
- •1. Актуальність теми:
- •2. Учбові цільові заняття:
- •2.1.Студент повинен мати уявлення (ознайомитися): a-1
- •2.2. Студент повинен знати: а-2
- •2.3. Студент повинен вміти: а-3
- •3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи:
- •3.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •3.2 Структурно-логічна схема змісту заняття.
- •Внутріутробне уражен-ня плода
- •Виділення збудника
- •Формування імунних реакцій. Імунітет типоспецифічний або перехресний.
- •Ускладнення
- •Перикардит
- •Серозний менінгит
- •Енцефаліт
- •Діагнос-тика
- •Вірусологічне
- •Серологічне (до 4-5 дня і після 14 дня): рн з еталонними штамами, рзк, ртга, реакцію преципітації в гелі.
- •Лікування
- •Етіотропного немає
- •Іг в тяжких випадках
- •Патогенетичне, симптоматичне
- •Профілак- тика
- •Специфічної немає
- •У вогнищі – як при інфекціях з повітряно-краплинним і фекально-оральним механізмом передачі.
- •Ізоляція 14 днів
- •3.4. Матеріали для самоконтролю
- •3.4.1 Контрольні питання
- •3.4.2. Тести для самоконтролю Тести формату а Вибрати правильні відповіді:
- •Еталони правильних відповідей:
- •3.4.3. Задачі для самоконтролю
- •Клінічні особливості ентеровірусної інфекції
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.
- •4.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:
- •4.2. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики на ентеровірусні хвороби та поліомієліт
- •5. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи.
3.2 Структурно-логічна схема змісту заняття.
ЕНТЕРОВІРУСНІ
ХВОРОБИ
(ENTEROVIROSIS)
Збудники ентеровірусних
хвороб — неполіоміелітні
віруси. Кишкові віруси відносяться до
пикорнавірусів (сімейство Picornaviridae,
рід Enterovirus). Існує
23 серотипи вірусу Коксаки А, 6 серотипів
Коксаки В, 32 серотипи вірусів ECHO
і ще 5 ентеровірусів людини (ентеровіруси
68—72 типів).
етіологія
епідеміо-
логія
Джерело - тільки людина.
Механізм передачі - повітряно-краплинний
(від хворих) і фекально-оральний (від
вирусоносїїв)
Поширено - повсюдно. Сезонність - кінець
літа і початок осені. Переважно діти і
особи молодого віку. Зустрічається -
спорадично, спалахами (частіше в дитячих
колективах) і у вигляді крупних епідемій,
що вражають низку країн.
морфологічна
зміна тканин
патогенез
у
вагітних Внутріутробне уражен-ня плода
Виділення збудника
Формування імунних реакцій. Імунітет типоспецифічний або перехресний.
клініка
(маніфестна
або інапаранта
форма)
мієлітУскладнення
Перикардит
Серозний менінгит
Енцефаліт
Діагнос-тика
Вірусологічне
Серологічне (до 4-5 дня і після 14 дня): рн з еталонними штамами, рзк, ртга, реакцію преципітації в гелі.
Лікування
Етіотропного немає
Іг в тяжких випадках
Патогенетичне, симптоматичне
Профілак- тика
Специфічної немає
У вогнищі – як при інфекціях з повітряно-краплинним і фекально-оральним механізмом передачі.
Ізоляція 14 днів
3.3. Література
Основна:
Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров”я, 2001. – Т.1 –с. 691-700.
Руководство по инфекционным болезням / Под ред. Лобзина Ю.В. – Санкт-Петербург: Фолиант, 2000.- с. 302-307.
Шувалова Е.П., Белозеров Е.С., Беляева Т.В., Змушко Е.И. Инфекционные болезни. – Ростов н/Д.: Феникс, 2001. – 959 с.
Избранные вопросы терапии инфекционных больных/ под ред. Лобзина Ю.В. – Санкт-Петербург: Фолиант, 2005. – 751-760 с.
Допоміжна:
Гавришева Н.А., Антонова Т.В. Инфекционный процесс. Клинические и патофизиологические аспекты. – СПб.: Специальная литература, 1999. – 255 с.
Иммунология инфекционного процесса: Руководство для врачей/Под ред. Покровского В.И., Гордиенко С.П., Литвинова В.И. – М.: РАМН, 1994. – 305 с.
Клинико-лабораторная диагностика инфекционных болезней: Руководство для врачей. – СПб.:Фолиант, 2001. –384 с.
3.4. Матеріали для самоконтролю
3.4.1 Контрольні питання
До якої групи інфекційних хвороб за джерелами інфекції належать ентеровірусні інфекції?
Шляхи передачі ентеровірусних інфекцій.
Етіологія ентеровірусних інфекцій.
Стадії патогенезу ентеровірусних захворювань.
Морфологічні зміни в органах-мішенях.
У яких органах локалізується патологічний процес при ентеровірусних захворюваннях?
Форми клінічного перебігу ентеровірусних захворювань.
Основні симптоми ентеровірусних захворювань.
Опорні симптоми ентеровірусних захворювань.
Характеристика висипу у хворих ентеровірусними захворюваннями.
Тип діареї при ентеровірусних захворюваннях.
Клінічні прояви ускладнень при ентеровірусних захворюваннях.
Особливості поразки серця при ентеровірусних захворюваннях.
Особливості поразки нервової системи при ентеровірусних захворюваннях.
Особливості поразки очей при ентеровірусних захворюваннях.
Особливості поразки ротоглотки при ентеровірусних захворюваннях.
Основні причини летальності і інвалідизації при ентеровірусних захворюваннях.
Патогенез ускладнень при ентеровірусних захворюваннях.
Гемограма хворого ентеровірусними інфекціями.
Показники ліквору при ураженні ЦНС.
План обстеження хворого з підозрою на ентеровірусні захворювання.
Методи специфічної діагностики ентеровірусних захворювань.
Оптимальні терміни збору матеріалу для діагностики ентеровірусних захворювань.
Принципи терапії ентеровірусних захворювань.
Патогенетична терапія ентеровірусних інфекцій.
Пінципи лікування ускладнень з боку нервової системи при ентеровірусних захворюваннях.
Принципи застосування гіперімунного імуноглобуліну при ентеровірусних захворюваннях.
Принципи застосування ГК при ентеровірусних захворюваннях.
Правила виписки реконвалесцентів із стаціонару.
Профілактичні заходи у вогнищі при ентеровірусних захворюваннях.
Шляхи передачі поліомієліту.
Стадії патогенезу поліомієліту.
Класифікація клінічних форм поліомієліту
Клінічна картина основних клінічних форм поліомієліту.
Ускладнення поліомієліту.
План обстеження хворого на поліомієліт.
Методи специфічної діагностики поліомієліту. Інтерпретація результатів обстеження хворого.
Принципи лікування хворого на поліомієліт.
Лікування ускладнень поліомієліту.
Правила виписки реконвалесцентів із стаціонару.