Міністерство освіти і науки України

Київський національний економічний університет імені В. Гетьмана

Кафедра фінансів

Магістерська програма : «Фінансовий менеджмент у сфері бізнесу»

Індивідуальне завдання по темі:

«Облік та звітність податку

на доходи фізичних осіб»

Варіант №12

з дисципліни:

«Податковий менеджмент»

Виконала:

Студентка 5 курсу

ФЕФ-8508/2

7 групи

Пузік Аліна

Викладач:

Кондратенко М.Б.

Київ 2013

1. Охарактеризувати систему обліку податку

на доходи фізичних осіб на підприємстві ТОВ НВП «БілоцерківМАЗ»

Формально платниками цього податку є фізичні особи: працівники, яким підприємство виплачує зарплату, одержувачі подарунків, пільг, благодійної допомоги, на яку не поширюється пільга з ПДФО та інші фізособи.

Проте, за фактом обов’язок утримувати та сплачувати цей податок до бюджету покладено на підприємство, яке виступає в ролі податкового агента. Тобто, коли підприємство виплачує працівникові зарплату, бухгалтерія в обов’язковому порядку зменшує нараховану суму на суму ПДФО і виплачує зарплату за мінусом цього податку, а ПДФО сплачує до бюджету.

Основна ставка податку на доходи фізичних осіб становить 15%. Якщо дохід працівника більше 10 мінімальних зарплат, то із суми перевищення утримується 17%.

Звітністю з прибуткового податку фізичних осіб для даного підприємства, як і для решти, є податкова декларація, яку необхідно подавати щокварталу, не пізніше 40 календарних днів, наступних за останнім днем звітного періоду. Декларація заповнюється наростаючим підсумком з початку року.

Таким чином, об'єктом оподаткування для підприємства є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід працівника, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих протягом такого звітного податкового місяця.

Проте, варто враховувати, що заробітна плата - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються робітнику [3].

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

При визначенні бази оподаткування підприємство враховує всі доходи робітника, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах. При цьому під час нарахування доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою (п. 164.5 ст. 164 Кодексу) [1]:

К =100 : (100 - Сп), де

К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

При утриманні податку з нарахованої суми загального місячного оподатковуваного доходу, який перевищує встановлений розмір підприємство як податковий агент провадить окреме оподаткування сум.

При оподаткуванні доходу, який підпадає під оподаткування за ставкою 17% також враховується те, що максимальна сума доходу, з якого утримуються суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить п'ятнадцять розмірів мінімальної заробітної плати.

Розглянути конкретний приклад на базі даного підприємства:

Працівнику вищезазначеного підприємства, Жуптенко Т.М., в липні 2013 р. нараховано заробітну плату 7000 грн. та надано подарунок (холодильник) вартістю 6000 грн.

При цьому з суми нарахованого у цьому місяці доходу загальний місячний оподатковуваний дохід (далі - ЗМОД) такого платника податку становить 12426,5 грн., з яких:

- 7000 грн. - заробітна плата

- 5426,5 грн. - вартість подарунку, яка включається до ЗМОД (6000 грн. - 573 грн. 50 коп., де 573 грн. 50 грн. - вартість подарунку, яка не включається до складу ЗМОДу згідно із пп. 165.1.39 ПКУ).

Оскільки 12426,5 грн. > 11470 грн., то з метою оподаткування вона має бути розподілена на частки, які підпадають під оподаткування за ставкою 15 % (до 11470 грн.) та з перевищення (956,5 грн.) - 17 %.

Алгоритм оподаткування:

1) Вираховуємо ПДФО з зарплати

7000 грн. < 11470 грн., тому зарплата підпадає під оподаткування за ставкою 15 %.

ПДФО = 7000 - (7000 х 3,6 %) х 15 % = 1012,2 грн.

де 3,6 % - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

2) Знаходимо окремі частки вартості (суми) подарунку, які підпадають під оподаткування за ставками 15 % та 17 %

- 11470 грн. - 7000 грн. = 4147 грн. (підпадає під 15 %).

- 12426,5 грн. - 11470 грн. = 956,5 грн. (підпадає під 17 %).

3) Застосовуємо для оподаткування підвищувальний коефіцієнт до вартості (суми) подарунку

К = 1,17 - для доходів, що оподатковуються за ставкою 15 %

К = 1,2 - для доходів, що оподатковуються за ставкою 17 %

ПДФО з подарунку = 4147 грн. х 1,17 х 15 % + 956,5 грн. х 1,2 х 17 % = 922, 92(грн.).

При цьому слід мати на увазі, що з вартості подарунків єдиний соціальний внесок підприємство не утримує [10].

4) Знаходимо підсумкову суму ПДФО, яка підлягає утриманню з ЗМОДу платника податку

ПДФО з зарплати + ПДФО з подарунку = 1012,2 грн. + 922, 92 грн. = 1934 грн. 92 коп.

Таким чином, з нарахованого у липні Жуптенко Т.М. доходу 13000 грн., ЗМОД становить 12426,5 грн. і підприємство утримало із ЗМОДу податок на дохід у сумі 1934 грн. 92 коп

Варто звернути увагу, що в системі обліку ПДФО на підприємстві залишається проблема розрахунку ПДФО з заробітної плати за першу половину відпрацьованого місяця.

Основний стандарт, який регулює склад та оцінку витрат на оплату праці - це П(С)БУ-16. Коди рахунків (субрахунків) бухгалтерського обліку, які використовуються для обліку витрат на оплату праці, встановлені Плані рахунків, а правила по їх використанню - в Інструкції №291. Згідно з цими документами виплати робітникам за роботу, виконану ними за звітний період, нараховуються і вважаються поточними зобов'язаннями.

Для бухгалтерського обліку поточних зобов'язань по оплаті праці спеціально виділений рахунок 66 «Розрахунки з оплати праці». Що стосується утримання ПДФО, то використовується субрахунок 641 «Розрахунки по податкам». [9] Здавалося б, що з обліком ПДФО немає ніяких проблем, але оскільки підприємство, виплачуючи заробітну плату, повинно перераховувати в бюджет суму ПДФО, утриману з такої виплати. Звичайно це не склало б проблеми, якби заробітна плата виплачувалася однією сумою. Але, оскільки КЗоТ встановлено, що заробітна плата повинна виплачуватися не рідше ніж два рази на місяць, то бухгалтерам приходиться ламати голову при виплаті зарплати за першу половину місяця. Точно визначити суму частини заробітної плати не завжди виходить, через відсутність в бухгалтерії на момент проведення виплати достовірних даних про відпрацьований час, і як слідство, коректно розрахувати суму ПДФО, належану до виплати, також не виходить. Оскільки, не маючи кінцевої суми заробітної плати, неможливо точно нарахувати пенсійно-соціальні внески, щоб визначити базу утримання ПДФО.

На практиці цю проблему підприємство вирішує наступним чином - платить 15% від фактичної суми виплати, а під час виплати зарплати за другу половину місяця суму ПДФО виплатити виходячи з точного розрахунку, але за вирахуванням вже виплаченої суми. [6]

Проте на мою думку, цю проблему можна вирішити двома шляхами:

1) законодавчо визначити методику розрахунку ПДФО з заробітної плати за першу половину місяця, наприклад, з заробітної плати за першу половину місяця з фактичної суми утримуємо всі пенсійно-соціальні внески, а також суму ПДФО й перераховуємо в бюджет, а в кінці місяця при виплаті другої половини заробітної плати розраховуємо соціально-пенсійні внески та суму ПДФО з залишкової суми, тобто в кінці місяця ми не додаємо суму зарплати за першу половину місяця до другої, а розраховуємося лише по другій частині, що значно спростить облік та аудит розрахунків з ПДФО.

2) законодавчо визначити іншу методику розрахунку ПДФО з заробітної плати, а саме, не утримувати ПДФО з заробітної плати за першу половину місяця, а утримувати однією сумою вже з кінцевої суми зарплати за весь відпрацьований місяць, тобто за першу половину місяця виплачуємо зарплату без будь-яких утримань, а в кінці місяця вже провадимо їх з повної суми заробітної плати.

В результаті, кожна з цих методик має спростити та полегшити як облік так і аудит розрахунків з податку на прибуток фізичних осіб, оскільки, більше не буде потрібно бухгалтерам ламати голову як правильніше розрахувати суму ПДФО з зарплати за першу половину місяця.