Парові та водогрійні котли другої групи

ДНАОП 0.00-1.26-96. “Правила будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 Мпа (0,7 кгс/м²), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115С – основний нормативний документ, що встановлює вимоги безпеки до будови, проектування, виготовлення, реконструкції, монтажу, налагодження, ремонту.

Правила встановлюють вимоги до парових і водогрійних котлів, водопідігрівачів, що обігріваються парою з надлишковим тиском не вище 0,07 МПа, котлів утилізаторів і мобільних установок з зазначеними вище параметрами.

Вимоги правил не поширюються на проточні газові водопідігрівачі, змійовики нагріву води в квартирних плитах, котли пливучих засобів і вагонів залізничного рухомого транспорту, опалювальні котли індивідуального користування теплопродуктивністю не більше 0,1 МВт.

Вимоги Правил щодо відповідності котлів цієї групи НД, можливих відступів від Правил, котлів придбаних за кордоном, конструкції котлів, проектування, виготовлення, монтажу, ремонту і налагодженню котлів в цілому аналогічні вимогам до котлів першої групи.

Елементи котлів і трубопроводів з підвищеною температурою, доступні для обслуговуючого персоналу, покриваються тепловою ізоляцією, що забезпечує температуру зовнішньої поверхні не більше 45С.

Котли з камерним спалюванням пилогазоподібного і рідкого палива або шахтною топкою для твердого палива обладнуються вибуховими запобіжниками клапанами, кількість, розміщення і розміри яких встановлюються проектною організацією. При цьому для котлів з камерним спалюванням палива площа перерізу клапана має бути не менше 0,1 м², а для інших котлів – 0,05 м².

Для управління роботою і забезпечення безпечних режимів експлуатації котли повинні бути оснащені запобіжними клапанами, манометрами, приладами для вимірювання температури, покажчиками рівня води, запірною і регулюючою арматурою, приладами безпеки і живильними пристроями.

Для попередження підвищення тиску понад допустимий на котлах цієї групи застосовуються важільно – вантажні і пружинні запобіжні клапани.

Кількість і розміри запобіжних клапанів розраховуються за формулами:

ndh=0.000006Q – для водогрійних котлів з природною циркуляцією;

ndh=0.000003Q – для водогрійних котлів з примусовою циркуляцією;

(n – число запобіжних клапанів; d – діаметр клапана, см; Q — продуктивність котла, ккал/год; h – висота підйому клапана, см, для малопідйомних клапанів приймається в межах 1/20 d).

Сумарна пропускна здатність запобіжних пристроїв парового котла має бути не менше номінальної годинної його паропродуктивності. Якщо на котлі встановлено два запобіжних клапани, то один з них повинен бути контрольним. Запобіжні клапани повинні спрацьовувати при перевищенні тиску на 10% від розрахункового. Клапани повинні мати пристрої для примусового відкриття. Перевірка справності клапанів (їх продувка) проводиться щозміни з записом у відповідний журнал.

На парових котлах продуктивністю до 100 кг/год замість запобіжних клапанів допускається встановлювати вихлопний запобіжний пристрій – гідрозатвор.

На барабанних водогрійних котлах, а також без барабанів теплопродуктивністю більше 0,4 МВт встановлюється не менше 2-х запобіжних клапанів з мінімальним діаметром кожного 40 мм.

Для контролю рівня води водогрійні котли повинні оснащуватись водопробними кранами (у верхній частині барабана, а при його відсутності на виході води із котла до запірного органу ), а парові котли – двома покажчиками рівня води прямої дії відповідно до вимог Правил.

Манометри, що встановлюються на котлах і живильних лініях, повинні мати клас точності не менше 2,5. При розрахунковому тиску стрілка манометрів повинна знаходитись у середній третині шкали. На шкалі чи корпусі манометра наноситься мітка, що відповідає робочому тиску.

Не рідше одного разу в 12 місяців проводиться перевірка манометрів (з опломбуванням) органами Держстандарту, а власник не рідше одного разу в 6 місяців перевіряє справність манометрів за допомогою контрольного чи перевіреного робочого.

Не допускається користування манометрами при відсутності пломби, простроченому терміні перевірки, якщо стрілка манометра не повертається до нульової позначки, розбите скло чи існують інші пошкодження.

Котли з камерним спалюванням усіх видів палива і механічними топками для твердого палива повинні мати автоматику безпеки, яка попереджає виникнення аварій при передбачених Правилами порушення режимів роботи газоповітряного, пароводяного трактів котла та інших небезпечних ситуаціях.

Система живлення котла водою повинна відповідати проектно-технічній документації. Забороняється експлуатація котлів без докотлової обробки води.

Вимоги щодо утримання, обслуговування, експлуатації і нагляду, вимоги до персоналу, його функцій, ведення експлуатаційної документації для цієї групи котлів аналогічні вимогам до першої групи.

Котли, на які розповсюджується дія ДНАОП 0.00.-1.26-96 після монтажу до пуску в роботу проходять реєстрацію в органах Держнаглядохоронпраці і первинне технічне опосвідчення (зовнішній і внутрішній огляд і гідравлічні випробування) за участі експерта Держнаглядохоронпраці.

Періодичні технічні опосвідчення котлів за участі осіб державного нагляду проводяться: зовнішній і внутрішній огляд — раз в 4 роки; гідравлічні випробування — раз у 8 років. За необхідності (згідно з Правилами) можуть проводитись позачергові опосвідчення. Крім того власник кожні 12 місяців проводить технічні опосвідчення — зовнішній і внутрішній огляд і гідравлічні випробування (за потреби згідно з Правилами) з веденням необхідної документації.

    