5.2. Основний етап.

Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, облік і оцінка результатів, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність проведення досліджень.

1. Викладач демонструє під мікроскопом готові мазки препаратів, вібріонів. Студенти замальовують їх у протокол і записують результати дослідження.

2. Студенти самостійно вивчають ативну рухливість досліджуваних мікроорганізмів методом роздавленої краплі.

3. Викладач демонструє зразки поживних середовищ, які використовуються при холері, ферментативні властивості вібріонів за Хейбергом, диференціальні тести біоварів вібріонів ( дія бактеріофагів, поліміксину, гемоліз та гемаглютинація ). Фіксують все в протоколі.

4. Студенти самостійно проводять реакцію аглютинації з О-I, Огава та Інаба діагностичними сироватками. Схему постановки та результат досліду заносять до протоколу.

5. Студенти вивчають препарати, які використовуються для діагностики і специфічній профілактиці холери.

6. Додатки:

Додаток 1. Матеріали для самоконтролю студентів.

• Історія відкриття та вивчення холерних вібріонів. Роль відчизняних учених.

• Біологічні властивості холерного вібріона. Класифікація.

• Патогенез і особливості клінічного перебігу холери. Роль і властивості токсинів і ферментів патогенності.

• Механіз порушення водно-електролітного обміну при холері. Холероген.

• Імунобіологічні властивості холери.

• Методи мікроскопічної діагностики, їх оцінка.

• Культуральні особливості збудника холери, як основа бактеріологічної діагностики захворювання.

• Критерії диференціації холерного вібріона від холероподібних і біоварів холерного вібріона.

• НАГ та парагемолітичні вібріони, властивості і роль в патології людини.

• Принципи специфічної профілактики холери, оцінка препаратів.

Додаток 2.

Ситуаційні задачі

1. В лабараторії особливо небезпечних інфекцій з випорожнень хворого С. з діагнозом ,,гострий гастроентерит” на лужному МПА і лактозно-сахарозному середовищі виділена чиста культура бактерій, яка являє собою грамнегативні, злегка зігнуті палички, рухливі, які ферментують сахарозу і манозу з утворенням кислоти і аглютинуються О-I холерною сироваткою.

Завдання :

А. Чи можна на підставі цих данних поставити бактеріологічний діагноз? Якщо можна, то який?

Б. За допомогою яких тестів можна визначити біовар виділеної культури та її серовар?

В. Чи існують прискорені методи лабараторної діагностики цього іфекційного захворювання, які можна було б визначити за епідеміологічними показниками?

2. В лабараторії особливо небезпечних інфекцій міста Н. з блювотних мас хворого С., який поступив з діагнозом ,,холера,” виділена культура бактерій, яка являє собою – грамнегативну, злегка зігнуту, рухливу паличку. При рості на середовищі Ресселя ( лактозно-сахарозне середовище ), змінився колір нижньої частини пробірки – стовпчик без газоутворення, на кольоровому ряді Гіса, який складається з сахарози, манози і арабінози, відсутня ферметація арабінози, а сахарозу і манозу мікроорганізми ферментують з утворенням кислоти; спостерігалась чітка аглютинація з О-I холерною сироваткою, а також має місце гемоліз еритроцитів барана.

Завдання :

А. Яким дослідженням треба доповнити ідентифікацію культури, щоб визначити біовар?

Б. Дайте повну назву виділеної культури на латинській мові з зазначенням біоварів, патогенних для людини.

В. До якої групи за класифікацією Хейберга відноситься цей вид мікроорганізмів?

3. До інфекційного відділення лікарні поступив хворий з профузним поносом. Випорожнення спочатку мали колір і запах калу, а потім стали білувато-водянистими і нагадували рисовий відвар. Пізніше приєдналась блювота фонтаном без нудоти. У лабораторію по діагностиці особливо небезпечних інфекцій були направлені блювотні і фекальні маси цього хворого. При бактеріоскопічному дослідженні у мазках знайдено велику кількість грам негативних, злегка зігнутих паличок. Ці мікроби утворюють скупчення, які нагадують ,,зграйки риб.” Вивчення нативних мазків свідчить про рухомість бактерій.

Завдання :

А. Які мікроорганізми знайдені в досліджуваному матеріалі?

Б. За який час потрібно провести бактеріологічне дослідження, щоб виділити та ідентифікувати знайдені мікроорганізми.

В. На підставі цих результатів бактеріологічного дослідження можна зробити попередній висновок і через який час?