Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Тест 2 Мет.роботи спец.психолога для студентов

.doc
Скачиваний:
72
Добавлен:
20.03.2015
Размер:
674.3 Кб
Скачать

237

До типологічних опитувальників особистості не належать:

Тест Кетела

ММРI

Опитувальник Х.Шмішека

ПДО

238

До тестів, що діагностують рівень самооцінки належать:

Тест Дембо-Рубінштейна

Тест Біне-Симона

Тест Роршаха

Методика ТАТ

239

Ж. Эскироль показником інтелектуального розвитку вважав:

мовленнєвий розвиток

здібності

індивідуальні показники якості засвоєння знань, умінь і навичок

кількісний показник інтелекту

240

Проба Ашафенбурга досліджує:

сприйняття

мислення

емоційно-вольову сферу

пам'ять

241

Тест дитячої апперцепції склав:

Л.Беллак

Дж. Равен

Р. Кеттел

Дж. Гілфорд

242

Денверівску скринінгову методику призначено для:

вивчення психофізичного розвитку дітей першого року життя

корекції сенсорної сфери немовляти

діагности психофізичних порушень дітей раннього віку (1 – 3 року)

корекції процесів псевдокомпенсації в підлітковому віці

243

До діагностичного об’єктивного підходу не відносяться

тести психічних станів

тести інтелекту

тести досягнень

тести спеціальних здібностей

244

Типологія методів за Б.Г.Ананьєвим не включає:

просторово-часові методи

емпіричні методи

методи математико-статистичної обробки даних і якісного опису

інтерпретаційні методи

245

Якого метода не існує в психологічному дослідженні

вибіркова бесіда

ексеримент

аналіз продуктов діяльності

спостереження

246

Вид питань, який не використовується в анкетах та інтерв’ю

одинарні рольові

прямі

закриті

контрольні (питання-пастки)

247

Автор методу соціометрії

Дж.Морено

Дж. Гілфорд

Дж. Равен

Р. Кеттел

248

Методика ціннісних орієнтацій М.Рокича

суб’єктивна

проективна

об’єктивна

суб’єктивно-об’єктивна

249

Типові способи реагування на конфліктні ситуації виявляють за допомогою

опитувальника К.Томаса

опитувальника Басса-Дарки

опитувальника для батьків „Аналіз сімейних взаємовідносин (АСВ)

методики „Інтерперсональний діагноз Лірі

250

Міжособистісні стосунки та властивості особистості, які істотно впливають на продуктивність взаємодії з іншими людьми виявляють за допомогою

методики „Інтерперсональний діагноз Лірі

опитувальника К.Томаса

опитувальника Басса-Дарки

опитувальника для батьків „Аналіз сімейних взаємовідносин (АСВ)

251

При проведенні психологічного дослідження дитини для того, щоб зробити загальний висновок про стан її інтелектуального розвитку, необхідно проаналізувати:

виконання окремих завдань і діяльність дитини цілком

рівень вербального і невербального інтелекту

зацікавленість дитини при виконанні завдань

рівень розвитку когнітивних процесів, що був виявлений у дослідженні

252

Інтелектуальна діяльність дитини з олігофренією легкого ступеню характеризується:

інертність

висока пошукова активність

пізнавальна зацікавленість

швидке засвоєння матеріалу

253

Методика розуміння приказок та метафор направлена на виявлення:

розуміння переносного та прихованого змісту

рівня інтелекту

стану пам’яті

вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки

254

Методика Кооса направлена на виявлення:

конструктивного праксису, вміння орієнтуватися в просторі

вербального інтелекту

асоціативної пам’яті

рівня відчуття

255

Методика Россолимо використовується з діагностичною метою для виявлення:

розуміння змісту ситуації, наявності елементарних уявлень у дитини, можливості використовувати минулий досвід

рівня невербального інтелекту

стану механічного запам’ятовування сюжету картинки

розуміння переносного та прихованого змісту

256

Методика «Четвертий зайвий» використовується для діагностики:

рівня узагальнення, логічної обґрунтованості і чіткості формулювання думки

мовлення и мислення дитини

відчуття і сприйняття

вміння порівнювати предмети за суттєвими ознаками

257

Тотальність при олігофренії розуміється як:

пошкодження всіх нервово-психічних функцій

незворотність порушення

диффузність поразки

прогредієнтність

258

На психолого-медико-педагогічній консультації неврологічне та психіатричне дослідження проводить:

дитячий психоневролог

при відсутності лікаря спеціальний психолог

дефектолог

може не проводитися при наявності всієї необхідної документації на дитину

259

Тяжкість порушення психічного розвитку дитини залежить:

від сили, локалізації, тривалості і часу впливу патогенного фактора

від сили і часу впливу патогенного фактору

від імунітету людини

від тривалості дії патогенного фактору і місця його локалізації

1

260

Олігофренія, що ускладнюється апатико-адинамічними розладами (окрім основного дефекту) характеризується:

слабкістю спонукань, психічною та моторною в’ялістю

ейфорією

високою силою спонукань

підвищеною жвавістю дитини

261

При олігофренії, ускладненої психопатоподібними розладами (окрім основного дефекту), спостерігається:

підвищена збудливість і розгальмованість потягів

порушення самоконтролю і саморегуляції

психічна і моторна в’ялість дитини

прояви дисфорії та апатії

262

Олігофренія, ускладнена нейродинамічними розладами (окрім основного дефекту), характеризується:

психомоторним розгальмуванням або загальмованістю

загальмованістю психічних процесів

збудженням нервової системи

імпульсивною поведінкою

263

Олігофренія, ускладнена епілептоформними розладами, проявляється (окрім основного дефекту):

у вигляді судомних проявів

у вигляді психічної лабільності

у вигляді підвищеної збудженості дитини

у вигляді в’ялості та апатії

264

При олігофренія, що ускладнена тяжкими порушеннями функцій лобних частин мозку, пізнавальна діяльність страждає через

порушення цілеспрямованості

порушення мотивації

порушення довільності

порушення нейродинаміки

265

Олігофренія, ускладнена порушеннями в системі окремих аналізаторів, характеризується (окрім основного дефекту):

порушеннями зору, мовлення, слуху, опорно-рухового апарата

порушеннями слуху та зору

порушеннями мовлення

порушеннями відчуття і сприйняття

266

Епілептична деменція спостерігається при епілептичній хворобі, яка характеризується тріадою симптомів:

епілептичні припадки, специфічні особливості мислення та особливості емоційно-вольової сфери

судомні прояви, специфічні особливості мислення та особливості емоційно-вольової сфери

судомні прояви, специфічні особливості мислення та поведінки

епілептичні припадки, педантизм, специфічність емоційної сфери

267

Однією з основних відмінностей аутизма від шизофренії є:

відсутність продуктивної симптоматики

наявність продуктивної симптоматики

високий рівень інтелектуального розвитку

емоційна холодність

1

268

«Педагогічна занедбаність» може розглядатися як затримка психічного розвитку?

ні, тому що причина психофізичної затримки не пов’язана із станом дитини

так

педагогічна занедбаність – це ЗПР психогенного ґенезу

педагогічна занедбаність призводить у подальшому до ЗПР церебрально-органічного ґенезу

269

Зниження зору негативно впливає, у першу чергу, на:

зорове сприйняття

на процес уваги

на формування активного словника

на словесно-логічне мислення

270

Порушення навички письма називається:

дисграфією

дислалією

дислексією

дизартрією

271

Емоційна сфера дитини знаходиться на більш ранньому етапі розвиту, безпосередність та яскравість емоцій, підвищений фон настрою, наявність творчості і ініціативності. Усе це характеризує затримку психічного розвитку

конституціонального ґенезу

соматогенного ґенезу

психогенного ґенезу

церебрально-органічного ґенезу

272

Грубі порушення у вихованні дитини, такі як гіпоопека, гіперопека, грубість, неприйняття можуть привести до затримки психічного розвитку

психогенного генезу

соматогенного ґенезу

церебрально-органічного ґенезу

констуціонального ґенезу

273

На відмінність від олігофренії, при затримці психічного розвитку церебрально-органічного ґенезу патогенний фактор частіше має вплив:

на пізніших етапах онтогенезу

на момент формування головного мозку

у перший триместр вагітності

у перший місяць формування плоду

274

Психічний розвиток дітей гальмується стійкою астенією, що знижує їх загальний і психічний тонус

при соматогенному ґенезі ЗПР

при психогенному

при церебрально-органічному

при конституціональному

275

В ході психологічного обстеження дитини на ПМПК в компетенцію психолога не входить фіксація стану:

особливостей вегетативної сфери

особливостей зовнішнього вигляду

особливостей поведінки

відношення дитини до бесіди

276

До закономірностей порушеного психічного розвитку не відносять:

міжсистемні

загальні

модально-специфічні

модально-неспецифічні

277

Особливості психічного розвитку, властиві окремим видам дизонтогенезу, відносять до закономірностей:

модально-специфічних

загальних

міжсистемних

модально-неспецифічних

278

До модально специфічних закономірностей людей з вадами слуху відносять:

своєрідність образної і словесної пам’яті (що пов’язано з недостатністю розвитку мовлення і словесно-логічного мислення)

недостатність в утворенні наочних образів довкілля, що негативно позначається на пізнавальній діяльності в цілому

порушення всіх видів мислення

не виявляється порушень елементарних психічних процесів, але сприймання уповільнене

279

До модально специфічних закономірностей людей з порушеннями зору відносять:

недостатність в утворенні наочних образів довкілля, що негативно позначається на пізнавальній діяльності в цілому

своєрідність образної і словесної пам’яті (що пов’язано з недостатністю розвитку мовлення і словесно-логічного мислення)

порушення всіх видів мислення

не виявляється порушень елементарних психічних процесів, але сприймання уповільнене

280

До модально специфічних закономірностей людей з розумовою відсталістю відносять:

порушення всіх видів мислення

своєрідність образної і словесної пам’яті (що пов’язано з недостатністю розвитку мовлення і словесно-логічного мислення)

недостатність в утворенні наочних образів довкілля, що негативно позначається на пізнавальній діяльності в цілому

не виявляється порушень елементарних психічних процесів, але сприймання уповільнене

281

До модально специфічних закономірностей дітей із ЗПР відносять:

не виявляється порушень елементарних психічних процесів, але сприймання уповільнене

своєрідність образної і словесної пам’яті (що пов’язано з недостатністю розвитку мовлення і словесно-логічного мислення)

недостатність в утворенні наочних образів довкілля, що негативно позначається на пізнавальній діяльності в цілому

порушення всіх видів мислення

282

Укладач теорії про поетапне формування розумових дій:

П.Я. Гальперін

Л.С. Виготський

О.Р. Лурія

О.М. Леонтьєв

283

Автор ідеї про зону найближчого розвитку дитини:

Л.С. Виготський

П. Я. Гальперін

О.Р. Лурія

С. Л. Рубінштейн

284

Укладач теорії про мозкову організацію вищих психічних функцій:

О.Р. Лурія

Л.С. Виготський

П. Я. Гальперін

С. Л. Рубінштейн

285

Автор психологічної теорії діяльності:

О.М. Леонтьєв

П. Я. Гальперін

Л.С. Виготський

О.Р. Лурія

286

Назвіть рівень нервово-психічного реагування дітей від 1 до 3 років на патогенні впливи:

сомато-вегетативний

психомоторний

афективний

емоційно-ідеаторний

287

Назвіть рівень нервово-психічного реагування дітей від 4 до 7 років на патогенні впливи:

психомоторний

сомато-вегетативний

афективний

емоційно-ідеаторний

288

Назвіть рівень нервово-психічного реагування дітей і підлітків від 7 до 12 років на патогенні впливи:

афективний

сомато-вегетативний

психомоторний

емоційно-ідеаторний

289

Назвіть рівень нервово-психічного реагування підлітків від 12 до 16 років на патогенні впливи:

емоційно-ідеаторний

сомато-вегетативний

психомоторний

афективний

290

Які виділяють типи перебудови порушених функцій?

внутрішньосистемна і міжсистемна

позасистемна і надсистемна

внутрішньосистемна і надсистемна

позасистемна і міжсистемна

291

Компенсаторні процеси реалізуються на кількох рівнях:

4

3

5

2

1

292

Виокремлюють два види компенсації

внутрішньосистемна і міжсистемна

біологічна і психологічна

психологічна і соціально-психологічна

соціально-психологічна і соціальна

293

Копінг-стратегія – це механізм наступного рівня компенсації:

психологічного

біологічного

соціально-психологічного

соціального

294

Психологічний рівень компенсації пов’язаний з роботою таких психологічних явищ:

захисних механізмів і копінг-стратегій

механізмів гальмування

механізмів рефлексії

механізмів збудження

295

Згідно з цим принципом, кожна атипія розвитку обумовлена специфічним співвідношенням біологічних і соціальних чинників і своєрідна за механізмами свого виникнення:

принцип детермінізму

принцип розвитку

принцип діяльності

принцип комплексності

296

Цей принцип передбачає аналіз порушень розвитку з урахуванням вікового етапу, на якому це порушення виникло, і попередніх відхилень, на які воно нашарувалось:

принцип розвитку

принцип детермінізму

принцип діяльності

принцип комплексності

297

Цей принцип у широкому філософському сенсі означає визнання діяльності суттю буття людини:

принцип діяльності

принцип детермінізму

принцип комплексності

принцип розвитку

298

Цей принцип диктує необхідність співпраці фахівців різного профілю в обстеженні дітей з атиповим розвитком:

принцип комплексності

принцип діяльності

принцип детермінізму

принцип розвитку

299

Цей принцип передбачає зосередження уваги дослідника на діях дитини з виконання завдання і її поведінці під час обстеження на відміну від фіксації лише на результаті:

принцип якісного аналізу

принцип детермінізму

принцип комплексності

принцип розвитку

1

300

За характером психічний дизонтогенез класифікують:

асинхронію і ретардацію

дисгармонію і анозогнозію

асинхронію і анозогнозію

ретардацію і дисгармонію

301

Відповідно до діяльнісного принципу психологічної корекції, у молодшому шкільному віці психокорекційний вплив повинен здійснюватися в умовах:

навчальної діяльності з елементами ігрової діяльності

ігрової діяльності

предметно-маніпуляційної діяльності

навчально-професійної діяльності і міжособистісного спілкування

302

Відповідно до діяльнісного принципу психологічної корекції, у дошкільному віці психокорекційний вплив повинен здійснюватися в умовах:

ігрової діяльності

предметно-маніпуляційної діяльності

міжособистісного спілкування

безпосереднього емоційного спілкування

303

Відповідно до діяльнісного принципу психологічної корекції, у ранньому віці психокорекційний вплив повинен здійснюватися в умовах:

предметно-маніпуляційної діяльності

навчальної діяльності з елементами ігрової діяльності

міжособистісного спілкування

безпосереднього емоційного спілкування

304

Відповідно до діяльнісного принципу психологічної корекції, у підлітковому віці психокорекційний вплив повинен здійснюватися в умовах:

міжособистісного спілкування

навчальної діяльності з елементами ігрової діяльності

ігрової діяльності

предметно-маніпуляційної діяльності

305

Принцип автономності особистості – це принцип психологічної корекції, відповідно до якого психолог повинен враховувати, що:

з розвитком самосвідомості в дитини формується психологічна стійкість до впливу, яка з віком стає домінуючою

з розвитком самосвідомості в дитини формується психологічна стійкість до впливу, яка з віком знижується

дитина будь-якого віку не виявляє стійкості до психологічного впливу

дитина прагне все робити сама, без допомоги дорослого

306

Диктанти з елементами малюнкових і графічних завдань використовуються для психологічної корекції:

навичок саморегуляції пізнавальної діяльності

навичок емоційної саморегуляції

навичок активної уяви і творчих здібностей

навичок аналітико-синтетичної діяльності

307

Пальчикові ігри використовують з метою розвитку:

дрібної моторики рук

зорово-рухової координації

стійкості уваги

цілісності сприйняття

308

Графічні вправи, які передбачають копіювання малюнка-схеми за зразком, виконання малюнка по крапках або пунктиру, спрямовані на розвиток:

зорово-рухової координації

стійкості уваги

цілісності сприйняття

навичок аналітико-синтетичної діяльності

309

Модифікації завдань тесту «Коректурна проба» використовуються з метою розвитку:

уваги

мислення

пам’яті

сприйняття

310

Завдання з елементами кодування/декодування використовуються з метою розвитку:

уваги

уяви

пам’яті

сприйняття

311

Завдання, в яких використовують зображення, представлені неповністю, подані лише лементи предметів, їх силуети, контури і т.д., використовують для розвитку:

сприйняття

мовлення

уваги

пам’яті

312

Завдання, в яких дитині потрібно упізнати предмети лише на дотик, використовують для розвитку:

відчуття та сприйняття

мислення

уваги

пам’яті

313

Завдання, в яких дитині потрібно класифікувати предмети за певними ознаками (наприклад, колір, форма, функціональне призначення) використовують для розвитку:

мислення

уваги

пам’яті

уяви

314

Завдання, в яких дитині потрібно класифікувати слова-поняття, використовують для розвитку:

мислення

уваги

пам’яті

сприйняття

315

На думку Л.С.Виготського, виділення етапів вікового психічного розвитку повинно відбуватися:

за системою суттєвих особливостей психічного розвитку

за зовнішнім критерієм

за однією ознакою дитячого розвитку

за критеріями біологічного дозрівання

316

Основними етапами діагностико-корекційної роботи є: вивчення запиту на психологічну допомогу; первинне формулювання психологічної проблеми; висування гіпотез стосовно причини психологічної проблеми; комплексна психологічна діагностика; формулювання психологічного діагнозу; визначення психологічного прогнозу; розробка і впровадження програми психологічної корекції та

аналіз ефективності психокорекційної програми

аналіз ефективності психодіагностичного обстеження

професійна рефлексія фахівця, що здійснював психокорекційний вплив

оформлення письмових висновків за результатами психокорекційної програми

317

У ньому, на основі результатів психологічної діагностики, фіксуються показники психічного розвитку дитини, їх відповідність нормі, формулюється гіпотеза відносно причин відхилення. Є підґрунтям для планування мети і завдань подальшого психокорекційного впливу.

психологічний діагноз

психодіагностичний метод

психокорекційний комплекс

психологічний запит

318

У вітчизняній віковій психології цілі психокорекції визначаються з позиції розуміння закономірностей психічного розвитку дитини як активного діяльнісного процесу, реалізованого у співробітництві з дорослими. На цій підставі виділяють три напрямки постановки цілей психологічної корекції: оптимізація соціальної ситуації розвитку, створення «зони найближчого розвитку», розвиток видів діяльності дитини, у першу чергу провідних, і

формування психічних новоутворень віку

оптимізація сімейного спілкування

визначення рівня психофізичного розвитку дитини

формування соціально-адаптивних форм поведінки

319

Даний принцип психокорекції передбачає, що психолог, плануючи і здійснюючи психокорекційний вплив, повинен враховувати те, що з розвитком самосвідомості в дитини формується психологічна стійкість до впливу, яка з віком стає домінуючою, дедалі більшого значення набуває саморегуляція, саморозвиток і відносна автономія особистості.

принцип автономності особистості

принцип системності розвитку

принцип залучання значущих осіб

принцип єдності діагностики і корекції

320

Даний принцип психокорекції передбачає, що психолог, плануючи і здійснюючи психокорекційний вплив, повинен орієнтуватися на основні закономірності психічного розвитку і формування особистості дитини, вікові норми цього розвитку. У той же час психолог повинен пам’ятати, що всі ці загальні закономірності мають індивідуальний прояв у реальній поведінці чи психічному складі людини, з якою проводиться психокорекцій на робота.

принцип нормативності та індивідуальності розвитку

принцип системності розвитку

принцип залучання значущих осіб

принцип єдності діагностики і корекції

321

Даний принцип психокорекції передбачає, що психолог, плануючи і здійснюючи психокорекційний вплив, створює умови для, по можливості, більш повного особистісного зростання, але в жодному разі не підштовхує клієнта до досягнення ним певного, наперед регламентованого результату. Реалізація даного принципу є логічним продовження реалізації індивідуального підходу у наданні психологічної допомоги.

принцип особистісного досягнення

принцип системності розвитку

принцип залучання значущих осіб

принцип єдності діагностики і корекції

322

Даний принцип психокорекції передбачає, що психолог, плануючи і здійснюючи психокорекційний вплив, тримає в центрі уваги перспективи розвитку дитини, а основним змістом психокорекційної роботи є створення «зони найближчого розвитку». Таким чином, психологічна корекція передбачає не тільки подолання актуальних труднощів, але й попередження виникнення труднощів у майбутньому, створюючи умови для повноцінного формування вікових психічних новоутворень.

принцип випереджального розвитку

принцип особистісного досягнення

принцип залучання значущих осіб

принцип єдності діагностики і корекції

323

Даний принцип психокорекції передбачає, що психолог, плануючи і здійснюючи психокорекційний вплив, повинен пам’ятати, що психічний розвиток особистості в онтогенезі має складний, системний характер. Будь-яка проблема розвитку виникає внаслідок певних причин. Тому психокорекція повинна бути спрямована переважно на усунення причин труднощів (відхилень) психічного розвитку дитини, а не на їх симптоматику.

принцип системності розвитку

принцип випереджального розвитку

принцип залучання значущих осіб

принцип єдності діагностики і корекції

324

Даний принцип психокорекції передбачає, що психокорекційний вплив повинен здійснюватися в контексті тієї чи іншої діяльності (часто – в контексті провідної діяльності). При цьому психокорекційна робота має будуватися не як просте тренування умінь і навичок, не як окремі вправи з удосконалення психічної діяльності, а як цілісна, осмислена, особистісно-значуща для клієнта діяльність.

діяльнісний принцип корекції

принцип системності розвитку

принцип випереджального розвитку

принцип залучання значущих осіб

325

Даний принцип психокорекції означає, що до реалізації цілей психологічної корекції психолог повинен залучати батьків та інших значущих осіб з оточення дитини. Таким чином, психологічна корекція передбачає активний вплив на близьких дитини дорослих з метою підвищення їхньої психологічної культури, зміни позиції і ставлення до дитини, навчання їх адекватних способів комунікації.

принцип залучання значущих осіб

принцип системності розвитку

принцип випереджального розвитку

діяльнісний принцип корекції

326

Даний принцип психокорекції передбачає, що психолог має будувати психокорекційну роботу так, щоб викликати в клієнта (особливо це стосується підлітків і юнацтва) інтерес, бажання, прагнення до самопізнання й саморегуляції, тобто актуалізувати й активізувати його потребу в саморозвитку, а самого суб’єкта сприймати як суб’єкта саморозвитку.

принцип особистісної вмотивованості

принцип системності розвитку

принцип випереджального розвитку

діяльнісний принцип корекції

327

Даний принцип психокорекції передбачає, що при організації взаємодії з клієнтом (перед і у процесі психокорекційної роботи) необхідно встановити з ним хороший психологічний контакт і досягти взаєморозуміння.

принцип психологічного контакту

принцип системності розвитку

принцип випереджального розвитку

діяльнісний принцип корекції

328

Даний принцип психокорекції передбачає, що перед плануванням і реалізацією психокорекційної роботи необхідно здійснити комплексне, всебічне психологічне обстеження клієнта, труднощів його розвитку, що дозволить психологу зробити достовірні висновки про причини труднощів (порушень) розвитку, правильно розробити психокорекційну програму та розробити психолого-педагогічні рекомендації з надання психологічної допомоги.

принцип єдності діагностики і корекції

принцип системності розвитку

принцип випереджального розвитку

діяльнісний принцип корекції

329

У психокорекційній роботі психолога можна умовно виділити кілька взаємопов’язаних етапів: діагностичний, установчий, психокорекційний та

етап оцінки ефективності психокорекційного впливу

етап моніторингу поточного розвитку

психотерапевтичний етап

етап психологічного супроводу

330

Цей етап психокорекційної роботи передбачає такі види діяльності психолога як вивчення запиту, первинне формулювання психологічної проблеми, висунення гіпотез стосовно причини психологічної проблеми, комплексна психологічна діагностика особистості, визначення чинників, які пов’язані з психологічною проблемою клієнта або зумовлюють її, а також формулювання психологічного діагнозу з обов’язковим визначенням прогнозу подальшого розвитку особистості за умови своєчасної корекції та за відсутності такої.