- •Модуль 3. Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин та фізіологічних функцій
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Література
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •1. Виявлення молочної кислоти в шлунковому соку (якісна реакція) за методом Уффельмана.
- •2. Виявлення наявності крові у шлунковому соку бензидиново пробою.
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Теоретичні питання
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •1 Етап. Виділення мікросомальної фракції печінки (демонстрація).
- •2 Етап. Визначення анілін-n-гідроксилазної активності мікросом печінки.
- •Теоретичні питання
- •Практичні роботи
- •Література
Практичні роботи
Завдання 1. Провести якісну реакцію на вміст в крові похідних амінокислот - адреналіну та норадреналіну (катехоламінів) - гормонів мозкової речовини наднирників (реакція з хлоридом заліза (III).
Принцип методу. Адреналін (метиламіноетанолпірокатехін) - гормон мозкової речовини наднирників - дає реакції, характерні для пірокатехінів. З іонами заліза (III) він утворює сполуку фенолятного типу - смарагдово-зеленого кольору. При подальшому додаванні лугу (NaOH), утворюється адренохром вишнево-червоного кольору.
Адреналін легко окислюється на повітрі, внаслідок чого розчин набуває червоного забарвлення. Характерною реакцією на виявлення адреналіну є також реакція з діазореактивом (суміш розчинів сульфанілової кислоти та нітрату натрію), що супроводжується появою червоного забарвлення.
Хід роботи. В пробірку вносять 10 крапель 0,1 %-го розчину адреналіну і додають 1 краплю 1 %-го розчину FeCl3. З'являється смарагдово-зелене забарвлення. До отриманого розчину вносять 1 краплю лугу (NaOH) - з'являється вишнево-червоне забарвлення.
За результатами проведеного експерименту зробити висновок.
Завдання 2. Виявити в сечі 17-кетостероїди - метаболіти гормонів кори наднирників і статевих залоз (реакція з м-динітробензолом).
Принцип методу. Поняття „17-кетостероїди" об'єднує стероїди, що містять карбонільну групу біля сімнадцятого атома вуглецю. Це метаболіти стероїдних гормонів кори наднирників та статевих залоз. 17-кетостероїди в досліджуваних розчинах виявляють за допомогою м-динітробензолу. Продукт конденсації 17-кетостероїдів з м-динітробензолом у лужному середовищі дає фіолетово-рожеве забарвлення. Інтенсивність забарвлення пропорційна кількості 17-кетостероїдів у сечі, що може бути використано для їх кількісного визначення.
Хід роботи. В пробірку вносять 1 мл сечі, 5 крапель 30 %-го розчину NaOH, 5 крапель 2 %-го розчину м-динітробензолу. Суміш в пробірці перемішують скляною паличкою. Через 2-3 хв. при наявності 17-кетдстороїдів з'являється фіолетово-рожеве забарвлення.
За результатами проведеного експерименту зробити висновок.
В нормі екскреція 17-кетостероїдів у чоловіків складає 44,5 ± 2,3 мкмоль за добу (12,8 ± 0,8 мг за добу), у жінок - 36,8 ± 2,4 мкмоль за добу (10,6 ± 0,7 мг за добу).
Клініко-діагностичне значення. Максимальну екскрецію 17-кетостероїдів у чоловіків та жінок спостерігають у 25-річному віці, після чого починається поступове їх зниження.
При стресах кількість 17-кетостероїдів у крові та сечі зростає.
В залежності від типу патології гіпо- чи гіперфункції надниркових залоз змінюється вміст кетостероїдів. Зокрема, при хворобі Аддісона (гіпофункція), гіпофізарному карликовому рості, гіпотиреозі, важких хворобах печінки (цироз) екскреція 17-кетостероїдів зменшується. На противагу цьому, при пухлинах наднирникових залоз (синдром Гценка-Кушинга) спостерігається підвищений вміст 17-кетостероїдів в сечі.
Паралельне визначення виісту вільних 17-кетостероїдів в плазмі крові та сечі дає можливість оцінити функціональний стан кіркової речовини надниркових залоз.
Про функціональний стан статевих залоз роблять висновок по вимірюванню добової екскреції тестостерону - найбільш активного андрогену, який утворюється в організмі людини. Добова екскреція тестостерону у чоловіків віком 25-35 років становить у середньому 70 мкг на добу, у жінок - 8 мкг на добу.
Тема заняття № 7. Дослідження гормональної регуляції гомеостазу кальцію та фосфатів в організмі.
Цілі заняття:
Характеризувати гормональний статус організму за показниками кальцій-фосфатного обміну.
Пояснити сукупну регулюючу дію гормонів - паратгормону, кальцитоніну та сполуки гормонального типу дії - кальцитріолу на вміст кальцію і фосфатів в плазмі крові.
Проаналізувати особливості розподілу кальцію в організмі (загальна кількість в організмі, розподіл в клітинах, форми кальцію в плазмі крові).
Зробити висновки про роль остеобластів та остео^иіастів в контролі кальцієвого і фосфатного гомеостазу.
Пояснити гіпер- та гіпокальціємічні ефекти та механізми дії паратгормону, кальцитріолу та кальцитоніну.
Аналізувати основні порушення кальцієвого гомеостазу.
Провести якісні реакції на вміст кальцію і фосфатів в крові.