1.2. Об'єкти і суб'єкти лізингових відносин

Лізингова діяльність відрізняється складною організацією. Це обумовлено великою кількістю учасників, специфікою виконуваних ними функцій, особливостями фінансових процесів, здійснюваних при лізинговій операції.

Одним з основних умов високої ефективності лізингової діяльності є надійне правове забезпечення. Лізинг в Росії пройшов кілька етапів становлення економічної форми і його правового середовища, починаючи з кінця 80-х - початку 90-х років минулого сторіччя.

На сьогоднішній день основними законодавчими та нормативними актами, що регламентують лізингову діяльність, є:

• Цивільний кодекс України [1];

• Закон «Про фінансову оренду (лізингу)» (зі змінами від 26.07 2006) [4];

• Конвенція УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг [6].

Об'єктами фінансового лізингу в Україні можуть виступати будь-які неспоживна речі, в тому числі підприємства й інші майнові комплекси, будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби та інше рухоме і нерухоме майно, яке може використовуватися у підприємницькій діяльності.

Таким чином, першою вимогою до предметів лізингу є використання їх виключно для підприємницьких цілей. Це виключає надання майна за договором лізингу фізичним особам в особистих цілях, а також громадським, некомерційним організаціям.

Іншим важливим критерієм визначення предмета лізингу є неспоживаність речей у виробничому процесі. Під непотребляемостью предмета лізингу розуміється можливість збереження ним своїх натуральних властивостей у процесі використання. Предметами лізингу не можуть бути земельні ділянки та інші природні об'єкти, а також майно, яке федеральними законами заборонено для вільного обігу або для якого встановлений особливий порядок звернення [20].

У складі предметів лізингу можна виділити будівлі і приміщення, передавальні пристрої, силові машини, робочі машини, обладнання, вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої, лабораторне обладнання, обчислювальна техніка, транспортні засоби, інші машини та обладнання [10].

Особливістю фінансової оренди (лізингу) нерухомого майна є особливий порядок організації операції, що включає в себе реєстрацію прав на нерухоме майно, угод з ним, а також ряд пов'язаних з цим дій, дотримання (виконання) антимонопольного законодавства та ін [6] Суб'єктами лізингових відносин є три основних особи: лізингодавець, лізингоодержувач і продавець предмета лізингу.

1. Лізингодавець - фізична або юридична особа, яка за рахунок залучених чи власних коштів набуває в ході реалізації лізингової угоди у власність майно і надає його як предмет лізингу лізингоодержувачу за певну плату на певний строк і на певних умовах у тимчасове володіння і користування з переходом або без переходу лізингоодержувача права власності на предметлізингу.

2. Лізингоодержувач - фізична або юридична особа, яка відповідно до договору лізингу зобов'язана прийняти предмет лізингу за певну плату на певний строк і на певних умовах у тимчасове володіння і в користування відповідно до договору лізингу.

3. Продавець - фізична або юридична особа, яка відповідно до договору купівлі-продажу з лізингодавцем продає лізингодавцю в обумовлений термін майно, що є предметом лізингу.

Будь-який з суб'єктів лізингу може бути як резидентом, так і не резидентом України [4, ст. 4].

Лізингодавець, лізингоодержувач і продавець є прямими (безпосередніми) учасниками лізингових відносин. Непрямими ж учасниками лізингової угоди є банки, страхові компанії, посередницькі організації, лізингові брокери .

У лізинговій угоді зацікавлені всі три суб'єкти лізингових відносин. Серед економічних переваг, які дає лізинг учасникам угоди, можна виділити наступні:

1. Для продавців предметів лізингу:

• Можливість за допомогою лізингу розширити канали збуту продукції і розміри можливих продажів, що представляється досить важливим чинником в умовах жорсткої конкурентної боротьби;

• Можливість зниження запасів готової продукції, прискорення оборотності капіталу;

• Підтримка платоспроможного попиту на продукцію.

2. Для лізингодавців:

• Економічні вигоди за рахунок податкових, амортизаційних пільг;

• Зниження ризику неповернення інвестованих коштів, тому що інвестиції виробляються в конкретні матеріально-речові елементи основних засобів, і предмет лізингу протягом усього часу дії договору залишається власністю лізингодавця.

3. Для лізингоотримувачів:

• Економічні вигоди за рахунок податкових, амортизаційних пільг;

• Зниження стартовою фінансового навантаження, оскільки лізинг не вимагає негайного і значного обсягу платежів;

• Гнучкість розрахунків за рахунок вибору способу, розмірів, періодичності сплати лізингових платежів. Умови договору лізингу по-своєму більш варіабельні, ніж кредитні відносини, тому що дозволяють учасникам виробити зручну для них схему виплат;

• Для новостворюваних компаній, які ще не мають достатніх активів для забезпечення застави, лізинг може бути єдиним джерелом коштів [16, с. 21-22].