![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •26. Демократичний політичний режим: основні риси.
- •27.Поняття та основні функції політичної ідеології.
- •28.Ліберальна ідеологія: основні положення та представники.
- •29.Консервативна ідеологія: основні положення та представники.
- •30.Комуністична ідеологія: основні положення та представники.
- •31.Соціал-демократична ідеологія: основні положення та представники.
- •32.Анархізм як ідеологія: основні положення та представники.
- •33.Фашизм як ідеологія: основні положення та представники.
- •34.Нацизм як ідеологія : основні положення та представники.
- •35.Націоналізм як ідеологія: основні положення та представники.
- •36.Ознаки та сутність держави.
- •37.Теорії походження держави.
- •38.Функції держави.
- •39. Форми державного правління.
- •41. Президентська республіка: поняття, основні риси, порядок формування уряду.
- •42.Змішана республіка: поняття, основні риси, порядок формування уряду.
- •43.Форма державного правління в Україні: основні риси, порядок формування уряду.
- •44.Форми державного устрою.
- •45.Унітарні держави: поняття, види.
- •46.Федерація: поняття, види.
- •47.Визначення та основні ознаки політичних партій.
- •48.Види політичних партій.
- •49.Типи партійних систем.
- •50.Співвідношення громадських організацій та політичних партій.
39. Форми державного правління.
Фо́рма держа́вного правлі́ння — це спосіб організації верховної влади, який визначає систему її найвищих органів, порядок їх формування і особливості розподілу повноважень між ними, а також взаємовідносини з населенням держави.
За формами правління всі держави поділяють на дві великі групи: - монархії; - республіки.
Монархія — це така форма правління, при якій повноваження верховної влади належать одній особі: королю, царю, султану, шаху, імператору
При такій формі правління вся вища законодавча, виконавча і судова влада належать монарху. Влада монарха передається, як правило, у спадщину.
Всі монархії поділяються на: абсолютні, обмежені, дуалістичні, теократичні, станово-представницькі.
При абсолютній монархії влада монарха не обмежена і має всі характерні риси, які викладені у визначенні. Такі монархії були найбільш розповсюджені в епоху рабовласництва і феодалізму. Сьогодні їх залишилось дуже мало, зокрема в Марокко, Арабських Еміратах, Кувейті та.
В останнє століття найбільш поширеними є обмежені монархії. Іноді їх називають парламентськими або конституційними. За таких форм правління монарх — глава держави, але він може суттєво впливати на законодавчу діяльність парламенту і на формування ним уряду. Іноді монархічна форма правління має формальний характер. До обмежених монархій відносяться Іспанія, Швеція, Японія, які ще можна назвати конституційними монархіями. До парламентських монархій можна віднести Англію.
Республіка — це така форма правління, при якій повноваження вищих державних органів здійснюють представницькі виборні органи.
Республіки не мають монарха. В республіці вищі представницькі органи і їх вищі посадові особи обираються на певний строк. Вони періодично змінюються, переобираються. За свою діяльність вони звітують перед народом і несуть юридичну відповідальність (конституційну, кримінальну, цивільну, адміністративну і дисциплінарну).
Нині всі республіки поділяються на три види: президентська республіка, напівпрезидентська (або змішана), парламентська.
41. Президентська республіка: поняття, основні риси, порядок формування уряду.
Президентська республіка — форма державного правління, за якої державна влада здійснюється шляхом надання президенту великого кола повноважень, що зокрема передбачає з'єднання в руках президента повноважень глави держави і глави уряду. Термін «президентська республіка» говорить сам за себе: президент грає в республіці домінуючу роль.
Основними її ознаками є:
• чіткий поділ законодавчої, виконавчої та судової гілок влади, а взаємини між ними будуються на базі принципу так званих «стримувань і противаг»;
• президент — глава держави і виконавчої влади;
• президент обирається непарламентським способом
• рішення приймає президент;
• політична відповідальність уряду перед парламентом відсутня;
• президент одноосібно керує виконавчою владою, посада прем'єр-міністра не передбачається;
• президент несе відповідальність тільки в порядку імпічменту і може бути усунутий з посади.
• уряд несе відповідальність тільки перед президентом, а не перед парламентом, тому що тільки президент може відправити його у відставку.
принцип парламентської більшості при формуванні уряду не діє; президент самостійно, з мінімальною участю парламенту, формує «уряд», що відрізняється від звичайного уряду тим, що воно не є органом, який приймає колегіальні рішення;