5.Основні відмінності прокаріотів та еукаріотів.Форми бактерій з дефектом синтезу клітинної стінки,протопласти,сферопласти.L-форми бактерій.

Ознака

Прокаріоти

Еукаріоти

Розмір

0,5-5 мкм

40мкм

Життєві форми

Одноклітинні,нитчасті

Одноклітинні,нитчасті,багатоклітинні

Генетичний матеріал

Кільцева ДНК знаходиться в цитоплазмі.Немає сформованих ядра,хромосом,ядерця

Лінійна ДНК звязана з білками і РНК утворює хромосоми,що знах. в ядрі

Органели

Рибосоми-дрібні,ЕПР відсутній,оргрнел мало і жодна не має подвійної мембрани.Внутрішні мембрани зустрічаються рідко,на них відбувається дихання і фотосинтез

Багато органел.Всі вони вкриті одинарноюКГ,ЕПР,лізосоми або подвійноюядро,мітохондрії,хлоропласти оболонками.

Склад клітинних оболонок

Тверді,складаються з полісахаридів та амінокислот.Речовина,що надає міцності-муреїн

У наземних рослин і грибів оболонки тверді,містять полісахариди.Реч.,що надає міцності рослинам-целюлоза,грибам-хітин

Структури для дихання

фотосинтезу

У бактерій-мезосоми,уціаней-цитоплазматичні мембрани

Мітохондрії

Мембрани,що не мають специфічної упаковкихлоропласти відсутні

Хлоропласти,що мають спеціальні мембрани,які утворюють ламели

Здатність до фіксації молекул. азоту

Деякі здатні

Не здатні

Форми бактерій з дефектом синтезу кліт. стінки можуть бути створені лише в експериментальних умовах.Для цього,оброблені лізоцимом бактерії поміщують в розчин,осмотичний тиск якого однаковий з осмотичним тиском всередині мо і якщо мо виживають,то вони можуть існувати у вигляді сферичних тіл.Так з грампозитивних бактерій утворюються протопластипозбавлені кліт. стінки,а з грамнегативних-сферопластиз частково зруйнованою кліт. стінкою.

L-форми — особливі форми бактерій, які втратили клітинну стінку частково або повністю. . Назву отримали на честь Лістеровського інституту у Лондоні.На відміну від сферопластів та протопластів, які не можуть розмножуватись, L-форми зберігають здатність до розмноження та розвитку. L-форми утворюються при дії агентів, що блокують синтез клітинної оболонки антибіотики, в умовах підвищеної осмотичної концентрації середовища. Найбільш активними агентами індукції L-форм є антибіотики типу пеніциліна та циклосерина. Культивування на середовищах з підвищеним вмістом деяких амінокислот, також дає подібний результат.L-форми описані майже для всіх патогенних та умовно-патогенних бактерій.

6. Морфологія і будова бактерій. Роль окремих структур для життєдіяльності бактерій та у патогенезі інфекційних захворювань. Вегетативні форми та спори. Спороутворення

Морфологія:

- кокоподібні стрептококи, стафілококи, мікрококи, диплококи, тетракоки, сарцини

- паличкоподібні: бактерії, бацили, клостридії, грамнегативні паличкоподібні кишкова паличка

- звивисті: вібріони, спірили, спірохети

Будова: оболонка, цитоплазма, нуклеоїд, капсула слизовий шар, війки або джгутики непостійні, спори непостійні. Оболонка: капсула, цитоплазматична мембрана, клітинна стінка. Джгутики положення: монотрихи, амфітрихи, лофотрихи, перитрихи. Спори розміщення: термінальне, центральне, субтермінальне.

Вегетативна форма — форма росту та розвитку. У спорових формах бактерії дуже стійкі і можуть зберігатися роками сибірська виразка. Якщо спори потрапляють у сприятливі умови, то вони швидко переходять у вегетативну форму.

Спори бувають круглими, овальними або еліптичними; деякі забезпечені ребрами жорсткості, що підсилюють стійкість до механічних впливів. При мікроскопічному дослідженні спори виділяються високим коефіцієнтом світло переломлювання.У зрілій спорі помітні: центральна, погано забарвлювана ділянка спороплазма, двошарова ЦПМ і оболонка спори. Спороплазма протопласт пори включає цитоплазму, бактеріальну хромосому, системи білкового синтезу і деякі інші наприклад, анаеробного енергоутворення.

Оболонка спори двошарова. Внутрішній шар стінка спори утворений з пептидогліканів. Зовнішній шар власне оболонка утворюють кератиноподібні білкові структури з низькою проникністю.

Деякі бактерії в несприятливих умовах здатні утворювати особливі захисні форми — спори [від грец. sporos, насіння]. Спори характеризуються високим коефіцієнтом світлопереломлювання і розташовуються внутрішньоклітинно, тому їх також називають ендоспори, а утворюють їх бактерії — спорангії.