2.3. Аналіз нарахування і сплати непрямих податків

Що стосується непрямого оподаткування підприємства, слід зазначити, що ТОВ «Гідрозит» є платником податку на додану вартість. Суму нарахування податку на додану вартість (ПДВ) відповідного товару, проданого кінцевому споживачу, можна зобразити за допомогою формули:

ПДВ = (ДВ1 +ДВ2 +…+ ДВn) * N, (1.1)

де:

ДВ1, 2, n - додана вартість на усіх етапах виробництва та просування товару до кінцевого споживача;

N – ставка податку на додану вартість.

Визначення суми податку на додану вартість для сплати до Державного бюджету цього ж товару (розрахунок згідно податкової декларації з податку на додану вартість) можна зобразити такою формулою: Рис. 2.9. Динаміка сплати ТОВ «Гідрозит» податку на додану вартість за 2010-2014рр. Як видно з рис. 2.9, обсяги сплати ТОВ «Гідрозит» з року в рік зростають.Дослідимо ефективність справляння ПДВ за допомогою статистичних методів.Розрахунок ефективності справляння ПДВ на прикладі ТОВ «Гідрозит» у таблиці 2.9. Розрахуємо індекси ефективності.

Індекс ефективності справляння податків розраховується за наступною формулою:

І_Е=І_НП../І_СП.

Причому розрахунок індексу обсягу нарахованих податків дорівнює відношенню обсягу нарахованих податків звітного періоду до обсягу нарахованого нарахованих податків базисного періоду, відповідно індекс обсягу сплачених податків дорівнює відношенню обсягу сплачених податків на звітного періоду до обсягу сплачених податків базисного періоду. 2.4. Порядок оформлення та терміни подання податкової звітності

Традиційно податкова звітність розглядається як остання складова в системі податкового обов’язку в широкому сенсі. Особливість правової природи податкової звітності, як нам здається, полягає в тому, що правовий вплив, регулювання правовими засобами обов’язково повинен бути спрямований на обидві сторони учасників правовідносин. Досить часто податкова звітність пов’язується лише з сукупністю активних дій платників податків. Але податкова звітність як цілісний комплекс врегульованої поведінки податкових органів та платників передбачає логічність характеристики цього поняття як системи зустрічних дій зобов’язаних та владних суб’єктів.

2.5. Податкове навантаження на підприємство

Економічний зміст податкового навантаження можна було б визначити як частку підприємницького доходу, яка вилучається державою у суб’єкта підприємництва через систему податків та зборів до бюджетів різного рівня.

Зменшення чи збільшення загального податкового навантаження можна здійснювати регулюванням розміру податкових ставок, збільшенням чи зменшенням обсягів податкових пільг для певних суб’єктів господарювання.

Показник податкового навантаження на макрорівні відображає ефективність податкової політики, тобто, кількісно вимірює сукупний вплив податкових платежів на джерела їхньої сплати [4, c. 198].

Податкове навантаження є наслідком податкової політики держави, якісною характеристикою будь-якої системи оподаткування та реалізується на таких чотирьох рівнях:

1) перший – податковий тиск безпосередньо податкових важелів;

2) другий – податковий тиск всієї сукупності податків;

3)третій – використання механізму пільг платниками, надання пільгових кредитів, дотацій, при цьому податковий тиск переміщується з одних платників податків на інших;

4) четвертий – використання податкової техніки, при якій посилюється податковий тиск на платника податку (наприклад, авансовані платежі, які передбачають сплату податку платником до моменту отримання результатів його господарської діяльності) [12, c. 309].

Ці заходи допоможуть вивести з «тіні» значну частину економіки, зменшать кількість правопорушень податкового законодавства та пожвавлять підприємницьку діяльність, тобто будуть створювати сприятливі умови для економічного розвитку країни та добробуту її населення.

Розділ 3. Управлінські рішення по удосконаленню системи оподаткування юридичних осіб в Україні.

Підводячи підсумки проблем та недоліків системи оподаткування юридичних осіб в Україні, можна сказати що є над чим працювати. Основною проблемою все таки залишається податковий тягар і недосконалість податкового законодавства, що гальмує економічне зростання. Безумовно, підприємствам буде набагато легше працювати за умов меншого податкового тиску і скоріше за все це призведе до більш успішного їх функціонування. І держава, на мою думку, перш за все, повинна працювати саме в цьому напрямку, адже гармонізація оподаткування юридичних осіб просто необхідна для забезпечення підприємствам належних умов для здійснення своєї діяльності.

В умовах економічної нестабільності, існування різного роду механізмів, приховування прибутків та ухилення від сплати податків удосконалення системи оподаткування в Україні та підвищення її ефективності повинно йти шляхом пошуку найбільш надійних та стабільних джерел сплати податків. Поряд з цим, виходячи з вимог податкової реформи, одним з пріоритетних її напрямів має стати реальне полегшення податкового тиску на економіку за допомогою розширення переліку об’єктів оподаткування.

Запропоновані заходи щодо реформування податкової системи України спрямовані перед усім на підтримку малого і середнього бізнесу. Адже саме представники малого і середнього бізнесу повинні скласти основу формування середнього класу і розвитку громадянського суспільства в Україні. Зменшення податкового тиску, диференційований підхід у сфері системи оподаткування та виведення значної частини економіки з тіні  є першочерговими заходами у процесі дієвого забезпечення економічної безпеки України і підвищення рівня життя її громадян. І це лише один з напрямів економічних реформ, кінцевим результатом яких повинно стати втілення в життя інноваційної моделі розвитку української економіки.