2.6. Система поточного і підсумкового контролю якості знань студентів з дисципліни

2.6.1. Завдання та форми контролю

Контроль знань студентів є органічною складовою навчального процесу. За його допомогою оцінюється рівень засвоєння студентами програмного матеріалу, здійснюється інформування студентів щодо якості вивчення дисципліни, забезпечується підвищення рівня індивідуалізації навчання, посилюються мотиваційні стимули самостійної роботи студентів. Оцінювання знань студентів з дисципліни „Рекламний креатив” здійснюється у формі диференційованого заліку на основі результатів поточного контролю знань (денна форма навчання) та на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань (іспиту) (вечірня та заочна форми навчання).

Метою поточного контролю є перевірка у студентів рівня набутих на лекціях, індивідуальних, практичних заняттях та шляхом самостійного вивчення програмного матеріалу фахових знань та умінь.

Поточне оцінювання здійснюється у формі підсумовування позитивних оцінок, отриманих студентом за виконання індивідуальних завдань, роботу на семінарських та практичних заняттях, підготовку рефератів, передбачених робочою програмою дисципліни.

Під час проведення поточного оцінювання у студентів перевіряється:

• ступінь розуміння та запам’ятовування програмного матеріалу дисципліни;

• уміння самостійно вивчати рекомендовану літературу;

• напрацювання навичок проведення розрахункових робіт;

• здатність осмислення змісту окремого розділу (теми) дисципліни;

• уміння публічно чи письмово подати програмний матеріал;

• виконання індивідуальних завдань та їх результативність;

• виконання завдань для самостійного вивчення окремих питань (тем) дисципліни;

• відвідування лекцій;

• участь у студентських науково-навчальних публічних представництвах.

Поточний контроль здійснюється персоніфікованим оцінюванням роботи кожного студента керівником та асистентом курсу. Структура поточного контролю враховує особливості денної, вечірньої та заочної форм навчання.

Об’єктом підсумкового оцінювання є знання програмного матеріалу дисципліни у повному обсязі. На екзамені оцінюванню підлягають:

• володіння ключовими теоретичними знаннями про об’єкт дисципліни;

• здатність творчо мислити та синтезувати знання;

• уміння використовувати знання для розв’язання практичних завдань тощо.

2.6.2. Порядок поточного оцінювання знань студентів денної, вечірньої та заочної форм навчання.

З метою стимулювання свідомої ритмічної роботи студента вечірньої форми навчання застосовується оцінювання його навчальної активності.

Активність на семінарських і практичних заняттях оцінюється за умови 100%-го відвідування, успішної підготовки, виконання домашніх завдань і активності в обговоренні питань, що винесені на семінарські (практичні) заняття. Протягом семестру студент має можливість виступити кілька разів. Кожна змістовна відповідь на семінарському занятті дає студенту 2 бали. Виконане домашнє завдання – від 1 до 5 балів залежно від його складності і презентація виконаного завдання– 2 бали, опрацювання результатів роботи групи, пошук, підбір та огляд літературних джерел за заданою тематикою – від 1 до 5 балів. Таким чином протягом семестру за навчальну активність студент може набрати максимально 50 балів, мінімально – 0 балів.

Поточне оцінювання знань студентів, що навчаються на денній та заочній формах навчання здійснюється на основі виконання ними індивідуальних завдань, зроблених на матеріалах підприємств-баз практик, або тих, де працює студент. Практичні індивідуальні завдання здійснюються в письмовій формі і здаються для перевірки викладачу за два тижні до початку сесії.

Також студенти мають право виконати одне або кілька вибіркових індивідуальних завдань для отримання додаткової кількості балів: участь в наукових студентських конференціях і семінарах, підготовку наукових публікацій, виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету), а також аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовка аналітичної записки (Case study).

Оцінювання глибини самостійного вивчення програмного матеріалу курсу проводиться під час співбесіди зі студентом.

Загальні результати поточного контролю знань за виконання індивідуального завдання за підсумком його складових форм для студентів денної форми навчання оцінюються в діапазоні від 0 до 80 балів. За правильно виконані 1 завдання 5 балів, за 2 та 4 по 10 балів, 3 та 5 по 20 балів та за 6 – 15 балів. Таким чином максимальна кількість балів – 80, мінімальна – 0. Для студентів заочної форми навчання за правильно виконані всі 4 завдання по 5 балів. Таким чином максимальна кількість балів – 20, мінімальна – 0.

Правильно виконаним завданням є те, яке виконано у повному обсязі та з достатнім рівнем обґрунтування. У разі, якщо студент виконав завдання у повному обсязі, однак не обґрунтував своє рішення або дав не повні відповіді на поставлені запитання, він може отримати 8 балів (денна форма) та 3-4 бали (заочна форма навчання). У разі, якщо студент не повністю виконав поставлене завдання, не обґрунтував своє рішення або дав не всі відповіді на поставлені запитання, він може отримати 6 балів (денна форма) та 2 бали (заочна форма навчання). Якщо студент не повністю виконав поставлене завдання, не обґрунтував своє рішення та не дав відповіді на поставлені запитання, він може отримати 3-4 бали (денна форма) та 1 бал (заочна форма навчання). В разі, якщо завдання не виконане, студент отримує 0 балів.

Написання реферату (есе) за заданою тематикою на основі пошуку, підбір літературних джерел (для денної форми навчання), участь в наукових студентських конференціях і семінарах, підготовка наукових публікацій, виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету), а також аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовка аналітичної записки (Case study) максимально можуть бути оцінені по 10 балів за кожне (для денної форми навчання) та по 5 балів для вечірньої і заочної форм навчання.

Результати поточного та підсумкового контролю знань студентів вносяться до заліково-екзаменаційної відомості.

У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього тижня семестру. Порядок складання визначає керівник курсу (лектор потоку).