або особини, одержані методом штучного тиражування в сурогатних матерях бластомерів, одержаних з однієї бластоцисти бластодермічного міхурця, що є стадією розвитку зародка ссавців, яка настає внаслідок дробленняяйцеклітини.

4) Клон — група особин (рослин), які походять від одного предка внаслідок нестатевого(вегетативного) розмноження. Прикладами клонів можуть бути картопля (розмножуютьсябульбами), плодові чи ягідні культури (розмножуються щепленням або живцюванням).

Клонування – точне відтворення об’єкта.

Розрізняють молекулярне та клітинне клонування.

Молекуля́рне клонува́ння — група методів у молекулярній біології та біотехнології, пов'язаних зі створенням рекомбінантних молекул ДНК і отриманням багатьох копій цієї молекули in vivo. Термін "клонування" в даному випадку означає, що з однієї клітини, що містить рекомбінантну молекулу ДНК, шляхом мітотичного поділу утворюється велика кількість ідентичних за генетичною інформацією клітин - клонів.

Клітинне клонування — клонування, при якому відбувається виведення популяції клітин із однієї клітини. У випадку простих одноклітинних організмів, чи то бактерій, чи то дріжджів, цей процес є достатньо простим. Однак, для клонування клітин багатоклітинних організмівпотрібно докласти значно більше зусиль — це набагато важче завдання, окрім того, такі клітини розвиваються дуже повільно у звичайних умовах.

Розрізняють повне (репродуктивне) і часткове клонування організмів. При повному відтворюється весь організм цілком, при частковому - організм відтворюється не повністю (наприклад, лише ті чи інші його тканини).

Репродуктивне клонування передбачає, що в результаті виходить цілийорганізм. Крім наукових цілей воно може застосовуватися для відновлення зниклих видів або збереження рідкісних видів.

Один із перспективних застосувань клонування тканин - клітинна терапія в медицині. Такі тканини, отримані з стовбурових клітин пацієнта, могли б компенсувати недолік і дефекти власних тканин організму і не відторгатися притрансплантації. Це так зване терапевтичне клонування.

Терапевтичне клонування передбачає, що в результаті навмисно не виходить цілого організму. Його розвиток зупиняють заздалегідь, а отримані ембріональні стовбурові клітини використовують для отримання потрібних тканин чи інших біологічних продуктів. Експерименти показують, що терапевтичне клонування може бути з успіхом застосоване для лікування деяких захворювань, які вважалися невиліковними ^[3].

 Клонування бактерій

Для бактерій клонування є єдиним способом розмноження. Проте зазвичай, коли говорять про клонування бактерій, мають на увазі навмисне розмноження якийсь бактерії, вирощування її клона, культури.

Природне клонування (в природі) у складних організмів

Клонування широко поширене в природі у різних організмів. У рослин природне клонування відбувається при різних способах вегетативного розмноження. У тварин клонування відбувається при амейотіческомпартеногенезе і різних формах поліембріонії. Так, серед хребетних відомі клонально розмножуються види ящірок, що складаються з одних партеногенетических самок. У людини природні клони - монозиготніблизнюки. У деяких видів броненосців в нормі народжується від чотирьох до дев'яти монозиготних близнюків. Широко поширена клонального розмноження серед ракоподібних і комах. Унікальний варіант природного клонування відкритий недавно у мурах - малого вогняного мурашки (Wasmannia auropunctata), самці і самки якого клонуються незалежно, так що генофонди двох статей не змішуються. У цього виду робочі особини розвиваються з запліднених яєць, матки - з незапліднених диплоїдних яєць. В деяких яйцях, запліднених самцями, всі хромосоми матері руйнуються, і зтаких гаплоїдних яєць розвиваються самці.