2.Самостійна робота

(повний аналіз речень, морфологічний аналіз виділених слів)

• Я був весь у полоні любові до чудесного Далекого Сходу.

• Мене завжди хвилюють птиці у вечірньому небі.

• І він не зміг іти.

• Він прихилився раптом до колони.

• Говорити він умів і завжди бундючно підкреслював свій жертвенний героїзм за долю чужої йому країни.

• Я – твій ровесник.

• Погноблена частина душі зненацька випростовувала крила у невиразному, жагучому пориві.

• Поля й толока лежали покриті грубою верствою снігу.

• Зварич пробував доказувати по моху на деревах.

• А чоловік візьми та виміняй коня.

• Велике діло – добре слово.

• Воно часом дорожче від усього і потрібне людині, як хліб, як мед, як жива вода.

• Євген розпалився.

• Але він умів брати себе в руки.

• І обоє тихо залишають його віч-на-віч із степом, із зоряним небом.

• Минуле в пам’яті живе.

• Дитячим щебетом починається ранок на одному з мальовничих півостровів.

• Сім дочок – один таночок.

• Двоє із них були Андрієвими ровесниками.

• Кайдаш пішов у вівторок служити за паламаря.

• Зварич мав нагоду переконатися сам.

• Пан тільки хотів його взяти, а він – пурх та й вилетів у відчинене вікно.

• А отаман гнув бога до землі, ось-ось мав покласти його на лопатки.

• Одна помилка завжди тягне за собою низку інших.

• Хай не розбудить смутку телефон.

• Нехай печаль не зрушиться листами.

• Хлів також білий з широкою смугою вохри внизу.

• Ти занадто романтик.

• Сади Семіраміди – одне з семи чудес світу.

• Довгі два дні стояли між мною і моїм коханням.

• Марина продовжувала готувати сніданок.

• Хтось болючо близький, хтось, хто мусив загинути, - ось зацілів.

• Та й давай вони пошепки говорити про ті гроші.

• Ніхто не хотів бути передній.

• Не міг він, бідолаха, пережити такого лиха, та мусив могти.

• Покликання не якась абстрактна сила поза людиною.

3.Схеми-алгоритми мовного розбору

Синтаксичний аналіз:

Словосполучення (сс)

1. Визначити стрижневе і залежне слово (якими членами речення виступають).

2. Засоби зв’язку слів у СС: форма слова / порядок слів.

3. Тип СС за частиномовною належністю стрижневого слова: дієслівне / іменне (субстантивне, ад’єктивне, займенникове, числівникове, прислівникове).

4. Тип СС за складом: просте / складне.

5. Семантичні (смислові) відношення між компонентами СС: атрибутивні (означальні) / об’єктні / обставинні.

6. Вид синтаксичного (підрядного) зв’язку між компонентами СС: узгодження (повне чи не повне); керування (сильне чи слабке; посереднє чи безпосереднє); прилягання (власне чи відмінкове).

Просте речення (пр)

1. За метою висловлювання: розповідне / питальне / спонукальне.

2. За ставленням до дійсності: стверджувальне / заперечне / стверджувально-заперечне.

3. За емоційним забарвленням: окличне / неокличне.

4. За будовою: двоскладне / односкладне (тип односкладного).

5. За наявністю другорядних членів речення: поширене / непоширене.

6. За структурою: повне / неповне (тип: контекстуальне / ситуативне / еліптичне).

7. За наявністю компонентів, незумовлених предикатом: неускладнене / ускладнене (чим саме).

8. Пунктуація.