9. Система поточного та підсумкового контролю знань

9.1 Перелік питань, що охоплюють зміст робочої програми з дисципліни „Управління державним боргом”:

1. Державний борг як результат розвитку державного кредиту.

2. Причини та наслідки розвитку державного кредиту.

3. Сутність та види державного кредиту, їх характеристика.

4. Сутність поняття державний борг.

5. Види державного боргу. Їх класифікація і характеристика.

6. Особливості капітального, поточного, пасивного, активного, внутрішнього та зовнішнього державних боргів.

7. Структура та розміри внутрішнього та зовнішнього державних боргів і фактори, що на них впливають.

8. Участь органів влади в формуванні та обслуговуванні державних боргів.

9. Досвід інших країн щодо залучення внутрішніх та зовнішніх державних позик для фінансування загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку.

10. Сутність та мета управління державним боргом.

11. Управління державним боргом - система макрорівневого фінансово-кредитного менеджменту.

12. Складові елементи системи управління держаним боргом.

13. Об’єкти управління державним боргом.

14. Суб’єкти управління державним боргом.

15. Функції та обов’язки органів управління державним боргом та їх агентів.

16. Планування та розробка політики управління державним боргом.

17. Політика управління державним боргом - складова загальнодержавної фінансово - кредитної політики.

18. Стратегія і тактика управління державним боргом.

19. Співпраця органів влади та управління з координації зусиль щодо управління державним боргом - важлива умова підвищення ефективності функціонування системи управління державним боргом і розбудови незалежної держави.

20. Рівень розвитку ринків державних внутрішніх та зовнішніх боргових зобов’язань.

21. Фактори, що впливають на розвиток ринків державних внутрішніх та зовнішніх боргових зобов’язань.

22. Проблеми ефективності функціонування ринку внутрішніх боргових зобов’язань.

23. Ліквідність і прибутковість державних цінних паперів.

24. Аналіз стану внутрішньої та зовнішньої заборгованості держави.

25. Сутність, види та необхідність кредитного рейтингу держави позичальника.

26. Фактори, що впливають на кредитний рейтинг держави позичальника.

27. Міжнародні рейтингові агентства.

28. Мета і завдання функціонування міжнародних рейтингових агентств.

29. Оцінка платоспроможності держави.

30. Платіжний баланс та його структура.

31. Вплив стану платіжного балансу на розміри боргових запозичень держави.

32. Проблеми визначення рівня керованості державним боргом та його граничних розмірів.

33. Розмір державного боргу і національна безпека держави.

34. Контроль уряду та державних органів за станом реалізації кредитних проектів, цільовим характером використання та ефективністю використання запозичених коштів.

35. Планування - як складовий елемент системи управління державним боргом.

36. Визначення обсягів державних потреб у додаткових внутрішніх та зовнішніх запозиченнях для фінансування загальнодержавних програм.

37. Сутність та основні етапи планування в системі управління державним боргом.

38. Роль Міністерства фінансів України в плануванні процесів управління державним боргом.

39. Порядок затвердження планів уряду щодо запозичення коштів з внутрішніх та зовнішніх джерел.

40. Специфіка процесу залучення фінансових ресурсів з внутрішнього ринку.

41. Переваги і недоліки функціонування внутрішнього фондового ринку та види боргових інструментів, що обертаються на ньому.

42. Роль НБУ в проведенні операцій з емісії та розміщення ОВДП.

43. Умови та порядок випуску і розміщення інструментів внутрішніх державних позик.

44. Порядок формування заявок на придбання внутрішніх державних боргових зобов’язань.

45. Сутність та доцільність використання цін: реалізації, погашення, відсічення.

46. Попит і пропозиція на ринку державних боргових зобов’язань. Фактори, що на них впливають.

47. Первинний та вторинний ринок боргових цінних паперів держави та особливості їх функціонування.

48. Специфіка організації залучення державою коштів зі світового ринку позикових капіталів.

49. Види зовнішніх державних боргових зобов’язань та їх характеристика.

50. Визначення порядку випуску і розміщення зовнішніх боргових зобов’язань держави.

51. Попит і пропозиція на ринку зовнішніх державних боргових зобов’язань.

52. Державні гарантії повернення отриманих позик.

53. Державний дефолт: сутність та його наслідки.

54. Державний імунітет.

55. Гранти.

56. Гарантії і зобов’язання за кредитними угодами.

57. Порядок отримання гарантій уряду за експортними кредитами.

58. Співпраця урядових установ при вирішенні питань щодо надання державних гарантій.

59. Сутність і необхідність обліку боргів державних органів влади.

60. Роль і особливості обліку державних боргів в Україні.

61. Суб’єкти системи управління державним боргом, що здійснюють облік державного внутрішнього та зовнішнього боргу.

62. Роль Міністерства фінансів України щодо обліку державного боргу.

63. Операції Державного Казначейства, що відображають одержання кредитних ресурсів, їх особливості.

64. Сутність і призначення графіку платежів за державним боргом.

65. Порядок оплати доходів за державними борговими зобов’язаннями.

66. Операції Державного Казначейства щодо обслуговування державних боргів.

67. Операції НБУ, пов’язані з обліком надходження і обслуговування державних боргів.

68. Особливість операцій Укрексімбанку та банків-агентів пов’язаних з обліком коштів, запозичених зі світового ринку позикових капіталів.

69. Співпраця державних установ та їх агентів щодо обліку і контролю за розмірами державних боргів.

70. Склад, структура та обсяги видатків держави з обслуговування державних боргів.

71. Визначення розмірів платежів за отримані, використані і невикористані кредитні ресурси.

72. Джерела фінансування витрат з обслуговування внутрішнього і зовнішнього державних боргів. Сутність і послідовність проведення операцій з обслуговування внутрішніх державних боргових зобов’язань.

73. Сутність і порядок проведення процедури відшкодування витрат з обслуговування іноземних кредитів за гарантованими державою позиками за рахунок державного бюджету.

74. Облік планових і прострочених платежів з обслуговування державного боргу.

75. Коефіцієнт обслуговування державного боргу.

76. Оперативне управління і регулювання стану та розмірів державної заборгованості.

77. Досвід інших країн щодо обслуговування внутрішнього та зовнішнього державного боргів.

9.2 Оцінювання рівня знань студентів здійснюється за результатами поточного модульного контролю у денної форми навчання, завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів (включно). У вечірньої та заочної форм навчання проводиться поточний контроль і підсумковий контроль у формі іспиту.

Поточний контроль знань дисципліни „Управління державним боргом” здійснюється викладачем за допомогою перевірки правильності та своєчасності виконання обов'язкових та вибіркових видів самостійної роботи студентів, контролю за систематичністю та результативністю роботи студента упродовж семестру. Об'єктом контролю є знання окремих складових робочої програми навчальної дисципліни.

Поточний контроль студентів денної форми навчання.

Обов'язкові завдання включають підготовку індивідуального практичного завдання та виконання письмової роботи в аудиторії.

Обов'язкове до виконання індивідуальне практичне завдання виконується у строки, визначені на початку семестру та оцінюється за результатами захисту. Індивідуальне завдання оформлюється у вигляді письмової роботи. Вона має бути виконана на 15–25 аркушах А4, 14 шрифтом Times New Roman, з полями не більше 2 см та акуратно скріпленою. Обов'язковим для індивідуального завдання є список літератури, яку використовував студент при його написанні.

Як підсумок студент складає інтелект-карту на аркуші формату А3, яка відповідає темі індивідуального завдання. Інтелект-карта повинна показувати висновки студента щодо кола питань, які він досліджував у індивідуальному завданні. За допомогою інтелект-карти студент показує взаємозв’язки об’єкту дослідження, його властивості, нормативне регулювання або можливі шляхи вирішення систематизованих проблем тощо. Інтелект-карта повинна бути підписана і кріпитися до письмової роботи як додаток.

Підготовка презентації результатів наукового дослідження – це дослідження та оформлення письмових результатів наукової проблеми та її практичного вирішення у площині спеціальності.

Оцінка обов’язкових завдань повинна враховувати своєчасність виконання завдання, повноту виконаної роботи, наявність сучасних практичних прикладів, доцільність і правильність розрахунків, виконаних у завданні. За результатами перевірки робота може повертатися на студентові на доопрацювання, але не більше одного разу. Терміни повернення на доопрацювання враховуються у графіку виконання індивідуальних практичних завдань на початку семестру. За результатами захисту індивідуального науково-практичного завдання викладачеві студент отримує від 0 до 50-ти балів поточного контролю.

Контролю підлягає рівень засвоєння теоретичних знань. Контрольна робота у формы тестування є однією із форм модульного контролю і проводиться після опрацювання тем, питання з яких до неї включені. Для денної форми навчання тестування складається з 50 тестів різних тем. Тести оцінюються у 1 бал за правильну відповідь. Загальна сума балів за письмову роботу складає від 0 до 50 балів. Термін написання тестового контролю встановлюється викладачем згідно з розкладом індивідуально-консультативної роботи з дисципліни.

Вибіркові форми самостійної роботи виконуються та презентуються за графіком, розробленим викладачем дисципліни та узгодженим із студентами.

За результатами ПМК у кінці семестру студенти отримують оцінку від 0 до 100 балів. Оцінка переводиться у чотирибальну та літерну системи згідно з вимогами Порядку оцінювання знань студентів КНЕУ та Болонської декларації.

Поточний контроль знань студентів вечірньої та заочної форм навчання:

Обов'язковим є проведення письмового контролю. Критерії оцінювання доводяться до студентів перед письмовим контролем. Білети побудовані на основі питань, що охоплюють зміст дисципліни і містяться в робочій програмі дисципліни.

Для вечірньої форми навчання білет для тестового модульного контролю складається із тестових завдань, кожне з яких оцінюється у 1 бал максимально. Модульний контроль може бути оцінено у 0 - 20 балів.

Студенти вечірньої форми навчання повинні систематично працювати на заняттях. Ця робота оцінюється максимально у 5 балів за заняття і максимально у 15 балів за семестр. Також на вибір студенти можуть вирішувати кейси та працювати у малих групах. Така робота на семінарах оцінюється максимально у 10 балів.

Для студентів заочної форми навчання перелік тем і питань для підготовки до письмового контролю та вибіркових індивідуальних завдань доводиться лектором під час установчої сесії (начитки лекцій). Написання і перевірка письмових завдань проводиться в сесійний період згідно з розкладом. Виконання письмового контролю максимально оцінюється у 10 балів. Самостійно на вибір студенти можуть виконувати індивідуальне практичне завдання із складанням інтелект-карти, яке перевіряється викладачем та максимально оцінюється у 10 балів. Вимоги до завдання такі ж, як і у оцінюванні поточної роботи студентів денної форми навчання.

Для студентів заочної форми навчання поточний контроль здійснюється шляхом виконання роботи у формі комп”ютерного тестування, який проводиться згідно з розкладом.

9.3 Підсумковий бал з дисципліни „Управління державним боргом” для студентів денної форми навчання виставляється в кінці семестру. За результатами виконання завдань студенти денного відділення отримують оцінку від 0 до 100 балів. Підсумковий контроль знань проводиться у вигляді диференційованого заліку на останньому підсумковому занятті.

Завданням викладача при виведенні підсумкового балу є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної фінансової проблеми.

У разі, якщо відповіді студента оцінено менше ніж у 30 балів (до 60%), він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, а набрані за екзамен бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці.