3.Перспективи розвитку лізингових відносин в Україні

Активне запровадження лізингових операцій сприяє оновленню основних фондів завдяки збільшенню доступу підприємств до зовнішніх джерел фінансування інвестицій, і розвитку малого та середнього бізнесу завдяки більшій доступності лізингу в порівнянні з іншими інструментами запозичень. Також варто зазначити, що розвиток лізингових відносин стимулює підвищення ефективності кредитної політики банків у результаті створення конкурентного середовища між джерелами фінансування та розвиток організованого вторинного ринку багатьох видів техніки. В своєму досліджені я хочу висвітлити можливість розвитку лізингових відносин в економічному середовищі України. Теоретичні підвалини дослідження представлені працями таких вчених як Н. Ментух, О. Годованець, І. Кулиняк, О. Каменщик, З. Урусова, Л. Старченко.

У сучасних умовах фінансової кризи лізинг варто розглядати з 2 позицій: з одного боку, як ефективний вид фінансування капітальних вкладень; з іншого боку, як форму реалізації промислової продукції. Гострі проблеми в економічному становищі держави та її нестабільність все більше зумовлюють розвиток проблеми пошуку варіантів фінансування розвитку виробництва, одним із яких є лізинг[1, 159]. Розвиток лізингу є актуальним для України і підтвердженням цього є те, що українська економіка характеризується високим ступенем зношеності основних фондів. При цьому суб’єкти господарювання змушені фінансувати інвестиції переважно із власних коштів, оскільки кредити банків, інші джерела зовнішнього фінансування складають порівняно невеликий відсоток від загального обсягу капітальних вкладень в економіці.

Н. Ментух зазначає, що лізинг є однією із найцікавіших форм інвестування, оскільки він дає можливість вижити малим, середнім і великим підприємствам, які потрапили у скрутне фінансове становище. Успіх лізингових відносин, та й взагалі лізингового бізнесу, в будь-якій галузі багато в чому залежить і від правильного розуміння його змісту, притаманних йому специфічних особливостей, їх адекватного відображення в методичних рекомендаціях та практичних рішеннях [6, 29].

З огляду на останні наукові публікації з цього питання, можна зробити висновок, що найбільш поширеним є підхід науковців до визначення лізингу як до альтернативи банківського кредиту загалом. Це можна аргументувати тим, що українські банки як учасники інвестиційного процесу пропонують клієнтам застосовувати переважно традиційні кредитні схеми їх господарської діяльності. Вони мають свої переваги, але іноді це призводить до серйозних проблем – обмеження інвестиційних можливостей суб'єктів підприємницької діяльності, недостатність обсягів капіталовкладень в оновлення основних фондів, повільний розвиток інвестиційного кредитування вітчизняними банками, відсутність у більшості потенційних позичальників реальної гарантії повернення кредитів та ліквідної застави тощо [4, 226].

В Україні розвиток лізингових відносин значно відстає від світової практики, що пов’язано з недостатньою розробкою теоретичних питань і недооцінкою його значення у розвитку реального інвестування.

Лізингові послуги, перш за все, є найефективнішими у галузях, продукція яких перебуває на високому технологічному та якісному рівні, вирізняється високою конкурентоспроможністю. Перетворення сфери виробництва та обігу, обумовлені впливом науково-технічного прогресу, глибокі зміни економічних умов господарювання викликають необхідність пошуку та впровадження нетрадиційних для господарства методів оновлення матеріально-технічної бази та модифікації основних фондів суб’єктів різноманітних форм власності. Одним з таких методів інвестування виступає лізинг [3].

Розвиток фінансового лізингу та рівень його проникнення на український фінансовий ринок залежать від впливу податкових факторів. Як свідчить досвід США, причиною швидкого розвитку лізингу виступають податкові пільги: прискорена амортизація та інвестиційна податкова пільга. В Україні податкова система довгий час виступала перешкодою інвестуванню у виробничі активи через лізингові форми фінансування. З прийняттям Податкового кодексу України було усунуто дискримінаційні норми щодо оподаткування процентів і комісії у складі лізингового платежу податком на додану вартість. Це дозволяє підвищити привабливість та доступність лізингових послуг поставивши їх у рівні умови з банківськими та іншими фінансовими послугами [2, 23].

Аналізуючи останні праці науковців щодо розвитку лізингових відносин в Україні варто виділити такі основні проблеми: складна організація угоди через значну кількість учасників; на підготовку лізингової угоди може знадобитися більше часу, ніж на підготовку контракту на купівлю; вищі можуть бути і адміністративні витрати. Процедура щодо укладення договору лізингу потребує постановки на облік у Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг, що особливо складно для підприємств, які насамперед виготовляють основні фонди для власних потреб і не передбачають, що надалі вони будуть передані у фінансову оренду. Лізингові операції мають особливі ризики (фінансові, проектні, майнові, ризик несплати платежів; ризик неповернення предмета лізингу) [7, 147]. При здійсненні безпосередньої практики вступу у лізингові відносини ці проблеми втілюють у собі фактори, що значною мірою гальмують їх розвиток.

Також необхідно звернути на те, що ми живемо в період активного науково-технічного розвитку, що зумовлює застарілість об’єкта лізингових відносин, а платежі, під час лізингової угоди, не припиняються до завершення угоди.

Щоб ліквідувати проблеми, що зумовлюють гальмування розвитку лізингових операцій в Україні необхідно провести ряд реформ, які зможуть стимулювати суб’єктів господарювання до вступу у лізингові відносини, зокрема до них варто віднести: удосконалення цивільного та господарського законодавства з питань лізингу; здійснення інтеграційних процесів національного законодавства до стандартів міжнародного. Надання податкових пільг щодо операцій з міжнародного лізингу для ввезення на територію України високотехнологічного устаткування, а також розроблення державної програми підтримки лізингу, яка б передбачала залучення банківського сектора до розвитку лізингових відносин зумовлять покращення структури джерел фінансування лізингових операцій [5]. Також важливим фактором є створення умов для запровадження механізму рефінансування портфелів лізингових угод . Також з боку держави мають бути здійсненні організація при обласних лізингових центрах відділів з формування бази даних про попит і пропозицію на обладнання й устаткування, а також запобігання монополізації та створення умов для розвитку добросовісної конкуренції на ринку лізингу, забезпечення рівних можливостей для доступу до ринку лізингових послуг, що стимулюватиме розвиток конкурентоспроможних організацій.

Варто наголосити на тому, що позитивний ефект для розвитку лізингових відносин в Україні буде сприяти створення більш розвинутої інвестиційної інфраструктури ринку лізингових послуг, яка включатиме підготовку кваліфікованих кадрів, інформаційне висвітлення послуг, що надаються.

Отже, при вступі у лізингові відносини учасники сьогодні зустрічають досить багато проблем, які гальмують розвиток цих правовідносин. Такі проблеми існують як на законодавчому рівні, так і супроводжуються негативними явищами практики, зокрема великою кількістю ризиків, що виникають. Для вирішення основних проблем, на мою думку, найбільш доцільним буде запровадження попередньо запропонованих мір.

Висновок

В даний час багато організацій вибирають більш дешевий у порівнянні з покупкою устаткування спосіб формування основних фондів - лізинг.

Лізинг - це вид інвестиційної діяльності з придбання майна і передачі його на підставі договору лізингу фізичним або юридичним особам за певну плату, на певний термін і на певних умовах, обумовлених договором, з правом викупу майна лізингоодержувачем. Він регулюється цілою низкою законодавчих актів.

Слід розрізняти фінансову оренду (лізинг) та оренду з правом викупу. За договором фінансової оренди орендодавець спочатку повинен придбати у власність вказане орендарем майно, а потім надати його орендарю у тимчасове володіння і користування. За договором оренди з правом викупу у тимчасове володіння і користування можна передавати будь-яке майно: і те, яке вже використовувалося, і знову придбане. Договір буде кваліфікуватися як договір лізингу, якщо з його змісту випливає, що майно придбане за замовленням орендаря (лізингоотримувача).

Однак згідно із Закону про лізинг не можна використовувати в якості предмета договору фінансової оренди земельні ділянки, природні об'єкти і майно, яке федеральними законами заборонено для вільного обігу. Однак якщо об'єктом лізингу є нерухоме майно, то в договорі лізингу передбачається передача лізингоотримувачу права користування тією частиною земельної ділянки, яка зайнята цією нерухомістю і необхідна для її використання.

Коли предметом лізингу є нерухоме майно або нерухомість входить до складу лізингового майна, такий договір лізингу підлягає державній реєстрації на підставі ст. 26 Федерального закону № 122-ФЗ «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та угод з ним» і набуває чинності з моменту реєстрації [19].

Використання інституту лізингу в комерційній практиці продиктоване економічною доцільністю:

• договір лізингу звільняє підприємства від необхідності набувати у власність обладнання, яке належить використовувати лише протягом певного строку для виконання конкретного замовлення;

• застосування лізингу вигідно для контрагентів. Орендар не є власником орендованого обладнання, яке знаходиться, як правило, на балансі орендодавця.

Лізинг у фінансовій практиці також використовують банки в якості способу здійснення капіталовкладень. У відносинах лізингу банки виступають на стороні орендодавця.

Участь комерційних банків у лізингових операціях пояснюється тим, що лізинг можна розглядати як форму фінансової операції. Купуючи обладнання у власність з метою подальшої здачі в оренду, банк:

• інвестує капітал;

• надає орендареві фінансову допомогу;

• отримує від орендаря періодичні платежі. Отже, лізинг представляє особливий рід фінансового кредиту з певними умовами його погашення.

При цьому для кредитних організацій лізинг цікавий відносною простотою обліку лізингових операцій та лізингових платежів порівняно з урахуванням операцій по довгостроковому кредитуванню.

Лізинг має ряд переваг, наприклад, перед звичайною позикою, що обумовлює його широке поширення:

1. лізинг передбачає 100-відсоткове кредитування і не вимагає негайної виплати платежів. Орендні платежі зазвичай починаються після поставки майна орендарю або пізніше;

2. контракт по лізингу отримати простіше, оскільки забезпеченням угоди служить саме устаткування;

3. лізингова угода більш гнучка в частині термінівта розміру погашення лізингових платежів, ніж угода про надання позики;

4. ризик старіння обладнання повністю лягає на його орендодавця,

5. лізинг дає можливість орендарю використовувати відразу набагато більше виробничих потужностей, ніж при купівлі, використовуючи вивільнені завдяки лізингу грошові кошти на будь-які інші цілі;

6. лізинг як засіб реалізації продукції та розвитку виробництва спрямований на заохочення і розширення лізингових операцій;

7. лізинг має переваги обліку орендованого майна, визначального опублікування орендарем своїх фінансових зобов'язань, що випливають з лізингових угод.

Список літератури

1. Цивільний кодекс Російської Федерації. Частини I та II [Текст] - М.: Проспект, 2008. 2. Податковий кодекс Російської Федерації [Електронний ресурс] - УПС «Гарант», 2009. 3. Федеральний закон від 26 грудня 1995 р. № 208-ФЗ «Про акціонерні товариства» (з ізм.Та доп.) [Електронний ресурс] - УПС «Гарант», 2009. 4. Федеральний закон «Про фінансовий лізинг» [Електронний ресурс] - УПС «Гарант», 2009. 5. Федеральний закону від 21.07.97 р. № 122-ФЗ «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та угод з ним» [Електронний ресурс] - УПС «Гарант», 2009. 6. Конвенція УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг / / Оттава, 28 травня 1988 [Електронний ресурс] - УПС «Гарант», 2009. 7. Методичні рекомендації щодо розрахунку лізингових платежів (затв.Мінекономіки 16 квітня 1996) [Електронний ресурс] - УПС «Гарант», 2009. 8. Адамов Н.А., Тілов А.А. Лізинг: правові та економічні засади, особливості бухгалтерського обліку та оподаткування [Текст] - СПб: «Пітер», 2007. 9. Бєлов А. Фінансовий лізинг і його можливості [Текст] / / Зовнішня торгівля. - 1990. - № 1. - С. 30-32. 10. Вісник Російської асоціації лізингових компаній / / Журнал «Технології лізингу та інвестицій» [Електронний ресурс] - http://unlease.ru/ 11. Горемикін В.А. Лізинг: Підручник [Текст]. - М.: Видавничо-торгова корпорація «Дашков і К», 2003. 12. Долгушина Ю.Б. Лізинг [Текст] - М.: Бератор-Прес, 2008. 13. Заріпов І.А. Розвиток російського ринку лізингових послуг [Текст] / / «Регламентація банківських операцій. Документи і коментарі »- 2008. - № 3. 14. Захаров Р.А. Особливості фінансової оренди (лізингу) нерухомості [Текст] / / «Законодавство». - 2006. - № 9. 15. Красева Т.А., Основи лізингу [Текст]. - Ростов н / Д: «Фенікс», 2003. 16. Кирилова О.О. Правові основи лізингу: Навчальний практ. Посібник [Текст] - М.: «Юстіцінформ», 2009. 17. Логвінов М. Неоране поле російського лізингу / / Профіль [Електронний ресурс] - 17.03.2008. 18. Мандражіцкая М.В. Лізинг, як один з видів інвестиційної діяльності [Текст] / / «Фінансовий вісник: фінанси, податки, страхування, бухгалтерський облік». - 2007. - № 6. 19. Панченко Т. Особливості обліку лізингових операцій [Текст] / / «Фінансова газета. Регіональний випуск ». - 2009. - № 2, 3, 4, 5. 20. Ринок лізингових послуг Росії / / Журнал «Лізинг - ревю», Видавничий дім «Ділова преса» [Електронний ресурс] - http://unlease.ru/ 21. Свядосц Ю. І. Правова охорона науково-технічних досягнень і радянський експорт [Текст]. - М.: Юридична література, 1986. - 160 с. 22. Семеніхін В.В. Лізингові платежі і амортизація у лізингодавця [Текст] / / «Управління фінансами і ризиками в лізинговій компанії». - 2009. - № 2. 23. Хізіріева Д.І. Способи мінімізації ризиків у договорі фінансової оренди [Текст] / / «Управління фінансами і ризиками в лізинговій компанії». - 2009. - № 1.

Додатки

Рис. 1. Динаміка діючих договорів фінансового лізингу 2007 – 2010 рр.

Рис. 2. Вартісний розподіл діючих договорів фінансового лізингу станом на кінець ІІІ кв. 2009 – 2010 рр., за терміном їх дії (млн. грн.)

Рис. 3. Розподіл вартості чинних договорів фінансового лізингу за галузями станом на 30.09.09 (млн. грн., %)

Рис. 4. Розподіл вартості чинних договорів фінансового лізингу за галузями станом на 30.09.10 (млн. грн., %)

Рис. 5. Розподіл чинних договорів фінансового лізингу за обладнанням станом на кінець ІІІ кв. 2009 – 2010 рр. (млн. грн.)

Джерела фінансування	9 місяців 2009 р.					9 місяців 2010 р.
	Юр. особи, млн.грн.	Частка, %	Фін. Комп., млн.грн.	Частка, %	Юр. особи, млн.грн.		Частка, %	Фін. Комп., млн.грн.	Частка, %
Власні кошти	534,6	38,2	0,06	13,8	755,8		38,2	0,04	1,2
Позичкові кошти, у т.ч. банківські кредити	864,9	61,8	0,4	86,2	1221,7		61,8	3,2	98,8
Залучені кошти	0,1	0,01	0	0	0		0	0	0
Всього	1399,6	100,0	0,5	100,0	1977,5		100,0	3,2	100,0

Розподіл джерел фінансування лізингових операцій за січень – вересень 2009 – 2010 рр

За січень – вересень 2010 року загальний обсяг джерел фінансування юридичних осіб – лізингодавців та фінансових компаній становив 1 980,7 млн. грн., що на 41,5% більше в порівнянні з відповідним періодом 2009 року. У структурі джерел фінансування лізингових операцій сукупний обсяг власних коштів юридичних осіб – лізингодавців та фінансових компаній збільшився на 41,4% (з 534,7 млн. грн. станом на 30.09.09 до 755,8 млн. грн. станом на 30.09.10). За 9 місяців 2010 року на 41,6% (до 1 224,9 млн. грн.) зріс сукупний обсяг позичкових коштів, у тому числі банківських кредитів, у порівнянні з аналогічним періодом 2009 року.

Рис. 6. Структура джерел фінансування лізингових операцій за 2010 рік

У звітному періоду найбільша частина лізингових платежів припадає на суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу. В той же час, зростає питома вага платежу як винагороди лізингодавця за отримане у лізинг майно.

Таблиця 2

Лідери на ринку лізингових послуг

№	Назва лізингової компанії	Портфель лізингових, млр.грн.
1	ПП «ВТБ Лізинг України»	5746,98
2	ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»	1879,99
3	ТОВ «УніКредит Лізинг»	1646,10
4	ТОВ «Хьюпо Альпе Адріан Груп»	716,44
5	ТОВ «ІНГ Лізинг Україна	625,86
6	ТОВ «Євро Лізинг»	582,53
7	ТОВ «Ласка Лізинг»	514,00
8	ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна	486,88
9	ТОВ «Перша лізингова компанія – ALDAutomotive»	427,70
10	ТОВ «VAB Лізинг»	423,00