ВСТУП_С_ПРАВКАМИ
.docОкрім цього, 5 грудня 2012 року, ЄС було прийнято рішення про започаткування нової програми бюджетної підтримки в енергетичному секторі із загальним бюджетом в 45 млн. євро. Це додаткове фінансування продовжить підтримку, що надається ЄС в реформуванні сектору, і сприятиме наближенню до норм ЄС та виконанню зобов’язань в рамках Енергетичного співтовариства.
В рамках річної програми ІЄПС для України на 2008 рік започатковано програму бюджетної підтримки із загальним бюджетом 70 млн. євро (63 млн. євро бюджетної підтримки і 7 млн. євро додаткової допомоги) з метою надання допомоги Уряду в просуванні реформ в сфері енергоефективності та відновлюваної енергетики. Угоду про фінансування за цією програмою було підписано в листопаді 2009 року, а виплату фіксованого траншу на загальну суму 31 млн. євро було здійснено у вересні 2011 року. Виплату першого варіативного траншу. Загалом рівень виконання показників в сфері енергоефективності протягом 2012 року розглядається як відносно низький.
b) Технічна допомога.
Після надходження запиту від Міністерства енергетики та вугільної промисловості, ЄС взяв участь у спів-фінансуванні Огляду енергетичної політики України 2012 року, що проводився МЕА. Огляд було опубліковано в жовтні 2012 року, і під час офіційної презентації, українською стороною було зазначено, що рекомендації МЕА будуть враховані під час перегляду Енергетичної стратегії України на період до 2030 року.
На початку 2012 року було розпочато реалізацію двох проектів за участі Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності): проект твіннінг, спрямований на імплементацію норм законодавства ЄС в сфері енергоефективності, та проект технічної допомоги з розбудови інституційних спроможностей Агентства.
c) Східноєвропейське партнерство з питань енергоефективності та навколишнього середовища (E5P6).
Із 7 проектів затверджених під час першої Асамблеї вкладників, що відбулась в Лондоні 10–11 листопад 2011 року, 5 контрактів на виконання проектів підписано в 2012 році. Реалізація проектів може розпочатися одразу після затвердження муніципальних гарантій Кабінетом Міністрів України. Значний пакет проектів було представлено під час двох засідань Наглядової групи, що відбулись протягом 2012 року, що створює непогані перспективи стосовно реалізації заходів в рамках ініціативи E5P в Україні.
1.5. Причини для поглиблення економічного співробітництва в сфері енергетики
Основною опорою європейської стабільності та безпеки є енергетична складова. До недавнього часу серед країн Європи не було розуміння необхідності впровадження спільної енергетичної політики. Деякі з країн наполягають на пріоритетному розвитку альтернативної енергетики і програм енергозбереження, інші – на подальшій орієнтації на російську нафту і газ; треті (і їх тепер більшість) – зайняті пошуками нових джерел надходження енергоносіїв до ЄС.
Привертає увагу відсутність уніфікованої енергетичної політики країн європростору у досить складному питанні, яке потребує не тільки узгодження, а й вироблення стратегії на перспективу. Вражає залежність країн ЄС від енергетичних ресурсів переважно однієї країни (Росії) і неквапливість у пошуках альтернативних джерел енергоносіїв. Зазначені чинники формують негативну кон’юнктуру європейського енергетичного ринку, призводять до непоправних перекосів в енергетичній політиці кожної окремої держави, що вносить дисбаланс у спільну енергетичну політику Європейського Союзу.
Європейська спільнота солідарна у визначенні стратегічних напрямків забезпечення енергетичної безпеки ЄС. До таких напрямків належать:
1. Диверсифікація видів енергоносіїв.
2. Диверсифікація шляхів постачання енергоносіїв.
3. Формування внутрішнього енергетичного ринку та ведення прозорої цінової політики.
4. Інформаційне забезпечення в сфері енергетики та ведення науково-дослідної роботи.
5. Удосконалення внутрішньої правової бази в сфері енергетичної безпеки.
6. Розвиток договірної бази з країнами постачальниками та країнами транзитерами енергетичних ресурсів.
7. Підвищення енергоефективності споживання енергії.
Сьогодні ЄС є найбільшим газовим та нафтовим імпортером на світовому енергетичному ринку, тому диверсифікація енергоресурсів розглядається як спільне завдання для всіх держав-членів.
Потрібно також відмітити, що на відміну від ЄС у питанні диверсифікації енергоресурсів Україна сьогодні перебуває в монопольній залежності від постачань з РФ.
У цьому контексті як для України так і для ЄС проблема диверсифікації поставок щодо газу, залишається більш гострою ніж щодо нафти. За прогнозами, опублікованими в Зеленій книзі ЄС, в наступні 25 років залежність ЄС від газопостачання сягне 80%. В Україні прикладом вдалої диверсифікації енергоресурсів може стати розробка нових родовищ сланцевого газу та нафти, а також активна участь у розробці родовищ нафти і газу за кордоном.
Україна має потужні газо-нафтотранспортні та електричні мережі, поєднані з мережами ЄС і СНД, що дає їй змогу брати участь у формуванні європейської енергетичної політики та спільного енергоринку, відігравати важливу роль у співпраці в енергетиці ЄС–СНД. До того ж Україна має розвинену інфраструктуру газового комплексу. Плюс до цього потужності діючих газосховищ дають можливість створити стратегічний резерв природного газу та його використання у надзвичайних ситуаціях. Нагадаємо: газотранспортна система України складається з 36,6 тис. км газопроводів, 783 компресорних станцій, 13 підземних сховищ газу місткістю понад 32,0 млрд. куб. м та об’єктів інфраструктури1. Місткість українських підземних сховищ газу в Європі становить 20%, це більше, ніж частка Німеччини (11%) та Франції (7%), і удвічі більше, ніж спільна частка країн 2004 і 2007 років розширення ЄС. Для порівняння: Німеччина має 43 газосховища об’ємом 18,9 млрд. куб. м
ЄС також зацікавлений в інтеграції електромереж і створенні єдиного ринку електроенергії, оскільки в Україні є енергогенеруючі потужності, що залишилися ще з радянських часів. Українську енергетику імпортують Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина. Україна має позитивний приклад успішної інтеграції електромережі з європейською. “Острів Бурштинської ТЕС” з липня 2002 року працює у паралельному режимі з об’єднаною енергосистемою Європи UCTE. Під час реалізації програми здійснено модернізацію об’єктів “острова” для доведення їх до стандартів, прийнятих в UCTE, і забезпечення режиму паралельної роботи.
Незважаючи на різні рівні розвитку політики енергоефективності в ЄС та Україні потенціал енергозбереження в ЄС та Україні є досить значним. Тому для обох сторін важливо враховувати, що політика енергоефективності є базовим фактором економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності економіки, а досягнення стійкого економічного розвитку може бути забезпечене без істотного збільшення енергоспоживання.
В.Жовтянський, О.Суходоля. Порівняльний аналіз енергозберігаючої політики в країнах Європи: висновки для України // Збірник праць науково-технічної конференції “Енергетична безпека Європи. Погляд у ХХІ століття”, Київ. – 2001.
1 Стислий опис доступний: http://www.iea.org/publications/freepublications/publication/name,33305,en.html
2 http://ec.europa.eu/energy/nuclear/safety/doc/swd_2012_0287_en.pdf
3 Directive 2010/31/EU of 19 May 2010 on the energy performance of buildings.
http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2010:153:0013:0035:EN:PDF
4 Directive 2006/32/EC of 5 April 2006 on energy end-use efficiency and energy services.
http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2006:114:0064:0085:EN:PDF
5 Directive 2010/30/EU of 19 May 2010 on the indication by labelling and standard product information of the consumption of energy and other resources by energy-related products.
http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2010:153:0001:0012:EN:PDF
6 E5P: 26 листопада 2009 року у Стокгольмі Східноєвропейське партнерство з питань енергоефективності та навколишнього середовища провело конференцію з оголошення внесків