Тема 23

^{Захворювання артерій нижніх кінцівок. Обл}iтеруючий атеросклероз. Ендартерiїт. Діабетична ангіопатія. Етіологія. Класифікація. Клініка. Діагностика. Диференціальна діагностика. Методи лiкування.

^{Тема 24}

Гостра ішемія кінцівок. Класифікація, клінічні стадії перебігу. Діагностика. Диференціальна діагностика. Методи лiкування.

^Абдомiнальний iшемiчний синдром. Етіологія. Класифікація. Клiнiчнi варiанти перебiгу. Дiагностика. Диференцiальна дiагностика. Ускладнення. Методи консервативного та хірургічного лiкування. Профiлактика.

^{Тема 25}

Варикозна хвороба вен нижніх кінцівок. Класифікація. Дiагностика. Диференцiальна дiагностика. Ускладнення. Спеціальні методи дослідження. Методи хірургічного лiкування.

Тема 26

^{Гострі та хронічні тромбози магістральних вен. Етіологія. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Методи консервативного і хірургічного лікування}

Післятромбофлебiтичний синдром. Етіологія. Класифiкацiя. Дiагностика. Методи консервативного та хірургічного лiкування.

Лімфадема.

Тема 27

^{Тромбоемболія легеневої артеріЇ. Етіологія. Клініка. Діагностика. Лікування. Способи профілактики.}

Структура залікового кредиту – модулю 2

^{ТОРАКАЛЬНА, СЕРЦЕВО-СУДИННА, ЕНДОКРИННА ХІРУРГІЯ}

(Лікувальна справа, Медико-профілактична справа)

Тематичний план лекцій модулю 2. (5 рік навчання)

№	Тема	Кількість годин
1	Хірургічні захворювання органів дихальної системи	2
2	Захворювання стравоходу	2
3	Захворювання артерій нижніх кінцівок	2
4	Фіброзно-кістозні захворювання молочної залози	2
5	Захворювання вен нижніх кінцівок	2
	Разом	1 0

Змістовний модуль3. ГРУДНА, СЕРЦЕВА, ЕНДОКРИННА ХІРУРГІЯ
	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	СРС
16.17.Хірургічна патологія дихальної системи	2	12,5	11
18.19Хірургічна патологія серця		12,5	11
20.Захворювання межистiння	2	6,25	11
21.Хірургічна ендокринологія		6,25	7
22Захворювання молочної залози	2	6,25	7
Змістовий модуль 4. СУДИННА ХIРУРГIЯ
23.24.Хірургічна патологія артеріальної системи	2	18,75	15
26.27. Хірургічна патологія венозної та лімфатичної систем	2	12,5	8
Індивідуальна самостійна робота студентів			5
Підсумковий модульний контроль:у тому числі		4	5
РАЗОМ ГОДИН 165 год. 6,0 кредитів	10	75	80

Тематичний план практичних занять модулю 2. (5 рік навчання)

МОДУЛЬ 2
Змістовий модуль 3. ГРУДНА, СЕРЦЕВА, ЕНДОКРИННА ХІРУРГІЯ
1	Травма грудної клiтки. Клініка. Класифiкацiя. Діагностика. диференцiальна дiагностика. Перша лiкарська допомога. Лікувальна тактика.	6,25
2	Гнiйнi захворювання легень та плеври. Абсцес, гангрена легень. Бронхоектатична хвороба. Гостра i хронiчна емпiєма плеври. Пiопневмоторакс. Етіологія. Особливостi клiнiчного перебiгу. Діагностика. Диференцiальна дiагностика. Методи консервативного та хiрургiчного лiкування.	6,25
3	Вроджені та набутi вади серця. Етіологія. Класифiкацiя. Клініка. Дiагностика. Диференційна діагностика. Показання до хiрургiчного лiкування. Методи оперативних втручань.	6,25
4	Iшемiчна хвороба серця. Інфаркт мiокарда, аневризма серця. Етіологія. Клініка. Дiагностика. Показання до хiрургiчного лiкування. Методи оперативних втручань.	6,25
5	Захворювання межистіння. Опіки стравоходу. Кардіоспазм. Кардіостеноз. Дивертикули стравоходу. Стравохід Баретта. Класифiкацiя. Дiагностика. Диференцiальна дiагностика. Методи консервативного та хiрургiчного лiкування.	6,25
6	Еутириоїдний і токсичиій зоб. Етіологія. Патогенез. Класифiкацiя. Спецiальнi методи дослiдження. Дiагностика. Диференцiальна дiагностика. Методи лiкування, передопераційна підготовка	6,25
7	Захворювання молочної залози. Етіологія, фактори ризику. Класифікація. Клініка. Діагностика. Диференціальна діагностика. Методи лікування.	6,25
Змістовий модуль 4. СУДИННА ХІРУРГІЯ
8	Захворювання артерій нижніх кінцівок. Облiтеруючий атеросклероз. Ендартерiїт. Діабетична ангіопатія. Етіологія. Класифікація. Клініка. Діагностика. Диференціальна діагностика. Методи лiкування.	6,25
9	Гостра ішемія кінцівок. Класифікація, клінічні стадії перебігу. Діагностика. Диференціальна діагностика. Методи лiкування. Абдомiнальний iшемiчний синдром. Етіологія. Класифікація. Клiнiчнi варiанти перебiгу. Дiагностика. Диференцiальна дiагностика. Ускладнення. Методи консервативного та хірургічного лiкування. Профiлактика.	6,25
10	Варикозна хвороба вен нижніх. Класифікація. Дiагностика. Диференцiальна дiагностика. Ускладнення. Спеціальні методи дослідження. Методи хірургічного лiкування.	6,25
11	Гострі та хронічні тромбози магістральних вен. Етіологія. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Методи консервативного і хірургічного лікування Післятромбофлебiтичний синдром. Етіологія. Класифiкацiя. Дiагностика. Методи консервативного та хірургічного лiкування. Лімфадема.	6,25
12	Тромбоемболія легеневої артеріЇ. Етіологія. Клініка. Діагностика. Лікування. Способи профілактики. Підсумковий модульний контроль.	6,25
ВСЬОГО		75 годин

Види самостійної роботи студентів (СРС) та її контроль в модулю 2.

з.п.	ТЕМА	Кількість годин	Вид контролю
1.	Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок	30	Поточний контроль на практичних заняттях
2.	Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять: Діабетична стопа Сучасні методи стентування судин Ендоскопічне аорто-коронарне шунтування Алотрансплантанти в судинній хірургії Лазерна хірургія в ангіології	40	Підсумковий модульний контроль
3.	Індивідуальна самостійна робота студентів за однією з тем за вибором: Огляд наукової літератури за вибором	5	Поточний контроль на практичних заняттях
4.	Підготовка до підсумкового модульного контролю	5	Підсумковий модульний контроль
РАЗОМ		80

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ в модулю 2.

№ за порядком	Модуль 2 (поточна навчальна діяльність)	Максимальна кількість балів
Змістовий модуль 3
	Тема 16	10
	Тема 17	10
	Тема 18	10
	Тема 19	10
	Тема 20	10
	Тема 21	10
	Тема 22	10
Змістовий модуль 4
	Тема 23	10
	Тема 24	10
	Тема 25	10
	Тема 26	10
	Тема 27	10
	Разом змістові модулі	120
Підсумковий модульний контроль, в тому числі:			80
РАЗОМ сума балів			200

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ в модулю 2.

Вага кожної теми в модулі однакова. При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: “5” – 10 балів, “4” – 8 балів, “3” – 6 балів “2” – 2 бали.

Поточна навчальна діяльність студента: максимальна кількість балів – 120 = 11 тем х 10 балів + індивідуальна робота при її успішному виконанні та захисті - 8-10 балів (кількість балів за різні види індивідуальної самостійної роботи студента (СРС) залежить від її обсягу і значимості); мінімальна кількість балів – 72 = 12 тем х 6 балів.

Підсумковий модульний контроль; максимальна кількість балів– 80, мінімальна - 50

фОРМИ КОНТРОЛЮ

Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та Інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (2005)

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) складає 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів (60%), за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів (40%).

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей з кожної теми. При оцінюванні навчальної діяльності студентів надаємо перевагу стандартизованим методам контролю: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних.

Оцінювання поточної навчальної діяльності:

Вага кожної теми в межах одного змістовного модулю є однаковою. Система оцінки поточної навчальної діяльності студентів наступна.

1. При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студента оцінюємо за 4-ох бальною традиційною шкалою: „5”(відмінно) - 8 балів, „4”(добре)- 6 балів, „3”(задовільно) - 4 бали, „2”(незадовільно) - 1 бал.

• Оцінку „5” (відмінно) - 8 балів студент отримує якщо глибоко і надійно засвоїв програмний матеріал, вичерпно, послідовно, грамотно та методично його викладає, у відповіді якого тісно пов’язані теорія з практикою. При цьому, студент не вагається з відповіддю при видозміні завдання, вільно справляється з задачами та питаннями другого та третього рівня оцінки знань, виявляє знайомство з монографічною літературою, вірно обгрунтовує прийняте рішення, володіє елементами лікарської техніки, різносторонніми навиками та прийомами виконання практичних робіт. Практичні навички виконує без помилок, вміє в практичній діяльності використовувати набуті знання.

• Оцінку „4” (добре) – 6 балів студент отримує, коли твердо знає програмний матеріал, грамотно та за суттю викладє його, не допускає істотних неточностей у відповідях на запитання та виконанні необхідних практичних навичок.

• Оцінку „3” (задовільно)- 4 бали виставляють студенту який має знання лише основного матеріалу, але не засвоїв його деталей, допускає неточності, недостатньо правильні формулювання, порушення послідовності викладення матеріалу, зазнає труднощів у виконанні практичних робіт або виконує їх з істотними помилками, з помилками вирішує ситуаційні задачі третього рівня контролю знань.

• Оцінку „2” (незадовільно)- 1 бал виставляють студенту, який не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки, невпевнено виконує практичні роботи, не вирішує завдання ІІ-ІІІ рівня контролю знань.

2. Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля дорівнює 120 балам. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “5”, на кількість тем у модулі з урахуванням балів отриманих за індивідуальну самостійну роботу.

3. Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля дорівнює 60 балам. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «3» та оцінці «2», на кількість тем у модулі.

Оцінювання індивідуальної самостійної роботи студентів (індивідуальних завдань):

Кількість балів за різні види індивідуальної самостійної роботи студента (СРС) залежить від її обсягу і значимості, але не більше 8 балів. Ці бали додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

Оцінювання самостійної роботи:

Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.

Оцінювання тем, які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюється під час підсумкового модульного контролю.

Підсумковий модульний контроль:

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового модульного контролю має бути стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки. Конкретні форми підсумкового модульного контролю визначаються у робочій навчальній програмі.

Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю дорівнює 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Оцінювання дисципліни:

Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зарахований модуль з дисципліни та підсумковий модульний контроль.

Оцінка з дисципліни виставляється як сума оцінки з модулю та підсумкового заняття.

Заохочувальні бали можуть додаватися до кількості балів з дисципліни студентам, які мають наукові публікації або зайняли призові місця за участь у олімпіаді з дисципліни серед ВНЗ України та інше. За таких обставин загальна кількість балів не повинна перевершувати 200.

Оцінка ЕСТS	Статистичний показник
А	Найкращі 10% студентів
В	Наступні 25% студентів
С	Наступні 30% студентів
D	Наступні 25% студентів
E	Останні 10% студентів

Оцінка ЕСТS	Оцінка за 4-ри бальною шкалою
А	“5”
В, С	“4”
D, E	“3”
FX, F	“2”

Конвертація кількості балів з дисципліни у оцінки за шкалами ЕСТS та 4-ри бальною (традиційною):

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕСТS таким чином:

Відсоток студентів визначається на виборці для студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

Кількість балів з дисципліни, які нараховані студентам, конвертується у 4 бальну шкалу таким чином:

Оцінка з дисципліни FX, F (“2”) виставляється студентам, яким не зараховано модуль з дисципліни після завершення його вивчення.

Оцінка FX (“2”) виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали підсумковий модульний контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю не більше 2 (двох) разів за графіком, затвердженим навчальною частиною.

Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму з модулю або не набрали за поточну навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів), мають пройти повторне навчання з модуля. Рішення приймається керівництвом ВНЗ відповідно до нормативних документів, затвердженим в установленому порядку.

Конвертація балів з дисципліни за шкалою ЕСТS в оцінки традиційної чотирибальної шкали:

Бали з дисципліни	Оцінка за 4-х бальною шкалою
Від 170 до 200 балів	5
Від 140 до 159 балів	4
Від 139 до 60 балів	3
Менше 60 балів	2

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК

до модулю №2 «Грудна, серцево-судинна, ендокринна хірургія»

1. Студент повинен вміти:

1. Збирати і оцінювати дані про пацієнта (скарги, анамнез захворювання, анамнез життя (в тому числі професійний та страховий).

2. Проводити обстеження хворого (оцінювати загальний стан та зовнішній вигляд пацієнта; проводити фізикальне обстеження для оцінки стану серцево-судинної, дихальної, травної, сечостатевої, ендокринної, нервової систем та опорно-рухового апарату).

3. Виявляти типові симптоми та клінічну картину.

4. Виявляти ускладнення та невідкладні стани.

5. Надавати невідкладну допомогу.

6. Призначати програму обстеження.

7. Оцінювати та інтерпретувати дані лабораторних та інструментальних досліджень

8. Проводити диференційну діагностику і обгрунтовувати діагноз на підставі аналізу скарг, анамнезу, клінічної симптоматики, даних лабораторних та інструментальних досліджень.

9. Визначати лікувальну тактику.

10. Визначати показання та протипоказання до лікування (оперативного чи консервативного).

11. Обгрунтовувати термін, спосіб та обсяг оперативного лікування.

12. Призначати передопераційну підготовку.

13. Призначити консервативне лікування (виписати рецепт на лікарські препарати).

при наступних захворюваннях:

• Травма грудної клітки

• Відкритий пневмоторакс

• Закритий пневмоторакс

• Клапанний пневмоторакс

• Гідроторакс

• Гідропневмоторакс

• Абсцес легень

• Гангрена легень

• Гостра емпiєма плеври

• Хронiчна емпiєма плеври

• Пiопневмоторакс

• Вроджені вади серця

• Набутi вади серця

• Iшемiчна хвороба серця

• Інфаркт міокарда

• Аневризма серця

• Захворювання межистіння

• Опіки стравоходу

• Кардіоспазм

• Кардіостеноз

• Дивертикули стравоходу

• Стравохід Баретта

• Еутириоїдний зоб

• Токсичий зоб

• Фіброзно-кистозні захворювання молочної залози

• Мастит

• Облiтеруючий атеросклероз

• Ендартерiїт

• Діабетична ангіопатія

• Гостра ішемія кінцівок

• Абдомiнальний iшемiчний синдром

• Варикозна хвороба вен нижніх кінцівок

• Гострі тромбози магістральних вен

• Хронічні тромбози магістральних вен

• Післятромбофлебiтичний синдром

• Лімфадема