- •1. Тематичний план і розподіл навчального часу в курсі «Історія економіки та економічної думки»
- •1) Наслідки Великих географічних відкриттів
- •5. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань студентів з науки
- •Поточний контроль знань студентів денного відділення.
- •Підсумковий контроль знань студентів.
- •Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-и бальну та шкалу за системою ects здійснюється в такому порядку:
- •1 Блок тестових завдань (2 тести):
- •2 Блок тестових завдань (2 тести):
- •6. Особливості поточного і підсумкового контролю знань студентів заочної форми навчання.
- •Тематика самостійних письмових робіт з курсу „Історія економіки та економічної думки» (для студентів-заочників)
- •7. Зразок екзаменаційного білету Екзаменаційний білет №
- •8. Рекомендована література
Підсумковий контроль знань студентів.
Положенням про екзаменаційну сесію студентів передбачена письмова форма іспиту. Така форма іспитів проводиться з метою підвищення об’єктивності оцінки знань студентів і спрямована на посилення мотивації щодо оволодіння програмним матеріалом курсу “Історія економіки та економічної думки ” протягом нормативного періоду його вивчення (третій –четвертий семестр другого навчального року ).
До підсумкового контролю кафедра розробляє і затверджує перелік питань, що охоплює увесь програмний матеріал нормативної програми з курсу “Історія економіки та економічної думки”. Загальна кількість питань дорівнює 120. Ці питання доводяться до відома студентів на початку відповідного навчального року.
Екзаменаційний білет включає 5 питань, складених за різною формою, що відповідають програмному матеріалу і охоплюють всі основні розділи навчального курсу. Склад екзаменаційного білету передбачає 3 теоретичні питання і 2 блоки тестових завдань. Тестове завдання включає в першому блоці 2 тести , в другому блоці 3 тести відкритого типу. Виконання студентами екзаменаційного завдання повинно носити виключно самостійний характер. В процесі складання письмового іспиту студенту забороняється в будь-якій формі обмінюватися інформацією з іншими студентами або використовувати допоміжні матеріали. За використання заборонених джерел чи підказок студент знімається з іспиту й одержує нульову оцінку.
Тривалість семестрового іспиту становить три астрономічні години
Питання екзаменаційного білету студент переписує в бланк письмової роботи і дає на них відповіді. Відповіді повинні даватися розбірливим почерком і без скорочень.
Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів, підсумкова оцінка становитиме максимум 100 балів.
В разі, коли відповіді студента оцінені менш ніж в 30 балів, він отримує
незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільну загальну підсумкову оцінку. В цьому випадку отримані результати поточного контролю не враховуються.
Загальна підсумкова оцінка з "Історії економіки і економічної думки" складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що студент набрав 30 балів і вище).
До залікової екзаменаційної відомості заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту (загальна підсумкова оцінка).
Переведення даних 100-бальної системи на 5-бальну систему здійснюється таким чином:
Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-и бальну та шкалу за системою ects здійснюється в такому порядку:
Оцінка за шкалою ECTS |
Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ |
Оцінка за 4-и бальною шкалою |
А |
90-100 |
5 (відмінно) |
В |
80-89 |
4 (добре) |
С |
70—79 | |
D |
66-69 |
3 (задовільно) |
Е |
60-65 | |
FX |
21-59 |
незадовільно з можливістю повторного складання |
F |
0-20 |
незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
Критерії оцінки теоретичних питань:
Відмінний рівень ( 10 балів ) – коли студент виявляє системне знання програмного матеріалу, дає змістовні, обґрунтовані відповіді на поставлені питання, демонструє знання рекомендованої до вивчення літератури, чітке володіння понятійним апаратом, розуміння дискусійних проблем
Добрий рівень ( 8 балів) – коли студент володіє програмним матеріалом, дає аргументовану відповідь на поставлені запитання, має свою позицію з дискусійних проблем, але не завжди здатен систематизувати наявні знання.
Задовільний рівень ( 6 балів ) – коли студент виявляє знання основного програмного матеріалу, володіння понятійним апаратом, але допускає помилки у їх викладенні
Незадовільний рівень ( 0 балів ) – коли студент дає неправильні відповіді на поставлене питання і виявляє значні прогалини в знанні основного програмного матеріалу
Критерії оцінювання тестових завдань:
Тестове завдання оцінюється як окреме питання білету так: