- •Робоча навчальна програма
- •Структура робочої навчальної програми з дисципліни «хірургія»
- •Пояснювальна записка.
- •Модуль 2
- •Тема 16:
- •Тема 23
- •Тематичний план практичних занять модулю 2. (5 рік навчання)
- •2. Студент повинен оволодіти:
- •4.8. Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю. Модуль 2. Торакальна, серцево-судинна, ендокринна хірургія
|
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ
«Затверджую» «Рекомендовано»
Проректор з науково- на методичній нараді
Педагогічної роботи кафедри хірургії № 1 В.о. завідувача кафедр
професор ______________
О.П.Яворовський
професор М.Д.Кучер
«______» «______________» 20__ р. ____________________
«____»__________ 20__р.
Робоча навчальна програма
з дисципліни ХІРУРГІЯ (5 рік навчання)
розроблена на підставі типової навчальної програми 2008 року
Затверджено на засіданні циклової методичної комісії з хірургічних дисциплін
№ ____ «____»____________ 20__ року.
Голова ЦМК з хірургії _________________________ проф..А.О.Бурка
Київ
Структура робочої навчальної програми з дисципліни «хірургія»
Пояснювальна записка.
«Хірургія» - клінічна дисципліна, яка вивчає особливості етіопатогенезу, клініки, діагностики захворювань, основним методом лікування яких є оперативне втручання.
Для вивчення хірургії використовуються наступні дисципліни міжпредметної інтеграції: анатомія людини, топографічна анатомія, оперативна хірургія, загальна хірургія, патанатомія, фізіологія, патфізіологія, біохімія, фармакологія.
Складовими робочої навчальної програми є модуль, змістовні модулі, теми.
Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу. Обсяг навачального навантаження студентів викладено у кредитах ECTS – залікових кредитах, які зараховуються студентам за умови успішного засвоєння ними відповідного модулю.
Складовими навчальної діяльності студентів згідно з планом є:
а) лекції;
б) практичні заняття;
в) самостійна робота студентів (СРС), в організації якої значну роль відіграють консультації викладачів кафедр.
Тематичні плани лекцій, практичних занять, СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістовних модулів. Теми лекційного курсу розкривають проблеми та новітні питання відповідних розділів дисципліни.
Практичні заняття передбачають:
курацію хворих;
дослідження хворих з хірургічною патологією;
дослідження функціонального стану життєво важливих органів і систем пацієнтів;
практичне використання хірургічних методів діагностики та лікування;
вирішення клінічних ситуаційних задач і тестів;
оволодіння елементами лікарської техніки на, муляжах, під час обстеження хворих;
оволодіння навичками техніки виконання оперативних втручань невеликого обсягу та роботу у перев’язувальній;
Структура дисципліни для студентів 5 року навчання
Структура навчальної дисцмпліни |
Кількість годин, з них |
Вид контролю | |||||
Разом |
Аудиторних |
СРС |
| ||||
Лекцій |
Практичних |
| |||||
Модуль «Торакальна, серцево-судинна, ендокринна хірургія» |
165 год (6,0 кредити) |
10 год |
75 год |
80 год |
Поточний, Підсумковий (4 години) | ||
Змістовні модулі | |||||||
| |||||||
|
Методика проведення практичного заняття.
Практичне заняття планується проводити у вигляді клінічних розборів хворих безпосередньо „біля ліжка”, у перев’язувальній, операційній, діагностичних кабінетах з залученням лікарів-інтернів, клінічних-ординаторів, аспірантів. Обговорення результатів обстеження хворого, навчальною групою під керівництвом викладача щодо правильності встановленого діагнозу, обсягу призначеного обстеження, лікувальної тактики та ін. Передбачається ведення студентами щоденника у режимі „робочого зошита” з фіксацією формульованих діагнозів, планів обстеження та лікування хворого, виконаних маніпуляцій.
Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями та під час індивідуальної роботи викладача зі студентами.
Кафедра використовує наступні методи визначення рівня підготовки студентів:
відповіді на контрольні питання;
комп’ютерні та паперові тести;
розвязування клінічних ситуаційних задач;
інтерпретація та оцінка результатів клініко-лабораторних, інструментальних обстежень;
контроль оволодіння практичними навичками та елементам лікарської техніки під час курації хворого.
Підсумковий контроль засвоєння модулів здійснюється по їх завершенню на підсумкових контрольних заняттях.
Оцінка успішності студентів з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння окремих змістовних модулів і має визначені за системою ECTS та традиційною шкалою бали.