Тема 1. Особливості організації оздоровчої роботи у спеціальній медичній групі.

Однією з відмінностей організації оздоровчих занять із учнями спеціальної медичної групи є те, що їхня кількість не повинна перевищувати 15 учнів, оскільки у іншому випадку викладачеві майже неможливо здійснювати індивідуальних підхід.

Краще за все, коли група складається з учнів, у яких відмічаються подібні захворювання. У той же час важливо, при формуванні групи, враховувати однаковий рівень функціональних можливостей учнів, а також рівень їхньої фізичної підготовленості. Лише після ознайомлення з результатами лікарського обстеження (діагнозу), з’ясування рівня фізичної підготовленості і функціонального стану школярів, учитель може приступати до занять. При вивченні результатів лікарського обстеження, викладачеві необхідно значну увагу звернути на стадію і етіології хвороби, а також на супутні захворювання (якщо такі є). Все це дозволить викладачеві уникати протипоказаних фізичних вправ та інших оздоровчих технологій (гартування, оздоровче дихання, самомассаж тощо), які впливають на фізичний аспект здоров’я. І навпаки, за допомогою лікаря підбирати такі вправи та інші оздоровчі технології, які сприяли б збереженню і зміцненню здоров’я школярів.

На ввідну частину уроку передбачається 3 – 4 хв. До неї включається: підрахунок частоти пульсу, дихальні вправи тощо . Оскільки у більшості ослабленних дітей спостерігається поверхове грудне дихання, вже з перших уроків важливо навчати дітей привильно дихати у різних положеннях (сидичи та стоячи), при цьому особливий акцент слід робити на участь у акті дихання передньої стінки живота. Важливо також привчати дітей робити вдих та видих через ніс, у зв’язку із тим, що видих через ніс сприяє кращій регуляції дихання. Співвідношення рухів із диханням слід виконувати у повільному і спокійному темпі.

Підготовча частина (10 – 15 хв) передбачає проведення загальнорозвиваючих вправ, що виконуються спочатку в повільному, а потім середньому темпі. Кожну вправу повторюють спочатку 4 – 5 разів, а надалі 6-8 разів. У якості загальнорозвиваючих вправ застосовуються вправи для крупних м’язів рук, ніг і тулуба, що залучають до роботи не менше половини мускулатури.

Однією з перших вправ у підготовчій частині має бути потягування, яке полегшує виконання подальших фізичних навантажень, покращуючи пристосувальні можливості серцево-судинної системи до умов м’язової діяльності.

Особливу увагу під час виконання загальнорозвиваючих вправ слід звертати на рівномірне дихання учнів. Не рекомендується виконувати вправи, які вимагають великих м’язових зусиль і тих, що ускладнюють дихання. Загальнорозвиваючі вправи доцільно чергувати зі спеціальними дихальними вправами у такому співвідношенні: одна дихальна вправа і дві звичайні вправи перші два місяці занять, потім у наступні два місяці 1:3 і на п’ятому-шостому – 1:4. Спеціальні дихальні вправи, що застосовуються після найбільш стомлюючих фізичних навантажень, дозволяють зменшити міру функціональної напруги, яких зазнає організм.

Основна частина заняття складає 15 – 18 хв. і відводиться переважно для навчання руховим умінням і розвитку фізичних якостей учнів. Саме в основній частині удосконалюються рухові уміння, досягається розвиток фізичних та морально-вольових якостей, частково ліквідуються відхилення у стані здоров’я.

Фізіологічна крива заняття повинна мати найбільший підйом у другій половині основної частини. Для цього учбовий матеріал розподіляється таким чином, щоб початковий період основної частини був заповнений більш легкими фізичними вправами та іншими оздоровчими технологіями. У цій частині раціонально навчати учнів новим вправам. На кожному занятті також повторюють по декілька вправ, засвоєних на попередніх заняттях.

Особливо важливо уникати глибокого стомлення учнів, викликаного повторенням одноманітних вправ. Необхідно також не допускати нашарування стомлення від подальших вправ на м’язи вже напружені раніше. З цією метою необхідно як у підготовчій, так і в основній частинах заняття, розподіляти навантаження на різні м’язові групи.

Завершальна частина заняття (5 хв.) включає вправи на розслаблення, а також дихальні вправи. Основне завдання завершальної частини заняття – сприяти відновленню порушень функціонального стану організму учнів, які були викликані фізичними навантаженнями основної частини. З цією метою рекомендується включати до завершальної частини заняття фізичні вправи для тих м’язових груп, які не брали участі в рухах у попередніх частинах заняття, при цьому інтенсивність вправ, що забезпечують активний відпочинок стомлених м’язових груп, має бути значно нижче порівняно з вправами, що виконувалися в основної частині заняття. Рекомендується також застосовувати заспокійливі дихальні вправи, аутогенне тренування тощо.

Завершення заняття повинне налаштовувати учнів на наступні заняття і викликати задоволення минулим уроком.