
- •Дифтерія.
- •1. Актуальність.
- •2.1. Студент повинен мати уявлення (ознайомитися): а-1
- •2.2.Студент повинен знати: а-2
- •3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.
- •3.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •3.2. Структурно-логічна схема змісту теми заняття
- •3.3 Рекомендована література
- •3.4. Матеріали для самоконтролю
- •3.4.1. Питання для самоконтролю α - 2
- •3.4.2. Тести для самоконтролю Вибрати правильні відповіді: формат а
- •Варіанти правильних відповідей
- •3.4.3. Задачі для самоконтролю
- •1. Попередній діагноз 2. План обстеження 3. План лікування
- •1. Попередній діагноз 2. План обстеження 3. План лікування
- •Диференціальна діагностика стенозу гортані
- •Визначте клінічні симптоми, які характерні для захворювань, що перебігають з ураженням мигдаликів
- •Диференціальна діагностика з іншими захворюваннями
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи
- •4.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:
- •4.2. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики дифтерії.
- •5. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи. Тематика удрс та ндрс:
- •6. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів Орієнтовна карта для організації самостійної роботи студентів з навчальною літературою.
3.3 Рекомендована література
Основна:
Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров”я, 2001. – Т.1 –с. 322-380.
Інфекційні хвороби у загальній практиці та сімейній медицині/За ред.Андрейчина М.А. – Тернопіль: «Укрмедкнига», 2007
Інфекційні хвороби/За ред. Тітова М.Б. – Київ: Вища школа,1995. – с.55-70.
Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В. –Санкт-Петербург: Фолиант,2003.- с. 21-38.
Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – Ростов н/Д.: Феникс, 2001. – 959 с.
Шувалова Е.И., Осипова Г.И., Змушко Е.И. Ошибки в диагностике инфекционных болезней – Москва »Медицина», 2001.- 223 с.
Допоміжна:
1.Гавришева Н.А., Антонова Т.В. Инфекционный процесс. Клинические и патофизиологические аспекты. – СПб.: Специальная литература, 1999. – 255 с.
2.Иммунология инфекционного процесса: Руководство для врачей/Под ред. Покровского В.И., Гордиенко С.П., Литвинова В.И. – М.: РАМН, 1994. – 305 с.
3. Клинико-лабораторная диагностика инфекционных болезней: Руководство для врачей. – СПб.:Фолиант,2001. –384 с.
3.4. Матеріали для самоконтролю
3.4.1. Питання для самоконтролю α - 2
Характеристика збудника дифтерії.
Джерело, механізм, шляхи передачі при дифтерії.
Характер імунітету при дифтерії.
Які органи уражаються при дифтерії?
Класифікація дифтерії.
Що таке комбінована дифтерія, навести приклад.
Класифікація дифтерійного крупа.
При яких захворюваннях буває несправжній круп. Його відмінності від справжнього.
Особливості плівок при дифтерії гортані.
При яких інфекційних захворюваннях, крім дифтерії та ангіни буває ураження мигдаликів.
Назвати основні фактори агресії дифтерійної палочки.
Назвати стабільні типи збудника дифтерії.
Основні ланки патогенезу дифтерії.
Механізм утворення специфічних плівок при дифтерії.
Клініка загальноінтоксикаційного синдрому при дифтерії.
Клініка локалізованої плівчатої дифтерії мигдаликів.
Характерні зміни в ротоглотці у хворих при локалізованій дифтерії мигдаликів та лакунарній ангіні.Вказати зміни.
Особливості перебігу дифтерії гортані.
Зміни в ротоглотці при острівцевій дифтерії мигдаликів.
Специфічна лабораторна діагностика дифтерії.
Неспецифічнілабораторні дослідженняпри дифтерії.
Перерахувати ускладнення, що можуть виникнути при дифтерії.
Специфічні ускладнення при дифтерії.
Причини смерті при дифтерії.
Принципи лікування дифтерії.
Етіотропна терапія дифтерії.
Характеристика невідкладних станів при дифтерії.
Правила введення протидифтерійної сироватки.
Профілактика дифтерії.
Які протиепідемічні заходи проводяться в осередку дифтерії?
3.4.2. Тести для самоконтролю Вибрати правильні відповіді: формат а
Варіант 1
Збудник дифтерії належить до
вірусів
внутришньоклитинних паразитів
грамнегативних бактерій
грампозитивних бактерій
анаеробів
Епітелій мигдаликів є
одношаровим пласким
багатошаровим пласким
циліндричним
миготливим
багатошаровим ороговілим
Генез пiзнiх дифтерiйних мiокардитiв пов′язаний з дією:
токсину
гістаміну
коринебактерій
аутоантитіл
метаболічних чинників
Для дифтерійного міокардиту характерні:
різкий біль за грудниною, блювання
зниження вольтажу зубців на ЕКГ, тахікардія
тахікардія, підвищення артеріального тиску
брадикардія, збільшення вольтажу зубців на ЕКГ,
гіперемія обличчя, посилення пульсації каротид
Механізм зараження при дифтерiї:
повiтряно-крапельний
статевий
трансмісивний
фекально-оральний
парентеральний
Доза протидифтерiйної сироватки за умови задовiльного стану хворого на дифтерію:
20 - 30 тис. МО
50 - 70 тис. МО
30 - 40 тис. МО
10 - 20 тис. МО
5 -10 тис. МО
Провідна причина смерті при дифтерії гортані
асфіксія
інфекцiйно-токсичний шок
мiокардит
полiневрит
гіповолемічний шок
Кратнiсть введення протидифтерiйної сироватки при неефективностi першої дози:
2 рази через 24 год.
3 рази через 24 та 48 год.
2 рази через 8 та 24 год.
5 разів кожні 12 год.
1 раз через 8 - 12 год.
При комбінованій формі дифтерії наліт виявляється:
на мигдаликах та піднебінні
на мигдаликах, дужках та язичку
на слизовій гортані
на мигдаликах
на мигдаликах, слизовій гортані та/або носу
Ефективність лікування дифтерії в першу чергу визначається раннім призначенням:
антибiотикотерапії
патогенетичної терапiї
протидифтерiйної сироватки
антибiотиків та протидифтерiйної сироватки
антибiотиків та патогенетичної терапiї