Державна таємниця

1.Етимологія слова. Походження слова невідоме

2 .Значення терміна.Державна таємниця — вид таємної інформації, що містить відомості з галузі оборони, економіки, зовнішніх відносин, державної безпеки і охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди життєво важливим інтересам України і які визнані в порядку, встановленому Законом України «Про державну таємницю», державною таємницею та підлягають охороні з боку держави. Законодавство України про Д. т. ґрунтується на Законі України «Про інформацію» і складається з актів законодавства України, прийнятих відповідно до цього закону. Дія законодавства України про Д. т. не поширюється на відносини, пов'язані з охороною комерційної чи банківської таємниці, іншої конфіденційної і таємної інформації, якщо остання не є одночасно державною таємницею. Державну політику щодо Д. т. як складову частину загальнонаціональної інформаційної політики та політики забезпечення безпеки України від внутрішньої та зовнішньої загроз формує Верховна Рада України. Президент України, Кабінет Міністрів України, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, інші органи виконавчої влади, а також органи місцевого і регіонального самоврядування забезпечують реалізацію цієї політики в межах компетенції, передбаченої законодавством. Спеціально уповноваженим центральним органом державної виконавчої влади з охорони Д. т. є Державний Комітет України з питань державних секретів. Окремі функції у цій сфері виконують відповідні державні органи в межах повноважень, передбачених законодавством.

Юридична енциклопедія: В 6 т. /Редкол.: Ю70 Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. — К.: «Укр. енцикл.», 1998. Режим доступу: http//cyclop.com.ua.content/view966-58-1-13-35039

3.Сфера застосування. Спеціально юридичний термін. Загальноправовий

4.Приклади уживання.Відносини у сфері охорони державної таємниці регулюються

Конституцією України ,Законом України "Про державну таємницю", Законом України "Про інформацію", міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та іншими нормативно-правовими актами.

5.Правописні норми.Асимыляція. Уподібнення голосних е,и.В українській мові 6 голосних звуків: [а], [о], [у], [е], [и], [і], що на письмі передаються 10 буквами: а, я, о, у, ю, е, є, и, і, ї.

Голосні звуки чітко вимовляються під наголосом. У ненаголошеній позиції звуки [e], [и] вимовляються нечітко, з наближенням один до одного: [еи], [ие] – [в еис н á],

[ш иер ó к и й].

Дізнання

1.Етимологія с слова.Походження невідоме

2.Значення терміна. Дізнання — одна з форм: попереднього розслідування, яка являє собою процесуальну діяльність спеціально уповноважених на те законом органів, пов'язану із збиранням, перевіркою і оцінкою доказів з метою всебічного, повного й об'єктивного встановлення події злочину, осіб, винних у скоєнні злочину, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення кримінальної справи. Органи, які провадять Д.: міліція органи безпеки; командири військових частин, з'єднань, начальники військових установ; митні орган і начальники виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових і виховно-трудових профілакторіїв; органи державного пожежного нагляду; органи прикордонної охорони; капітани морських суден, які перебувають у далекому плаванні (ст. 101 КПК) Особа, що провадить Д.,— це службова особа, уповноважена органом Д. (начальником органу) на проведення Д., тобто на виконання передбачених законом процесуальних дій і прийняття процесуальних рішень, частина яких затверджується начальником органу Д. И . органи Д., крім слідчих дій, покладається також вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину та осіб, які скоїли його (ст. 103 КПК), при цьому вони керуються положеннями Закону «Про оперативно-розшукову діяльність». Залежно від тяжкості злочину, який розслідується, розрізняють два види Д.— у справах про тяжкі злочини та у справах про злочини, які не е тяжкими. У першому випадку орган Д. має право порушити кримінальну справу і провести невідкладні слідчі дії з виявлення і закріплення доказів. Виходячи з конкретних обставин справи, невідкладною може виявитися будь-яка слідча дія, крім тих, які проводить лише слідчий (наприклад, допит обвинуваченого). Після виконання невідкладних слідчих дій, але не пізніше 10 діб від дня порушення справи, орган Д. передає справу разом з постановою про її направлення для проведення попереднього слідства прокурору, який, затвердивши постанову, передає справу за підслідністю слідчому органу. Незалежно від тяжкості злочину, який розслідується, орган Д. не має права притягати особу як обвинуваченого, пред'являти їй обвинувачення, допитувати як обвинуваченого, виконувати інші слідчі дії, які проводяться з участю обвинуваченого. Це може зробити лише слідчий. Після вступу слідчого до справи орган Д. зобов'язаний виконувати дорученім слідчого про проведення слідчих і оперативно-розшукових дій.Юридична енциклопедія: В 6 т. /Редкол.: Ю70 Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. — К.: «Укр.енцикл.», 1998. Режим доступу: http//cyclop.com.ua.content/view966-58-1-13-35039

3.Сфера застосування. Спеціально юридичний термін. Галузевий

4.Приклади уживання. Дізнання - це заснована на процесуальному законі діяльність спеціально уповноважених адміністративних органів, спрямована на запобігання та розкриття злочинів, розшук та викриття винних

5.Правописні норми.Приголосні д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються (а на письмі позначаються двома літерами), коли вони стоять після голосного:

а)Перед я, ю, і, є в усіх відмінках іменників середнього роду II відміни (крім родового множини);

б)Перед я, ю, і, е в усіх відмінках деяких іменників чоловічого та жіночого роду І відміни (за винятком родового множини із закінченням –ей).