- •1. Предмет і завдання курсу “Історія економічних учень”.
- •2. Метод аналізу “Історії економічних учень”.
- •3. Економічна думка стародавнього Сходу.
- •4. Економ. Думка античного світу. Стародавня Греція- Ксенофонт, Платон,Аристотель.
- •6. Економічна думка середньовіччя.
- •7. Меркантилізм: його суть, основні риси та еволюція.
- •8. Історичні передумови виникнення та етапи розвитку меркантилізму.
- •9. Меркантилізм, його поширення в різних країнах.
- •12 Виникнення класичної політичної економії в Англії. У.Петті.
- •13 Виникнення класичної політичної економії у Франції. П.Буагільбер.
- •17. Економічне вчення Давида Рікардо
- •20. Еволюція класичної політичної економії в Англії в першій половині 19ст. Д.Мілль, н.Сеніор.
- •23. Економічна теорія у Франції в і-й пол. Хіх ст. Фредерік Бастіа.
- •25. Критичний напрям в політичній економії.
- •26. Критичний напрям в політичній економії. Економічні погляди Сісмонді.
- •27. Економічна концепція і програма п.Прудона.
- •28. Економічні погляди к. Родбертуса
- •29. Економічна програма ф. Лассаля
- •30. Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів. А.Сен-Сімон, ш.Фур’є.
- •31. Економічна концепція та практична діяльність р. Оуена.
- •32 Історичні умови та теоретичні джерела формування марксистської економічної теорії.
- •33. Теоретичні проблеми і-го тому “Капіталу “ к.Маркса.
- •35. Теоретичні проблеми ііі-го тому “Капіталу”.М.
- •36 Теорії вартості та додаткової вартості к.Маркса.
- •38. Марксизм і сучасність.
- •40. Історична школа в Німеччині в і пол. Хіх ст. Рошер, Кніс, Гільдебранд.
- •41. Нова історична школа. Г. Шмоллер, л.Брентано, к. Бюхер, в.Зомбарт.
- •42. Соціальний напрям у політичній економії р.Штаммлер, р.Штольцман.
- •43. Виникнення та суть маржиналізму.
- •44. Формування неокласичної традиції в економічній теорії . Австрійська, кембріджська, американська школи.
- •45. Австрійська школа граничної корисності. К.Менгер, е.Бен-Баверк, ф.Візер.
- •46.Становлення неокласичної традиції. Кембрідзька школа.
- •47. Економічна теорія Маршалла.
- •48. Американська школа маржиналізму. Д.Б.Кларк.
- •49.Розвиток неокласичної традиції в працях а.ПІгу,
- •50 Математична школа в політичній економії. Теоретичні моделі л.Вальраса, в.Парето.
- •51. Eкoнoмiчнi погляди дeкaбpиcтiв, о. Герцена, м. Огарьова.
- •52.Економічні погляди Чернишевського. Був проти кріпацтва як примусової(а значить невигідної) форми праці.
- •53. Соціально-економічні ідеї революційного та ліберального народництва в Росії
- •54. Політична економія в Росії в другій половині 19- початку 20 ст.
- •55. Ліберально- буржуазна економічна думка в Україні в пореформений період. Громади.
- •57.Революційно-демократична економічна думка в Україні.
- •58. Економічні погляди Подолинського.
- •59. Революційно- демократична суспільна думка на західноукраїнських землях. В.Навроцький, о.Терлецький, м.Павлик, і.Франко.
- •60. Ліберальне народництво в Укр. П. Червінський т.Осадчий м.Левицький.
- •61. Політична економія в Україні в іі пол. 19 – поч. 20 ст. Та її еволюція.
- •64. Загальні хорактеристики розвитку економічної теорії в 20ст та її основні напрямки.
- •65. Основні напрямки розвитку кономічної теорії в 20ст і її еволюції.
- •66. Економічні умови винекненя і суть кейнсіанства.
- •67.Теоретична система та економічна програма Дж.М.Кейнса.
- •68. Неокейнсіанстао. С.Харріс. Е.Хансен.
- •69 Поширення кейнсіанства і його особливості в різних країнах.
- •70 Неокейнсіанські теорії економічного зростання. Р.Хзррод. Є.Домар.
- •71 Посткейнсіанство. Дж.Робінсон, п.Сраффа, н.Калдор.
- •72 Кейнсіанська теорія та економічна політика.
- •73. Еволюція неокласичних ідей у XX ст.
- •74 Перегляд неокласичної теорії ринку. Теорії монополії і конкуренції.
- •75 Неокласичні теорії економічного зростання. Р.Солоу, Дж.Мід.
- •76 Виникнення і загальна характеристика неолібералізму. Школи неолібералізму.
- •77 Англійський неолібералізм (лондонська школа). Ф.Хайєк.
- •78 Французький неолібералізм (паризька школа). М.Алле.
- •79 Неолібералізм у Німеччині. Теорії "соціального ринкового господарства" та "сформованого суспільства".
- •80 В.Ойкен та його концепція "ідеальних типів господарських, систем.
- •81 Американський неолібералізм (чиказька школа). Монетаризм м.Фрідмена
- •82 Неокласичннй синтез. П.Самуельсон. Дж.Хікс.
- •83 Неокласичне відродження. Теорії "економіки пропозиції" та "раціональних очікувань".
- •84 Теорія "економіки пропозиції". А.Лаффер, к.Мандель.
- •85 Теорія "раціональних очікувань". Р.Лукас, т.Сзрдженте.
- •86 Досвід застосування рекомендацій неокласичної теорії'в економіці різних країн.
- •87 Загальна характеристика інституціоналізму та основні етапи його розвитку.
- •88. Ранній інституціоналізм та його головні напрями.
- •89 Неоінституціоналізм.Соціальний (індустріально-технологічний) інституціоналізм. Дж. Гелбрейт
- •90. Неоінституціоналізм. Теорія трансакційних витрат та економічна теорія прав власності р.Коуза.
- •91 Теорії трансформації капіталізму: "народного капіталізму", "колективного капіталізму", «соціального партнерства»
- •92 Теорії індустріального суспільства.
- •93.Сучасні концепції футурології.
- •94 Виникнення та суть реформізму. Економічні концепції е.Бернштейна, к.Каутського, р.ГІльфердінга
- •95. Концепція “демократичного соціалізму” як теоретична платформа соціал-реформізму
- •97. Етапи становлення та еволюція радянської економічної думки.
- •98. Радянська економiчна думка перехiдного перiоду. Методологiчнi дискусiї 20-30-х рр.
- •99 Розвиток радянської економічної думки в 30-90-ті рр.
- •100 Розвиток економічної теорії в Україні в радянський період.
41. Нова історична школа. Г. Шмоллер, л.Брентано, к. Бюхер, в.Зомбарт.
В 70-х роках ХІХ ст.у Німеччині утворилась нова історична школа, ядро якої створили: Г. Шмоллер (1838-1917) і Л. Брентано (1844-1931). Нова іст. Шк. спиралася на традиції старої історичної школи. НІШ за своїм характером не була однорідною. В ній намітились дві течії: консервативна і буржуазно-ліберальна.
Основоположником НІШ став Г.Шмоллер, який очолив консервативний напрям. Ш. був виразником інтересів великої буржуазії та землевласників, гарячим прибічником прусської монархії. Своє першочергове завдання він бачив у боротьбі з марксизмом. Він намагався вилучити з ПЕ соціальні проблеми і підмінити їх історією народного господарства.
Одним з провідних ідеологів буржуазно-ліберального крила НІШ був Л.Брентано. Основна праця: “Класична ПЕ”. Надавав визначальну роль в економіці правовому і етичному факторам, обміну,а не виробництву, стояв на позиціях мінової концепції. Б. намагався вгамувати прагнення революційних вистурів робітників. Пропагував ідеї “соціального миру”, посилаючись на досвід англійських тред-юніонів.
Значний внесок в економічну науку зробив К. Бюхер (1877-1930) – автор відомої книги “Піднесення національної економіки”(1893). У цій праці він досліджує доекономічні стадії індустріальної еволюції .Б. досліджує новітні форми капіталу, вважає, що нові форми капіталу однаковою мірою чинять домінуючий на всі верстви суспільства.
В.Зомбарт (1863-1941). Основна праця - “Сучасний капіталізм”. Висунув і обгрунтував концепцію соціального плюралізму. Стверджував, що сусп-во у розвитку прямує не до соціалізму, а до більш складної екон. системи. З. всі суспільні явища розглядає з ідеалістичних позицій. Він оголошує вартість функцією, яка існує тільки у свідомості людини, а в реальному житті ніде не проявляється. Додаткова вартість для нього – тільки “теоретичний символ”.
42. Соціальний напрям у політичній економії р.Штаммлер, р.Штольцман.
Р. Штаммлер. Започаткував формування соціального напряму в ек. науці. Основними факторами соц.-ек. прогресу вважав не явища ек. х-ру, а право, державу. Першопричину правової домінанти пояснював психологією людини. Протиставляючи світ природи, який розвивався за об’єктивними законами, і світ людського духу, що залежить від свободи людської волі, визначав, що соціальна поведінка людини не є об’єктивно зумовленою і регулюється лише законом, державою. Висунув тезу, що пол. економія є суспільною наукою, а ек. категорії мають конкретний соціальний зміст і відбивають суспільні відносини. Стверджував, що в основу суспільних процесів покладено явища ідеалістичного характеру. Звідси робився висновок щодо нематеріальної природи суспільних процесів. Ще одна відома теза Штаммлера полягає у тому, що за об’єктивної зумовленості історичних процесів недоцільно проявляти політичну і взагалі будь-яку активність, аби прискорити ту чи іншу подію.
Р. Штольцман. Дотримувався погляду, що в-во є нейтральним у соціальному плані і не зв’язаним органічно з конкретним суспільним ладом. Його основу він бачив у суспільному поділі праці, але розглядав останнє як виключно технологічне явище. Працю він уявляв лише як речову категорію й обстоював тезу, що за глибокого і послідовного аналізу соціальних відносин треба абстрагуватися від праці. Поглядам Штольцмана властиве ідеалістичне трактування ек. категорій. Він виходи з принципу, що ек. підпорядковано моральним ідеалам і вона є засобом, який використовується людьми для моральних цілей. Вважав, що метою кап. в-ва є реалізація принципу життєвого достатку, який забезпечує існування всім членам суспільства. Він доводив, що окремі ек. категорії (вартість, заробітна плата, прибуток) є тільки засобами для досягнення цього вищого морального принципу Отже, сучасна ек. система може дати можливість всім верствам населення задовольнити свої життєві потреби. Різницю між робітниками і капіталістами він зводив до того, що перші є виконавцями, другі – організаторами в-ва, і така різниця існуватиме завжди. “Соціальний напрям” активно захищав права приватної власності, доводячи, що її існування відповідає не тільки інтересам індивідуума, а й суспільства. Головній моральній меті підпорядковано і дію закону вартості. Штольцман розділяв вартість на два елементи: заробітну плату і прибуток. Суть закону вартості полягає в тім, щоб забезпечити нормальне існування всіх членів суспільства, регулювати їхні доходи.