Виділяють наступні види індивідуалізації фізичних осіб:

а) індивідуалізація формального характеру, оскільки містить формальні ознаки: людині привласнені визначені ім’я, по батькові і прізвище, вона має дату і місце народження, громадянство, зареєстрована за визначеним місцем проживання; соціального характеру, містить соціальні ознаки: громадянин є унікальним членом людської сім’ї і відрізняється від інших членів суспільства своїм зовнішнім виглядом, біологічними і соціальними якостями; правового характеру, оскільки містить правові (правосуб’єктні) ознаки;

б) загальна та спеціальна. Перша служить інтересам суспільства і відображає створені нею системи відстеження всілякої інформації про об’єктів права та суб’єктів, друга – забезпечення потреби самовираження особистості;

В) постійні та змінювані;

г) необхідні і факультативні.

3) не можна вважати за синоніми поняття «найменування юридичної особи» та «комерційне найменування». Проте державна реєстрація юридичної особи може використовуватися в подальшому її найменування як комерційного. Відповідно комерційне найменування – це не те «ім’я», яке отримала особа внаслідок державної реєстрації, а своєрідний «псевдонім» суб’єкта господарювання, що може використовуватися ним для індивідуалізації власної підприємницької діяльності. Комерційне найменування не зводиться до найменування юридичної особи чи імені фізичної особи, оскільки ним може бути й інше позначення, яке використовується для вирізнення особи у сфері підприємництва.

4) поняттям конфіденційна інформація охоплюються і персональні дані. Персональні дані відповідно до ЗУ «Про захист персональних даних» - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Значення персональної інформації у цивільному обороті полягає у тому, вона є інформацією з обмеженим доступом, належить конкретній особі, яка має усі належні правові можливості для судового захисту такої інформації, тобто заходи, спрямовані на відновлення або визнання цивільних прав у випадку їх порушення або заперечення.

Автор даної роботи проаналізував теоретичні проблеми індивідуалізації фізичних осіб і виявив, що необхідність у застосуванні таких засобів за сучасних умов тільки зростає.

ЛІТЕРАТУРА

1. Загальна декларація прав людини: декларація, міжнародний документ від 10.12.1948 // Офіційний вісник України. – 2008. - № 93. – ст. 3103.

2. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права: пакт, міжнародний документ від 16.12.1996 //

3. Загальні положення про фізичну особу [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://knowledge.allbest.ru/law/3c0a65625b3ac78a4d43b89421206c37_ 0.html.

4. Алєксеев С. С. Общая теория права: В 2-х т. – М.: Юрид. лит., 1982. – Т. 1. – с.139.

5. Братусь С. Н. Субъекты гражданского права. – М.: Юрид. лит., 1950. – с. 6.

6. Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. //

7. Цивільне право України: Підручник: У 2 т. / Борисова В.І. (кер.авт.кол.), Баранова Л.М., Жилінкова І.В. та ін.; За заг. ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Т.1. – 480 с.

8. Шишка Р.Б. Понятие индивидуализации физических лиц // Личные имущественные права: проблемы теории и практики применения. – К.: Юринком Интер, 2010. – 1040 с.

9. Волкова Н.В. Окремі аспекти індивідуалізації фізичної особи в цивільному праві. / Н.В. Волкова // Науковий вісник Ужгородського національного університету. – (Серія «Право»). – Випуск 9. – Ужгород, 2008. – с. 265-267.

10. Про банки та банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-III [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14.

11. Конвенція про права дитини: Конвенція, Міжнародний документ від 20.11.1989 р [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua›laws/show/995_021.

12. Сімейний кодекс України: Кодекс України, Кодекс, Закон від 10.01.2002 № 2947-III [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua›laws/anot/2947-14.

13. Каретник Е.С. Законодательство Украины о коммерческих наименованиях: проблемы и перспективы усовершенствования / Е.С. Каретник // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. – (Серия «Юридические науки»). – Том 26 (65). – 2013. – С. 75-83.

14. Право інтелектуальної власності України: Конспект лекцій / Авт.: В.М. Крижна, Н.Є Яркіна.; За ред. В.І. Борисової. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. – С. 60- 67.

15. Про державну реєстрацiю юридичних осiб та фiзичних осiб – пiдприємцiв. Закон України вiд 15.05.2003. – ОВУ. – 2003. – №25. – Ст.1172.

16. Про затвердження вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу. Наказ Міністерства юстиції України от 05.03.2012 № 368/5.

17. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12

18. Лютікова П.В. Конфіденційна інформація – особливий об’єкт виключних прав [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://dspace.nulau.edu.ua/REPOZITORII/GR_PRAVO/Tezu14_09_2001.htm#Лютікова.

19. Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положент частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України [Електон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-12.

20. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07.2012 № 5076-VI [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua›go/5076-17.

21. Про нотаріат: Закон України від 02.09.1993 № 3425-XII [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua›go/3425-12.

22. Про прокуратуру: Закон України від 05.11.1991 № 1789-XII [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua›laws/show/1789-12.