25.Облік розрахунків за виконані роботи та надані послуги.

Постачальники — це юридичні або фізичні особи, які здійснюють постачання товарно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, палива, будівельних матеріалів, МШП), що надають послуги (подачу електроенергії, газу, води), виконують роботи (поточний і капітальний ремонт тощо).

Підрядники — спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно-монтажні роботи при спорудженні об'єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво. Розрахунки з постачальниками і підрядниками за виконані роботи та надані послуги проводяться на підставі документів постачальників: - накладних; - рахунків-фактур; - актів прийнятих робіт, послуг; - товарно-транспортних накладних.

Облік розрахунків з постачальниками, підрядниками і замовниками за виконані роботи з капітального будівництва і надання послуг у наукових бюджетних установах, виробничих (навчальних) майстернях та підсобних (навчальних) сільських господарствах здійснюється на рахунку 63 „Розрахунки за виконані роботи" в розрізі субрахунків:

631 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками"; 632 „Розрахунки з часткової оплати замовлень на дослідно-конструкторські розробки з бюджетної тематики"; 633 „Розрахунки із замовниками за виконані роботи і надані послуги з власних надходжень"; 634 „Розрахунки із замовниками за науково-дослідні роботи, що підлягають оплаті"; 635 „Розрахунки із залученими співвиконавцями для виконання робіт за господарськими договорами".

На субрахунку 631 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками" обліковуються розрахунки з постачальниками за будівельні матеріали, конструкції та деталі, обладнання для устаткування та розрахунки з підрядниками за конструкції і деталі, передані їм для будівництва та монтажу, та за виконані будівельно-монтажні роботи.

Аналітичний облік ведеться в розрізі кожної підрядної організації. На субрахунку 632 „Розрахунки з часткової оплати замовлень на дослідно-конструкторські розробки, що виконуються за рахунок бюджетних коштів" обліковуються розрахунки з підприємствами та організаціями з виконання ними замовлень на дослідно-конструкторські розробки для науково-дослідних установ.

26.Облік розрахунків зі страхування.

Бюджетні установи є юридичними особами і в своїй діяльності здійснюють операції по загальнообов'язковому державному страхуванню у відповідності до діючого законодавства на загальних підставах.

Відповідно до діючого законодавства розрізняють такі види загальнообов'язкового державного страхування:

- пенсійне страхування;

- страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням;

- страхування на випадок безробіття;

- страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

- інші види страхування (наприклад, медичне страхування), передбачені законами України.

Внески до цих фондів сплачують роботодавці та працівники за ставками, що встановлюються для них нормативними актами. Для обліку розрахунків по страхуванню призначені рахунки:

651 " Розрахунки із пенсійного забезпечення";

652 "Розрахунки із соціального страхування";

653 "Розрахунки із страхування на випадок безробіття";

654 "Розрахунки з інших видів страхування".

До Пенсійного фонду бюджетні установи сплачують суму нарахування на заробітну плату розмірі 33,2% від фактичних витрат на оплату праці, з яких утримується податок з доходів фізичних осіб.

Утримання із зарплати працівників становить 2% від суми нарахованої зарплати.

Для службовців, що мають статус державного службовця, а також працівників на посадах робота на яких дає право на отримання більш високих пенсій (науково-педагогічних працівників, народних депутатів, прокурорів та ін) утримання до Пенсійного фонду диференційоване:

1% - до 150 грн.

2% - 151-250 грн.

3% - 251-350 грн.

4% - 351-500 грн.

5% - більше 501 грн.

Законодавством встановлені максимальні суми доходів працівників, що підлягають соціальному страхуванню.

Слід мати на увазі, що ставки нарахування на зарплату та утримань із неї до вказаних фондів можуть змінюватись на основі законодавчих актів.

Суми відрахувань на соціальне страхування щомісячно включається до фактичних видатків бюджетних установ і відносяться на ті самі рахунки, на які віднесено нараховану заробітну плату. Витрати відображаються по коду КЕКВ-1120 "Нарахування на заробітну плату".

Аналітичний облік ведеться на картках аналітичного обліку за кожним фондом. Синтетичний облік ведеться в меморіальному ордері № 5.

Бюджетні установи складають та здають звітність цим організаціям на загальних підставах.

27.Облік розрахунків за податками і платежами.

Бюджетні установи, отримуючи доходи за рахунок асигнувань з державного та місцевих бюджетів, є платниками податків і платежів в бюджет і мають з ним постійні розрахунки. Податки і платежі за рахунок бюджетних установ: · податок на прибуток; · податок на додану вартість; · податок на землю; · податок з власників транспортних засобів; · виручка від реалізації будівель і споруд; · інші платежі. Податки і платежі фізичних осіб, утримані через бухгалтерію бюджетної установи: · прибутковий податок; · різниця в цінах за нестачами матеріальних цінностей та іноземної валюти; · інші платежі. Розрахунки з бюджетом обліковуються на рахунку 64 “Розрахунки за податками та платежами”. Порядок оподаткування прибутку бюджетних установ регламентовано Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Згідно із Законом податок на прибуток, отриманий від підприємницької діяльності, сплачують бюджетні установи, які не відносяться до неприбуткових, а неприбуткові організації сплачують податок на прибуток від неосновної діяльності. Доходи неприбуткових організацій, в тому числі закладів освіти, науки, культури, охорони здоров’я, які утримуються за рахунок бюджету, зараховуються до складу кошторисів на утримання таких неприбуткових організацій і використовуються виключно на фінансування видатків за кошторисом.

Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ (далі Кодекс).

Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, утому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування та особами юридично значимих дій.

Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.

Загальні встановлення податків і зборів.

Під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи:

- платники податку;

- об'єкт оподаткування;

- база оподаткування;

- ставка податку:

- порядок обчислення податку;

- податковий період;

- строк та порядок сплати податку;

- строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Під час встановлення податку можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування.

Будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення збору за місця паркування транспортних засобів, туристичного збору.