- •Курсовий проект (робота)
- •2.1. Версальський мирний договір 1919 року та вирішення питання репарацій.
- •2.2. «Руське питання» на Паризькій мирній конференції.
- •2.3. Створення Ліги Націй як першої міжнародної організації з питань колективної безпеки.
- •Висновки
- •Список використаних джерел та літератури:
- •I. Джерела:
- •II. Література:
Висновки
Підсумки Першої світової війни були закріплені мирними договорами, для вироблення яких була скликана Паризька конференція. Всі найважливіші питання вирішувалися главами трьох великих держав: США (президент Вудро Вільсон), Англії (прем'єр–міністр Ллойд Джордж) і Франції (прем'єр–міністр Жорж Клемансо). Історична значущість вирішуваного завдання зумовила виділення наступних основних питань: мирне врегулювання німецької проблеми; розробка і укладення мирних договорів з колишніми союзниками Німеччини – Австрією, Угорщиною, Болгарією і Туреччиною; територіально–державне перевлаштування в Центральній, Східній і Південній Європі; визначення статусу колишніх колоній Німеччини і володінь імперії Османа; створення першої в історії людства міжнародної організації по забезпеченню миру і безпеки народів; особливе місце займало російське питання.
На Паризькій мирній конференції 1919 - 1920 років була заснована Ліга Націй. Основними завданнями Ліги Націй було збереження миру. До числа заходів, застосовуваних для збереження миру, належали скорочення і обмеження озброєнь; зобов'язання держав-членів Ліги Націй виступати проти будь-якої агресії; взаємні угоди з арбітражу, юридичного врегулювання чи здійснення спеціальних розслідувань Ради; угоди членів Ліги Націй про взаємні дії у застосуванні економічних і військових санкцій. Також на цій конференції було підписано Версальський мирний договір. Цей договір з Німеччиною разом з договорами, підписаними країнами Антанти з Австрією, Болгарією, Угорщиною та Туреччиною (Сен-Жерменський від 10 серпня 1920 року, Нейиский від 27 листопада 1919 року, Тріанонський від 4 червня 1920 року і Севрський від 10 серпня 1920 року), становить так звану Версальську систему післявоєнного устрою світу. Держави-переможниці поділили між собою німецькі колонії, однак, прагнучи замаскувати цинічний переділ світу, творці Версальської системи ввели систему «мандатів», тобто формально колишньою колонією держава-мандатарій управляла за дорученням Ліги Націй. Що стосується «руського питання», то на Паризькій мирній конференції, незважаючи на те, що Росія не була представлена на мирній конференції, воно займало в її роботі першорядне місце і часом навіть відтісняло на другий план її основну проблему – німецьку. Серед головних рішень слід зазначити: передачу Бессарабії Румунії, а Східної Галичини – Польщі; надання статусу автономій країнам Прибалтики та права самостійно входити у відносини з союзниками по Антанті та інші.
Версальсько-вашингтонська система мирного врегулювання була встановлена державами переможцями, головним чином Великобританією, Францією, США і Японією, після Першої світової війни. Основу цієї системи становили Версальський мирний договір та пов'язані з ним договори з колишніми союзниками Німеччини та угоди, укладені на Вашингтонській конференції 1921 – 22 років. Європейська (Версальська) частина цієї системи в значній мірі була сформована під впливом політичних і військово-стратегічних міркувань країн-переможниць у Першій світовій війні (головним чином, Великобританії, Франції, США і Японії) при ігноруванні інтересів переможених і новостворених країн (Австрії, Угорщини, Югославії, Чехословаччини, Польщі, Фінляндії, Латвії, Литви, Естонії), що робило цю структуру вразливою з-за вимог її перетворення і не сприяло довготривалої стабільності в світових справах.
