Питання 3. Психолог у сфері економіки та юриспруденції.

Основні напрямки діяльності психолога у сфері економіки:

1. Вивчення умов і факторів позитивної мотивації до праці і до професії, оптимізація трудових відносин, формування позитивного соціально-психологічного клімату, формування робочих команд.

2. Вивчення сприйняття людиною стимулів, умов праці, справедливості винагороди.

3. Психологічне консультування і профорієнтація.

4. Процеси творчості в економічній сфері, вияв факторів інноваційної поведінки та умов для неї.

5. Статевовікові особливості поведінки у виробничій і споживчій сфері.

6. Психологія підприємництва, лідерства, керівництва, менеджменту.

7. Психологія конкурентоспроможності та різних форм зайнятості.

8. Психологічні аспекти конфліктів в економічній сфері, шляхи їх усунення і профілактики.

9. Психологія поведінки особистості і групи в економічних ситуаціях.

10. Психологія поведінки клієнта, акціонера, співробітника.

11. Психологія деструктивної поведінки у економічних галузях і економічних інститутах.

12. Національні психологічні особлтвості людей та їх вплив на поведінку в економічному середовищі.

Основні функції економіста – психолога фірми:

1.Розробка системи психологічно-економічних показників, що є обмеженнями для управлінських рішень.

2.Навчання персоналу діловому спілкуванню.

3.Консультування з проблем фірми і персоналу. Підбір і тренування спеціалістів, команди. Створення іміджу фірми, окремої особи.

4.Дослідження і формування позитивного соціально-психологічного клімату, створення продуктивних робочих команд.

5.Аналіз факторів трудової поведінки, причин протиріч, конфліктів, їх врегулювання.

6.Психологічний захист і безпека осіб: добір засобів і методів психологічного самовдосконалення, досягнення психологічного комфорту; діяльність по забезпеченню соціального партнерства.

7.Моніторинг системи управління фірмою, оцінка і прогноз психологічних наслідків економічних рішень керівництва.

8.Дослідження культури організації і психологічного стану персоналу, факторів, що визначають умови праці; розробка заходів їх покращання.

9.Підготовка, впровадження і оцінка наслідків економічних нововведень; усунення (пом’якшення) спроб їм протистояти.

10.Оцінка і розвиток економічного потенціалу окремих осіб і всього персоналу; мотивація і стимулювання.

11.Вивчення особистісних якостей і обставин життя, які гальмують просування фірми вперед.

12.Вивчення економічної культури соціального середовища, цінностей, традицій (для фірм, що діють на території інших країн).

Завдання психолога у сфері юриспруденції:

У кримінальній психології:

1.Вивчення психологічних особливостей звинувачуваного (здатність відчувати себе винним, форма провини (навмисно чи через необережність здійснено злочин); мотиви злочину; емоційний стан в момент злочину).

2.Вивчення психології потерпілого (психологічні особливості до, в момент, після злочину; реакції щодо допиту і психологічного аналізу свідчень).

3.Вивчення психології неповнолітніх правопорушників. Попередження дитячої і підліткової злочинності. Участь у допиті неповнолітніх.

4.Судово-психологічна експертиза (емоційних станів, здатності розуміти характер злочинних дій, соціально-психологічних особливостей членів злочинної групи, здатності усвідомлювати дії неповнолітніми, індивідуально-психологічні особливості тощо).

У пенітенціарній (виправній) психології:

1.Психодіагностика особистісних особливостей засудженого, дефектів його правової соціалізації, психологічної саморегуляції, наявності граничних нервово-психічних розладів.

2.Розробка програм психолого-педагогічної корекції засуджених.

3.Психотерапія засуджених з проявами невротизації, психопатії тощо.

4.Розробка і впровадження психологічно обгрунтованих моделей і принципів виправлення.

5.Ресоціалізація – свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноцінного члена суспільства.

У юридичній практиці:

1.Підвищення психологічної надійності співробітників:

а) психологічний відбір і підготовка кадрів;

б) допомога у їх раціональному розподілі;

в) підвищення психологічної компетентності співробітників;

г) діагностика психологічного клімату, профілактика;

д) консультування співробітників та управлінців.

2.Максимальне використання психологічного потенціалу у наданні психологічної допомоги співробітникам при виконанні ними службових завдань:

а) вивчення соціально-психологічних явищ в регіоні, які впливають на стан правопорядку;

б) психологічне консультування співробітників при розв’язанні ними поточних службових завдань;

в) службово-психологічна експертиза;

г) психологічне забезпечення несення служби в екстремальних умовах;

д) психологічне забезпечення переговорних процесів при захопленні заручників та при погрозах терористичними актами;

е) розробка психологічних портретів серійних убивць;

є) індивідуальна профілактична робота;

ж) психологічний супровід кримінально-виконавчого процесу у пенітенціарних закладах.