43. Завдання системи фінансування ід

1. створення передумов для впровадження новинок у всі гал

Збереження і розвиток стр н-т потенціалу

Створення матер умов для збереж і розвитку наук потенціалу, запобіг відприіу кадрів

Вимоги:

1. Узгодженість зі сстратег

2. Забезпечення гнучкості д-ті, здатності до перерозподілу фін потоків,

3. Забезп фін стійкості

4. Здат до акумулювання фін ресурсів і їх еф використання

Принципи: чітка цільова орієнт, логічність, ек обґрунтованість, юрид захищеність прийомів і механізмів залучення, ; множинність джерел, комплексність і гнучкість

44. Джерела фінансування

1. власні ( П, амортиз, мобілізація внутр. Активів, грошова частина внесків власників)

2. Залучені (емісія, добрд, кошти бюджетів, позабюдж фонди)

3. запозичені (кредити фін лізинг, франчайзинг)

45. Механізм венч фінансування інн діяльності

1. створення венч фонду

2. інцест К вкладається в ВФ, яким управляє управляюча орг.-я

3. ВФ придбає частки в компаніях на на обмежений строк (7-10 рр), інвестуючи кошти в 10-20 проектів

4. момент одержання П- - «вихід», коли ВФ продає акції або на біржі або стратегічному інвестору, або менеджерам профінансованої фірми

5. керівництво збиранням коштів для ВФ та їх подальшим вкладанням здійснює ЦК, яка є посередником між інвестором і підпр –реципієнтом

Венчурне фінансування здійснюється в двох основних формах — шляхом придбання акцій нових фірм або за допомогою надання кредиту різного виду, звичайно з правом конверсії в акції. Венчурний капітал — являє собою джерело довгострокових інвестицій у сфери з підвищеним ступенем ризику, у новий що розширюється чи перетерплює різкі зміни бізнес. Він надається на декілька 3,5,7 років без гарантії або забезпечення. Венчурному капіталу притаманні такі риси: 1. Пайова участь інвестора в капіталі компанії в прямій чи опосередкованій формі. 2. Надання засобів на тривалий термін. 3. Активна роль інвестора в керуванні фінансованою фірмою. Специфіка ризикового підприємництва полягає насамперед у тому, що засоби надаються на безповоротній, безпроцентній основі. Передані в розпорядження венчурній фірмі ресурси не підлягають вилученню протягом усього терміну дії договору.

46. Лізинг: види, особливості, переваги

Лізинг (англ. Іеа5іп£ — оренда) — довготермінова оренда машин, обладнання, транспортних засобів, виробничих споруд тощо на підставі договору між орендодавцем і орендарем, що передбачає

можливість їх викупу орендарем. Види: 1. за строком служби майна: 1.1.фінансовий - ризик втрати майна, а також здійснення його технічного обслуговування бере на себе лізингоодержувач, після закінчення строку договору лізингоодержувач має право викупити обладнання. 1.2.оперативний - обовязки з технічного обслуговування та ремонту бере на себе лізингодавець. 2 за способом використання: виробничі і споживчі

3 за предметами використання: рухомий і нерухомий лізинг

4 за методом використання: індивідуальний і лізинг-бланко обладнання надається декількам під-ва м, що мають коопераційні зв’язки

5. за масштабом надання: внутрішній і зовнішній лізинг

6 за хар-ром взаємовідносин між лізингодавцем і лізингоотримувачем: чистий лізинг, широкий лізинг, мокрий лізинг. Особливостями лізингу є:

• участь третьої сторони — виробника чи постачаль­ника об’єкта лізингової угоди;

• об’єктом лізингу є, як правило, нове обладнання, ці­леспрямовано придбане для потреб лізингоодержувача;

• висока вартість об’єктів лізингових угод;

• тривалість лізингової угоди наближена до терміну служби об’єкта угоди;

• технічне обслуговування устаткування здійсню­ється підприємством-постачальником або лізингоодержува.

Переваги лізингу для лізингоодержувача полягають у тому, що:

• за наявності рентабельного проекту підприсмець- початківець має можливість одержати устаткування і по­чати нове виробництво без великих одноразових витрат, які на першому етапі покриває лізингова компанія;

• лізингові платежі відносять на собівартість продук­ції (послуг), іцо дає змогу зменшити базу оподаткування і податкові платежі;

• фінансовий лізинг (на відміну від інших його форм) характеризується тим, що термін оренди дуже близький до терміну служби устаткування, що сприяє швидшому технічному оновленню виробництва.

47. Техніка і технологія як домінуючі складові техніко-технологічної бази під-ва. Здатність підприємства випускати продукцію, яка користується попитом у споживачів, великою мірою залежить від стану його техніко-технологічної бази та характеристик технології, на чому ґрунтується процес перетворення ресурсів на готову продукцію. Для багатьох підприємств технологія є основним чинником, що визначає її конкурентні переваги. Технологія- спосіб перетворення вхідних елементів матеріалів, сировини, інформації тощо на вихідні продукти, послуги. Важливою характеристикою сучасних технологій є їх здатність до мінливості. Три типи технологій за рівнем їх мінливості Ансофф: 1 стабільна технологія, яка практично залишається незмінною протягом усього життєвого циклу попиту виготовлення консервів та інших продуктів харчування традиційного асортименту

2 плодотворна технологія, яка дає змогу модифікувати продукти, що випускають з її допомогою, постійно вдосконалюючи їх здатність задовольняти потреби споживачів гнучкі автоматизовані системи, роторні лінії

3 мінлива технологія, за якої протягом життєвого циклу попиту на продукт для його виготовлення використовують нові базові технології Від того, якого типу технологію використовують для виготовлення продукції, залежить тривалість її використання. Виробничі технології є фондомісткими, включають складні технічні системи спеціального призначення, а в основі технологій обслуговування — різноманітні засоби комунікації, які є універсальними і переважно не вимагають спеціального технічного оснащення.

Невідємною частиною багатьох технології, особливо виробничих, є обладнання— технічні засоби, за допомогою яких виконують технологічні операції, внаслідок чого відбувається зміна фізичних чи хімічних характеристик вихідної сировини напівфабрикатів, її фізичної форми, зовнішнього вигляду. Спеціалізоване обладнання придатне для виконання лише тих технологічних операцій, для яких воно і створювалося, а універсальне — гнучкіше, воно може виконувати значно більше операцій.

48. Показники оцінки техніко-технологічного рівня під-ва. Показники:Ступінь технічної оснащеності праці:- фондоозброєність праці - енергоозброєність праці Рівень прогресивності технології: - структура технологічних процесів за трудомісткістю - частка нових технологій за обсягом або трудомісткістю продукції - середній вік застосовуваних технологічних процесів - коефіцієнт використання сировини і матеріалів Рівень механізації та автоматизації виробництва: - ступінь охоплення робітників механізованою працею; — частка обсягу продукції, виготовленої за допомогою автоматизованих засобів праці Технічний рівень устаткування: - продуктивність; — надійність, довговічність; — питома металомісткість; — середній строк експлуатації; — частка прогресивних видів у загальній кількості; — частка технічно та економічно застарілого в загальному парку