Варіант 1

1. Назвіть та обґрунтуйте основне питання філософії.

2. Охарактеризуйте проблему людини та суспільства у філософії Демокріта.

3. Дайте оцінку соціальному прогресу та опишіть його історичні типи.

Варіант 2

1. Охарактеризуйте філософське поняття закону.

2. Проаналізуйте проблему людини і суспільства у філософії Аристотеля.

3. Дайте оцінку метафізиці як світогляду й методу пізнання.

Варіант 3

1. Охарактеризуйте особливості філософії Середньовіччя.

2. Проаналізуйте проблему людини та суспільства у філософії Платона.

3. Дайте оцінку емпіричному та теоретичному рівням наукового пізнання.

Варіант 4

1. Охарактеризуйте суспільну свідомість та її структуру.

2. Розкрийте основні тенденції розвитку філософської думки в Україні у XVI—XVIII ст.

3. Дайте оцінку ролі соціальної революції у розвитку суспільства.

Варіант 5

1. Охарактеризуйте філософське вчення про матерію та його світоглядне й методологічне значення.

2. Дайте оцінку філософським поглядам В. І. Вернадського.

3. Висвітліть сутність практики як критерію істини.

Варіант 6

1. Охарактеризуйте особливості філософії Відродження.

2. Проаналізуйте філософські погляди Сократа..

3. Охарактеризуйте спосіб матеріального виробництва, його структуру та діалектику взаємодії його елементів.

Варіант 7

1. Проаналізуйте проблеми життя і смерті в духовному досвіді людини.

2. Сформулюйте основні положення матеріалістичного розуміння історії, концепцію практики Маркса і Енгельса.

3. Висвітліть поняття «простір» і «час», їх спільне й відмінне.

Варіант 8

1. Охарактеризуйте теоретичне й емпіричне в науковому пізнанні.

2. Висвітліть проблему сутності буття та методів пізнання у філософських ученнях Б. Спінози та Г. Лейбніца.

3. Розкрийте суть соціальної революції та реформи.

Варіант 9

1. Розкрийте сутність емпіризму та раціоналізму.

2. Охарактеризуйте соціальні та культурно-наукові передумови формування філософії Нового часу.

3. Розкрийте суть закону діалектики — взаємозв’язку кількісних та якісних змін.

Варіант 10

1. Охарактеризуйте методи пізнання, їх типізацію та умови застосування.

2. Розкрийте суть геліоцентризму та вчення про нескінченність Всесвіту в працях природодослідників М. Коперника, Г. Галілея, Дж. Бруно.

3. Поясніть закон єдності і боротьби протилежностей й наведіть приклади.

Варіант 11

1. Висвітліть поняття істини, її види, шляхи досягнення.

2. Розкрийте проблему сутності буття та методів пізнання у філософських ученнях Ф. Бекона та Р. Декарта.

3. Оцініть роль народних мас і видатних осіб в історії.

Варіант 12

1. Визначить і охарактеризуйте основне питання філософії та його дві сторони. Оцініть значення цього питання для вирішення матеріалістичного розуміння історії.

2. Охарактеризуйте проблему людини у філософії Просвітництва (Ж.-Ж. Руссо, Ф. Вольтера та ін.).

3. Дайте оцінку характеру й рушійним силам соціальних революцій.

Варіант 13

1. Назвіть і охарактеризуйте основні функції філософії

2. Проаналізуйте соціально-філософські погляди Т. Шевченка, І. Франка, М. Драгоманова, М. Грушевського та їх роль у формуванні національної самосвідомості українського народу.

3. Дайте оцінку рушійним силам та суб’єктам історичного процесу.

Варіант 14

1. Проаналізуйте суть філософської антропології та її двох основних гілок.

2. Оцініть особливості й історичне значення філософії епохи Просвітництва.

3. Розкрийте суть суспільно-економічної формації в системі «базис - надбудова».

Варіант 15

1. Охарактеризуйте суспільну свідомість та її основні форми.

2. Проаналізуйте теорію пізнання І. Канта.

3. Розкрийте суть праці як центрального фактору антропобіосоціогенезу.

Варіант 16

1. Розкрийте суть поняття «матерія», назвіть її основні види і властивості.

2. Розкрийте сутність «філософії серця» Г. Сковороди.

3. Сформулюйте та розкрийте суть поняття суспільства як соціально організованої системи.

Варіант 17

1. Назвіть основні методи в філософії і дайте їм відповідну характеристику.

2. Висвітліть традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні в ХІХ – ХХ ст.

3. Проаналізуйте філософський зміст проблеми буття.

Варіант 18

1. Охарактеризуйте основні види і форми руху матерії.

2. Розкрийте роль Києво-Могилянської академії як осередку філософської – політичної думки в Україні.

3. Оцініть практику як рушійну силу пізнання.

Варіант 19

1. Визначить сутність предмета філософії та її значення для людини і суспільства, покажіть її особливість як науки та розкрийте її гуманістичний характер.

2. Охарактеризуйте діалектику та принцип історизму в філософії Гегеля.

3. Дайте оцінку проблемі взаємодії в системі «людина — природа — суспільство».

Варіант 20

1. Проаналізуйте герменевтику як метод культурологічного аналізу.

2. Висвітліть розвиток діалектики в працях М. Кузанського.

3. Проаналізуйте сутність матеріалістичного та ідеалістичного поглядів на розуміння суспільства та його історію.

Варіант 21

1. Висвітліть проблему раціонального та ірраціонального в пізнанні.

2. Розкрийте суть сучасного екзистенціалізму, його фундамент і різновиди; поняття філософії людини в розумінні екзистенціалізму.

3. Охарактеризуйте поняття «свідомість» і «психіка», розкрийте сутність людської психіки.

Варіант 22

1. Розкрийте суть діалектики природи і проблеми походження людини.

2. Охарактеризуйте вчення З. Фрейда про протидію та взаємозв’язок свідомості та підсвідомості.

3. Проаналізуйте соціальні фактори виникнення свідомості, розкрийте роль праці і мови у її формуванні.

Варіант 23

1. Розкрийте сутність антропоцентризму.

2. Охарактеризуйте французький матеріалізм, його тлумачення людини та суспільства.

3. Розкрийте суть діалектики продуктивних сил та виробничих відносин як джерела прогресу суспільства.

Варіант 24

1. Розкрийте суть світогляду та охарактеризуйте його історичні типи.

2. Дайте характеристику філософії Й. Фіхте.

3. Охарактеризуйте матеріалістичний та ідеалістичний підходи до розуміння суспільства.

Варіант 25

1. Розкрийте суть пантеїзму та те, як він поєднується з матеріалізмом та атеїзмом.

2. Висвітліть «філософію свободи» М. Бердяєва.

3. Охарактеризуйте форми буття.

Варіант 26

1. Висвітліть природний та соціальний фактор формування людини.

2. Покажіть суперечність між методом і системою філософії Гегеля.

3. Охарактеризуйте суспільну свідомість та її структуру.

Варіант 27

1. Розкрийте методологію побудови наукової теорії.

2. Охарактеризуйте розроблений К. Марксом і Ф. Енгельсом суть матеріалістичного підходу до історії суспільства,

3. Порівняйте поняття «світ», «Всесвіт», «існування», «сутність», «буття», «реальність», «об’єктивна реальність», «дійсність», їх схожість і відмінність.

Варіант 28

1. Охарактеризуйте закони розвитку буття.

2. Поясніть суть проблеми душі сучасної людини у неофрейдизмі.

3. Розкрийте зміст категорії «суспільне виробництво».

Варіант 29

1. Охарактеризуйте закони суспільства, їхній характер і особливості.

2. Висвітліть антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

3. Розкрийте поняття науки, її види і функції.

Варіант 30

1. Охарактеризуйте матеріальне та ідеальне у свідомості.

2. Розкрийте формування і розвиток марксистської філософії.

3. Висвітліть форми і методи наукового пізнання.

Зразок відповіді на один варіант ККР

Варіант 18

Питання 1. Охарактеризуйте основні види і форми руху матерії.

Категорія матерії є фундаментальним філософським поняттям. Поняття матерії включає дві вимоги - бути об’єктивною реальністю і відображуватись у людській свідомості та відчуттях, існуючи незалежно від них.

Нині відомі кілька видів матерії — речовина, антиречовина, поле, фізичний вакуум. Розрізняють також ряд структурних рівнів її організації: мікросвіт, макросвіт і мегасвіт. Існують концепції структурування матерії на засадах її складності: системи неживої природи (елементарні частки, молекули, мікроскопічні тіла, космічні системи різних рівнів тощо) і біологічні системи (вся біосфера від мікроорганізмів до людини), соціально організовані системи (людина, сім’я, різні форми колективності, об’єднання і організації, класи, партії, нації, держава, суспільство, людство в цілому).

Невід’ємним атрибутом матерії є рух. З точки зору філософії це не просто пересування, переміна місць, а будь-яка зміна предмета взагалі. Виділяють дві групи форм руху матерії: 1) ті, що проявляються на всіх відомих просторових масштабах і структурних рівнях матерії (механічний рух атомів, молекул, мікроскопічних і космічних тіл; рух елементарних часток); 2) ті, які прояв­ляються лише на певних структурних рівнях в неорганічній природі, живій природі, суспільстві (галактики, мегагалактики, біосфера, ноосфера, техносфера, екологічні системи тощо).

Рух є внутрішньою необхідністю існування матерії. Виділяють два типи руху матерії: 1) пов’язаний з процесом збереження якостей предмета; 2) пов'язаний зі зміною якісного його стану. Це відображає дві внутрішні тенденції в матеріальних процесах - тенденцію до сталості і тенденцію до мінливості. Завдяки наявності цих протилежних тенденцій відбувається рух, саморозвиток об’єктів реальності. Якісні зміни матеріальних об’єктів поділяються також на два різновиди: перший з них - це процеси якісних перетворень, що не виходять за межі даного виду матерії, певного рівня її організації, а другий - процеси переходу від одного виду матерії, від одного її структурного рівня до іншого.

Важливою і невід’ємною формою існування матерії є простір і час. Категорія простору виражає властивості об’єктів бути протяжними, займати фіксоване місце серед інших, межувати з іншими об’єк­тами в структурній організації матеріального світу. Об’єкти матеріального світу постійно перебувають у русі і розвитку. Можна виявити деякі якісні етапи, певні стадії, які змінюють одна одну. Зміна цих стадій має характе­ризуватися певною повторюваністю. Такі особливості процесів характеризуються поняттям тривалості. Порівняння різних трива­лостей є основою для кількісних вимірів, таких як швидкість, ритм, темп та ін. Абстрагування цих характеристик від самих процесів дає нам уявлення про таку форму існування матерії як час. Простір є тривимірним, він має довжину, ширину і висоту; час є одно­вимірним, бо він характеризується тривалістю.

Таким чином, матерія як об’єктивна реальність перебуває в стані руху, існує в просторі і часі.

Питання 2. Розкрийте роль Києво-Могилянської академії як осередку філософської – політичної думки в Україні.

Виконавши свою роль у розвитку освіти, грамотності, братські школи вже не могли задовольняти зростаючі вимоги, тому, змушені були поступитися таким навчальним закладом, які були б на рівні західноєвропейських.

З цією метою митрополит Київський і Галицький П.Могила створив у 1631 році вищу Лаврську школу, яка після злиття з Київською братською школою в 1632 році перетворюється в Київську колегію і досить скоро стала загальновизнаною.

Починаючи з 30-40-х рр. Київська колегія визнавалася в культурних колах України й за її межами вищою школою й почала іменуватись як колегією, так академією. Згодом на честь її фундатора вона отримала назву Києво-Могилянської академії. І лише в 1684 році за клопотанням гетьмана України І.Мазепи цей навчальний заклад офіційно отримав царську грамоту, яка фактично констатувала статус Київської академії як вищого навчального закладу. За короткий час Києво-Могилянська академія стала навчальним закладом європейського типу, міжнародним освітнім центром.

У Києво-Могилянській академії навчались діти всіх станів. Тут навчали різних мов, серед яких були старослов’янська й українська. Велика увага приділялась поетиці, риториці, світовій літературі, філософії, богослов’ю. Викладались історія, географія, математика, фізика, астрономія, оптика, архітектура, економіка, медицина тощо.

В Академії процвітали наука і мистецтво. Саме в ній були започатковані основи нової української літератури і мови, формувались київська поетична школа, школа вітчизняної філософії, знайшли тут свій початок і природничі науки, астрономія, вища математика.

В Академії був започаткований перший в Україні театр.

Будучи визначним центром Просвітництва, Києво-Могилянська академія піднесла на високий щабель значення науки, освіти в громадському житті, поширювала їх серед народу.

Протягом свого двохсотлітнього існування Києво-Могилянська академія відіграла важливу роль у суспіль-політичному житті України, у відродженні її культури, в прилученні української молоді до джерел світової науки й мистецтва, в боротьбі за історичне право на існування своєї церкви й держави.

Підкреслюючи просвітницьке значення Києво-Могилянської академії, варто зазначити, що в цій справі видатну роль відіграли вчені-професори Академії, які вели філософські курси. Філософський курс в Академії був досить змістовним і поділявся на три частини6 філософія мислення (логіка; філософія природна, або фізика; філософія божественна, або метафізика. Своєрідні риси барокового мислення яскраво відобразились у філософських курсах, які читались у Києво-Могилянській академії.

Таким чином, Києво-Могилянська академія відіграла важливу роль у розвитку науки і культури й виступила провідним центром філософської думки України другої половини ХVІІ та ХVІІІ ст.