3.5. Електробезпека

3.5.1. Основні визначення, нормативна база і актуальність проблеми електробезпеки Основні визначення

Електробезпека — система організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електричного поля і статичної електрики (ГОСТ 12.1.009-76.ССБТ. Электробезопасность, термины и определения).

Приведене визначення включає 4 фактори. Два з них (електричний струм і електрична дуга) відносяться до безпосередньо небезпечних і є предметом розгляду даного розділу. Питання охорони праці, пов’язані з електромагнитними полями і статичною електрикою розглядаються в розділах 2 і 4 підручника.

• Електротравма — травма, спричинена дією на організм людини електричного струму і (або) електричної дуги (ГОСТ 12.1.009-76).

• Електротравматизм — явище, що характеризується сукупністю електротравм.

• Електроустановки — машини, апарати, лінії електропередач і допоміжне обладнання (разом зі спорудами і приміщеннями, в яких вони розташовані), призначені для виробництва, перетворення, трансформації, передачі, розподілу електричної енергії та перетворення її в інші види енергії (ПУЭ-86).

Виходячи з приведеного визначення, кожен окремо взятий електродвигун, комп’ютер, внутрішня електромережа в приміщенні, будь який побутовий споживач електроенергії підпадає під поняття “електроустановка”.

• Електроприміщення — приміщення або відгорожені, наприклад, сітками частини приміщень, доступні тільки для кваліфікованого обслуговуючого персоналу, в яких розміщені електроустановки (ПУЭ-86).

• Відкриті або зовнішні електроустановки — електроустановки не захищені будівлею від атмосферного впливу (ПУЭ-86).

• Закриті або внутрішні електроустановки—установки, захіщені будівлею від атмосферного впливу (ПУЭ-86).

Електроустановки, захищені тількі навісамі, сіточними огородженнями і т. ін., розглядаються як зовнішні.

Основні нормативні документи

• Правила устройства электроустановок (ПУЭ). Дія ПУЭ розповсюджується на електроустановки, що споруджуються чи реконструюються, напругою до 500кВ.

ПУЭ встановлюють загальні вимоги до будови електроустановок (розділ 1), до каналізації (передачі) електроенергії (розділ 2), до захисту і автоматики (розділ 3), до розподільчих пристроїв і підстанцій (розділ 4), до електросилових установок (розділ 5), до електричного освітлення (розділ 6) та до електрообладнання спеціальних установок (розділ 7).

• ДНАОП 0.00-1.32-01 “Правила будови електроустановок. Електро­обладнання спеціальних установок”.

Цей документ затверджений Мінпраці України і включає деякі питання електричного освітлення та обладнання спеціальних установок зі змінами і доповненнями відповідно до чинних в Україні і міжнародних нормативних актів.

• “Правила технической эксплуатации электрических станций и сетей”—галузевий (енергетика) нормативний документ, дія якого розповсюджується на електроустановки напругою до 500 кВ, встановлює вимоги до контролю стану і технічного обслуговування електроустановок енергетичної галузі.

• Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей — міжгалузевий нормативний акт, дія якого розповсюджується на електроустановки напругою до 220 кВ, встановлює вимоги до контролю стану та технічного обслуговування електроустановок, ведення відповідної документації.

• ДНАОП 1.1.10-1.01-97. Правила безпечної експлуатації електроустановок—галузевий нормативний документ (енергетика). Дія його розповсюджується на електроустановки енергетичної галузі напругою до 500 кВ. Він встановлює вимоги щодо безпечної експлуатації електроустановок.

• ДНАОП 0.00-1.21-98. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів — міжгалузевий НА, що визначає вимоги з безпечної експлуатації електроустановок, дія його розповсюджується на електроустановки напругою до 220 кВ.

• ДНАОП 1.1.10-1.07-01. Правила експлуатації електрозахисних засобів — НА, що встановлює вимоги до необхідного переліку електрозахисних засобів залежно від конкретних умов, до зберігання, випробування, перевірки стану та користування електрозахисними засобами.

• Галузеві нормативні акти з електробезпеки. Міжгалузеві нормативні акти з електробезпеки не заперечують проти розробки галузевих НА за доцільності цього. Галузеві НА, при цьому, не повинні перечити міжгалузевим і зменшувати рівень безпеки.

• Нормативні акти підприємств з питань електробезпеки. В основному, це інструкції з безпечного обслуговування електроустановок та виконання робіт в електроустановках, опрацьовані і затверджені відповідно до чинних вимог.

Перераховані вище НА за вимогами безпеки поділяють електроустановки на 2 групи: напругою до 1 кВ і напругою більше 1 кВ, а також електроустановки малої напруги — номінальною напругою до 42 В переменного і 110 В постійного струму включно.

Крім того за режимом нейтралі електроустановки поділяються на:

• напругою понад 1 кВ в мережах з ефективно заземленою нейтраллю, для яких характерні порівняно великі струми замикання на землю;

• напругою понад 1 кВ в мережах з ізольованою нейтраллю, для яких характерні малі струми замикання на землю;

• напругою до 1 кВ в мережах з ізольованою нейтраллю;

• напругою до 1 кВ в мережах з глухозаземленою нейтраллю.

Актуальність проблеми електробезпеки. За багаторічними статистичними даними електротравми в загальному виробничому травматизмі складають білля 1%, а в смертельному —15% і більше. Останнє свідчить про тяжкість електротравм, в цілому, про значні етично-моральні та економічні проблеми особи, сім’ї, суспільства, пов’язані з електротравматизмом. В абсолютному виді електротравматизм в Україні, наприклад, за 1998 р. характеризується слідуючими показниками: всього зафіксовано виробничих електротравм біля 500, в тому числі смертельних білля 150. В тому ж році загальний виробничий травматизм по Укпаїні складав біля 50000 випадків, в т.ч. 1350 зі смертельними наслідками. Приведені показники підтверджують дані богаторічної статистики щодо долі електротравм у загальному елетротравматизмі по Україні.

Крім виробництва, електроенергія з кожним роком знаходить все більше застосування в побуті. Недотримання вимог безпеки в цьому випадку супроводжується електротравмами, щорічна кількість яких значно перевищує виробничі електротравми. Так у тому ж 1998 р. загальна кількість електротравм зі смертельним наслідком (на виробництві і поза виробництвом) в Україні склала майже 1600, а в усьому світі, за даними міжнародних організацій зафіксовано біля 25000 смертельних електротравм. Таким чином при чисельності населення України меньше 1 % від світової, кількість смертельних електротравм перевищує 6% від загальносвітової.

Приведене вище свідчить про наявність в Україні сер’йозної проблеми з електротравматизмом. За кожною електротравмою, і особливо тяжкою, стоять трагедія особи, сімї, суспільства, значні матеріальні втрати і втрати трудових ресурсів, несприятливі для суспільства морально-етичні та соціально-політичні наслідки.

Досягнення позитивних змін в динаміці електротравматизму потребує удосконалення нормативної бази з питань електробезпеки, дотримання вимог безпеки при розробці електроустановок, їх спорудженні та експлуатації, підвищення рівня навчання електротехнічного персоналу, всього населення щодо розуміння небезпеки ураження електричним струмом, безпечного поводження при виконанні робіт в електроустановках та при користуванні ними.