27. Економічна концепція і програма п.Прудона.

П'єр Жозеф Прудон (1809—1865). 1840р.- книжка «Що таке власність», 1846р. він видав книжку «Система економічних суперечностей або Філософія злиденності».

Методології Прудона притаманний ідеалізм і суб'єктивізм. Економічні категорії та економічні явища він розглядає не як єдність суперечностей, а як механічне поєднання протилежних властивостей

Теорія цінності. Цінність Прудон розглядає як вічну абстрактну категорію, що є носієм двох абстрактних протилежних ідей: ідеї споживної цінності і ідеї мінової цінності. Споживна цінність виступає як втілення достатку, багатства, а мінова – як відображення винятковості. Виходячи з закону пропорційності цінностей Прудон називає конституйовану синтетичну цінність пропорційною.Отже, конституйована цінність виникає в обміні та обов'язково реалізується на ринку. Вона є конституйованою, синтетичною, пропорційною,

У теорії цінності Прудона важливим є те, що вона поєднує мінову концепцію цінності з трудовою концепцією і визнає два джерела цінності – обмін і працю.

Економічна програма Прудона. П. зв'язував причини труднощів дрібного виробника з недоліками обміну, з проблемою збуту. Опрацьовує економічну програму реформування капіталізму через реформування обміну.

П. хоче зберегти товарне виробництво, обстоює дрібну власність і передачу великих виробництв у власність їхніх колективів. Для сприяння дрібним виробникам у реалізації продукції П. зробив спробу створити обмінний банк – «Народний банк». П. сподівався встановити в суспільстві рівність і справедливість, позбутися експлуатації. Прудон взагалі виступає проти держави.

Дрібнобуржуазний соціалізм Прудона мав значне поширення в другій половині XIX ст. в багатьох європейських країнах. Його ідеї сприйняли бакуністи, а згодом анархо-синдикалісти.

28. Економічні погляди к. Родбертуса

Карл Йоганн Родбертус-Ягецов (1805 – 1875) – німецький соціаліст.

Основні праці Родбертуса: «До пізнання нашого державно-економічного стану» (1842), «Соціальні листи до Кірхмана» (1850 – 1851), «Капітал» (1884).

Родбертус виступає проти політичних дій пролетаріату. Основоположник теорії «державного соціалізму».

Теорія вартості. Р. стоїть на позиціях трудової теорії вартості. До сфери господарства він відносить лише матеріальні блага. У своєму аналізі вартості він виділяє такі категорії: «уживаність», «речі, придатні для вжитку», «споживні цінності» і «блага». Вартість благ визначається лише працею.

Земельна рента. У працях Р. закладено основи теорії абсолютної ренти.

Норма прибутку визначається промисловістю. Розробляючи теорію земельної ренти, Р. заперечував закон спадної родючості грунту.

Проблема розподілу. Р. наголошує на необхідності виконання суспільством певних соціальних функцій. Одна з найважливіших – це справедливий розподіл суспільного продукту. Р. виділяє дві сторони в розподілі багатства – економічну й соціальну.

Родбертус намагається знайти компроміс між сучасним йому капіталізмом і колективістським суспільством майбутнього. Цей компроміс він бачить у посиленні ролі держави в розподілі національного продукту.