1.4.3. Планування валового прибутку підприємства

У фінансовій звітності подають інформацію про склад витрат підприємства за економічними елементами.

Економічний елемент — це сукупність економічно однорідних видів витрат.

Виділяють такі економічні елементи витрат:

• матеріальні витрати; витрати на оплату праці;

• відрахування на соціальні заходи; амортизація;

• інші операційні витрати.

Прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) є основним джерелом формування власних фінансових ресурсів підприємства. Тому важливо правильно обґрунтувати його величину на плановий період.

Прочитайте та законспектуйте основні положення

На підприємствах виробничої сфери застосовують три основні методи обчислення планового прибутку від реалізації продукції:

1) метод прямого розрахунку;

2) метод розрахунку прибутку за показником витрат на одну гривню реалізованої продукції;

3) економічний (аналітичний) метод.

1. Згідно з методом прямого розрахунку, планову суму прибутку обчислюють за окремими видами (асортиментом) продукції, яку виробляє підприємство. Розрахунок здійснюють на основі таких показників:

— плановий обсяг реалізації продукції за асортиментом виробів;

— планова собівартість одиниці продукції;

— планова ціна одиниці реалізованої продукції (ціна виробника) за її асортиментом.

Приклад 4.1.

Підприємство планує реалізувати 60 виробів за ціною 100 грн за одиницю (без ПДВ). Планова собівартість одного виробу — 75 грн. Визначити плановий прибуток підприємства.

Перший спосіб розрахунку планового прибутку:

плановий чистий дохід від продажу продукції:

60 х 100 = 6000 (грн);

планова собівартість реалізованої продукції:

60 х 75 = 4500 (грн);

загальна сума планового прибутку:

6000 - 4500 = 1500 (грн)

Другий спосіб розрахунку планового прибутку:

плановий прибуток на один вибір:

100 - 75 = 25 (грн);

сума планового прибутку на загальний обсяг реалізації продукції:

60 х 25 = 1500 (грн)

За належної обґрунтованості вихідних даних метод прямого розрахунку планової суми прибутку підприємства дає змогу отримати достатньо точні результати. Основними його недоліками є значна трудомісткість обчислень і збору вихідних даних.

2. Метод визначення прибутку за показником витрат на 1 гривню реалізованої продукції — це укрупнений метод, який використовують для розрахунку прибутку від реалізації продукції по підприємству загалом. Обчислення планової суми прибутку здійснюють на основі таких даних:

— собівартість одиниці продукції, реалізованої в базовому періоді;

— очікуваний загальний обсяг реалізації продукції у плановому періоді;

— очікувана зміна витрат на вартісну одиницю реалізованої продукції у плановому періоді порівняно з витратами базового періоду.

Метод обчислення прибутку на основі показника витрат на вартісну одиницю продукції менш трудомісткий, аніж метод прямого розрахунку, однак він не дає змоги визначити рівень впливу окремих чинників на зміну прибутку підприємства.

Приклад 4.2.

У базовому періоді підприємство реалізувало 50 виробів за ціною 100 грн за одиницю (без ПДВ), фактична собівартість одного виробу, реалізованого в базовому періоді, — 80 грн. Загальний плановий обсяг реалізації продукції — 6000 грн (без ПДВ). Визначити плановий прибуток підприємства, якщо планом передбачено зниження витрат на одну гривню реалізованої продукції у плановому періоді, порівняно з базовим, на 0,05 грн.

Перший спосіб розрахунку планового прибутку:

витрати на одну гривню реалізованої у звітному періоді продукції становлять:

80 / 100 = 0,8 (грн);

планові витрати на одну гривню реалізованої продукції у плано­вому періоді:

0,80 - 0,05 = 0,75 (грн);

загальна планова собівартість реалізованої продукції у плановому періоді:

6000 х 0,75 = 4500 (грн);

сума планового прибутку:

6000 - 4500 = 1500 (грн)

Другий спосіб розрахунку планового прибутку:

планові витрати на одну гривню реалізованої продукції у плано­вому періоді:

0,8 - 0,05 = 0,75 (грн);

сума планового прибутку на одну гривню реалізованої продукції у плановому періоді:

1,00 - 0,75 = 0,25 (грн);

загальна сума планового прибутку:

6000 х 0,25 = 1500 (грн)

3. Вплив окремих чинників (обсягу виробництва і реалізації продукції, собівартості продукції, ціни реалізації та рентабельності продукції тощо) на зміну планового прибутку підприємства визначають, застосовуючи економічний (аналітичний) метод. Його можна застосовувати для визначення прибутку як за порівняльною, так і за непорівняльною продукцією.

По­рівняльна продукція — це продукція, яку виробляли на підприємстві в попередньому (базовому) періоді;

непорівняльна продукція — це продукція, яку в попередньому (базовому) періоді на підприємстві не виробляли.

Розрахунок планового прибутку за порівняльною продукцією здійснюють у такій послідовності:

— визначають базовий рівень витрат і прибуток на одиницю продукції в базовому періоді;

— обчислюють собівартість продукції і прибуток планового періоду за рівнем рентабельності базового періоду;

— розраховують відсоток і суму зниження собівартості продукції та приріст прибутку від зменшення витрат на одиницю продукції, передбаченої для реалізації у плановому періоді порівняно з базовим періодом;

— оцінюють вплив окремих чинників на загальну зміну при­бутку підприємства в плановому періоді порівняно з базовим періодом.

Приклад 4.3.

Розрахувати планову суму прибутку підприємства економічним методом на основі даних, поданих у прикладі 4.2.

Порядок розрахунку планового прибутку аналітичним методом:

обсяг реалізації продукції в базовому періоді:

50 х 100 = 5000 (грн);

собівартість реалізованої продукції в базовому періоді:

50 х 80 = 4000 (грн);

прибуток у базовому періоді:

5000 - 4000 = 1000 (грн);

базовий рівень витрат реалізованої продукції:

80 / 100 = 0,8 (грн);

базовий рівень прибутку на одну гривню реалізованої продукції:

1 - 0,8 = 0,2 (грн);

собівартість продукції планового періоду за рівнем витрат базового періоду:

6000 х 0,8 = 4800 (грн);

прибуток планового періоду при рівні витрат базового періоду:

6000 - 4800 = 1200 (грн) або 4800 х 0,2 = 1200 (грн);

приріст прибутку в плановому періоді порівняно з базовим за рахунок зростання обсягу реалізації у плановому періоді:

1200 - 1000 = 200 (грн);

зниження витрат на одиницю продукції у плановому періоді порівняно з базовим (у відсотках):

0,05 /0,8 х 100 = 6,25 (%);

скорочення витрат у плановому періоді порівняно з базовим за рахунок зниження витрат на одиницю продукції:

4800 х 6,25 % / 100 = 300 (грн);

планова собівартість продукції при плановому рівні витрат:

4800 - 300 = 4500 (грн);

загальна сума прибутку в плановому періоді:

6000 - 4500 = 1500 (грн);

приріст прибутку в плановому періоді порівняно з базовим:

1500 - 1000 = 500 (грн),

у тому числі:

— за рахунок збільшення обсягу реалізації продукції — на 200 грн;

— за рахунок скорочення витрат на одну гривню реалізованої продукції — на 300 грн.

Прибуток від реалізації непорівняльної продукції розраховують за наявності необхідних даних методом прямого розрахунку або шляхом використання показника середньої рента­бельності продукції підприємства.

Приклад 4.4.

Загальна сума планової собівартості непорівняльної продукції, яку передбачено реалізувати в плановому періоді, 1000 грн, середній відсоток рентабельності продукції підприємства — 20 % . Розрахувати плановий прибуток на підставі показника середньої рентабельності.

Сума очікуваного планового прибутку від продажу непорів-няльної продукції становитиме:

1000 х 20 / 100 = 200 (грн)

При плануванні показника прибутку від реалізації продукції треба врахувати зміну прибутку в залишках готової продукції на складах. Прибуток від реалізації продукції з урахуванням зміни залишків готової продукції на складах розраховують за формулою:

Пр = Пп + Пт - Пк,

де Пр — прибуток від реалізації продукції за плановий період;

Пп — прибуток у залишках готової продукції на початок планового періоду;

Пт — прибуток у виготовленій товарній продукції за плановий період;

Пк — прибуток в очікуваних залишках готової продукції на кінець планового періоду.