
- •Дистанційний курс “Фінанси підприємств”
- •Дистанційний курс “Фінанси підприємств” Модуль 1 «Теоретичні та організаційні основи фінансів підприємств»
- •Модуль 2. «Аналіз фінансового стану підприємств»
- •Навчальні матеріали Модуль 1. «Теоретичні та організаційні основи фінансів підприємств» Розділ 1.1. Теоретичні основи фінансів підприємств
- •1.1.1. Поняття і сутність фінансів підприємств
- •1.1.2. Функції фінансів підприємств
- •1.1.3. Фінансові ресурси підприємств, грошові фонди та джерела їх формування
- •1.1.4. Фінансова діяльність підприємства. Зміст, завдання та організація фінансової роботи на підприємствах
- •1.1.5. Управління фінансами підприємств
- •Дискусія №1
- •Розділ 1.2. Організація грошових розрахунків підприємств
- •1.2.1. Сутність і значення грошових розрахунків, принципи організації розрахунків підприємств. Готівкові і безготівкові розрахунки
- •1.2.2. Види банківських рахунків та порядок їх відкриття
- •1.2.3. Форми безготівкових розрахунків
- •1.2.4. Готівково-грошові розрахунки на підприємстві та сфера їх застосування. Організація грошово-готівкових розрахунків
- •1.2.5. Розрахунково-платіжна дисципліна
- •Тема: "Організація грошових розрахунків підприємств"
- •Питання семінарського заняття.
- •Розділ 1.3. Грошові надходження підприємств
- •1.3.1. Характеристика, склад і класифікація грошових надходжень підприємств
- •1.3.2. Доходи (виручка) від реалізації продукції
- •1.3.3. Доходи від фінансово-інвестиційної та іншої діяльності
- •1.3.4. Планування грошових надходжень від основної діяльності
- •Розділ 1.4 Формування і розподіл прибутку
- •1.4.1. Економічна сутність прибутку та його склад
- •1.4.2. Формування і розрахунок показників прибутку на підприємствах України
- •1.4.3. Планування валового прибутку підприємства
- •1.4. Суть і методи обчислення показників рентабельності
- •Практичне заняття №1 Тема: “ Грошові надходження підприємств. Формування і розподіл прибутку”
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання:
- •Практичні завдання
- •Розділ 1.5 оборотні кошти
- •1.5.1. Сутність оборотних коштів та їх організація
- •1.5.2. Необхідність і методи обчислення оборотних коштів. Поняття норм і нормативів оборотних коштів, їх розрахунок
- •II. Нормування оборотних коштів у незавершеному виробництві і витратах майбутніх періодів
- •III. Нормування оборотних коштів для створення запасів готової продукції
- •1.5.3. Джерела формування оборотних коштів
- •1.5.4. Показники стану та ефективності використання оборотних коштів
- •Практичне заняття №2 Тема: “Оборотні кошти підприємств”
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Практичні завдання
- •Тестування 1.
- •4. Що не можна віднести до суб'єктів фінансових відносин? (1 бал)
- •10. Як впливає збільшення залишків нереалізованої продукції на обсяг продукції на кінець звітного періоду? (1 бал)
- •11. Які чинники впливають на прибуток від реалізації продукції підприємства? ( 1,5 бали)
- •12. Які показники належать до факторів зростання прибутку підприємства? (2 бали)
- •14. З найдіть правильне визначення чистого прибутку підприємства: (1,5 бали)
- •Модуль 2. «Аналіз фінансового стану підприємств» Розділ 2.1. Оподаткування підприємств
- •2.1.1. Податок на прибуток
- •2.1.2. Плата за землю
- •2.1.3. Податок на додану вартість.
- •2.1.4. Акцизний податок
- •2.1.5. Інші податки та збори
- •Тема: “Оподаткування підприємств”
- •Розділ 2.2. Кредитування підприємств
- •2.2.1. Необхідність і сутність кредитування підприємств
- •2.2.2. Банківське кредитування підприємств
- •Приклад.
- •2.2.3. Небанківське кредитування підприємств
- •Дискусія №1
- •Розділ 2.3. Фінансове забезпечення відтворення основних фондів
- •2.3.1. Склад і структура основних фондів підприємства. Показники стану й ефективності використання основних виробничих фондів
- •2.3.2. Знос і амортизація основних фондів
- •Методи нарахування амортизації основних засобів
- •Методи нарахування амортизації основних засобів
- •2.3.3. Сутність і склад капітальних вкладень. Джерела фінансування капітальних вкладень
- •2.3.4. Ремонт основних фондів і його фінансове забезпечення
- •Практичне заняття №1 Тема: “Фінансове забезпечення відтворення основних фондів”
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Практичні завдання
- •Розділ 2.4 оцінювання фінансового стану підприємств
- •2.4.1. Оцінювання фінансового стану підприємств, його необхідність і значення. Показники фінансового стану підприємств
- •2.4.2. Ліквідність підприємства
- •2.4.3. Платоспроможність підприємства
- •2.4.4. Фінансова стійкість підприємства
- •2.4.5. Комплексне оцінювання фінансового стану підприємства
- •2. Показники, розраховані у зв'язку з використанням виробничого капіталу (виробничих активів).
- •Практичне заняття №2 Тема: “Аналіз фінансового стану підприємства”
- •Розв'язання
- •Розв'язання
- •Практичні завдання
- •Розділ 2.5. Фінансове планування на підприємствах
- •2.5.1. Зміст, завдання та методи фінансового планування
- •2.5.2. Зміст і структура фінансового плану підприємства
- •2.5.3. Зміст оперативного фінансового плану надходження коштів і здійснення платежів
- •Тема: “ Фінансове планування ”
- •Тестування 2.
- •15. Капітальні вкладення — це... (1,5 бал)
- •16. Назвіть джерела капітальних вкладень: (1,5 бали)
- •17. Як визначається капітальний дохід? (2 бали)
- •18. Як визначається сума мобілізації (іммобілізації) внутрішніх ресурсів підприємства? (1,5 бал)
- •19. Які з наведених показників, на вашу думку, не належать до показників ліквідності та платоспроможності? (2,5 бали)
- •16. Капітальні вкладення — це...
- •17. Назвіть джерела капітальних вкладень:
- •18. Як визначається капітальний дохід?
- •19. Як визначається сума мобілізації (іммобілізації) внутрішніх ресурсів підприємства?
- •20. Які з наведених показників, на вашу думку, не належать до показників ліквідності та платоспроможності?
- •Глосарій
- •Рекомендована література Нормативно-правова база
- •Допоміжна
- •Інформаційні ресурси
Приклад.
Номінальна вартість векселя - 10 000 грн. Банк викуповує в підприємства вексель за 90 днів до його погашення за ставкою 10% річних. Підприємство сплачує банку дисконт, що розраховується за формулою:
С=(К*Т*П)/(365*100)
де С - сума дисконту;
К - номінальна сума векселя;
Т - строк (у днях) від дня обліку до дня платежу;
П - ставка, за якою обліковується вексель.
(10000*90*0,1)/365=246,6 грн.
Банк виплачує підприємству номінальну вартість векселя за мінусом дисконту, тобто 10 000 грн. - 246,6 грн. = 9753,4 грн.
Погашення вексельного кредиту здійснюється в день оплати векселя платником (трасантом). Коли трасант неплатоспроможний, відповідальність за зобов'язаннями несе пред'явник векселя та інші особи, що мають солідарну відповідальність за цим векселем. ,
Усі операції з обліку векселів здійснюються банком на підставі договору, укладеного з підприємством-власником векселя.
Для укладення договору про облік векселів підприємство подає в банк такі документи:
* заяву;
* оригінали векселів, що пропонуються до дисконтування;
* дві ксерокопії кожного векселя (лицьовий та зворотний бік);
* реєстр векселів;
* копії засновницьких документів фірми-власника векселя;
* баланс і звіт про фінансові результати за останній звітний період;
* довідку про операції за основним поточним рахунком пред'явника векселя;
* документ, що підтверджує товарний характер векселя.
За позитивного рішення банк та власник векселя укладають договір. Предметом договору є порядок і умови придбання банком прав за векселем через його оплату до настання строку платежу.
Дисконтуючи вексель у банку, власник векселя робить іменний індосамент на користь банку, указуючи реквізити індосанта. Передаточний напис підписують керівник та головний бухгалтер юридичної особи-індосанта і засвідчують його печаткою.
Прочитайте та законспектуйте основні положення |
* акцептний кредит;
* звальний кредит.
Акцептний кредит використовується в основному в зовнішній торгівлі і надається постачальником імпортерові шляхом акцепту банком виставлених на нього експортером трат.
Аваль - поручительство за особу, зобов'язання за векселем, звичайно на лицьовій стороні векселя або алонжі. Банк, що видав таку гарантію (аваліст), відповідає за платіж за векселем у тому ж обсязі, що й особа, якій він виданий, тобто, несе солідарну відповідальність. Аваліст, що оплатив вексель має право вимагати відшкодування платежу, за яке він дав аваль, а також з осіб, відповідальних перед останнім.
Ломбардний кредит здійснюється у формі банківського кредиту під заставу депонованих у банку цінних паперів. У заставу звичайно приймаються цінні папери, що котируються на біржі.
Сума кредиту складає від 50 до 90% їхньої курсової вартості. Термін кредиту звичайно не перевищує трьох місяців.
Контракт на одержання ломбардного кредиту може передбачати різні умови виплати боргу. У випадку, якщо позичальник не погасить кредит вчасно, він зобов'язаний розрахуватися з кредитором по збільшеній (штрафній) процентній ставці за весь період прострочення платежу. Якщо кредит усе-таки не буде погашений, право власності переходить до кредитора, що реалізує майно й утримує з продажу суму боргу разом з нарахованими відсотками.
Великі добре відомі компанії іноді роблять короткострокові позики за допомогою продажу короткострокових комерційних векселів і інших інструментів фінансового ринку. Короткостроковий комерційний вексель являє собою незабезпечене короткострокове перекладне боргове зобов'язання, що обертається на фінансовому ринку. Оскільки такі векселі незабезпечені і є інструментами цього ринку, тільки самі кредитоспроможні компанії можуть використовувати комерційний вексель як джерело короткострокового фінансування.
Принципова перевага позики під комерційний вексель як джерела короткострокового фінансування в тому, що він звичайно дешевший, ніж короткострокова комерційна позичка в комерційному банку. У залежності від зміни процентної ставки, ставка за комерційним векселем на 1-6% нижче, ніж першокласна ставка по банківських кредитах для позичальників. Для більшої частини компаній позики під комерційні векселі доповнюють банківські кредити.
Однак звичайний розвиток ринку комерційних векселів і інших фінансових ринків відбувається за рахунок банківських кредитів. Частка на ринку загального корпоративного фінансування, що задовольняється банками, постійно знижується. Замість випуску соло-векселя, деякі корпорації випускають так звані банківські комерційні векселі. У цьому випадку банк надає акредитив, що гарантує інвесторові оплату зобов'язань компанії. Якість інвестицій у цьому випадку залежить від кредитоспроможності банку, а вексель бере участь у котируваннях рейтингов их агентств. За надання акредитива банк стягує комісійну винагороду в залежності від максимальної суми кредиту, що він гарантує. Звичайно комісійний збір складає 1/8 або 1/4%. Крім того, банк часто дає кредит для використання на ринку векселів і стягує за це плату 1/8 або 1/4%.
Банківські акцепти. Для компаній, що займаються міжнародною торгівлею або збереженням і доставкою визначених, що користуються попитом товарів, прийнятним джерелом фінансування можуть бути банківські акцепти.
Запам’ятайте |
Звичайно договір укладається на 1 рік і через рік підлягає відновленню. Часто кредитна лінія відновлюється після того, як банк одержує завірений аудитором річний звіт про діяльність компанії і можливість вивчити результати цієї діяльності. Якщо закінчення періоду, за який звітує позичальник, приходиться на 31 грудня, банк може встановити інший період дії кредитної лінії - наприклад, до березня. У березні банк і компанія зустрічаються для обговорення кредитних потреб фірми в майбутньому році у світлі результатів її діяльності за минулий рік.
Обсяг кредиту базується на оцінці банком кредитоспроможності позичальника і його потреб у коштах. У залежності від зміни цих умов кредитна лінія може бути відновлена, починаючи з терміну припинення дії попередньої угоди або навіть раніше, якщо виникла необхідність змінити умови.
Кредитна лінія може оформлятися у вигляді письмової кредитної угоди клієнта з банком або бути результатом усної домовленості (звичайно в країнах з розвиненою кредитною системою). Кредитна лінія відкривається під регулярне використання. Розрізняють обумовлену (зв'язану) і необумовлену кредитні лінії. При відкритті зв 'язаної кредитної лінії банк надає можливість фірмі використовувати кошти тільки під визначені цілі. У випадку необумовленої кредитної лінії фірма може використовувати отриманий кредит на будь-які цілі.
Незважаючи на переваги для позичальника - кредитна лінія не являє собою формального зобов 'язання банку надавати кредит. Позичальника часто інформують про висновок угоди за допомогою повідомлення про те, що банк хотів би дати кредит на визначену суму.
Револьверний кредит (revolving credit) "- автоматично поновлюваний кредит (або акредитив), кредитна лінія. Юридично формалізований контракт про надання кредиту на якусь максимальну суму протягом визначеного періоду.
Якщо фінансове становище фірми не змінюється, то раніше надана їй кредитна лінія пролонгується на фіксований термін (звичайно на рік). При перегляді кредиту уточнюються наступні умови кредиту: розмір кредитної лінії, процентна ставка по кредиту й інші умови. Розмір процентної ставки - особливо важлива категорія для банку, тому що зміна процентних ставок у часі різко зростає.
Револьверний кредит на відміну від кредитної лінії являє собою юридичне зобов 'язання давати кредит у межах встановленого обсягу протягом установленого періоду. Поки зобов 'язання зберігає силу, банк повинен давати кредит, коли б позичальник не побажав, за умови, що загальна його сума не перевищить визначеного максимального розміру
Іпотечний кредит може бути отриманий від банків, що спеціалізуються на видачі довгострокових позик під заставу основних засобів або майнового комплексу підприємств у цілому ("іпотечних банків"). Підприємство, що передає в заставу своє майно, зобов'язане застрахувати його в повному обсязі на користь банку. При цьому закладене в банку майно продовжує використовуватися підприємством. В умовах різкого скорочення видачі підприємствам незабезпечених банківських позик іпотечний кредит стає основною формою довгострокового банківського кредитування.
Роллеверний кредит є одним із видів довгострокового кредиту з процентною ставкою, що періодично переглядається у зв'язку зі зміною кон'юнктури фінансового ринку. У європейській практиці перегляд процентної ставки здійснюється один раз у квартал або півріччя (в умовах високої інфляції і частої зміни дисконтної ставки центрального банку періодичність перегляду процентних ставок за кредит може бути більш частою).
Консорціумний (консорціальний) кредит. Кредитна політика банку, система встановлених нормативів кредитування або високий рівень ризику іноді не дозволяють йому повною мірою задовольнити високу потребу підприємства-клієнта в кредиті. У цьому випадку банк, що обслуговує підприємство, може залучати до кредитування свого клієнта, інші банки, тобто створюється союз банків для здійснення таких кредитних операцій, який називається консорціум. Після укладання з підприємством-клієнтом кредитного договору банк акумулює засоби інших банків і передає їх позичальнику, розподіляючи суму відсотків при обслуговуванні боргу. За організацію консорціум його кредиту ведучий (обслуговуючий клієнта) банк одержує визначену комісійну винагороду.