транспорту. Ці злочини об’єднані в одну групу за родовим об’єктом, яким визнаються відносини, що забезпечують безпеку руху та експлуатації усіх видів механічного транспорту. Безпосередні об’єкти цих злочинів залежать від видів транспорту, а також від характеру об’єктивної сторони та кваліфікуючих обставин. На першому місці стоять злочини, які вчиняються на залізничному, водному і повітряному транспорті (ст. ст. 276-285 КК), на другому – злочини, що вчиняються на автомобільному і міському електротранспорті (ст. ст. 286-290 КК). Завершують розділ злочини, що виражаються в порушенні чинних на транспорті правил та в пошкодженні магістральних трубопроводів

(ст .ст. 291, 292 КК).

Предметом даного практичного заняття (практикуму) є питання кваліфікації злочинів, що посягають на безпеку руху та експлуатації автотранспорту і міського електротранспорту до яких відносяться: порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286), випуск в експлуатації технічно несправних транспортних засобів або інше порушення правил їх експлуатації (ст. 287), порушення правил норм і стандартів, що стосується убезпечення дорожнього руху (ст.288), незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289). Суспільна небезпечність цих злочинів полягає в тому, що вони завжди пов’язані з порушенням правил безпеки руху або експлуатації транспортних засобів і спричиненням внаслідок цього істотної шкоди здоров’ю чи життю особи чи власності. При цьому,слід мати на увазі, що вказані норми КК є бланкетними. Тому при їх кваліфікації вказаних злочинів треба встановити конкретні норми, що забезпечують безпеку руху або експлуатації транспорту, які були порушені вчиненням суспільно небезпечного діяння (дією чи бездіяльністю).

Предметом цих злочинів є транспортні засоби, автомобільні дороги, споруди на них, які забезпечують безпеку руху транспортних засобів. Слід також мати на увазі, що згідно з постановою КМУ № 1029 від 26.09.2011 р. мопеди, які мають двигун з робочим об’ємом до 50 куб. см. або електродвигун потужністю до 4 кВт, прирівнюються до мотоциклів і є предметом

52

цих злочинів незалежно від робочого об’єму двигуна внутрішнього згорання. Транспортні засоби, які мають електродвигун потужністю до 3 кВт, не є предметом цих злочинів.

З об’єктивної сторони ці злочини описані в законі як злочини з матеріальним складом, тобто обов’язковою ознакою цих злочинів є не тільки діяння а й суспільно небезпечні наслідки. Ними можуть бути середньої тяжкості або тяжкі тілесні ушкодження, загибель однієї або кількох осіб.

У зв’язку з тим, що об’єктивна сторона цих злочинів складна, психічне ставлення особи слід визначати як до факту порушення правил, так і до наслідків цього порушення. Порушення правил може бути вчинене як умисно (умисел прямий або не прямий) так і з необережністю (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість.) До суспільно небезпечних наслідків психічне ставлення може бути тільки необережним. У цілому такі злочини слід визнавати необережними. Варто звернути увагу на те що у цих злочинах можлива «складна» форма вини – умисел відносно суспільно небезпечного діяння і необережність до суспільно небезпечних наслідків, яку в даному випадку слід відносити до необережної вини.

Що стосується суб’єктів цих злочинів, то ними можуть бути фізичні осудні особи, які досягли, 16-річного віку. Лише за злочини, передбачені ч. 2 та 3 ст. 289 КК (незаконне заволодіння транспортним засобом), відповідальність настає з 14річного віку. Як правило, ці злочини вчиняють спеціальні суб’єкти: особи, які керують транспортними засобами, або відповідальні за технічний стан та експлуатацію транспортних засобів чи за будівництво і ремонт автомобільних доріг тощо. Відповідальність за ці злочини диференційована залежно від тяжкості наслідків, що настали.

ЗАВДАННЯ

1. Водій грузової машини Бородін поставив її на обочині дороги так, що ліві колеса автомобіля знаходились на проїжджій частині дороги. Габаритні вогні автомобіля не були включені. В цей час по шосе в тому ж напрямі рухався автобус з па-

53

сажирами, яким управляв водій Вербенко. При обмеженій видимості водій Вербенко вибрав швидкість руху автобуса 60 км/год. Він побачив автомобіль на відстані 10 – 15 м. При такій швидкості уникнути зіткнення було неможливо. Внаслідок зіткнення автобуса з автомобілем один пасажир загинув і кілька отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.

Відповідальність Бородіна і Вербенка.

2.За порушення правил безпеки руху транспортного засобу судом був засуджений Сидоренко. За висновком експертизи Сидоренко їхав на грузовій машині по головній дорозі зі швидкістю 65 км. на годину при дозволеній швидкості 60 км. на годину.

Вцей час з другорядної дороги на головну виїхав легковий автомобіль “ВАЗ”, керований Волковим, не пропустивши грузовика, який їхав по головній дорозі. Внаслідок зіткнення автомобілів був пошкоджений легковий автомобіль, а його водій отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Відповідальність вказаних осіб.

Варіант: Волков отримав легкі тілесні ушкодження (тілесні ушкодження середньої тяжкості).

3.Під керуванням Мумова, легковий автомобіль рухався зі швидкістю 60 км./год. При такій швидкості автомобіль виїхав на тротуар і збив пішохода Петрова, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження.

Як було встановлено слідством, Шумов втратив управління автомобілем внаслідок попадання колеса автомобіля у вибоїну. Відповідний попереджувальний знак був відсутній, а автомобіль Шумова рухався на дозволеній швидкості.

Визначте, чи підлягає Шумов кримінальній відповідальності? Чи міститься в його діях ознаки злочину проти безпеки руху та експлуатації транспорту?

4.Громадянин Ковальов, перебуваючи в нетверезому стані, побачив біля під’їзду грузовий автомобіль. Підійшовши ближче до кабіни, він побачив у замку ключ. Ковальов самові-

54

льно сів в кабіну, запустив двигун і приготувався їхати. В цей момент до машини підбіг водій Майстренко, який вскочив на підніжку, став просити Ковальову вийти з автомобіля і не їхати. Але той не послухав водія дав “газ” і різко рушив з місця. Майстеренко не втримався на підніжці і впав під заднє колесо. Побачивши у дзеркало, що потерпілий залишився лежати на проїжджій частині дороги, Ковальов збільшив швидкість і залишив місце події. Від отриманих ушкоджень Майстеренко помер.

Відповідальність Ковальова.

5. У зв’язку з тим, що в мотоциклі, на якому Кириленко їхав на роботу закінчилось пальне, він залишив мотоцикл у свого знайомого Кондратьева попросивши його відвести мотоцикл додому, оскільки він збирався їхати після роботи в інше місто. Кондратьев погодився відвести мотоцикл, але по дорозі він заправив його і почав кататись. Перевищивши швидкість на повороті, Кондратьев не справився з управлінням, зіткнувся з велосипедистом, який їхав по дорозі. В результаті зіткнення велосипедисту були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, а сам Кандратьев отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Відповідальність Кириленко і Кондратьева.

Тема № 9. Кваліфікація злочинів проти громадського порядку та моральності

Практикум

Питання

1.Загальна характеристика злочинів проти громадського порядку та моральності, їх система та види;

2.Кваліфікація злочинів проти громадського порядку з урахуванням їх особливостей об’єктивних і суб’єктивних ознак.

3.Зміст і значення кваліфікуючих ознак злочинів проти громадського порядку. Відмежування від суміжних злочинів.

4.Кваліфікація злочинів проти суспільної моральності з урахуванням особливостей їх об’єктивних і суб’єктивних ознак:

55

а) злочинів, що посягають на основні моральні принципи і цінності у сфері духовного і культурного життя суспільства;

б) злочинів, що посягають на принципи моральності у сфері статевих відносин;

в) злочинів, що посягають на основні принципи у сфері морального і фізичного розвитку неповнолітніх.

5. Зміст і значення кваліфікуючих ознак злочинів проти суспільної моральності. Відмежування від суміжних злочинів.

При вивченні цієї теми і при підготовці до практичних занять необхідно звертатись до статей 35, 39, 54, 56 Конституції України, з’ясувати систему та зміст відповідних норм XII розділу КК України, згідно яких держава забезпечує охорону громадського порядку у різних сферах суспільно-корисної діяльності і відпочинку, загальноприйнятих принципів моральності у сфері духовного і культурного життя людей, а також збереження історичних, культурних, археологічних пам’яток та інших об’єктів культурної спадщини.

Для забезпечення правильної кваліфікації злочинів про-

ти громадського порядку та моральності особливо слід звер-

тати увагу на наявність і зміст об’єктивних та суб’єктивних ознак, що визначають конкретний склад злочину і відрізняють його від суміжних злочинів, наприклад, ознаки, які відрізняють хуліганство, вчинене групою осіб, від групового порушення громадського порядку, та від масових заворушень. При цьому необхідно ретельно з’ясувати зміст і правове значення понять: «грубе порушення громадського порядку», «явна неповага до суспільства», «особлива зухвалість», «винятковий цинізм», «організація масових заворушень», «активна участь у таких діях», у злочинах проти моральності зміст понять: «жорстоке поводження з тваринами», «пропаганда культу насильства і жорстокості», «расова, національна чи релігійна нетерпимість, дискримінація», «місце розпусти», «сутенерство» та інші.

При вивченні теми і підготовці до практичних занять щодо вирішення питання кваліфікації злочинів проти мораль-

ності необхідно мати на увазі, що при кваліфікації більшості з них важливе, навіть визначальне значення, має предмет відпо-

56

відного злочину. Тому в кожному разі потрібно звертатись до відповідних законів чи інших нормативних актів, в яких визначені їх види і зміст. Прикладом тому Закони України: «Про поховання та похоронну справу» в редакції ЗУ № 1166-VI від 19 березня 2009 р., який дає вичерпний перелік предметів наруги над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого (ст. 297 КК).

Обов’язковою умовою правильної кваліфікації незаконного проведення пошукових робіт на об’єкті археологічної спадщини, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини (ст. 298 КК), або знищення, пошкодження, або приховання документів Національного архівного фонду (ст. 298 КК)теж є наявність спеціального предмету. Ускладнення при вирішенні цього питання обумовлене суттєвими законодавчими змінами, що мали місце в останні роки. Тому для з’ясування їх змісту слід звертатися до Законів України, положення яких дають можливість зробити правильний висновок щодо предмету цих злочинів (перелік відповідних законів надано в додатку до навчального посібника). Таким же чином слід з’ясовувати предмет, його зміст і види при кваліфікації інших злочинів проти моральності (перелік відповідних законів надано в додатку до навчального посібника).

При кваліфікації злочинів проти громадського порядку і моральності необхідно з’ясовувати характер дії, способи та місце її вчинення, момент закінчення кримінального правопорушення, звертати увагу на особливості ознак суб’єктивної сторони, мати на увазі, що всі злочини цієї категорії вчиняються умисно і в більшості з прямим умислом і наявністю певного мотиву (хуліганство) або відповідної мети.

Обов’язково необхідно аналізувати ознаки та особливості суб’єктів цих злочинів, їх вік, наявність судимостей, а також особливості потерпілих осіб, їх вік, фізичний та психологічний рівень розвитку, залежність від суб’єкту злочину тощо.

Слід звертати увагу і на важливість з’ясування змісту кваліфікуючих ознак, наявність яких суттєво змінює кваліфікацію. При вирішенні цих та інших питань кваліфікації необхідно

57

звертатись до існуючих роз’яснень ПВС України: постанови «Про судову практику у справах про хуліганство» № 10 від 22.12.2006р., а щодо втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (статті 304,303,302,301,300 КК). Постанови ПВСУ «Про застосування законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність» №2 від 27.02.2004 року.

ЗАВДАННЯ

1. Гачарінський районний суд м. Севастополя вироком від 15.08.2008 р. засудив С. за ч. 4 ст. 296 КК до 4-х років позбавлення волі за те, що С. спільно зі своїм приятелем Д., (справу відносно якого було закрито у зв’язку зі смертю), перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, С. і Д. в квартирі знайомого П. грубо порушили громадський порядок діяли з особливою зухвалістю, на вимогу господаря залишити квартиру завдали йому удари руками і ногами по голові, в обличчя, в груди. Потерпілий вибір із квартирі, але вони наздогнали його в під’їзді і продовжували бити. З метою припинити хуліганські дії сусіди визвали міліцію. Але хулігани повернулися до квартири закрились в ній і продовжували вживати спиртні напої. На вимогу працівників міліції відкрити двері і припинити хуліганські дії, С. відкрив вікно і почав нецензурно лаятись, погрожував застосувати до працівників міліції насильство, кидав через вікно різні господарські предмети, загрожував відкрити газ і підірвати будинок.

В апеляційному порядку справа не розглядалась. У касаційному поданні прокурор не погодився з кваліфікацією дій С. за ч. 4 ст. 296 КК і обґрунтував необхідність перекваліфікації його дій на Ч. 3 ст. 296 КК і зниження покарання.

Ретельно з’ясуйте наявність в діях С. ознак злочинного хуліганства.

Вирішіть питання щодо обґрунтованості висновку прокурора про необхідність перекваліфікації дій С. на ч.3 ст. 296 КК України.

58

2.Сім’я Якірових та їх друзі Гутов, Данилов і Кривенко відмічали день народження Якірова спочатку і його квартирі, а потім веселощі продовжувались на вулиці. На шумну компанію молоді звернули увагу працівники патрульно-постової служби міліції М. і Р., які їхали по вулиці на службової машині. С. вийшов із машини і зробив молодим людям зауваження щодо необхідності припинити такий галас. На це молоді люди відповіли нецензурною лійкою, а Данилов і Кривенко напали на М. зірвали з нього погони, а потім з використанням підібраних на вулиці кусків цегли стали наносити йому удари в різні частини тіла. Припинились хуліганські дії тільки після того як другий працівник міліції вискочив із автомобіля і вистрілив в повітря із табельного пістолета.

Необхідно надати юридичну оцінку діям Д. і К. і обґрунтувати кваліфікацію вчиненого ними злочину.

3.За попередньою змовою Федюкін і Рижаков періодично розоряли могильні склепи, в яких місцеві роми (цигани осідлого циганського роду) хоронили померлих. За старинними обрядами перед похованням покійників в гроби клали дорогі ювелірні вироби та інші прикраси. з метою заволодіння таким коштовностями Ф. і Р. робили підкопи, ломами розбивали стіни або плити склепу, розбивали гроб і вилучали коштовності. Таким способом вони за два роки істотно пошкодили п’ять циганських склепів, з яких вилучили коштовностей на суму понад 200 тисяч гривень.

Необхідно ретельно з’ясувати ознаки вчинених зловмисниками діянь і надати обґрунтований висновок щодо кваліфікації їх діянь.

4.В П’ятихатському районі Дніпропетровської області під час різдвяних свят із меморіалу, присвяченому 350-річчю з дня битви війська Богдана Хмельницького з поляками під Жовтневими Водами, зникли три чавунні гармати вагою біля 200 кг. кожна. В січні 2004 року співробітники міліції затримали двох дорослих місцевих мешканців К. і О., які зізналися, що вони викрали гармати і намагалися розібрати їх на частини і здати

59

пункт прийому металобрухту. З цією метою дві з них почали розбирати і дещо пошкодили.

Ретельно з’ясуйте ознаки вчинених діянь і обґрунтуйте їх кваліфікацію.

5.Назимова, не маючи постійного місця роботи заробляла на життя реалізатором дрібних побутових товарів в електричках, часто зловживала спиртними напоями, по декілька діб не появлялась дома. З цієї причини неповнолітня донька перебувала у бабусі, а її домашня собака Каштанка днями і ночами без їжі і води лаяла в квартирі. Одного разу, повернувшись додому в нетверезому стані, її розлютив лай собаки і вона викинула її з вікна 5-го поверху на очах судів, дітей, які грались біля будинку. В результаті собака отримала травму голови, пошкодження ока, велику гематому, перелом передньої лапи. Діти, які наблюдали за муками собаки, повідомили про те, що відбулося дільничному інспектору міліції, а він визвав ветеринара і життя Каштанки спасли.

Ретельно з’ясуйте ознаки вчиненого діяння і обґрунтуйте кваліфікацію її діянь.

6.Бабенко заробляв собі на життя наступним чином. Він розклеював на вулицях міста об’яви, в яких звертався до батьків з пропозицією сфотографувати їхніх неповнолітніх дівчат віком від 10 до 16 років, за що обіцяв заплатити 50 дол. кожній. Бажаючи знайшлись і навіть особисто приводили своїх дітей до фотостудії, яку Б. організував в будинку своєї бабусі. Він фотографував дівчат в оголеному виді і вимагав щоб вони займали різні відверто непристойні сексуальні пози. Після цього він розміщав знімки дівчат на інтернет-сайт. Незнайомі користувачі перш ніж попасти на сайт проходили декілька етапів перевірок і внести значну суму за проміжні паролі. В процесі досудового провадження було доведено, що Бабенко виготував подібних фотографій 20 дівчат.

Дайте юридичну оцінку і обґрунтуйте кваліфікацію дій Біленко.

60