Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курс Тема 3 Митне оформлення.doc
Скачиваний:
39
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
152.58 Кб
Скачать

1. Мета, місце і термін здійснення митного оформлення.

Здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, є одним із основних завдань, які виконують митні органи.

Товари та транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, в обов'язковому порядку підлягають митному оформленню, яке проходить через процедуру їх поміщення під визначений митний режим та завершення дії цього режиму. Відповідно до ст. 246 МК метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Таким чином, митне оформлення - це виконання посадовими особами митних органів, які представляють інтереси держави, дій, спрямованих на забезпечення дотримання чинного законодавства у сфері митної діяльності суб'єктами митних відносин та закріплення результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів [1, с. 254].

В ході митного оформлення стосовно товарів та транспортних засобів особами здійснюються певні операції. Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 21 ст. 4 МК митні процедури - зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання.

Застосування митними органами до товарів та предметів установлених законодавством митних процедур забезпечує здійснення їх митного контролю й митного оформлення [2, с. 73]. Прикладом таких процедур є: контроль за дотриманням порядку переміщення товарів, їх огляд, оформлення документів, перевірка правильності заповнення вантажно-митної декларації (ВМД), нарахування митних податків, які підлягають сплаті, проведення інших дій.

Митне оформлення та митний контроль між собою тісно пов'язані. Подання до митного органу ВМД, а також пакета документів тягне за собою їх перевірку, а також догляд товарів і транспортних засобів. Без процедур митного контролю процес митного оформлення мав би сумнівні юридичні наслідки. А метою митного оформлення є розміщення товарів і транспортних засобів у визначений митний режим [3, с. 41].

Розглядаючи питання митного оформлення, слід звернути увагу на таку правову категорію, як загальні умови митного оформлення. Загальні умови митного оформлення - це загальні правила правового та організаційного характеру, що визначають категорії часу, місця, сил та засобів для проведення митного оформлення.

Загальні умови митного оформлення повинні відповідати принципам митного права, принципам митного регулювання.

Правове закріплення загальних умов митного оформлення має важливе значення для успішного проведення всіх митних процедур та забезпечення прав та інтересів суб'єктів митних відносин.

Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності вступає в процес митного оформлення за умови дотримання загальних умов митного оформлення. Так, суб'єктами митного оформлення є митний орган та декларант [4, с. 119]. Декларантом є юридична чи фізична особа, яка здійснює декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Загальні умови митного оформлення класифікують таким чином: 1) часові кордони митного оформлення; 2) місце провадження митного оформлення; 3) документи та відомості, необхідні для митного оформлення; 4) залучення до митного оформлення зацікавлених осіб; 5) черговість митного оформлення [4, с. 124].

Загальні умови першої групи- це правила про строки початку та завершення митного оформлення (статті 248, 255 МК).

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Строки митного оформлення визначаються ст. 255 МК. Митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред’явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з Митним Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред’явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 МКУ. Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених відповідно до заявленого митного режиму.

Загальні умови другої групи- це місце і час провадження митного оформлення.

Законодавче визначення місця митного оформлення товарів та предметів, що переміщуються суб'єктами ЗЕД через митний кордон України, має важливе значення для регулювання діяльності таких суб'єктів та митних органів України.

Згідно із законодавством України митне оформлення товарів та інших предметів може здійснюватися: за місцем державної реєстрації суб'єкта ЗЕД, у митницях поза місцем державної реєстрації суб'єкта ЗЕД за умови погодження цього питання з відповідними митними органами, в окремих митних органах [5, с. 49].

Відповідно до ст. 247 МК митне оформлення здійснюється в місцях розташування відповідних підрозділів органів доходів і зборів протягом робочого часу, встановленого для цих органів.

Відповідно до міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, митне оформлення у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється цілодобово.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється в будь-якому митному органі з пред’явленням їх цьому органу, якщо інше не передбачено Митним Кодексом України.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через територію України в митному режимі транзиту, здійснюється митним органом, у зоні діяльності якого починається транзитне переміщення [6, с. 88].

Місця митного оформлення товарів, що переміщуються трубопроводами та лініями електропередачі, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Місця здійснення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, визначаються відповідно до розділу ХІІ Митного Кодексу України.

За письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи митні формальності можуть виконуватися митними органами поза місцем розташування цих органів, а також поза робочим часом, установленим для них, на умовах, визначених МКУ. Форма письмового звернення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів [7, .с. 203].

За виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для них, із заінтересованих осіб справляється плата у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, та в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

У разі оголошення надзвичайного стану в окремих регіонах України можуть визначатися митні органи, в яких здійснюватиметься митне оформлення товарів.

За рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів, митне оформлення підакцизних товарів, природного газу, товарів, які відповідно до законодавства підлягають клеймуванню державним пробірним клеймом, а також лікарських засобів може здійснюватися у спеціально визначених для цього митних органах.

Загальні умови митного оформлення третьої групи— це документи і відомості для митного оформлення, передбачені статтями 248, 254 МК.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Відповідно до ст. 257 МК перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначається Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Четверта група загальних умов- правила залучення до митного оформлення зацікавлених осіб.

Декларанти можуть бути присутніми під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, які пред'являються ними для оформлення. У разі застосування огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, які здійснюються тільки в присутності особи, яка їх переміщує через митний кордон України чи зберігає під митним контролем (статті 338 і 339 МК), а також на вимогу митного органу, присутність декларантів під час митного оформлення є обов'язковою (ст. 249 МК).

П'яту групу загальних умовстворюють загальні правила черговості митного оформлення.

У разі переміщення через митний кордон України товарів, необхідних для подолання наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій, а також живих тварин, органів та інших анатомічних матеріалів людини для потреб трансплантації, товарів, що мають обмежений строк чи особливий режим зберігання, радіоактивних матеріалів, фото-, аудіо -і відеоматеріалів для засобів масової інформації, товарів міжнародної технічної та гуманітарної допомоги, товарів, що слідують за процедурою МДП, їх митне оформлення здійснюється першочергово у спрощеному порядку.

Порядок митного оформлення може бути загальним (звичайна процедура митного оформлення), першочерговим або спрощеним (пріоритетний порядок оформлення при переміщенні через митний кордон України товарів, необхідних для ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, товарів, що швидко псуються, та ін.) та спеціальним (порядок, пов'язаний із здійсненням санітарно-карантинного, ветеринарного, фітосанітарного та інших видів контролю) [8, с. 167].

Умови застосування спрощеного порядку митного оформлення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Митне оформлення традиційно поділялось на етапи. Так, процедуру митного оформлення можна умовно поділити таким чином: прийняття, реєстрація та облік вантажної митної декларації (ВМД); митний контроль за правильністю визначення коду товару відповідно до Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД); валютний контроль та контроль митної вартості; контроль митних податків та зборів; огляд та випуск товарів відповідно до митного режиму.

Перший етап митного оформлення — це прийняття ВМД до митного оформлення, який включає в себе прийняття від Декларанта ВМД, її електронної копії та комплекту документів [9, с. 139]. При цьому посадова особа митного органу здійснює: перевірку повноважень декларанта, перевірку дотримання строків подання ВМД та пакета документів митному органу призначення, перевірку виконання особою, що здійснює перевезення, зобов'язань щодо доставки товарів у митний орган призначення, перевірку наявності вірусів на магнітному носії; за допомогою програмного забезпечення — перевірку правильності заповнення декларантом ВМД відповідно до порядку, встановленого Держмитслужбою України; перевірку комплектності отриманих від декларанта документів і їх відповідності даним, зазначеним у графах 40 і 44 ВМД; заходи нетарифного регулювання з урахуванням заявленого декларантом коду товару згідно з товарною номенклатурою Митного тарифу України; Перевірку наявності фактів застосування до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності і/або іноземного суб'єкта господарської діяльності санкцій Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, а також фактів порушення суб'єктом ЗЕД митних правил; перевірку відповідності зазначених у ВМД даних про товари даним, зазначеним у дозвільних документах уповноважених державних органів, що підтверджують проведення інших видів контролю, якщо товари підлягають цим видам контролю (у встановлених законодавством випадках перевірку наявності відповідних відміток у товаросупровідних документах) [10, с. 243].

За відсутності зауважень посадова особа митного органу: приймає ВМД до оформлення шляхом проставлення відбитка штампа «Під митним контролем» (штамп ПМК) та робить відповідні помітки на документах; присвоює ВМД та декларації митної вартості (ДМВ) реєстраційний номер у встановленому порядку.

З моменту прийняття ВМД до оформлення декларант несе юридичну відповідальність за недостовірність відомостей, зазначених у ВМД. Ця ВМД не може бути відкликана декларантом.

Другим етапом є митний контроль, який включає: перевірку правильності застосування валютного курсу; перевірку відповідності відомостей, внесених до всіх граф електронної копії ВМД, відомостям, що містяться у відповідних графах ВМД на паперовому носії; перевірку відповідності даних про банківські реквізити підприємства, зазначених в електронній копії ВМД, даним, які містяться в поданих документах і в переліку уповноважених банків України, що надсилається Держмитслужбою України митним органам; перевірку наявності задекларованих товарів у реєстрі товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, який ведеться Держмитслужбою України; перевірку правильності класифікації та кодування товарів; перевірку правильності визначення країни походження товарів; перевірку правильності визначення митної вартості товарів. За наявності ДМВ посадова особа митного органу зазначає в ній у встановленому порядку своє рішення, прийняте за результатами такої перевірки; прийняття рішення про необхідність проведення митного огляду.

До цього етапу також входить контроль за надходженням коштів, списання сум податків і зборів (обов'язкових платежів), який включає: перевірку надходження коштів суб'єкта ЗЕД на спеціальний рахунок митного органу та перевірку правильності заповнення ВМД.

Третім етапом є завершення митного контролю й митного оформлення, видача оформлених документів декларанту. Посадова особа митного органу завершує митне оформлення шляхом проставлення відбитка особистої номерної печатки у ВМД, на товаросупровідних документах; розподіляє аркуші ВМД і примірники ДМВ у порядку, встановленому законодавством України; видає декларанту відповідний аркуш (аркуші) ВМД, магнітний носій з електронною копією ВМД і комплект документів (крім документів, що повинні зберігатися в митному органі) під його підпис в Інформаційному аркуші.

ВМД вважається повністю оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, що здійснила митне оформлення товарів. Оформлена ВМД свідчить про надання суб'єкту ЗЕД права на розміщення товарів у заявлений митний режим і підтверджує права й обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій.

Четвертим етапом є статистичний контроль, який включає: приведення відомостей граф електронної копії ВМД у відповідність до відомостей граф оформленої ВМД (внесення відомостей, що належать до компетенції митних органів); передання в установлений строк електронної копії ВМД до Єдиної автоматизованої інформаційної системи; проставлення на першому аркуші ВМД своїх підпису, ініціалів, прізвища й відбитка номерного штампа «Статистичний контроль проведено» і заповнення цього штампа, що свідчить про завершення статистичного контролю, а також повернення першого аркуша ВМД.

На даному етапі процедури митного оформлення можна" вважати надмірно формалізованими та розтягнутими у часі, оскільки запровадження нової Технології митного оформлення не дало очікуваного результату. Підвищенню ефективності організації та здійснення митних формальностей більше сприятиме спрощений Порядок здійснення митних процедур щодо товарів, переміщуваних за вантажною митною декларацією [11, с. 188]. Після завершення митного оформлення митні органи здійснюють дії, що полягають в дозволі користуватися та розпоряджатися товарами відповідно до митних режимів. Такі дії називаються випуском товарів.

Умовний випуск товарів можливий в таких випадках:

1)пільги зі сплати мита, податків пов'язані з обмеженням щодо використання і розпорядження товарами;

2)товари розміщені під митні режими митного складу, магазину безмитної торгівлі, переробки на митній території України, переробки за межами митної території України, транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), реекспорту, знищення;

3)товари випускаються без надання документів та відомостей, що підтверджують дотримання встановлених обмежень;

4)у випадку, якщо надана відстрочка або розстрочка сплати митних платежів або якщо на рахунки митних органів не надходили суми мита, податків та зборів.

Підсумовуючи аналіз сутності й змісту попередніх операцій і порядку проведення митного оформлення, зауважимо, що не всі автори підтримують розподіл операцій з митного оформлення лише на попередні й основні [11, с. 197].

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товарів митним органом за вмотивованим письмовим розпорядженням керівника відповідного митного органу або його заступника можуть братися проби та зразки зазначених то­ варів для дослідження (аналізу, експертизи). Оплата за проведення дослідження (аналізу, експертизи) товарів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

У разі відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобов'язаний видавати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Митний орган має право не приймати декларацію до оформлення. Відмова в прийнятті ВМД до оформлення має місце, коли: а) вона подається без повного комплекту документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів; б) подається поза часом, установленим митним органом для митного оформлення; в) декларація подається не за місцем, визначеним митним органом для митного оформлення, або без попереднього по­годження з митним органом; г) використовуються інші, не передбачені Положенням бланки декларацій; ґ) декларація оформлена декларантом з порушенням вимог законодавства; д) в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Відмова в митному оформленні має місце, таким чином, у випадках виявлення посадовими особами митного органу недотримання суб'єктами переміщення встановлених митних правил, яке, проте, не спричиняє необхідності притягнення особи до юридичної (адміністративної чи кримінальної) відповідальності.

Визначення ролі та завдань митної служби, у тому числі в сфері митного оформлення, - прерогатива держави, й Всесвітня митна організація, використовуючи міжнародний досвід, у своїх рекомендаціях окреслила найбільш загальні принципи та положення діяльності митниць в умовах лібералізації світового ринку та обумовленої цим необхідності більш тісної міжнародної координації діяльності митниць [12, с. 8].

Ці принципи були сформульовані в процесі роботи симпозіуму з ефективності торгівлі ЮНКТАД (жовтень 1994 р.) та оформлені як Колумбійська Декларація. Вони ж розглядаються Всесвітньою митною організацією як основа для реформування та модернізації митниці, що піднімає її статус та роль в системі державних інститутів [13, с. 32-33].