Домашнє завдання

1. Вивчити матеріал поданий на занятті;

2. Опрацюйте матеріал підручника

3. Проаналізуйте рівень інфляції в Україні та законспектуйте в зошит

4. Законспектувати визначення наступних термінів:

• Дефляція

• Очікувана інфляція

• Неочікувана інфляція

• Цінова інфляція

• Відкрита інфляція

Урок №2

Мета уроку:

1. повторити суть поняття «інфляція», види інфляції та причини її виникнення;

2. охарактеризувати інфляцію та способи її обмеження в Україні;

3. формувати економічне мислення;

4. розвивати уміння аналізувати, робити висновки.

План уроку:

1. Привітання та організаційний момент

2. Огляд теми (33 хв.) з наступних питань:

1. Способи вимірювання інфляції

2. Причини та наслідки інфляції

3. Антиінфляційна політика

3. Узагальнення та закріплення нового матеріалу

4. Підсумки уроку

5. Домашнє завдання

ОГЛЯД ТЕМИ:

1. Способи вимірювання інфляції

Інфляцію, як і безробіття, можна виміряти. Її показниками є рівень інфляції та темп інфляції.

Найпоширенішим показником інфляції є індекс споживчих цін (ІСЦ), оскільки саме він демонструє зміну вартості життя.

Він показує зміну вартості фіксованого «споживчого кошика», який купує типовий споживач:

Де

P₁ * Q₀ – ринкова вартість фіксованого «споживчого кошика» у поточному році;

P₀ * Q₀ – ринкова вартість фіксованого «споживчого кошика» у базовому році

ПРИКЛАД:

Якщо в 2011 році ціна «споживчого кошика» склала (припустимо) 500 грн, а в 2012 році – 550 грн, то рівень інфляції склав:

Темп інфляції – це приріс загального рівня цін за певний період часу, виражений у відсотках:

Де

ІСЦ₁ – індекс споживчих цін у поточному році;

ІСЦ₀ – індекс споживчих цін у базовому році.

ПРИКЛАД:

У таблиці наведено дані щодо ІСЦ та темпів інфляції в Україні з 1995 до 2003р., але не скрізь розрахований темп інфляції. Використовуючи формулу заповніть таблицю.

2. Причини та наслідки інфляції

Як правило, сучасні економісти розглядають інфляцію як багатофакторний процес, тобто причини інфляції різноманітні. До найважливіших причин інфляції можна віднести наступні:

1. Непродумана політика центрального банку: якщо центральний банк з певних причин (економічних чи політичних) швидко збільшує пропозицію грошей, то неминуче розвивається інфляція попиту.

2. Незбалансованість державних видатків і прибутку призводить до дефіциту державного бюджету, фінансування якого за допомогою додаткової емісії прямо розкручує інфляцію попиту.

3. Кредитна експансія – надмірне розширення кредиту веде до емісії грошей в безгрошовій формі.

4. Інфляційне небезпечні інвестиції (військові витрати, утримання збиткових підприємств) збільшують державний борг, для покриття якого випускаються додаткові паперові гроші.

5. Переважання в ринкових структурах олігопольних ринків

6. Імпортована інфляція, роль якої зростає зі зростанням відкритості економіки й втягнення її в світогосподарські зв'язки тієї чи іншої країни.

7. Інфляційні очікування – виникнення в інфляції само підтримуючого характеру.

8. Неекономічні чинники – революції, війни, політична нестабільність, втрата довіри до уряду тощо.

Відомий економіст В.Новожилов відзначив, що труднощі проблеми інфляції, (водночас, її ахіллесова п'ята) полягають в тому, що пристосувати кількість грошей до кількості товарів неймовірно важко, а виготовити паперові гроші в бажаному розмірі нескладно, і головне практично нічого не коштує. Це є великою спокусою для тих, хто має право створювати гроші. Особистий інтерес кожного, хто створює «нематеріальні гроші», — створювати їх все більше й більше. Для грошей немає кордону насичуваності. Для них немає перевиробництва, щоправда, при надлишку гроші знецінюються, але вони нічого не коштують. 1 якщо все народне господарство від надлишку грошей не виграє, то емітент отримує майже реальне прирощення багатства, джерелом якого є збитки тих, хто знаходиться далеко від емісії.