
- •1.Барабанна перетинка
- •2. Носова кровотеча
- •3. Гортанна ангіна
- •1. Порожнини середнього вуха. Стінки і поверхи барабанної порожнини.
- •2. Гострий нежить
- •3. Флегмонозний ларингіт. Хондроперихондрит гортані
- •1. Слухові кісточки і м’язи барабанної порожнини
- •2. Хронічний атрофічний нежить. Озена.
- •3. Гострий ларинготрахеїт у дітей
- •1.Методи дослідження слуху
- •2. Фурункул носа.
- •3. Стадії стенозу гортані.
- •1.Звукопровідний та звукосприймальний апарат вуха
- •2) Гострий і хронічний сфеноїдит.
- •1,Вестибулометрія: мета, групи тестів.
- •1.Гематома і перихондрит вушної раковини.
- •2.Клінічна анатомія основної пазухи.
- •3.Хронічний ларингіт.
- •1.Зовнішній отит
- •1)Фурункул зовнішнього слухового ходу
- •2)Зовнішній дифузний отит
- •2.Клінічна анатомія решітчастої пазухи.
- •3.Хронічний тонзиліт.
- •1.Сторонні тіла вуха. Сірчана пробка.
- •2.Клінічна анатомія лобної пазухи.
- •3.Гострий стеноз гортані. Причини, патогенез, клініка.
- •1.Гостре гнійне запалення середнього вуха. Етіологія, патогенез, клініка.
- •2.Методи дослідження приносових пазух.
- •3.Консервативне лікування хронічного тонзиліту.
- •2.Мастоїдит.
- •3.Злоякісні новоутворення носа і приносових пазух.
- •1.Хронічне гнійне запалення середнього вуха. Обов’язкові ознаки. Мезотимпаніт. Епітимпаніт.
- •2.Клінічна анатомія верхньощелепної пазухи.
- •3.Хронічний тонзиліт. Класифікація. Формулювання діагнозу.
- •1.Консервативне лікування хронічного гнійного середнього отиту.
- •2.Фізіологія гортані
- •3.Паратонзиліт і паратонзилярний абсцеси. Латерофарингеальний абсцес
- •2.Катаральна ангіна.
- •3.Клінічна анатомія гортані.
- •24 Білет
- •1.Хвороба Меньєра
- •2 Методи дослідження носа
- •3 Фолікулярна ангіна
- •25 Білет
- •1 Сенсоневральна приглухуватість
- •1. Анатомія присінку внутрішнього вуха.
- •3.Гострий фарингіт.
- •1.Півколові канали.
- •2.Травми носа і приносових пазух. Сторонні тіла порожнини носа.
- •3.Хронічний фарингіт.
- •1.Спіральний орган.
- •1.Стінки і поверхи барабанної порожнини.
- •2. Викривлення перегородки носа, синехії та атрезії порожнини носа.
- •3. Вторинні ангіни.
- •2. Дифтерія глотки.
- •3. Іннервація гортані.
3. Гортанна ангіна
Гортанна ангіна – Гостре неспецифічне запалення лімфаденоїдної тканини гортані з розвитком набряку і інфільтрації слизової оболонки. Запалюється лімфаденоїдна тканина, що розташована в гортанних шлуночках (гортанний мигдалик), черпакуватонадгортанних складках, міжчерпаловидному просторі, грушоподібних синусах.
Причини:
1. Патогенні коки (стафілококи, стрептококи, диплококи, пневмококи).
2. ГРВІ.
3. Гострий тонзиліт.
4. Ушкодження лімфаденоїдної тканини гортані стороннім тілом.
5. Переохолодження.
Клініка:
В легких випадках:
1. Біль в горлі.
2. Сухість в горлі.
3. Відчуття стороннього тіла.
4. Голос змінюється мало.
5. Явища стенозу розвиваються рідко.
6. Загальний стан страждає мало, температура тіла нормальна.
В важких випадках:
1. Значне порушення загального стану, підвищення температури тіла до 38-39°С.
2. Сильні болі в горлі при ковтанні.
3. Охриплість.
4. Нерідко – утруднене дихання через гортань.
5. Пальпація гортані може бути болісна.
6. Регіонарні лімфатичні вузли шиї збільшуються, стають болісними.
Ларингоскопія:
1. Гіперемія і інфільтрація слизової оболонки надгортанника, черпакуватонадгортанних, преддвірних і голосових складок, грушоподібних кишень.
2. Іноді значно виражений набряк, що викликає утруднення дихання.
Лікування:
Хворі на гортанну ангіну повинні бути обов′язково госпіталізовані, оскільки в любу хвилину може вимагатись трахеостомія.
До засобів впливу на запльний процес належить:
1. Антибактерійні і дегідраційні препарати.
2. Внутрішньовенно 40 % розчин глюкози, 10 % розчин кальцію хлориду, 60-90 мг преднізолону, сечогінні засоби (лазикс, верошпірон).
3. Внутрішньом′язово антигістамінні препарати (димедрол, піпольфен, супрастин).
4. Добрий ефект дає шийна новокаїнова блокада.
5. Відволікальні процедури (гарячі ножні ванни).
Білет 4
1. Порожнини середнього вуха. Стінки і поверхи барабанної порожнини.
Порожнини середнього вуха.
Середнє вухо являє собою систему повітроносних порожнин, які включають :
барабанну порожнину,
печеру,
повітроносні комірки соскоподібного відростка
слухову трубу.
Барабанна порожнина нагадує барабан нахилений верхнім краєм вбік, об’ємом понад 1 см3. У ній розрізняють шість стінок:
передню – сонну,
задню – соскоподібну,
верхню – покрівельну,
нижню – яремну,
бічну – перетинчасту,
присередню – лабіринтну.
Барабанна порожнина сполучається з соскоподібною печерою, та чисельними соскоподібними комірками вкритих, як і стінки барабанної порожнини – слизовою оболонкою.
Слухова труба, вистелена війковим епітелієм, сполучає барабанну порожнину з носоглоткою врівноважуючи в ній тиск повітря з довкіллям. Стінка труби має кісткову (1/3) і хрящову (2/3) будову. На межі цих двох частин міститься її звуження – перешийок.
Стінки і поверхи барабанної порожнини.
Зовнішню стінку складає барабанна перетинка,
внутрішню – латеральна стінка внутрішнього вуха,
верхню – покрівля барабанної порожнини, яка відділяє барабанну порожнину від середньої черепної ямки,
нижню – кісткове утворення, яке відділяє цибулину яремної вени.
на передній стінці є барабанний отвір слухової труби таканал для м’яза, що натягує барабанну перетинку,
на задній – вхід до печери, який з’єднує барабанну порожнину через над барабанний простір із печерою соскоподібного відростка. Слухова труба з’єднує барабанну порожнину з носовою частиною горла. Позаду та знизу від отвору слухової труби розміщений кістковий канал, в якому проходить внутрішня сонна артерія, що забезпечує кровопостачання внутрішнього вуха. Внутрішня стінка барабанної порожнини містить 2 отвори – вікно завитки, та вікно присінка, а також випуклість – мис. Вікно присінка закрито основою стремінця і розміщено позаду і зверху від мису, вікно завитки закрите фіброзною мембраною – позаду і знизу від мису. Зверху від присінка є горизонтальне коліно кісткового каналу лицевого нерва, а зверху та позаду – ампула горизонтального півколового каналу.
У клінічній практиці барабанну порожнину умовно поділяють на 3 поверхи:
1)верхній – надбарабанний простір, або аттик (розміщується вище від короткого відростка молоточка),
2) середній (між коротким відростком молоточка та нижньою стінкою зовнішнього слухового ходу, за рівнем відповідає натягнутій частині барабанної перетинки)
3)нижній (невелике заглиблення, розміщене нижче від рівня прикріплення барабанної перетинки).