- •1.Світогляд, його структура
- •2.Історичні типи світогляду (міфологія, релігія, філософія).
- •3.Філософія і світогляд, співвідношення і сутність
- •5.Філософія і наука, порівняння
- •6. Історичні передумови виникнення філософії та її джерела
- •7.Структура філософського знання
- •8.Філософія: основні теми дослідження. «Вічні» філософські питання.
- •9.Особливості філософського пізнання та його методологія.
- •10.Філософській світогляд: його роль у житті особи та суспільства.
- •11.Східний і західний типи філософствування.
- •12.Роль та призначення філософії в історії та сучасному світі.
- •13.Філософія як раціоналізований та систематизований світогляд.
- •14.Філософія стародавньої Індії
- •15.Ортодоксальні школи Давньої Індії та їх філософські ідеї.
- •16. Неортодоксальні школи Давньої Індії та їх філософські ідеї.
- •17.Філософія Давнього Китаю: вихідні принципи.
- •18.Етико-політичне вчення Конфуція.
- •19. Онтологія та етика Даосизму.
- •20.Етико-політичні вчення моїзму та легізму: порівняльна характеристика.
- •21.Досократична філософія.Мілетська школа
- •22.Давньогрецький Атомізм
- •3.2. Платон
- •3.3. Епікурейство
- •3.4. Критика атомізму
- •24.Ідеальна держава Платона
- •25.Платон Міф про печеру
- •26 Аристотель.Про матерію і форму.4 причини вин речей
- •27.Етика Аристотеля
- •28 Етика.Стоїки та епікурейці.Порівняння
- •29.Античний скептицизм
- •30 Неоплатонізм
- •32.Основні етапи становлення сер філософії
- •34.Апологетика: примат віри Тертуліан
- •35.Патристика: віра для розуміння Аврелій Августин
- •36.Схоластика: проблема універсалій (номіналізм і реалізм) Фома Аквінський
- •37.Розуміння історії в сер хр філософії
- •39.Соціально-політичні погляди мислителів доби Відродження Мор Кампанелла
- •40.Політична філософія Макіавеллі
- •41.Натурфілософія доби Відродження.Дж. Бруно
- •42.Світоглядне значення природничо-наукових поглядів м.Коперника, г.Галілея.
- •43.Ідеї реформації та їх значення для Нового часу
- •45.Спільні та відмінні риси в методології емпіризму та раціоналізму Нового Часу.
- •48.Недоліки методології емпіризму, виявлені д.Юмом.
- •49.Принципи методології р.Декарта.
- •50. Розвиток вчення про субстанцію в концепціях р.Декарта, б.Спінози, г.Лейбніца.
- •51.Концепція «природного права» т.Гоббса.
- •52. Філософія епохи Просвітництва: людина і суспільство.
- •53.Вчення про суспільство та цивілізацію ж.-ж.Руссо.
- •54.Матеріалізм епохи Просвітництва (д.Дідро, ж.Ламетрі, п.Гольбах).
- •55.Агностицизм філософії і. Канта Антиномії
- •56.Етичні погляди і. Канта. “Категоричний імператив”.
- •57.Метод і система філософії Гегеля Абсолютна ідея
- •58.Філософія історії Гегеля
- •59.Антропологічна філософія л.Фейєрбаха.
- •60.Філософія марксизму( діалектичний матеріалізм)
- •61. Марксизм.Історичний матеріалізм
- •62.Філософія життя (Ніцше, Шопенгауер)
- •63.Позитивізм неопозитивізм
- •64.Прагматизм Пірс, Джеймс,Дьюі
- •65.Атеїстичний екзистенціалізм Сартр Камю
- •66.З Фрейд психоаналіз Юнг
- •67.Неотомізм Марітен Войтила Жільсон
- •68.Герменевтика.Проблема розуміння
- •71.Філософська думка Київської Русі.
- •72 Філософія в Києво-Могилянській академії.
- •73.Сковорода 3 світи і 2 натури
- •75.Філософські ідеї т.Шевченка.
- •76.«Філософія Серця» п.Юркевича.
- •77.Філософські погляди в.І.Вернадського.
- •78 Консерватизм соціально-філософських поглядів Липинського Донцов
- •125.Екологічні проблеми сучасності.
- •126. Екологія та екологічні проблеми в Україні.
- •127. Поняття соціального передбачення та прогнозування майбутнього.
- •128.Проблема сенсу та спрямованості історичного процесу.
- •129.Історичні закони. Єдність та різноманітність історичного процесу.
- •130. Предмет філософії історії, сутність історичного процесу.
- •131. Мета та сенс історичного розвитку за к.Ясперсом. Поняття «осьового часу».
- •132. Спрямованість історичного процесу. Критерії суспільного розвитку.
- •133. Рушійні сили та суб’єкти історичного процесу.
- •134. Особливості філософського розуміння культури.
- •136.Співвідношення культури і цивілізації в концепціях о.Шпенглера та м.Бердяєва.
- •137. Цивілізаційна концепція с.Хантінгтона.
- •138. Проблема взаємовідносин культури і цивілізації. Перспективи їх розвитку у майбутньому.
- •139. Специфіка формаційного та цивілізаційного підходів до проблем духовності.
- •140.Концепція «Третьої хвилі» а.Тоффлера.
- •141.Економічна сфера суспільного життя та її характеристика.
- •142.Філософія економіки: предмет дослідження, методи та завдання.
- •144Філософсько-методологічні засади політекономії к.Маркса..
- •145.Філософія грошей г.Зіммеля
- •146.М.Вебер про взаємозалежність ментальності та господарського устрою.
- •147. Теорія зайнятості та грошей Дж.М.Кейнса.
- •149.Еволюція методології економічної науки.
- •150.Сутність сучасних дискусій про співвідношення економіки та етики.
140.Концепція «Третьої хвилі» а.Тоффлера.
Революція виростає з всього комплексу причин. Суспільство, яке знає, як йому, жити, неспроможне розвиватися, поступово реформуючись, несподівано проходить через вибух. Кожне стабільне суспільство, хоч яким недосконалим воно є з погляду "незрілого" радикалізму, тим щонайменше, є наслідком величезної конденсації національного досвіду, результатом незліченних спроб, зусиль, експериментів багатьох поколінь у пошуках найприйнятніших соціальних форм.
Які ж співвіднести теорію революції зтоффлеровской концепцією зміни хвиль? Хіба чергова хвиля, як його описує Тоффлер, перестав бути грандіозним поворотом історії, найбільшої трансформацією, всебічним перетворенням всіх форм соціального і індивідуального буття? Безумовно, це. Проте, на думку Тоффлера, ці історичні зрушення, захоплюючи всіх сторін життя людей, тим щонайменше багато в чому безкровні. Адже йдеться щодо соціальної революції, спрямованої на основному для зміну політичного режиму, йдеться про технологічних змінах, які визрівають повільно, еволюційно. Однак згодом вони породжують глибинні потрясіння. Чим скоріш людство усвідомлює потреби переходу до нову хвилю, тим зменшиться небезпека насильства, диктату та інших бід.
На думку Еге. Тоффлера, розвиток науку й техніки здійснюється ривками, з його термінології, - хвилями. Чому в так званий століття інформації, запитує він, ми вступаємо саме сьогодні, а чи не століття тому? Чому той процес було "спізнитися" століттям? Сучасні дослідники, відповідаючи ці запитання, посилаються здебільшого зовнішні чинники: стрімке наростання змін взагалі, чітке позначення тенденції до урізноманітнення економіки і всієї соціального життя. Концепція "інформаційного суспільства" - це різновид теорії постіндустріалізму, в основі якої заклали 3. Бжезинський, Д. Белл, Еге. Тоффлер. Розглядаючи суспільний розвиток як "зміну стадій", прибічники цієї теорії пов'язують його становлення з величезним переважанням "четвертого", інформаційного сектору економіки, наступного за сільське господарство, промисловістю й економіці послуг. Капітал і праця в якості основи індустріального суспільства поступаються інформацією і знання в суспільстві.Революционизирующее діюнформационной технології призводить до того, що у суспільстві класи замінюються соціально недиференційованими "інформаційними співтовариствами" (Ё. Масуда).
Спочатку, з визначення Тоффлера, була Перша хвиля, що він називає "сільськогосподарської цивілізацією". Від Китаю та Індії до Беніну і Мексики, від Греції до Риму виникало і занепадали цивілізації, які мають, попри зовнішні відмінності, були фундаментальні спільні риси. Скрізь землю було основою економіки, життя, культури, сімейної організації та політики. Скрізь панувало просте поділ праці і існувало кілька чітко визначених каст і класів: знати, духовенство, воїни, раби чи кріпаки. Скрізь влада змушена була жорстко авторитарної. Скрізь соціальне походження людини визначало його у житті. Скрізь економіка була децентралізованою, кожна громада виробляла більшу частину необхідного.
Триста років тому я - плюс-мінус півстоліття - стався вибух, ударні хвилі від якої обійшли всю землю, руйнуючи древні нашого суспільства та породжуючи цілком нову цивілізацію. Таким вибухом була, звісно, промислова революція.Висвобожденная нею гігантська сила,распространившаяся у світі - Друга хвиля, - прийшла б у зустріч із інститутами минулого й змінила спосіб життя мільйонів.
На середину XX в. сили Першої хвилі було розбито, і землі запанувала "індустріальна цивілізація". Проте всевладдя був недовгим, бо хіба що разом з її перемогою поширювати на світ початку накочуватися нова – третяпосчету - "хвиля", несуча з собою нових інститутів, відносини, цінності.
Тоффлер зазначає, що з середини 1950-х років
промислового виробництва стало набувати нових рис. Існує безліч областей технології зросла розмаїтість типів техніки, зразків товарів, видів послуг. Дедалі більше роздрібнення отримує спеціалізація праці. Розширюються організаційні форми управління. Зростає обсяг публікацій. На думку Тоффлера, усе це призвело до надзвичайноїдробности показників, це й обумовило поява інформатики.
Не підлягає сумніву, що розмаїтість, яким звертає увагу Тоффлер, справді розхитує традиційні структури індустріального століття. Капіталістична суспільство передусім грунтувалося на масовому виробництві, масовому розподілі, масовому поширенні культурних стандартів. В усіх життєвих промислових країнах - від США до Японії - донедавна цінувалося те що можна назвати уніфікацією, однаковістю.Тиражированний продукт дешевший. Індустріальні структури, враховуючи це, прагнули до масового виробництва і розподілу.
Тоффлер розробив концепцію "третьої хвилі". На думку вченого, "перша хвиля" відповідає сільськогосподарської революції, "друга хвиля", що виникла XVII столітті, відповідає епосі індустріальної цивілізації. Тепер, на думку Тоффлера, що час нового виду економіки, яка зародилася на використанні інформаційних технологій, економіки, заснованої на знанні. "Третя хвиля" створює реальну загрозу індустріальної цивілізації, загрожує знищити її інститути, методи лікування й цінності. У книжці учений намагається аналізувати динаміку, породжувану протидією рушійних сил "другий" і "третьої хвиль", намагається пояснити найважливіші тенденції розвитку сучасного суспільства. "У вашій книзі говориться про різних реакціях, зокрема у Китаї, Європі, Америці", - зазначив Тоффлер, підкресливши, що досвід Європи і сподівалися Китаю "контрастний", Китай швидшими кроками прагне до "суспільство знань".
"Індустріальна революція сильно змінила як економіку, а й суспільство. Розвивалася масове виробництво, виникла продукція масового споживання, засоби інформації, масове освіту, спорт для мас. Соціологи почали казати про закони натовпу, законах мас", - сказав Тоффлер. "Нині ми вважаємо, що діяти законидемассификации, коли закони, якими нібито живуть маси, який завжди працюють. У промисловості йде розвиток нішевих ринків. Нові технічні засоби дозволяють для самовираження будь-якому рівні", - сказав учений. "Нове суспільство - суспільство індивідуалізоване", - вважає Тоффлер. І це, на думку науковця, тягне зміни у сфері освіти, політики, практично всіх аспектів життя.
"У кожній країні світу, де ні буваю, а я багато подорожую, Я бачу, що школа про кризу. Нині у школах вимагають, щоб учні приходили вчасно, зубрять, школи перетворилися на фабрики із виробництва навчених людей", - заявив Тоффлер, підкресливши, що школа перетворилася на конвеєр, котрий символізує індустріальну цивілізацію. "Але суперечить сучасним вимогам розвитку. Йде процесдемассификации, і цей процес потрібно впровадити у освіту", - сказав.
Кажучи про соціальні процесах, Тоффлер зазначив, що структура суспільства ускладнюється. "Виникає нова соціальна система, що її США ще повністю розуміємо", - сказав Тоффлер. За словами вченого, багато явищ, зокрема бюрократія, стають неактуальними. "Бюрократія ефективна в індустріальному суспільстві. У високотехнологічному суспільстві бюрократія неефективна", - вважає Тоффлер. Так, учений зазначив, що коїлося після подій 11 вересня конгресом США прийнято рішення посилити розвідку. "В Україні 15 розвідувальних агентств, які були об'єднані до однієї піраміду -Homelinesecurity. Тепер дивіться величезну неефективну бюрократію - це нерозумно. Сьогодні актуально роздрібнення бюрократій й створення мереж, з допомогою яких можна вирішити ті проблеми, із якими не справляється бюрократія", - сказав учений. "Не змінимо старі структури, не можна змогли ефективно використати нові технологіії. Якщо змінимо всіх параметрів - соціальний, промисловість, освіту - одержимо новим типом суспільства", - заявив Тоффлер.