З А В Д А Н Н Я

для курсової роботи з епідеміології студентів 5 курсу:

“Ретроспективний епідеміологічний аналіз.”

Завдання 1.

Проаналізувати багаторічну динаміку захворюваності на одну з інфекцій:

1. Визначити багаторічну тенденцію захворюваності (ріст, зниження, стабілізація).

2. Визначити середній темп приросту (зниження) захворюваності.

3. Намалювати графік багаторічної динаміки захворюваності в Україні та Києві, а також лінію тенденції захворюваності в Україні.

4. Скласти прогноз захворюваності в Україні на майбутній рік і відобразити його графічно.

5. Визначити наявність циклічності захворюваності в Україні, тривалість циклів та їх кількість.

6. Визначити питому вагу захворювань (%), які обумовлені чинниками постійної дії, тобто, чинниками тенденції.

7. Порівняти багаторічну динаміку захворюваності в Україні та Києві. Розрахувати середні річні показники захворюваності в Україні та Києві.

8. Висловити гіпотези щодо чинників, які спричиняють тенденцію та циклічність при даній інфекції.

Пояснення. Пункти 1–5 виконуються у відповідності до методики, яку викладено на прикладі аналізу багаторічної динаміки захворюваності на скарлатину (стор. 21–26 посібника “Епідеміологічний метод дослідження. Епідеміологічна діагностика”).

Пункт 6. Питома вага захворювань, обумовлених чинниками тенденції розраховується за формулою:

С=r²×100%,

де r² – квадрат коефіцієнта кореляції між варіаційним рядом фактичних показників захворюваності та показників лінії тенденції. Коефіцієнт кореляції r визначається за методикою, викладеною на стор. 14–17 посібника “Епідеміологічний метод дослідження. Епідеміологічна діагностика”.

Завдання 2.

Проаналізувати річну динаміку захворюваності на одну з інфекцій:

1. Проаналізувати розподіл захворюваності по місяцях року за середніми місячними показниками.

2. Вирахувати коефіцієнт сезонності та індекс сезонності.

3. Вирахувати питому вагу захворювань, обумовлених дією сезонних чинників (формула Хейфеца–Хазанова).

4. Намалювати лінійну діаграму захворюваності по місяцях року.

5. Висловити гіпотези щодо причин сезонності.

Пояснення. Пункти цього завдання виконуються у відповідності до методики, яку викладено на стор. 26–28 посібника “Епідеміологічний метод дослідження. Епідеміологічна діагностика”. Формула Хейфеца–Хазанова міститься в підручнику Епідеміологія за редакцією К.М. Синяка, – Київ: «Здоров’я», 1993 на стор. 99-100.

Завдання 3.

Проаналізувати розподіл захворюваності на одну з інфекцій по вікових групах:

1. Зробити розрахунки середньої кількості випадків в кожній віковій групі та визначити питому вагу (%) кожної вікової групи, а також середній інтенсивний показник кожної вікової групи.

2. Намалювати секторну та стовпчикову діаграми по одержаним даним.

3. Визначити групи ризику за віком.

4. Запропонувати гіпотези щодо чинників ризику.

Вимоги до оформлення ретроспективного епідеміологічного аналізу:

Приклад назви роботи: Ретроспективний епідеміологічний аналіз захворюваності на СНІД

Робота виконуєтлься на аркушах формату А4.

Оформляється титульний лист роботи (1-а сторінка – не нумерується).

На 2-й сторінці – зміст (всі сторінки роботи нумеруються).

Робота обов’язково містить такі розділи:

Вступ (коротка загальна епідеміологічна характеристика інфекційного захворювання)

1. Аналіз багаторічної динаміки захворюваності (наводяться всі розрахунки, рисуються відповідні таблиці та графіки; після розрахунків – висновки – епідеміологічна інтерпретація отриманих результатів).

2. Аналіз річної динаміки захворюваності (даються розрахунки, рисуються таблиці та графіки, проводиться епідеміологічна інтерпретація їх результатів).

3. Аналіз захворюваності по вікових групах (таблиця, діаграми, висновки)

Загальний висновок про епідемічну ситуацію (епідеміологічний діагноз)

Рекомендації щодо зменшення рівня захворюваності

Список використаної літератури