Теоретичні питання

1. Генетичний (біологічний) код:

• триплетна структура коду;

• властивості коду;

• таблиця генетичного коду.

2. Рибосомальна білок синтезуюча система: компоненти білок синтезуючої системи рибосом.

3. Транспортні РНК.

4. Активація амінокислот.

5. Аміноацил-тРНК-синтетази.

6. Етапи та механізми трансляції:

• ініціація,

• елонгація,

• термінація.

7. Ініціюючі та термінуючі колони мРНК.

8. Роль білкових факторів рибосом в трансляції.

9. Посттрансляційна модифікація пептидних ланцюгів.

10. Регуляція трансляції.

11. Молекулярні механізми контролю трансляції на прикладі біосинтезу глобіну.

12. Вплив фізіологічно активних сполук на процеси трансляції.

13. Антибіотики - інгібітори трансляції у прокаріотів та еукаріотів, їх біомедичне застосування.

14. Біохімічні механізми противірусної дії інтерферонів.

15. Блокування біосинтезу білка дифтерійним токсином (АДФ-рибозилювання факторів трансляції).

Практичні роботи

Завдання 1. Пояснити протипухлинну дію антибіотиків. Чи всі антибіотики можуть бути використаними як протипухлинні?

Завдання 2. Обґрунтуйте механізм дії антибіотиків - інгібіторів ініціації трансляції: стрептоміцину, ауринтрикарбоксилової кислоти.

Завдання 3. Обгрунтуйте механізм дії антибіотиків - інгібіторів елонгації трансляції: аміцетину, хлорамфеніколу, еритроміцину, циклогексиміду, пуроміцину, тетрациклінів.

Завдання 4. Обґрунтуйте механізм дії антибіотиків – інгібіторів термінації трансляції: анізоміцину, хлорамфеніколу, еритроміцину, лінкоцину, стрептоміцину.

Завдання 5. Поясніть механізм дії інтерферонів як противірусних сполук та протипухлинних факторів.

Завдання 6. Поясніть механізм дії дифтерійного токсину.

Завдання 7. Визначення вмісту РНК в лужному гідролізаті нуклеопротеїну.

Принцип методу. Високомолекулярні нуклеїнові кислоти характеризуються смугою світлопоглинання із максимумом при 260 нм. Для лужного гідролізату нуклеопротеїну 1 одиниця екстінкції при 260 нм відповідає 32 мкг РНК/мл за умови вимірюванні в кюветі завтовшки 10 мм.

Матеріали та реактиви: лужний гідролізат нуклеопротеїну, 0,5 М розчин НСlO₄, пробірки, спектрофотометр.

Хід роботи. В спектрофотометричну кювету завтовшки 10 мм вмішують гідролізат нуклеопротеїну і виміряють оптичну густину при 260 нм. Як контроль використовують розчинник - 0,5 М НСlO₄ Вміст РНК розраховують за формулою

С_РНК = Е₂₆₀•32 (мкг/мл).

Клініко-діагностичне значення.

Всі типи РНК відіграють важливу роль в процесі біосинтезу білків. При інтенсивній трансляції загальна кількість РНК в клітині збільшується.

Тема заняття № 7 (для самостійного опрацювання). Аналіз механізмів мутацій, репарацій ДНК. Засвоєння принципів отримання рекомбінантних ДНК, трансгенних білків (семінар).

Цілі заняття:

• Трактувати механізми регуляції експресії генів на рівні транскрипції оперонів, які включають структурні та регуляторні гени, промотор та оператор;

• Трактувати біохімічні механізми генетичних рекомбінацій, ампліфікації генів, особливості регуляції експресії генів у еукаріотів;

• Аналізувати наслідки геномних, хромосомних та генних мутацій, механізми дії найбільш поширених мутагенів, біологічне значення та механізми репарації ДНК (репарація УФ-індукованих генних мутацій); Пояснювати біохімічні та молекулярно-біологічні принципи методів генної інженерії, технології рекомбінантних ДНК, трансплантації генів та отримання гібридних молекул ДНК;

• Пояснювати принципи клонування генів з метою отримання біотехнологічних лікарських засобів.